Голова Держказначейства Тетяна Слюз: Донецьк і Крим не годували решту України

Еще год тому  Татьяна Слюз работала рядовым депутатом бюджетного комитета от партии "Батькивщина", и пыталась критиковать власть. За то, что деньги, предназначенные на ремонт школ и больниц, направляют на выплату зарплат и пенсий. За то, что гарантированные выплаты из бюджета "вдруг" срывались якобы из-за того, что неправильно оформлены бумажки.

Спустя год бывший депутат – опять глава Казначейской службы (казначейства), как когда-то при Юлии Тимошенко. И – ирония судьбы – она опять занимается тем же, за что критиковала предыдущую власть.

Став заложницей власти, Татьяна Слюз выдает краткосрочные кредиты Пенсионному фонду и пропускает платежки преимущественно на оплату труда. Даже коммунальные услуги финансируются не всем и не всегда. Но на фоне секвестра бюджета, введения военного налога и сокращения расходов проблема ушла на второй план – о ней уже не принято говорить часто и громко.

В бюджетной сфере Слюз – ключевой человек. Как и при Викторе Януковиче, Министерство финансов может выделять любые ассигнования. Но именно от визы руководителя Казначейства зависит, кому, когда и в каком размере будут перечислены средства. Часть распорядителей бюджетных средств ищут правильный подход к главе Казначейства, а часть пытаются выйти из-под контроля ведомства. К примеру, ВУЗы добились такого статуса благодаря новому закону об образовании финансовой автономии.

О ходоках-просителях, о дефиците бюджета и контроле за бюджетными финансами читайте в интервью "ЭП". Разговор состоялся в конце июля, незадолго до того, как правительство выступило с некоторыми инициативами, которые могут повлиять на работу Госказначейства.

***

- Як ви вважаєте, чи не зірве бюджетний процес на 2015 рік запланована на осінь парламентська передвиборна кампанія?

- Починаючи з травня, Міністерство фінансів працює над проектом бюджету на 2015 рік. Уряд розробляє кілька сценаріїв розвитку, а від них - варіанти бюджету. Є і оптимістичний, і песимістичний: продовження війни, спад ВВП.

Триває складний етап переговорів з МВФ, від якого уряд розраховує отримати наступний транш. У бюджеті велика дірка, яку потрібно чимось покривати. Інші два складні напрямки - проблема Пенсійного фонду і "Нафтогазу України".

Війна суттєво погіршила фінансово-економічну ситуацію. Коли мене призначили головою казначейства (у квітні 2014 року. - ЕП), на єдиному казначейському рахунку було 185 млн грн і 12 млрд грн платіжних доручень.

- За який період накопичена ця заборгованість?

- У цю суму входять поточні платежі, передбачені бюджетним розписом 2014 року, погашення кредиторської заборгованості, яка виникла у попередні бюджетні періоди.

У цій же сумі - повернення коштів юридичним та фізичним особам з рахунків державної виконавчої служби, виконання судових рішень, в тому числі з відшкодування ПДВ, розміщення тимчасово вільних коштів на депозитні рахунки.

Зауважу, що погашення зареєстрованої в органах казначейства на 1 березня 2014 року кредиторської заборгованості за капітальними видатками здійснюється в обсягах, встановлених за результатами контрольних заходів Державної фінансової інспекції, постанова Кабміну від 1 березня 2014 року №65.

- Мова йде про захищенні чи незахищені статті?

- Позитивно те, що за захищеними статтями кошти перераховані у повному обсязі, день в день, без запізнень. Виняток становлять ті райони Донецької і Луганської областей, які контролюються не українською владою, а терористами.

Зауважте, що не тільки казначейство з поважних причин не може здійснити оплату всіх платіжних доручень, але і перед казначейством є велика заборгованість.

Бюджетним кодексом передбачено надання позик з єдиного казначейського рахунку для покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду, пов'язаних з виплатою пенсій та середньострокових позик місцевим бюджетам.

- Яка зараз сума боргу Пенсійного фонду і місцевих бюджетів?

- На жаль, на 1 січня 2014 року Пенсійний фонд заборгував казначейству 49 млрд грн, місцеві бюджети - більше 9 млрд грн. Такі позики надаються і у 2014 році, але радує те, що ПФ поки що не нарощує боргів перед казначейством.

- Свого часу ви як народний депутат зареєстрували законопроект, за яким Пенсійний фонд отримував можливість брати позики не за рахунок бюджету, а за рахунок кредитів держбанків. Наскільки сьогодні ця ідея реалістична?

- Реалістична.

- Чому б її не реалізувати?

- У Мінфіні є ті, хто підтримує мене, але є і опоненти.

- Хто саме?

- Я б не хотіла переходити на персони. Це посадові особи, які мають відношення до соціального блоку. Переконана, що сьогодні це дуже правильна ідея. Чому бюджет повинен нести на собі цей тягар? Сподівання були великими, мільярдними та, на жаль, пенсійна реформа не виправдала себе.

- Наскільки великою є заборгованість з виплат за захищеними видатками у регіонах, де відбуваються військові дії?

- Поясню на прикладі Слов'янська та Краматорська. З 20 травня 2014 року ці населені пункти були заблоковані. Іншими словами, півтора місяця ми не могли здійснювати жодних перерахунків.

Люди не отримували ні пенсій, ні зарплат, ні допомоги на дітей - нічого. Тепер, коли ці міста контролює українська влада, виплати проходять вчасно.

- Органи місцевого самоврядування постійно критикують роботу казначейства і скаржаться на блокування коштів місцевих бюджетів.

- Не все залежить від казначейської служби. Будучи народним депутатом, я завжди захищала казначейство, яке часто роблять винним, як ту невістку у народному прислів'ї. Робота відомства залежить від надходжень до бюджету, тобто від наявного ресурсу, який надходить на єдиний казначейський рахунок.

Це наповнення забезпечує, перш за все, новоутворена фіскальна служба.

Закон про державний бюджет складається з двох основних частин: доходи і видатки. Так от: видаткова частина повністю не покривається дохідною частиною. Дефіцит бюджету покривається за рахунок зовнішніх і внутрішніх запозичень.

Зайшовши на сайт казначейства, побачите, що з початку 2014 року, у тому числі за червень, у нас провал за доходами і запозиченнями. Відповідно, не виконується бюджетний розпис. Безумовно, якщо нема коштів, казначейство не може у повному обсязі проводити видатки.

Бюджетний кодекс містить норму, за якою обсяги тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, пов'язаних із забезпеченням захищених видатків загального фонду, казначейство покриває за рахунок Єдиного казначейського рахунка - ЄКР. На цьому рахунку обліковуються кошти і місцевих бюджетів, і держбюджету.

Складається парадокс: місцеві бюджети не мають чим виплатити зарплату і комунальні платежі, бо не виконують доходів. У той же час держбюджет за доходами не виконується, а позики місцевим бюджетам потрібно надавати.

- Яка сума позик місцевим бюджетам з початку 2014 року?

- У першому півріччі 2014 року казначейство надало позичок на 18 млрд грн. Залишок неповернутих позичок 1 липня становив 4 млрд грн.

- Тобто казначейство таки блокує платежі?

- Я б не вживала слово "блокує". Ми проводимо бюджетні видатки з урахуванням наявного фінансового ресурсу, тобто ліквідності єдиного казначейського рахунку та прогнозних показників проведення видатків на наступні дні.

- Наведіть приклад.

- Наприклад, на єдиному казначейському рахунку є 1 млрд грн. Хтось говорить: оплати платіжні доручення за незахищеними видатками. Я відповідаю: "Якщо казначейство проведе платежі і обнулить казначейський рахунок, то завтра не буде чим платити зарплати і пенсії".

Казначейство щоденно прогнозує місячну суму надходжень фінансового ресурсу на ЄКР і щоденні видатки.

- Як ви економите? За яким алгоритмом обираєте статті видатків?

- На початок місяця на ЄКР обліковується залишок доходів, які надійшли в останні дні попереднього місяця, але найскладнішою завжди є друга декада кожного місяця. Терміни сплати, як передбачено Податковим кодексом, - кінець місяця.

Коли ви подивитеся на динаміку єдиного казначейського рахунку - ми публікуємо статистику на сайті, то побачите, що на перше число місяця є певна сума коштів, наприклад, 3 млрд грн на 1 червня. Цього ресурсу вистачає буквально на першу декаду. Протягом першої і другої декад великих надходжень нема.

Поясню. До загального фонду держбюджету від податкових органів у перші дні місяця щоденно надходить 100-200 млн грн. Це мізер на фоні того, що видатки проводяться мільярдні. Існує законодавча колізія: видатки потрібно платити щоденно, а доходи надходять переважно в останні дні.

- На чому тоді казначейство економить, якщо відбувається недобір коштів?

- Як я уже згадувала, захищені статті видатків оплачуються вчасно. У 2014 році казначейство у своїй роботі керується бюджетним законодавством, у тому числі урядовою постановою "Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету" від 1 березня 2014 року.

Наведу елементарний приклад: коли у вас в гаманці 100 грн, а калькулятор коштує 200 грн, ви не можете його придбати. Ви або відкладаєте купівлю, або купуєте дешевший калькулятор. На часі питання проведення секвестру бюджету (інтерв'ю проходило до внесення останніх змін у держбюджет. - ЕП).

- За вашою оцінкою, що є причиною недобору коштів за надходженнями?

- Безумовно, спад економіки, але найголовніша причина - ситуація на сході. Там є два ризики. Перший - у багатьох платників податків Донецької і Луганської областей знищені активи, тож підприємства не сплачують податки.

Війна впливає і на територію, де розташовані контрагенти підприємств Донбасу. Вони теж призупинили свою активність. Все це дає негативний сигнал інвесторам, які згортають свої плани з інвестування.

Крім того, майже не залишилося митних постів і пунктів пропуску у Луганській і Донецьких областях, що теж впливає на показники бюджету (за даними Державної фіскальної служби, щомісячно до бюджету не надходить по 250 млн грн. - ЕП).

У результаті за травень від двох областей до загального фонду держбюджету не надійшло 422 млн грн податків. Це був лише початок складних подій. За червень недобір тільки за загальним фондом держбюджету становив 1 млрд грн.

- Як на видаткову частину бюджету вплинули війна та видатки на армію?

- Сильно. Закон про держбюджет на 2014 рік передбачав поточне фінансування на Міноборони, Державну прикордонну службу, СБУ та МВС, у тому числі на Нацгвардію. Коли почалися військові дії, уряд вирішив додатково виділити з резервного фонду на ці структури понад 8 млрд грн.

Безумовно, війна дуже вплинула. Той великий бюджетний ресурс, який пішов на воєнні цілі, можна було направити, наприклад, на перерахунок зарплат і пенсій. В результаті, додаткові витрати дуже вдарили по пересічному громадянину.

- Чи є у бюджеті кошти на відновлення постраждалих територій? Чи фінансуються оперативні потреби міст, і про яку суму може йти мова?

- Відновлення життєдіяльності пошкоджених територій - актуальне питання. Кінцева сума наразі невідома. Прем'єр-міністр не раз виступав з цього питання. Він поставив чіткі завдання із стратегії відновлення і розвитку цих регіонів.

Профільні міністерства уже почали аналізувати ситуацію у Донецькій і Луганській областях з виїздом на місця. Міністерство інфраструктури проводить аналіз за своїм напрямком, це мости, дороги. Подивіться, що зроблено з аеропортами.

Міністерство регіонального розвитку і будівництва буде виставляти свій рахунок, це сфера житлово-комунального господарства, будівлі. В окремих населених пунктах доведеться відбудовувати цілі будинки.

Після прийняття рішення про фінансування казначейство буде його здійснювати. Однак на цю бюрократичну процедуру потрібен час. До того ж, війна ще триває. Невідомо, скільки вона триватиме, і якою буде фінальна сума збитків.

- Більшість трансакцій на фінансування армії і відновлення Донбасу порушують бюджетні процедури. Чи не станеться так, що чиновників, які порушили інструкції, притягатимуть до відповідальності?

- Уся відповідальність за цільове використання бюджетних коштів лежить на розпорядниках бюджетних коштів. Казначейство виконує свої повноваження згідно з вимогами Бюджетного кодексу та указу президента "Про положення про Державну казначейську службу України".

Іншими словами, казначейство проводить бюджетні видатки лише у тому випадку, коли документи, подані розпорядниками бюджетних коштів для оплати, відповідають вимогам бюджетного законодавства.

Я одразу застерігаю розпорядників бюджетних коштів: навіть у цей складний військовий час слід прозоро здійснювати фінансові операції у бюджетній сфері.

- Як проводяться тендерні процедури на закупівлю товарів для армії?

- У березні 2014 року було прийнято новий закон про тендерні закупівлі, за яким проводяться тендери, в тому числі по резервному фонду. У кожному міністерстві, відомстві є тендерний комітет, закупівлі повинні відбуватися відкрито і прозоро.

- Натомість у пресі регулярно з'являється протилежна інформація. Кошти, виділені на закупівлю товарів - від їжі до бронежилетів, використовуються непрозоро і з елементами корупції.

- Я часто читаю ці приклади, у тому числі, про закупку бронежилетів, але кожен з таких випадків потрібно розглядати окремо. Для таких цілей у нас є державна фінансова інспекція, яка проводить перевірки у межах своїх повноважень.

- За попередньої влади низка відомств деградувала. Наприклад, Рахункова палата - парламентський контролер за державними фінансами. Що, на вашу думку, потрібно зробити, щоб відновити роль і значення цього органа?

- Рахункова палата повинна бути підпорядкована Верховній раді і наділена функціями контролю дій влади.

- За Конституцією палаті не бракує повноважень.

- Очевидно, що палату повинна очолювати людина з опозиції. У декого з її ключових співробітників, заступників і головних контролерів закінчилися повноваження. Це питання порушувалося не раз, але воно так і не вирішене.

- Може, проблема в тому, що діючого голову Рахункової палати Романа Магуту - маловідому людину у системі державних фінансів - призначили за протекцією представників попередньої влади?

З іншого боку, голова палати призначається на сім років. Чи не варто виправити це непорозуміння і змінити голову Рахункової палати?

- Сім років для цієї посади, на мою думку, забагато.

Виходить законодавчий парадокс. Палата нібито повинна контролюватися опозицією, але політичне життя вирує - влада часто змінює опозицію і навпаки. З іншого боку, людина, яку призначили на відповідальну посаду, не винна, що влада так часто змінюється. Це потрібно якось законодавчо врегулювати.

Від того страждає і специфіка роботи колективу. Коли співробітники бачать, що ситуація така хитка, градус ентузіазму знижується.

- Останніми роками функція парламенту з контролю за бюджетом суттєво послабшала. Як підвищити роль бюджетної резолюції або звіту про виконання бюджету за попередній рік?

- Обранці повинні усвідомити, що від них залежить доля держави.

- А конкретніше?

- Я розумію, що не всі народні депутати є спеціалістами у сфері публічних фінансів. Тих, хто розуміється на податковому та бюджетному законодавстві, у парламенті взагалі дуже мало.

Тим не менш, такі документи як бюджетна резолюція або звіт про виконання бюджету потрібно обговорювати і приймати у терміни, передбачені регламентом. Ці документи перед голосуванням слід обговорювати не тільки у бюджетному комітеті, але й у фінансовому, з податкової та митної політики.

Дискусія повинна проходити за участю громадськості, а не так, як у попередні роки. Мінфін подав проект бюджету, який потрібно вивчити за кілька годин і за п'ять хвилин проголосувати. У січні 2014 року бюджет було прийнято саме так.

- Власне, так його приймали не вперше - швидко, не вчитуючись.

- Так, я аналізувала, з якою швидкістю приймався проект бюджету за останні чотири роки. Пригадайте квітень 2010 року, коли країна приймала бюджет і так звані газові угоди. У той час бюджет взагалі приймався за 11 хвилин.

Проект потрібно обговорювати. Всі депутати як суб'єкти законодавчої ініціативи повинні брати участь у дискусії, а не лобіювати свої інтереси. Сьогодні ж тактика така: "У мене є округ. А що виборці скажуть на окрузі?". Так не можна! Треба дивитися на бюджет у контексті всієї України і не жити лише одним округом.

- Процедури розгляду головних бюджетних документів ретельно прописані у Бюджетному кодексі, проте на процес це не впливає. Як можна вплинути на депутатів, щоб вони почали хоча б читати складні бюджетні документи?

- Роками всі намагаються потрапити до складу бюджетного комітету, тому що вважають: якщо вони там - низка проблем округу і життя будуть вирішені. Скажу те, що може комусь не сподобатися. Я вважаю, що склад бюджетного комітету повинен формуватися, виходячи з принципів професійності людини, її досвіду.

У 2013 році я зареєструвала законопроект, який навіть не включили у порядок денний. Він стосувався компетентності членів комітетів. Я достатньо жорстко прописала, що членами комітетів повинні бути депутати, які хоча б працювали у цьому напрямку і розуміють суть теми, або ж мають відповідну освіту.

Не хочу переходити на особистості, але мені іноді буває досить дивно, що людина, яка не має стосунку до теми, сектора, входить до складу того чи іншого комітету. Більше того, вона іноді навіть пробує щось коментувати за темою.

- Як змінити процес формування складу комітетів?

- Це залежить від волі політичних лідерів і голів фракцій.

- Де взяти на один бюджетний комітет стільки колишніх міністрів фінансів?

- Згодна, стільки в комітеті не набереться фахівців, але це головна проблема. Я також вертаюся до думки, що депутати повинні працювати не тільки на свої округи, а й на всю державу. На жаль, більшість моїх колишніх колег по бюджетному комітету - мажоритарники із своїми завданнями та інтересами. Це іноді заважає.

- Може, варто влаштувати депутатам конкурс або тестування на проходження до складу економічних комітетів? Такі собі вступні іспити.

- Цього не буде - не передбачено законодавством. Недавно я прочитала законопроект №4145(а) про кримінальну відповідальність посадових осіб казначейства за невиконання платіжних доручень розпорядників коштів місцевих бюджетів у термін більше трьох днів.

Я розумію, що автори законопроекту намагаються накопичити політичні дивіденди перед виборцями, але ж питання не в казначействі - це потрібно знати. Суть таких речей здатен розуміти лише професіонал, який мав стосунок до бюджету та розуміється на законодавстві.

- До речі, хто прийшов на ваше місце у комітет?

- Цікаве питання - треба з'ясувати.

- Як на вас реагують ваші колишні колеги-депутати з бюджетного комітету у ролі голови урядової структури? Більшість з них - "регіонали", в минулому делікатно ігнорували точку зору колишньої опозиції, вашу - у тому числі.

- Ставлення не змінилося. Я була на засіданні комітету у квітні 2014 року. Доповідала з першим заступником міністра фінансів Анатолієм Мярковським.

Все пройшло нормально. Навпаки, після засідання я залишилася з членами комітету, пояснила ситуацію, яка склалася у державних фінансах. Щоденно розписую депутатські звернення і запити не тільки членів бюджетного комітету.

Щомісяця і щокварталу направляю звітність голові комітету Євгену Геллеру. Це передбачає бюджетне законодавство. Мої колишні колеги - члени бюджетного комітету - залишилися законодавчою владою, а я перейшла у виконавчу владу.

- Як часто ваші колишні колеги та однопартійці намагаються використати знайомство з вами для вирішення бюджетних питань?

- Коли є проблема з ліквідністю казначейського рахунку, мені дивно спостерігати, як розпорядники бюджетних коштів, депутати приходять до мене на прийом і кажуть: "Саме моє питання є дуже особливим". Такі люди є, не буду заперечувати.

- Як ви задовольняєте їхні прохання?

- Я ні від кого не ховаюся. Зі мною можуть поспілкуватися і народні депутати, і губернатори (глави облдержадміністрацій. - ЕП), і міністри, і мери міст.

Якщо на момент їх дзвінка я зайнята, протягом дня я обов'язково їм зателефоную. Потрібно говорити правду, якою б гіркою вона не була. Я завжди наводжу приклад, перепитуючи співрозмовника: "А як би ви вчинили на моєму місці?".

- З якими проханнями до вас звертаються?

- Мені постійно говорять: "Мій напрямок найважливіший". Я відповідаю, що такого не буває. Коли в бюджеті нема коштів, потрібно виходити з цієї ситуації так: усім однаково в пропорційному відношенні. Є така дитяча казка про сороку, за якою всіх сорочат потрібно нагодувати однаковою кількістю каші. Так і у нас.

- Опишіть механізм, за яким ви розподіляєте цей обмежений ресурс?

- Є фінансовий ресурс, яким ми можемо оплатити незахищені статті видатків. Наприклад, за розрахунками ми можемо виділити 40 млн грн, а платіжних доручень є на 2 млрд грн. Оплати проводимо за формулою, пропорційно.

Не можна так робити, що одній області даєш багато, а іншій - менше. Загалом працюємо за тим же принципом, що і з 2009 року.

- А якщо вам телефонують особисто прем'єр або президент і просять терміново виділити кошти на певну мету? Ви ж не можете їм відмовити.

- Є пріоритетні видатки, визначенні документами. Зокрема, постановою Кабміну №65 "Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету". Сьогодні у нас пріоритетними видатками є захищені статті і видатки на війну.

- Чи були випадки, коли розпорядники коштів намагалися спокусити вас процентами за перерахунок коштів?

- Ні, не було. У мене такий номер не проходить. Перше, що я зробила, коли прийшла в казначейство, всіх попередила, щоб навіть не зверталися з таким спокусливим питанням. Достатньо жорстко з публічною заявою я звернулася до розпорядників бюджетних коштів.

"Прошу розпорядників, одержувачів бюджетних коштів працювати відповідно до чинного законодавства і застерігаю "посередників" та "прохачів" від намагань бути буфером між розпорядниками, одержувачами бюджетних коштів та казначеями задля певного фінансового зиску".

- Ваш однопартієць Степан Кубів після його призначення головою НБУ зізнався, що посварився з багатьма однопартійцями. У вас є така проблема?

- Не хочу, щоб так сталося. Всім кажу правду: вибачте, але я не можу. Всім кошти перераховую згідно з вимогами бюджетного законодавства. Я не роблю різниці між депутатами. Ви ж зрозумійте, глобально питання не в казначействі. Структура нічого не зробить, якщо нема коштів.

Повертаючись до проблеми Донецької і Луганської областей. Місцеві громади вимагали від центральної влади, щоб вона повернулася до них обличчям і зробила так, щоб усі доходи і податки лишалися на місцях. Якщо ми подивимося динаміку надходжень, то побачимо, що ці області, як і Крим, були дотаційними.

- Якими напрямками йшли дотації?

- Перш за все, міжбюджетними трансфертами, які перераховуються з держбюджету місцевим бюджетам. По-друге - через відшкодування ПДВ.

Згідно з аналізом, проведені видатки у Донецькій і Луганській областях щонайменше у півтора разу більші, ніж податки, сплачені платниками Донецької і Луганської областей до держбюджету і місцевих бюджетів. Тому розмови про те, що Донбас і Крим годували Україну, не відповідають дійсності.

- Наскільки виправдане продовження функціонування органів казначейства на території, яку контролюють терористи?

- Якби був мирний час, це можливо, у військовий - ні. Що таке казначейське обслуговування бюджетних коштів?

Документи подаються на паперових носіях і в електронному вигляді до казначейства розпорядниками бюджетних коштів. У казначействі є юридична справа, картка із зразками підписів, які необхідно звіряти з наданими документами.

Чи захоче бухгалтер сільської ради чи лікарні їхати в інший район за заробітною платою через блокпости, що контролюють терористи?

У нас була проблема при обслуговуванні Слов'янська, коли виникла ідея перенести обслуговування у Святогірськ. Казначейство - не калькулятор, а ціла система, програмний продукт, підключення захищених каналів зв'язку, люди.

З іншого боку, казначейство не проводить видатки у непідконтрольних українській владі містах та районах, від чого страждають громадяни. Тому це питання дискусійне, і в найближчі дні будуть прийняті відповідні рішення.

- Чи є альтернатива фінансуванню регіонів через територіальні казначейства?

- Наприклад, пенсії ми фінансуємо через Ощадбанк, який робить "розгонку" на "Укрпошту" і на карткові рахунки пенсіонерів. Решту виплат так проводити неможливо. У мирний час - так, але не сьогодні.

- Бюджетні установи - від вузів до лісгоспів - домагаються відходу від обслуговування у казначействі. Як ви оцінюєте ці ініціативи?

- Не підтримаю. Бюджетна система повинна функціонувати у єдиному руслі. Не можна трошки фінансуватися з бюджету, обслуговуючись у казначействі, а трошки - за рахунок комерційних банків.

Причина, чому розпорядники хочуть відійти від казначейського обслуговування, лежить в іншій площині, у повноваженнях казначейства - цільовому спрямуванні бюджетних коштів.

Якщо розпорядники бюджетних коштів перейдуть на обслуговування у банківський сектор, то контроль за цільовим спрямуванням бюджетних коштів відпаде. Це моя точка зору. Безумовно, йдуть дискусії, і час розставить все на свої місця.

- Ректори вузів кажуть, що не можуть скористатися заробленими коштами.

- Вони сильно помиляються. Згідно з бюджетним законодавством, ці надходження - доходи бюджету, що спрямовуються у спецфонд і повинні використовуватися за бюджетним призначенням.

Нехай вузи визначаються: або вони хочуть отримувати дотації з бюджету і обслуговуватися у казначействі, або обслуговуватися у банках за рахунок власних надходжень, але без суттєвої бюджетної підтримки.

Я розумію їх зацікавленість і ще раз нагадую, у чому проблема. Вузи не можуть повністю провести свої видатки, тому що нема відповідного ресурсу на ЄКР. Ви думаєте, я б не хотіла провести всі видатки?

Коли я очолювала казначейство у 2008 році, то на ЄКР кожного дня було по 12 млрд грн, 17 млрд грн, 20 млрд грн. Я хвалилася, що на папері я найбагатша людина в Україні.

З іншого боку, я подивилася на динаміку надходжень і оплат за попередні роки. Там були такі дні, коли на рахунках казначейства було від 1 млн грн до кількох тисяч гривень. Це гроші всієї держави. Зараз казначейство до такої ліквідності ЄКР не опускається.

- Який зараз залишок на єдиному казначейському рахунку?

- Ця цифра змінюється щохвилини. Сьогодні (понеділок, 4 серпня. - ЕП) на початок операційного дня залишок коштів на ЄКР становив 3 929 млн грн.

- Чому законодавством не передбачений ліміт коштів, які повинне зберігати казначейство, як це вимагає Нацбанк від комерційних банків?

- У комерційних банках простіше. Якщо банк "падає", є рефінансування НБУ, а нас нема кому рефінансувати. Потрібно вносити зміни до законодавства, щоб встановити такий ліміт. Казначейство зараз над цим працює.

***

Все фото из архива ЭП