В Україні відбулося формальне розділення облгазів.

Тепер блакитне паливо постачають та розподіляють різні підприємства.

Наскільки це правильно, і чи насправді останні події на ринку відповідають вимогам енергетичного співтовариства?

Реформування брунькуванням

З 1 липня, крім звичних облгазів, з'явилися збутові підприємства.

Раніше облгази виконували функції розподілу і постачання палива. Тепер поруч з кожним облгазом з'явилася ще одна структура - із збуту.

"Споживачам потрібно укласти договір з новим постачальником газу - ТОВ "Львівгаз збут" про надання послуг з газопостачання, типова форма якого затверджена НКРЕКП. Процес переукладання договорів буде здійснюватися поступово, щоб споживачі не відчули жодних незручностей.

Для цього примірник договору та спеціальна анкета для заповнення будуть направлені на адресу споживача", - зазначають у прес-службі підприємства.

Необхідність розділення була пов'язана з тим, що НКРЕКП розробила нові ліцензійні умови постачання газу за регульованим тарифом. Згідно з ними, послуги продажу газу і його розподілу повинні бути розподілені і не можуть надаватися однією компанією, як це раніше робили облгази.

Натисніть для збільшення

В облгазах розділення також пояснюють необхідністю виконання закону "Про засади функціонування ринку природного газу" і посилаються на необхідність виконання вимог другого і третього енергетичних пакетів.

"Розділення функцій розподілу та постачання газу, що здійснено ПАТ "Львівгаз" та ТОВ "Львівгаз збут", повністю відповідає вимогам другого та третього енергетичних пакетів ЄС і є взірцевим прикладом початку впровадження європейських правил постачання газу", - вважають у прес-службі підприємства.

Після анулювання ліцензій облгазів на постачання газу з боку НКРЕКП в областях не знайшлося багато бажаючих займатися цим видом діяльності.

"ПАТ "Чернігівгаз" не приховує, що є засновником ТОВ "Чернігівгаз збут". В процесі організації та розділення функцій "Чернігівгаз" створив умови для наповнення статутного фонду нового підприємства, але після 1 липня облгаз не має права втручатися в діяльність постачальника", - повідомила прес-служба.

"Відповідно до вимог статті 16 закону "Про засади функціонування ринку природного газу" підприємство заснувало дочірню компанію у вигляді ТОВ, яка стала складовою частиною вертикально-інтегрованої господарської організації.

Отже, з 1 липня 2015 року ПАТ "Львівгаз" буде здійснювати лише транспортування блакитного палива розподільними трубопроводами та вестиме облік обсягів його споживання", - повідомили на підприємстві.

Експерти налаштовані скептично. "Є три базові принципи відділення. Перший - юридичний. Другий - фінансово-бухгалтерський. Третій - управлінський. Тут найбільша проблема. Керувати обома структурами повинні різні люди", - розповідає президент компанії "Діксі груп" Олена Павленко.

Усі фото naftogaz.com

Відповідно до енергопакета, додає вона, самі компанії повинні довести, що це різні структури. В облгазах же не приховують, що новостворені ТОВ - плоть і кров облгазів. Вони зареєстровані за тією ж адресою, і там працюють люди з облгазів.

"Думаю, готується схема обходу третього енергопакета. Утворюється незалежна та автономна структура, а насправді у них один бенефіціар. З формальної точки зору це виглядає красиво, а з фактичної - монополія зберігається", - переконаний президент центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.

З іншого боку, бажаючих отримати ліцензію на постачання газу населенню за регульованим тарифом нема. Можливо, поки що. Відтак, учасники процесу здійснили формальну процедуру розподілу на виконання вимог ЄС.

"Д" - деофшоризація

Як відзначають експерти, на енергетичному ринку свідомо гальмуються зміни, які б унеможливили таку симуляцію. Серед заходів, які б дозволили бачити реальних власників, називають деофшоризацію енергетики.

"За облгазами ми не бачимо кінцевого бенефіціара. Є багато офшорів, за якими стоять олігархи. У 70% випадків це Фірташ, але довести це складно. Назва фірми ні про що не скаже. Кінцевий вигодоотримувач невідомий", - говорить Гончар.

За його словами, для ефективного вирішення таких питань потрібен закон, який забороняє офшорам володіти видобувними, розподільчими фірмами і мережами.

"За рахунок цього можна провести транспарентизацію галузі. Якщо вигодонабувачі хочуть працювати на ринку відкрито і прозоро, то їм необхідно задекларувати компанію в певному порядку і в певний строк", - говорить експерт.

Додає невизначеності і поправка №213. Верховна Рада прийняла закон "Про ринок газу", який заборонив приватним компаніям користуватися на безплатній основі мережами, що знаходяться у державній власності.

Зараз триває залаштункове протиборство між Міненерговугілля і прем'єром за державну частину газорозподільчих мереж. У 2012 році постановою Кабміну вони були передані у господарче відання облгазів.

У міністерстві повідомили, що працюють "над підготовкою проекту створення окремої державної компанії, що займатиметься використанням газорозподільчих мереж, вивівши їх з безплатного використання приватними монополістами".

Такий проект, мовляв, відповідатиме вимогам третього енергопакета Європейського енергетичного співтовариства та чинному законодавству країни.

З боку прем'єра є намагання передати державні мережі до ДК "Газ України".

Як повідомили у прес-службі "Нафтогазу", "Газ України" має 11,2 млрд грн дебіторської заборгованості та 14,9 млрд грн кредиторської заборгованості перед "Нафтогазом". У компанії відсутній борг перед держбюджетом України".

"Газ України" є позивачем і веде активну роботу щодо кількох судових позовів, пов'язаних із стягненням дебіторської заборгованості. Зокрема, з облгазів - на 2,3 млрд грн, підприємств хімічної промисловості - на 5,6 млрд грн".

Як повідомив директор з розвитку "Нафтогазу" Юрій Вітренко, "Газ України" не планує бути оператором розподільчих мереж.

"Компанія може стати керуючою компанією, яка здаватиме мережі в оренду облгазам. Вона не буде продавати газ населенню. Рітейлом буде займатися або нова юридична особа в структурі "Нафтогазу", або сам "Нафтогаз", - каже він.

Таким чином, в облгазів не тільки висмикнуть частину бізнесу, а й, можливо, вони будуть конкурувати з новими збутовими структурами облгазів.

"Питання в тому, хто від держави управлятиме мережами, і яка компанія за це відповідатиме. Ця компанія буде під Міненерговугілля, ФДМ чи Мінекономіки? Усе не може бути сконцентроване під одним міністерством", - каже Павленко.

Вона переконана, що передавання газорозподільчих мереж під крило "Нафтогазу" не є конкурентним і ринковим рішенням.

На думку Гончара, повернення мереж під контроль держави - правильний крок, але за умови, що в Україні працюватиме конкурентний ринок.

"Якому олігарху передадуть цей сегмент на відкуп, той і буде диктувати умови ринку. Мені здається, що тут хочуть відтворити ідею Юлії Тимошенко з утворенням "Нафтогазмереж" у новому виконанні", - прогнозує він.

Таким чином, склалася анекдотична ситуація. Адепти президента і прем'єра змагаються за право витягти у Фірташа частину бізнесу. При цьому моделі використання мереж державними компаніями нема.

Тимчасом в облгазах відбулося формальне виконання другого і третього енергопакетів, довести несправедливість чи хибність якого буде непросто.

Геніальний кавалерійський план з розкуркулення Фірташа вперся у відсутність структур, які можуть взяти на баланс мережі, якими облгази користуватися безплатно не можуть. Рецепту як можуть - теж нема.

Паралельно пропрезидентська НКРЕКП ліцензує "дочки" облгазів на постачання газу. Запланований тріумфальний "віджим" Фірташа драматично затягується. Навіть якщо мережі перейдуть під контроль неіснуючої компанії, яку намагається створити Міненерговугілля, або кілька разів недоліквідованого "Газу України".

У прес-службі "Нафтогазу" повідомили, що "компанія бере участь у підготовці законодавчих та нормативних актів стосовно використання газорозподільних систем, власником яких є держава винятково на платній основі".

Тобто облгази повинні сплачувати за користування мережами. Значить, ці кошти будуть перекладені на споживачів, які вже нарощують заборгованість з квітня 2015 року. Чудовий електоральний хід напередодні місцевих виборів.

Це не заглиблюючись в нюанси розмежування і подальшого обслуговування мереж. Чи будуть облгази обслуговувати державну їх частину?

Навіть, якщо буде прийняте рішення про приватизацію державної частини мереж, то нема жодних гарантій, що вони не будуть приватизовані "належним" чином. Розділення облгазів - чудовий тому взірець.