23 квітня аграрний комітет Верховної Ради проводив щось на кшталт "розбору польотів" з профільним міністром і керівниками найбільших держпідприємств.

Серед іншого розглядалася і робота Аграрного фонду.

Цей фонд у 2005 році створив уряд Миколи Азарова для стабілізації цін на внутрішньому ринку сільськогосподарської продукції.

Задум був таким. Якщо урожай добрий, АФ скуповує надлишки і не допускає падіння цін на зерно. І навпаки: в разі поганого врожаю він розпродує зерно за більш низькими цінам, аби не допустити подорожчання.

У 2013 році уряд створив паралельну компанію - публічне акціонерне товариство "Аграрний фонд" з аналогічними функціями.

За часів Януковича ця структура була плацдармом для оборудок представників "сім'ї". Співпраця з "потрібними" людьми була основним джерелом "зацікавленості" керівництва.

Отже, що обговорювали парламентарі? Незадовільний фінансовий стан ПАТ "Аграрний фонд" і його сьогоднішню роль на ринку. Проте найцікавішим, безсумнівно, стало питання впливу на фонд представників бізнесу.

Як відомо, Аграрний фонд має значний фінансовий ресурс. Цінова стабільність на ринку продовольства обходиться недешево. У 2013 році АФ отримав з держбюджету понад 7 млрд грн, а на 2014 рік було закладено 2 млрд грн.

За словами депутатів, найбільше дивідендів від роботи держустанови начебто отримує власник найбільшого земельного фонду в Україні Олег Бахматюк.

Що саме стало причиною атаки на власника холдингу, наразі невідомо.

Це навряд чи пов'язане з черговим процесом зміни влади в Україні - команди Петра Порошенка та Арсенія Яценюка знаходяться у відносному балансі. Отже, це, скоріше за все, з'ясування стосунків на рівні бізнесу.

Олег Бахматюк. Фото espreso.tv

Про депозити Аграрного фонду

Колишньому керівництву Аграрного фонду закидають дві речі. Перша з них - виведення коштів через Брокбізнесбанк. Друга - купівля і продаж зерна в окремих компаній. Хоча довести це юридично майже неможливо.

Так, нинішній голова АФ Андрій Радченко підтверджує, що його попередник розмістив надвеликий депозит -2,07 млрд грн у Брокбізнесбанку за кілька тижнів до того, як той перетворився на банкрута.

Зараз ці гроші отримати неможливо, оскільки Аграрний фонд опинився лише у сьомій черзі на отримання своїх коштів після НБУ, держави та вкладників. Оскільки банк належав сумнозвісному Сергію Курченку, якому приписують причетність до контрабанди пальним, цей депозит більше нагадує вирок чиновникові.

Падіння Брокбізнесбанку відбулося, передусім, через втечу Януковича та "сім'ї". Проте ще за тиждень до банкрутства ця установа, за словами представників НБУ, була надійною, хоча й мала проблеми з ліквідністю та проведенням платежів.

Отже, в розміщенні депозитів у банку Курченка не було чогось кримінального. Як не було криміналу і в тому, що банк належав власникові СЄПЕК. Інша річ - чи були умови розміщення депозиту збитковими для Аграрного фонду.

Також слід проаналізувати, чи були дотримані процедури відбору уповноваженого банку, яких повинна дотримуватися будь-яка державна установа.

Довгий час фонд очолював Олександр Кірюк, який, певно, багато чого знав про ту операцію. Проти нього влітку 2014 року була порушена кримінальна справа, але з посади його все одно не звільнили. Вочевидь, правоохоронці протягом 2014 року не змогли знайти ознак криміналу у "брокбізнесівському" депозиті.

Олександр Кірюк. Фото auu.org.ua

Кірюка призначили у січні 2013 року, а звільнили лише наприкінці 2014 року. Перебуваючи на лікарняному, на початку 2015 року він встиг розмістити в інших банках близько півмільярда гривень. Примітно, що гроші були перераховані в банки протягом кількох днів на початку 2015 року.

Майже 300 млн грн були спрямовані в "Радикал банк", 211 млн грн - у банк "Фінансова ініціатива". Ще 65 млн грн - у "Банк інвестицій та заощаджень". Більша частина депозитів повинна бути повернена до серпня 2015 року.

Чи є ті депозити ознаками криміналу? Напевно, ні. Це ознака того, що спритні менеджери певних банків змогли домовитися першими про залучення коштів.

Чи існують у цих випадках особливі домовленості? Звичайно, але довести їх існування неможливо. Це загальна практика. Будь-який банк готовий піти на деякі нерегламентовані кроки, аби отримати великого клієнта.

Отже, навряд чи ці депозити можна перетворити на привід для кримінального переслідування екс-керівника фонду. У недоотриманні прибутку його теж не звинуватиш. Щодо умов розміщення коштів АФ, вони є цілком ринковими.

Для порівняння - дані щодо рахунків АФ та найбільших банків, які надають інформацію до НБУ. Як можна побачити, великі та державні банки зазвичай платять за депозитами навіть менше, ніж вдалося домовитися екс-керівнику АФ.

Розміщення коштів Аграрного фонду на депозитних рахунках в банках, на 20 квітня 2015 року

Вартість строкових депозитів за даними статистичної звітності банків України, %

Депутатам аграрного комітету залишалося лише акцентувати увагу на тому, що обрані банки "якісь не такі". Кримінальної справи з таких заяв не буде, а ось політичний розголос - легко.

Якщо не враховувати Брокбізнесбанк, то лише один з цих банків входить до першої групи за класифікацією НБУ. Це державний Укргазбанк. За часів "сім'ї", як відомо, ця установа почувалася доволі непогано, і напевно обслуговувала багато підозрілих операцій. До речі, як і державні Ощадбанк та Укрексімбанк.

В останній - четвертій групі - перебуває "Радикал банк". Це маленька установа, яка користувалася прихильністю минулої влади і за нової зуміла утриматися на плаву.

За даними видання "Наші гроші", "Радикал банк" був наближеною до Межигір'я установою. У ньому розміщені рахунки багатьох держустанов. Серед його клієнтів - Державна продовольчо-зернова корпорація, "Київводоканал" та Аграрний фонд.

"Банк інвестицій та заощаджень" віднесений до третьої групи банків. Раніше серед його власників  були помічені галицькі бізнесмени, партнери Ігора Єремєєва - Сергій Лагур і Степан Івахів.

Офіційно банк належить киянину Андрію Попову та ТОВ "Компанія "Єврорезерв", яке пов'язане з будівництвом бізнес-центру біля Андріївської церкви у Києві.

Андрій Радченко. Фото agrofond.gov.ua

КБ "Фінансова ініціатива" належить до другої групи банків за класифікацією НБУ. Він належить Олегу Бахматюку і є одним з рекордсменів за обсягом отриманого від НБУ рефінансування у 2014 році - понад 8,3 млрд грн.

З них половина - стабілізаційні кредити, які зазвичай видаються банкам на фінансове оздоровлення на два-п'ять років. Зокрема, стабкредити в Україні давно отримують найбільший Приватбанк, а також великі "Фінанси та кредит" і "Платинум банк". У 2015 році "Фінансова ініціатива" до НБУ за грішми не зверталася.

Новий керівник Аграрного фонду Андрій Радченко приступив до виконання обов'язків 9 лютого 2015 року. Вочевидь, він налаштований критикувати свого попередника, аби виглядати виграшно на його тлі.

Те саме зручно робити і новому міністру АПК Олексію Павленку. Голова Мінагропроду зауважив ЕП, що не міг знати про плани і дії Кірюка, бо керівник ПАТ "Аграрний фонд" підпорядковується не міністерству, а безпосередньо Кабміну.

Про зерно Аграрного фонду

Протягом 2014-2015 маркетингового року 72% зерна у ПАТ "Аграрний фонд" купувала компанія "Райз". Підприємство входить до складу агрохолдингу Олега Бахматюка "Укрлендфармінг". Це було головним акцентом у виступах депутатів аграрного комітету Верховної Ради щодо роботи АФ.

Реалізація зерна Аграрного фонду на внутрішньому ринку, 2014-2015 маркетинговий рік

За задумом засновників, Аграрний фонд повинен купувати зерно дорожче, коли ринкові ціни падають, а продавати дешевше, коли ціни зростають. Проте на практиці керівники фонду зобов'язані робити операції за ринковими цінами, аби уникнути спілкування з працівниками прокуратури.

Аналізуючи продаж зерна, депутати угледіли надвелику частку операцій АФ з бізнесом Бахматюка. На підставі цього вони зробили припущення, що власник "Укрлендфармінгу" монополізував операції з Аграрним фондом.

Так, з 21 до 26 січня 2015 року "Райз" придбала 191 тис тонн пшениці шостого класу за середньою ціною 2 510 грн за тонну. Водночас, за даними "АПК-інформ", пропозиція в цей період становила 2 800 грн.

Продаж Аграрним фондом пшениці, 2014-2015 маркетинговий рік

Однак навіть якщо більш низьку ціну вдасться пояснити, то сам факт отримання компанією "Райз" такої частки у закупівлях приголомшує.

За словами депутатів, Аграрний фонд також уклав з компаніями Бахматюка близько 70% усіх угод на постачання зерна за форвардними контрактами.

Саме в цих угодах може бути основна зацікавленість найбільшого землевласника. АФ зазвичай надає авансом 70% суми замовлення, і цими коштами можна користуватися кілька місяців. Загалом така операція цілком законна. Викликає питання лише те, чому Бахматюк має таку велику частку в операціях з АФ.

Напевно, хтось інший хотів отримати частину цих оборотів для себе. Тому депутати згадали, що завдання фонду - підтримка малих і середніх виробників. Отже, чому 70% всіх контрактів на постачання зерна укладає саме агрохолдинг, який володіє найбільшим земельним банком в країні, - питання суто етичне.

"У нас була зустріч з Олегом Романовичем (Бахматюком. - ЕП). Ми йому кажемо: це ж не зовсім правильно, що на одного контрагента в портфелі припадає більше 70%. Він погоджується, але зазначає, що є великим латифундистом. Діалог з ним почався. Зараз змінити щось важко, а в наступному сезоні будемо це робити", - пояснює в. о. голови Аграрного фонду Андрій Радченко.

Олексій Павленко (у центрі) та Арсеній Яценюк. Фото agronews.ua

Новий голова АФ намагається дистанціюватися від угод свого попередника.

"Я десь можу зрозуміти колишнє керівництво. Простіше контролювати і вести спілкування з одним, ніж бігати за дрібними фермерами. З іншого боку, повинна бути підтримка всього сільського господарства, в тому числі дрібного і середнього бізнесу. І, звичайно ж, диверсифікація портфеля повинна бути", - наголошує він.

За словами Радченка, усі питання щодо продажу пшениці та форвардних закупівель в цей період його не стосуються, бо він очолив ПАТ пізніше. Проте, схоже, надвеликого впливу Бахматюка на АФ вже не буде. Хто планує зайняти його місце, поки що невідомо.

У прес-службі "Укрлендфармінгу" наголошують, що працюють з Аграрним фондом з 2013 року і брали участь у тендерах установи на загальних підставах.

"Доступ до тендерного запиту був у кожного підприємства країни без винятку. Отже, всі бажаючі, в тому числі, і малі фермери чи середні сільськогосподарські товаровиробники, могли брати участь у поставках пшениці чи ячменю до Аграрного фонду", - йдеться у відповіді агрохолдингу.

Свою нинішню частку у портфелі АФ вони пояснюють лише тим, що державний оператор у вказаний період купив суттєво менше зерна, ніж планував.

У "Укрлендфармінгу" підкреслюють, що компанія додатково витратилася на вивантаження і перевезення продукції. Це начебто пов'язано з тим, що вона купувала пшеницю безпосередньо на елеваторах.

"У період з 21 по 26 січня 2015 року ціни на елеваторах становили 2500-2850 грн за тонну для пшениці шостого класу, у порту - 3050-3460 грн, на рейді - 225-230 дол або щонайменше 3550-3630 грн за курсом 21 січня. Відтак ціна угод закупівлі була абсолютно ринковою", - пояснюють в агрохолдингу Бахматюка.

Більше про Аграрний фонд читайте тут.