"Знав би де впаду - соломку б підстелив", - говорить народна мудрість. Дуже часто ми шкодуємо, що у минулому не зробили чогось або, навпаки, хотіли б зробити по-іншому. Напевно, дивлячись на сьогоднішній курс, багато з вас думає: "Ну чому я не купував долари по 11 грн.?" або в гіршому випадку: "Навіщо я брав доларовий кредит?".

Ми вирішили поцікавитися у фінансових експертів, чи робили вони помилки в плануванні особистих фінансів і щоб хотіли змінити, якби могли.

 "У 2013 році я позичив гроші в доларах. Тоді мені це рішення здавалося правильним. Курс був необґрунтованим, але була політична воля його тримати за всяку ціну; в 2015 році очікувалися вибори, а отже, потрясінь не повинно було бути; борг брав строком до року і відсоткова ставка була 0%, на відміну від банківських ставок за кредитами 25%+, - розповідає Олександр Куликов, керівник управління брокерського обслуговування ІГ УНІВЕР. - На початку 2014 року стало зрозуміло, що ілюзія стабільного курсу закінчилася, питання було лише в глибині падіння. Борг в доларах, а зарплата в гривні, яка стрімко падає. Я тоді прийняв рішення сильно обмежити витрати і повертати борг, не звертаючи увагу на курс".

"Після чергової девальвації, залишилося тільки хитати головою і мовчки спостерігати, як продовжує розганятися курс, - розповідає про ситуацію річної давнини Віталій Бердічевський, керівник відділу роздрібних продажів АРТ КАПІТАЛ. - Потроху я перекладав частину гривні в долар, усереднювався - так називається цей процес в трейдингу, але без перекосів. Пам'ятаю, як було страшно купувати долар - здається, що ось він пік і далі курс вже рости не буде, та ще й велика різниця курсу на купівлю та продаж. Зрештою дійшло до того, що на вільні гривні було просто смішно купувати долар - для пошуків 100-200 доларів було просто шкода часу".

Інший наш експерт теж вважав, що курс триматимуть до президентських виборів: "Я намагався по максимуму користуватися моментом і заробляти на гривневих активах, як більш дохідних. Коли курс невблаганно почав рости, довелося конвертувати гривню різними способами: валютообмін, конвертація через доларові депозити та ін. На це йшло досить багато часу через ліміти НБУ, - говорить Сергій Горбачов, інвестиційний експерт компанії NETTRADER (Україна). - Принципово не користувався послугами валютників та дошками оголошень в інтернеті. Коли курс розігнали до фантастичних 17+ грн. за долар, я припинив участь у процесі тотальної скупки валюти. На той момент мені здавалося, що потік людей, які оббивають пороги банківських відділень у пошуках доларів, не припиниться ніколи".

Були й ті, хто намагався примножити свій статок, використовуючи доступні на той момент інструменти. "Десь у листопаді 2014 року почалася ще одна хвиля девальвації гривні, коли курс піднявся з 16 до 21 гривні і якийсь час стояв на місці. Не довго думаючи, я вирішив скористатися цією можливістю. Купив 5 тис. доларів по курсу 21 і майже наступного дня продав за курсом 25. На той момент все здавалося сюрреалістичним і долар вище 25 грн. був нереальним, тому погодився його продати. Мета була заробити, а не тримати гроші у валюті. Коли через кілька місяців курс підскочив до 35 грн., звичайно, шкода було втраченого прибутку, але зараз бачу, що все зробив правильно. Заробив 20 тис. грн. і більше не нервував", - розповідає про свій досвід Сергій Румянцев, керівник відділу фінансових інструментів компанії "Майстер Брок".

В той же час всі експерти в один голос стверджують, що якби на той момент в Україні були необхідні фінансові інструменти, люди б могли уникнути таких втрат, а можливо,й держава, в тому числі і НБУ, вела б зовсім іншу фінансову політику.

У всіх розвинених країнах, де є інструменти, що дозволяють страхувати валютні ризики, наприклад, строкові контракти (ф'ючерси) на валютні пари, люди можуть захистити свої заощадження від несподіваних цінових коливань, тобто захеджувати їх.

На початку 2015 року такі інструменти з'явилися і в Україні. Фондова біржа "Українська біржа" запустила торги валютними ф'ючерсами (ф'ючерсами на курс долар - гривня і євро - долар), які може придбати будь-який бажаючий. Що важливо, діяльність біржі регулюється українським законодавством і ретельно контролюється державними органами, тому, працюючи на біржі, ви повністю захищені законодавством, але й самі повинні його дотримуватися.

Якби валютні ф'ючерси з'явилися рік тому

"Якби ф'ючерсний контракт гривня - долар існував рік тому, це б вирішило для мене два завдання: по-перше, я міг би перевести гривню в долар, витрачаючи на це в 5 разів менше грошей завдяки кредитному плечу, а по-друге, я б не сильно побоювався потрапити в халепу на різниці купівлі та продажу - на біржі вона становить 0,5 грн., а в банках в середньому 2-3грн.", - говорить Віталій Бердічевський.

Ще один важливий момент, який відзначає експерт, це швидкість і відсутність будь-яких "схем": "Не треба себе обмежувати, переводити куплений долар на депозит та інше. Якщо стоїть завдання перестрахуватися від стрибка курсу - на біржі це робити набагато зручніше", - упевнений пан Бердічевський.

Українська біржа

"Запуск валютних ф'ючерсів в нашій країні відбувся відразу після 50% девальвації гривні. Нагадаю, що торги стартували з позначки 17 грн. і ціна відразу ж кинулася до нових висот. У такі моменти починаєш трохи заздрити країнам, в яких вже давно розвинений ринок деривативів, - говорить Сергій Горбачов. - Запуск цього контракту на півроку раніше дозволив би мені набагато ефективніше захистити власні заощадження від девальвації. Хеджування гривневих активів, приклад якого я приводив у попередній статті, не є чимось складним та доступне будь-якій людині".

"Якщо фантазувати і уявити в 2014 році ф'ючерс на долар - гривню, це допомогло б багатьом людям, які опинилися в такій же ситуації, як і я або тим, у кого є валютні кредити, - розповідає Олександр Куликов. - Щоб я зробив? Я б поповнив торговий рахунок на 20% від боргу і купив би ф'ючерси. Далі виділив для 2-3 контрактів спекулятивних грошей, за минулий рік було багато цікавих моментів для спекуляції. Решту грошей я б щомісяця відкладав на рахунок у банку або відкритому інвестиційному фонді (який інвестує тільки в облігації), отримував би відсотки. Така стратегія дозволила б повернути борг швидше, не так сильно обмежувати свої витрати, а головне, менше нервувати".

Сергій Румянцев, хоч і заробив, але вважає, що такі операції мають великі недоліки: "Для моєї операції знадобилося виділити 105 тис. грн., це було незручно. До того ж, всі операції проводилися з іншими людьми, а це пакети повні готівки, що теж не комфортно і навіть небезпечно, - каже Сергій. - Наявність ф'ючерсу на долар - гривню ліквідувало б подібні негативні нюанси".

Для аналогічної операції потрібно було б виділити значно менше коштів - 21 тис. грн., розповідає експерт. "Не потрібно ризикувати, укладаючи угоди з малознайомими тобі людьми. Все просто - включаєш програму натисканням декількох кнопок, купуєш ф'ючерс, потім у потрібний момент продаєш. При цьому прибуток залишився б таким же - 20 тис. грн., але на вкладений капітал це майже 100%. Сучасний фінансовий ринок робить заробіток простішим, ефективнішим і, що важливо, - легальним", - говорить Сергій Румянцев.

Якби українці мали доступ до валютних ф'ючерсів рік тому, це могло б поліпшити не тільки їх особисте фінансове становище, а й допомогти державі. Так для Національного банку України, як регулятора валютного ринку, основна перевага полягала б у тому, що більша частина спекулятивних операцій з валютою, як фізичних, так і юридичних осіб,перейшла б на біржу в строкові валютні контракти. По-перше, це зняло б ажіотаж громадян і юридичних осіб, які просто бояться знецінення гривні. По - друге, можливо, дозволило б уникнути таких сильних коливань курсу (в деякі дні курс зростав більше ніж на 15-20%). По - третє, це дозволило б не застосовувати такого жорсткого регулювання та обмежень на придбання валюти.

Громадяни та підприємці, основною метою яких було застрахувати свої накопичення або оборотні кошти, могли б зробити це в кілька "кліків" на "Українській біржі" і, таким чином, через валютні ф'ючерси захистити себе від знецінення гривні. Це досить легко зробити через торговий термінал або віддавши розпорядження своєму брокеру. При цьому операції коштують дешевше, ніж при купівлі готівкової валюти в касі банку або обмінному пункті. Крім того, не треба витрачати сили на біганину і думати, де зберігати куплену валюту.

Тепер, коли необхідні інструменти в країні є, а переваги очевидні, залишилося тільки почати їх використовувати.