Зниження курсу гривні щодо іноземної валюти завжди призводить до зниження купівельної спроможності населення.

Один з основних показників "здоров'я" роздрібної торгівлі - оборот - свідчить, що симптоми не найкращі.

В міру знецінення гривні і поступового зростання цін обороти зменшуються.

Якщо стосовно товарів нееластичного попиту оборот зростає, то там, де можна зекономити і перейти на товари-замінники, це відбувається.

Тож навіть в умовах зростання цін торговельні мережі отримують менше виручки.

Оборот роздрібної торгівлі в Україні, млрд грн*

* - наростаючим підсумком

Джерело: Держкомстат

Опосередковано це підтверджують дані компанії "Делойт", яка зафіксувала невелике зростання вартості святкового столу щодо минулорічних витрат.

Якщо ж порівняти ці цифри з перерахунком на нові курси і наповненістю пакета супермаркету на ту саму суму у 2013 році та 2014 році, то стане зрозуміло, що споживачі обачливо ставляться навіть до витрат на продукти харчування.

Витрати на новорічний стіл, грн

Джерело: "Делойт"

Разом з тим, споживачі розуміють ціну зниження якості раціону. Зазвичай вона компенсується витратами на медичні послуги. Через це відбувається поступове скорочення надлишкового попиту.

Якщо після подорожчання пального автомобілісти переходять на доступніші марки, то з продуктами все інакше. Люди знаходять альтернативу на базарі.

Девальвація гривні підвищила інтерес українців до ринків. За даними передноворічного дослідження компанії "Делойт", частка неорганізованої торгівлі уже наблизилася до обсягів більш цивілізованих форм.

"Купівельна спроможність українців знизилася, і бажання зекономити - це перший стимул йти на ринок, а не в магазин", - говорить член ради директорів City Capital Group, керуюча компанія ТЦ "Даринок", Марія Казанцева.

Ринки як місце придбання продуктів для новорічного столу наприкінці 2014 року зазначили 70% респондентів, тоді як у 2013 році цей показник становив лише 27%.

Зростання популярності базарів не означає, що люди стали менше ходити до супермаркетів чи взагалі проміняли їх на ринок. У таких ситуаціях чеки зменшуються, але збільшується кількість "походів" до супермаркетів.

Частка українців, які купують продукти на базарах, %

Джерело: "Делойт"

"Висока популярність ринків пояснюється, в першу чергу, зниженням купівельної спроможності", - вважає старший менеджер компанії "Делойт" Ольга Шамрицька.

За її словами, серед більшості населення розповсюджена думка, що продукти на ринках дешевші і якісніші, але це не завжди так.

"Великі торговельні мережі перевіряють якість, а великі обсяги закупівель дозволяють отримати більш вигідні умови від постачальників. Тому кінцева ціна на товар може бути навіть нижчою, ніж на ринку", - каже менеджер.

Схожу думку про нинішню ситуацію має і прес-служба мережі "Брусничка", ТОВ "Українский рітейл". Там переконані, що на базар людей штовхають здебільшого стереотипні уявлення про ринки, які, не виключено, не відповідають дійсності.

"Люди віддають перевагу продуктовим ринкам, а ні цивілізованій роздрібній торгівлі, через широкий вибір продуктів, можливість спробувати товар перед купівлею, можливість впливати на ціну товару шляхом торгу.

Остання вигода є ілюзією, бо ціни на ринках часто вищі, ніж у мережах. В уявленні багатьох споживачів більше шансів придбати свіжу продукцію безпосередньо у виробника, що теж не завжди відповідає дійсності", - зазначає прес-служба.

На думку ж засновника та стратегічного директора IDNT Миколи Чумака, людей, які віддають перевагу ринкам за звичкою чи у пошуках натурального, небагато, 10-15%. Інші ходять на ринки через те, що живуть у режимі жорсткої економії.

Фото unian.net

"Як тільки рітейл зможе повноцінно конкурувати з базарами, люди прийдуть у магазини. Це не трапиться за три-п'ять років. Сьогодні альтернативою ринкам є дискаунтери, але у наших реаліях у них обмежений асортимент", - вважає Чумак.

Досвід кризи 2008 року показує, що торговельні мережі, скоріше за все, будуть реагувати на економність покупців аналогічними заходами. Наприклад, переглядати асортимент, збільшуючи частку більш дешевих продуктів та збільшуючи кількість власних торговельних марок.

"Зниження купівельної спроможності стимулює мережі приділяти більше уваги товарам першої необхідності", - зазначають у "Брусничці".

Деякі учасники ринку вважають, що споживачів приваблюватиме нестандартний підбір орендаторів у торговельних центрах. "У цьому сегменті загострилася конкуренція, адже щомісяця відкриваються нові шопінг-моли", - каже Казанцева.

На думку Чумака, роздрібним торговцям варто дивитися не тільки в бік супермаркетів. Зокрема, він радить розвивати формат "магазин біля дому", яким здебільшого займаються немережеві оператори і сімейні бізнеси.

Якщо вийти за рамки умовної конкуренції між "цивілізованою" та "нецивілізованою" роздрібною торгівлею, то ці формати часто не відповідають ритму життя городян.

"Це люди з високим темпом життя, які не можуть їздити у великі магазини. Вони просто не мають часу на шопінг, крім вихідних днів", - каже Чумак.

Ці споживачі менш чутливі до ціни і більш вимогливі до швидкості обслуговування. Вони готові отримувати сервіс ближче до дому і щоденних маршрутів. "Сьогодні їм доводиться купувати продукти у некомфортних дискаунтерах, де головною цінністю є економія коштів, але не економія часу", - уточнює він.