Паризька кліматична угода: Україні треба скоротити викиди на 70%

У грудні 2015 року на 21-й конференції сторін рамкової конвенції ООН зі зміни клімату була прийнята нова міжнародна кліматична угода - Паризький договір.

Цей акт приходить на зміну Кіотському протоколу.

Угода набере чинності 1 січня 2021 року після ратифікації щонайменше 55 державами, обсяг викидів парникових газів - ПГ - яких становить щонайменше 55% від загальносвітових.

Паризький договір потенційно накладає на Україну нові зобов'язання із скорочення викидів ПГ.

Це безпосередньо впливає на розвиток енергетичного сектора країни як найбільшого джерела викидів парникових газів.

Про що мова

Паризька угода, серед іншого, встановлює ціль щодо утримання глобальної температури на Землі в межах 2°С до 2100 року.

Однак відповідно до очікуваних національно-визначених внесків - ОНВВ - країн-підписантів викиди парникових газів цих країн спричинять зростання глобальної температури на рівні 3,5°C до 2100 року.

Зміна глобальної температури для трьох сценаріїв вуглецевого розвитку світу

Це ставить завдання перед сторонами Паризької угоди, зокрема і перед Україною, щодо прийняття більш амбітних зобов'язань зі скорочення викидів ПГ.

Так, на переговорах у Парижі Україна озвучила ціль із скорочення викидів на 40% до 2030 року відносно рівня викидів ПГ 1990 року.

Видики парникових газів у 1990-2012 роках (т СО2-екв), цілі України у 2020-2030 роках та пропонована ціль на 2050 рік

* - згідно з Паризькою угодою і пропорційним розподіленням між країнами додаткових зобов'язань (сценарій утримання температури в межах 2°С)

Проте згідно з новою глобальною ціллю Паризької угоди (2°С), у разі припущення пропорційності викидів парникових газів до зміни глобальної температури, ціль мусить бути скоригована з 40% до 70% у 2050 році до 1990 року, що може відповідати сценарію утримання глобальної температури в межах 2°С.

Ймовірно, що на наступних кліматичних переговорах Україні запропонують взяти на себе саме такі зобов'язання.

Однією з вимог Паризької угоди до країн-підписантів є розробка стратегії низьковуглецевого розвитку до 2050 року. Проект такої стратегії був представлений в Україні у 2014 році за підтримки ПРООН, проте він потребує доопрацювання через неузгодженість планів розвитку енергетики.

В Україні розробляються кілька проектів нової енергетичної стратегії до 2035 року.  Проте, враховуючи новий горизонт планування - 2050 рік - та згадану ціль - 2°С - Паризької угоди, така стратегія не відповідає міжнародним реаліям.

Наприклад, остання редакція стратегії передбачає скорочення постачання первинної енергії з 115,2 т н. е. у 2013 році до 102,6 т н. е. до 2035 року.

Водночас, відповідно до енергетичного балансу за 2014 рік, постачання первинної енергії скоротилося до 105,7 т н. е., тобто фактично, згідно з останньою редакцією енергетичної стратегії, ціль із скорочення споживання - 3% до 2035 року.

Така мета не дозволить Україні виконати свої зобов'язання за Паризькою угодою. Ціль за часткою ВДЕ - 20% у 2035 році - також не достатньо амбітна у разі прийняття Україною нових зобов'язань.

Ключі до успіху

За даними Міжнародного енергетичного агентства, енергоефективність (40%) та відновлювальні джерела енергії (30%) відіграватимуть найважливішу роль у запобіганні підвищення глобальної температури більш ніж на 2°С і скорочення викидів СО2 у період до 2050 року.

Тому нова Енергетична стратегія та Стратегія низьковуглецевого розвитку повинні базуватися на розвитку таких напрямів.

1. Скороченні споживання енергетичних ресурсів за рахунок підвищення енергоефективності та енергозбереження.

2. Використанні відновлювальних джерел енергії - ВДЕ.

За даними Держстату, загальне постачання первинної енергії в Україні скоротилося за останні сім років із 139 млн т н. е. у 2007 році до 105,7 т н. е. у 2014 році, тобто на 32% або на 4% щорічно.

Така тенденція пов'язана як з кризовими явищами в економіці та військово-політичною ситуацією в державі, так і з впровадженням заходів енергоефективності.

Як відомо, у грудні 2015 року був затверджений Національний план дій з енергоефективності до 2020 року, який передбачає скорочення кінцевого енергоспоживання на 9% від середнього рівня 2005-2009 років.

Наразі енергетична політика ЄС направлена на досягнення цілі із скорочення енергоспоживання на 20% до 2020 року порівняно з 2005 роком, а найближчим часом очікується прийняття більш амбітних цілей до 2030-2050 років.

Враховуючи євроінтеграційні наміри України, необхідно забезпечити і стабільне скорочення енергоспоживання у довгостроковій перспективі.

Одним з варіантів такої цілі може бути скорочення загального постачання первинної енергії в Україні на 20% до 2050 року порівняно з 2014 роком, в першу чергу - за рахунок підвищення енергоефективності та енергозбереження. Однак для визначення обґрунтованої цілі слід провести глибокі наукові дослідження.

Концепція низьковуглецевого розвитку України шляхом впровадження енергоефективності та ВДЕ

Крім того, в Україні активно розвивається відновлювальна енергетика. Наприклад, середній щорічний приріст сектора біоенергетики за 2010-2014 роки сягнув 42%.

За даними Держстату, у 2014 році частка ВДЕ - гідроелектроенергія, вітрова та сонячна енергія, біопаливо та відходи - становила 2,6% у загальному постачанні первинної енергії.

Затверджений Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2020 року передбачає досягнення 11-відсоткової частки ВДЕ у валовому кінцевому енергоспоживанні. Водночас Євросоюз оголосив про суттєве нарощування використання ВДЕ, остання ціль - 27% до 2030 року.

Після 2020 року сектор ВДЕ в Україні може демонструвати приріст близько 1% на рік і досягти 40% від загального постачання енергії у 2050 році.

Таким чином, скорочення енергоспоживання за рахунок енергоефективності та енергозбереження, розвиток використання ВДЕ сприятимуть суттєвому зменшенню використання викопних видів палив в Україні до 2050 року, наслідком чого буде значне скорочення викидів парникових газів.

Це дозволить Україні виконати ціль щодо скорочення викидів ПГ та сприяти досягненню глобальної цілі щодо недопущення збільшення температури на Землі більш ніж на 2°С до 2100 року.

Як вдосконалити енергетичну стратегію

Проект Енергетичної стратегії України слід доробити з урахуванням потенційних зобов'язань України в рамках Паризької угоди. Що для цього потрібно?

1. Змінити горизонт планування до 2050 року.

2. Дослідити можливість прийняття більш амбітної цілі щодо скорочення викидів ПГ енергетичним сектором на 2050 рік - на рівні -70% порівняно з 1990 роком.

3. Дослідити можливість прийняття нових цілей з енергоефективності - скорочення загального постачання первинної енергії за рахунок енергоефективності та енергозбереження на 20% до 2050 року порівняно з 2014 роком.

4. Дослідити можливість збільшення частки відновлювальних джерел енергії швидшими темпами - на 1% на рік з досягненням 40% ВДЕ в структурі загального постачання первинної енергії до 2050 року.

Олександр Домбровський, народний депутат, голова міжфракційного об'єднання "За енергетичну незалежність України"

Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України