З першого січня 2016 року розпочинається попереднє застосування положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у її частині, що пов’язана зі встановленням поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі.

Очікується, що у відповідь Росія застосовуватиме ряд захисних заходів.

Зокрема, 16 грудня 2015 року президент Російської Федерації Володимир Путін підписав указ про призупинення з 1 січня 2016 року дії угоди про зону вільної торгівлі відносно України.

21 грудня 2015 року прем’єр-міністр Російської Федерації Дмитро Мєдвєдєв заявив, що підписав постанову про поширення на Україну з 1 січня економічних заходів "у відповідь на антиросійські санкції".

Відповідно до документу, стосовно України застосовуватимуться ввізні мита без жодних виключень.

Очікується, що 22 грудня відповідне рішення прийме і Державна дума Російської Федерації.

Також Росія з 1 січня вводить продуктове ембарго.

Наскільки постраждає український експорт від запровадження таких заходів?

Що уже втратили

Для початку розглянемо за яких умов Росія запроваджуватиме новий торговельний режим з Україною.

По-перше, експорт до Росії уже різко скоротився, його падіння розпочалось ще з 2012 року.

Так, у 2012 році Україна експортувала до Росії товарів на 17,6 млрд дол, за друге півріччя 2014 – перше півріччя 2015 року – 6,4 млрд дол. Це 36% від результату 2012 року. 

Як наслідок, частка російського ринку зменшилась з 25,6% у 2012 році до 14,6% та продовжує скорочуватись.

По-друге, Росія уже застосовує нетарифні заходи.

Так, протягом 2013-2015 року Росія застосовувала цілий ряд нетарифних заходів щодо залізничних вагонів, кондитерських виробів, молочної продукції, сирів, алкогольних напоїв, курятини тощо.

Сумарний ефект від цих заходів сягнув майже 3,5 млрд дол..

Калькуляція втрат від нинішніх заходів Росії

Проаналізуємо різні варіанти протекціоністських заходів Росії.

Слід зазначити, що ми розглядаємо виключно вплив тарифних заходів та кількісних обмежень на українських експорт до Росії.

Ми не враховуємо нетарифні бар’єри, наприклад, всілякі заборони Роскомнадзору через нібито порушення технічних регламентів чи санітарних та фітосанітарних норм, які також можуть створити суттєві проблеми для українського експорту.

Очікуваний вплив скасування режиму вільної торгівлі з боку Росії буде відносно незначним. Оцінки показують, що ефект може сягнути 900 млн дол за умови, що ЗВТ буде повністю скасовано в односторонньому режимі.

Слід зазначити, що через суттєве скорочення торгівлі і зниження важливості російського ринку вплив буде значно нижчим, ніж міг бути декілька років тому.

Для порівняння, у 2013 році ефект від повного скасування ЗВТ оцінювався у 3 млрд дол.

Щодо продуктового ембарго, аграрний експорт в Росію уже сильно зменшився у 2014 та 2015 роках через заборону на імпорт м’яса, молочної та рослинної продукції.

Втрати від продовольчого ембарго оцінюються в діапазоні від 200 млн дол - у випадку запровадження ембарго, як це передбачається Постановою Уряду РФ №1397. Сума втрат може сягнути 400 млн дол, коли ембарго пошириться на все продовольство з України.

Швидше за все, введення режиму найбільшого сприяння поєднуватимуться з ембарго на продовольство.

Розглянемо тут 2 варіанти поєднання. Перший - повне скасування ЗВТ і часткове ембарго. Другий - повне скасування ЗВТ і повне продовольче ембарго.

Так, розрахунки показують, що сумарні збитки від нових продовольчих санкцій та повного скасування ЗВТ сягнуть 1 млрд дол, тоді як повне скасування ЗВТ та повне продовольчого ембарго призведе до втрат у 1,2 млрд дол.

Таблиця 1. Вплив захисних заходів Росії на український експорт товарів за різних сценаріїв

Виходячи з останніх рішень політичної верхівки Російською Федерації, очікуємо, що буде реалізовано сценарій повного скасування ЗВТ у поєднанні з ембарго на ряд продовольчих товарів.

Як наслідок, це призведе до втрати додаткового 1 млрд дол експорту, що складає близько 15,6% нинішнього експорту України до Росії або 2,3% загального експорту товарів України та є еквівалентом 1,1% номінального ВВП у доларовому еквіваленті.

Для порівняння, у другій половині 2014 року – першій половині 2015 року експорт до Росії уже впав на 6,8 млрд дол США або 6,6% ВВП.

Якими можуть бути наслідки

Аналіз того, на скільки успішно відбувалась переорієнтація українських товарів у 2015 році (на прикладі 20 товарів, що найбільше експортувались до Росії у 2014 році) показав, що вона відбувається неоднорідно.

Зокрема, найкращі успіхи продемонструвала металургія, де більшість ключових експортних позицій було успішно переорієнтовано на інші ринки.

Порівняно гірша ситуація спостерігається з машинобудуванням, харчовою промисловістю та виробами з паперу, де переорієнтація відбулась лише частково.

Нарешті, виробники залізничних вагонів та хімічної продукції втратили російський ринок, але не змогли суттєво переорієнтуватись на інші ринки.

До причин такої ситуації, з одного боку, можемо віднести складність пошуку нових партнерів, особливо в ситуації макроекономічної нестабільності.

З іншого боку, причиною також є орієнтованість товарів, які досі експортуються на російський ринок, на країни СНД, ємність якого є низькою (якщо не враховувати Росію) і недостатньою для заміщення попиту з боку Росії.

Слід зазначити, що Україною, окрім заяв політичної верхівки, наразі не було запропоновано чіткого плану дій у випадку введення Росією режиму найбільшого сприяння для української продукції, а також продуктового ембарго.

На початку жовтня 2014 року Міністерством економічного розвитку і торгівлі було запропоновано для обговорення перелік з близько 850 товарних позицій, на які у відповідь може бути запроваджено ввізні мита, проте його не було формалізовано у відповідні законодавчі акти.

Слід зазначити, що позиція України у даному випадку є слабшою, порівняно з Росією, оскільки станом на друге півріччя 2014 року – перше півріччя 2015 року імпорт товарів з України складав близько 2% від загального імпорту, тоді як залежність України від російського ринку, хоч і стрімко зменшується, проте є в рази вищою.

Отже, торгівля з Росією уже суттєво скоротилася, а тому торговельні бар’єри, які Росія може запровадити, матимуть помірний вплив на експорт України - близько 1 млрд дол.

Більше того, вплив обмежуючих заходів буде меншим, ніж міг бути декілька років тому. У торгівлі з Росією зберігається високий рівень невизначеності, оскільки не можливо передбачити чи доповнюватимуться запропоновані санкції новими.

 Микола Риженков, науковий співробітник Інституту економічних досліджень та  політичних консультацій