"Мийка" для "кіотських" грошей

Україна може вляпатися у черговий скандал з "кіотськими" грошима, які отримала від продажу квот на викиди парникових газів.

Таких скандалів уже було чимало.

Як відомо, вдало продавши у 2009-2010 роках 47 млн одиниць дозволів на викиди Японії та Іспанії, Україна поповнила бюджет 470 млн євро або 4,7 млрд грн.

Відповідно до умов договорів, ці гроші можна було витратити лише на проекти, які сприяли б зменшенню викидів. Наприклад, на заходи із енергозбереження в будівлях чи збільшення виробництва енергії з відновлюваних джерел.

Перші скандали з цільовими екологічними інвестиціями почалися ще до початку впровадження проектів.

Так, начебто за нецільове використання "екологічних" грошей Генпрокуратура у 2010 році порушила кримінальну справу проти Юлії Тимошенко. Тоді лідера "Батьківщини" звинувачували у намаганні закрити "екологічними" коштами "діру" у Пенсійному фонді. Схоже, справу порушили небезпідставно.

Проте за Віктора Януковича зловживання при освоєнні цих грошей набули ще більшого розмаху. Те, що відбувалося потім, важко назвати "нецільовим використанням". Це було масштабне розкрадання.

Зокрема, у 2012 році "Українська правда" писала, як кілька мільярдів "кіотських" грошей, що повинні були піти на утеплення лікарень, шкіл, садочків та інтернатів по всій Україні, так і не дійшли до адресатів. Більша частина з них осіла у "прокладках", пов'язаних з депутатом від Партії регіонів Юрієм Іванющенком.

Наприкінці 2013 року "Дзеркало тижня" писало, що переважна частина проектів, які фінансуються за "зеленою" програмою, не виконуються в установлені строки та належним чином не завершені.

Що далі? Відбувся Євромайдан, влада змінилася, країна отримала новий Кабмін, а система "дерибану", схоже, продовжує працювати.

Напередодні народний депутат Юрій Дерев'янко надав ЕП документи, за якими 11 компаній-контрагентів, що отримали від держави замовлення за "зеленими" проектами на 2,95 млрд грн, мають ознаки фіктивності. Інсайд нардепа свідчить, що уряд планує у 2014 році знову виділити гроші компаніям з цього списку.

Юрій Іванющенко. Фото УП

Скільки витратили

Отже, за 2009-2012 роки серед центральних та місцевих органів було проведено кілька наборів пропозицій щодо "зелених" проектів. За останніми даними Держагентства екологічних інвестицій, у відомстві схвалили 1 803 такі проекти.

З японською стороною було погоджено реалізацію 817 проектів у 24 регіонах. Їх загальна вартість - 4,738 млрд грн. Це не враховуючи проектів, які будуть реалізовуватися за гроші з Іспанії - там ще остаточно не погоджені проекти.

Які проекти були погоджені з японцями? Найбільш масштабні з них - оновлення двигунів і модернізація вагонів київського метро, а також заміна автомашин МВС новенькими гібридними Toyota Prius.

Решта - це переважно проекти з теплової санації будівель соціального призначення, модернізації міської системи теплопостачання або освітлення. Їх сотні, і тут простору для маніпуляцій з коштами у чиновників було більше.

Як взагалі витрачаються кошти? Надходження спрямовуються до бюджету України та розміщуються на спеціальних рахунках Держказначейства.

Їх розпорядником є Держекоінвестагентство. Воно, зокрема, готує план заходів для реалізації проектів на певний період і погоджує його з прем'єр-міністром, Міністерством фінансів та Міністерством екології та природних ресурсів.

Однак одержувачем бюджетних коштів і замовником робіт виступає створене у 2011 році ДП "Держекоінвест". Це підприємство, власне, і підписувало договори з тими підрядними організаціями, які вигравали тендери державних закупівель.

Скільки було витрачено коштів? Загалом, до жовтня 2013 року на реалізацію проектів Держекоінвестагентство витратило 2,5 млрд грн. До кінця 2013 року відомство могло витратити ще 358,8 млн грн. Про це йдеться у листі-відповіді Держказначейства на запит Національного екологічного центру України.

* - за бюджетною програмою КПКВК 6351020 кошти у 2012-2013 роках отримували Головне управління транспорту та зв’язку КМДА, бюджетна установа "Національний центр обліку викидів парникових газів" та Держекоінвестагентство

** - на 15 жовтня 2013 року

Що ж відбувається зараз? Як видно з документів, які є у розпорядженні ЕП, прем'єр Арсеній Яценюк 7 травня погодив план заходів з реалізації цільових екологічних проектів у 2014-2015 роках на 1,729 млрд грн.

Також відомо, що Держекоінвестагентство подало на погодження в уряд паспорт бюджетної програми. Утім, Мінфін повернув його відомству. Чому?

Загадкові контрагенти

Виявляється, частина "кіотських" грошей, які уряд планує витратити у 2014 році, може потрапити до непевних компаній. Про це Міністерство доходів і зборів попереджає Мінфін у листі від 29 квітня.

Натисніть для збільшення

Міністерство виявило, що серед зазначених контрагентів п'ять подають звітність з нульовими показниками. Ще шість підприємств мають незначну кількість працюючих, незначні обсяги основних фондів і за показниками діяльності "відносяться до інструментів мінімізації податкових зобов'язань".

Зараз мова йде не лише про них. Затверджений Яценюком план передбачає погашення боргу у 2014 році перед іншими сімома компаніями з "групи ризику". Загальна сума боргу за виконаними роботами начебто становить 848,9 млн грн.За інформацією "Української правди", слід перших трьох компанії виводить на Юрія Іванющенка та сина екс-президента Олександра Януковича. Ці три компанії - ТОВ "Содетель", ТОВ "Антіс Трейд", ТОВ "Стройінвест 2007" - отримали найбільші підряди ДП "Держекоінвест". На трьох - 1,3 млрд грн.

Борг перед організаціями, діяльність яких відповідно до листа Міндоходів є сумнівною, становить 645,1 млн грн або 76% від загальної суми платежів. Про це йдеться, зокрема, в інформаційній довідці Мінфіну, яка є у розпорядженні ЕП.

Так, держава заборгувала 85 млн грн підприємству "Ліфт-2", з двома робітниками в штаті, за заміну ліфтів у Донецькій, Запорізькій та Луганській областях. В охопленому війною Слов'янську ДП повинно було замінити ліфтів на 20 млн грн.

Найбільші суми мають отримати ще дві "темні конячки": 243 млн - ТОВ "Техбудцентр" за заміну світильників і 296 млн - ТОВ "Лайфбілдинг" за капремонт об'єктів соціальної інфраструктури. Обидві фірми, якщо вірити Міндоходів, звітують з 2012 року про відсутність діяльності.

Так, статутний капітал ТОВ "Лайфбілдинг" становить 2 тис грн. Зареєстроване воно було 19 липня 2012 року за адресою Київ, вулиця Михайла Драгомирова, 10/10, офіс 61. Виявляється, такого офісу у цьому будинку взагалі не існує.

Кому держава збиралися віддати більше півмільярда гривень, досі залишається загадкою. Утім, ці гроші можуть і не дійти до згаданих компаній.

З довідки Мінфіну випливає, що відомство вимагає від Держекоінвестагентства відкликати план заходів на 1,729 млрд грн. Мінфін пропонує затвердити інший план на 420,4 млн грн, у якому не буде соціальних проектів.

Однак в ДАЕІ не бачать підстав для відкликання злощасного плану і зміни порядку використання коштів. На одному із засідань парламентського комітету з екологічної політики представники агентства скаржилися, що Мінфін не перераховує гроші на проекти, що може спричинити міжнародний скандал.

ЕП надіслала запит до агентства та Мінприроди, але на момент публікації матеріалу відповіді не отримала.

Неоприлюднені ревізії

У згадуваному листі Міндоходів зазначається, що податківці у травні планували перевірити ДП "Держекоінвест" і провести зустрічні звірки з усіма "ризикованими" контрагентами.

Роман Марголич, голова ДАЕІ

Поки що невідомо, чим завершилися ці перевірки, і чи переглянув уряд своє рішення щодо затвердження сумнівного плану заходів.

За інформацією джерел ЕП, наразі в Мінприроди, Держекоінвестагентстві і підпорядкованому відомству ДП оселилися не лише податківці, а й представники Генпрокуратури та Держфінінспекції. До речі, усі ці відомства очолюють представники ВО "Свобода".

Зрештою, Держфінінспекція уже не вперше проводить ревізію "зелених" проектів. Аудитори у 2013 році уже досліджували діяльність ДП "Держекоінвест" в рамках кримінального провадження щодо одного з недобросовісних підрядників за зверненням Головного слідчого управління МВС.

Ревізія інспекції охоплювала період 2011-2012 років та першого кварталу 2013 року. Її результати не були оприлюднені, але ЕП вдалося частково ознайомитися з висновками ревізорів. Представники інспекції виявили тоді чотири порушення.

Перше - це  непрозорість процедури закупівлі робіт з капітального ремонту об'єктів соціальної сфери.

За інформацією ревізорів, колишній генеральний директор ДП "Держекоінвест" Михайло Кобля сам приймав рішення про проведення процедури закупівлі в одного учасника та проводив зустрічі з учасниками процедури закупівель до створення комітету з конкурсних торгів.

Друге - делегування Держекоінвестагентством повноважень щодо виконання функцій замовника ДП "Держекоінвест" призвело до нецільового витрачання 11 млн грн з державного бюджету.

Третє - ревізія встановила факти прихованого кредитування комерційних структур. Підприємства не виконували роботи відповідно до виданих авансів і повертали платежі як невикористані після тривалого періоду. Держпідприємство штрафних санкцій не пред'являло.

Четверте - обсяг робіт з капітального ремонту, який був прийнятий замовником, але не був виконаний підрядниками, на кінець 2012 року становив 92 млн грн.

Школа у селищі Компаніївка Кіровоградської області. Виділено 2,823 млн грн на утеплення фасадів та заміну вікон і дверей. У вересні 2013 року роботи зупинилися

До ініціативи перевірки виконання "зелених" проектів долучилися активісти громадських екологічних організацій, які паралельно з журналістами перевіряли стан роботи на об'єктах. У "Фейсбуці" вони створили групу "Зелені інвестиції по-людськи", де й досі висвітлюється відповідна інформація.

Однак ситуація за цей час анітрохи не змінилися. Ні після ревізії Держфінінспекції, ні після звітів громадськості.

Андрій Желєзний, експерт Національного екологічного центру України

- "Розпил" бюджетних коштів відбувався у керівних кабінетах агентств, міністерств та серед "нечистих" депутатів.

Чи будуть порушені справи щодо організаторів змови, незрозуміло, особливо зважаючи на імітацію люстрації.

Зміна влади фактично не торкнулася розпорядника "зелених" коштів - Державного агентства екологічних інвестицій. Новий голова в агентстві - за квотою ВО "Свобода".

Втім, його заступниками стали "вихованці" попередніх керівників, які до цього, приміром, були начальниками департаменту.

Перелік проектів, затверджених у плані заходів, постійно змінювався.

При цьому Держекоінвестагентство не публікує їх список. Востаннє така інформація оприлюднювалася у червні 2013 року.

Перевірки громадських активістів та журналістів виявили, що в Україні більше 500 державних закладів освіти та охорони здоров'я не отримали обіцяного утеплення та покращення умов за схемою "зелених" інвестицій.

Через затягування з проведенням ремонтів окремі об'єкти стали непридатними для використання.

Через недоліки у виконанні проектних робіт неможливо досягнути обіцяного рівня зменшення викидів. А чим відзвітувати перед японськими інвесторами?

Щоб виправити ситуацію, треба посилити прозорість використання бюджету Держекоінвестагентством та ДП "Держекоінвест", посилити вимоги до проектної документації та забезпечити доступ громадськості до інформації про проектні пропозиції шляхом внесення змін до постанови уряду від 2008 року.

Це буде однозначним сигналом для японських та іспанських партнерів, що в Україні хочуть виконувати зобов'язання чесно.

Японці відзначаються дипломатичною витримкою, але не варто надіятися на її безмежність. Незважаючи на тісні відносини між Україною та Японією, очевидним стає факт розкрадання грошей платників податків Країни сонця, що сходить.

Уряд повинен повернути кошти до бюджету з рахунків недобросовісних компаній, які не виконують оплачених державою робіт. Їх треба використати для вельми актуального для країни енергозбереження.