G20 хоче "розкуркулити" великі корпорації
Оптимізувати податки за допомогою старих механізмів стає дедалі небезпечнішим.
В умовах світової економічної кризи, уряди провідних країн світу почали полювати на гроші великих корпорацій.
Після ситуації на Кіпрі стало зрозумілим - офшори вже не є безпечними. Після позовів США та Германії до Швейцарії, світ дізнався, що таємниці вкладів тепер теж не існує.
Аж ось черга дійшла до надвеликих компаній-"ухилянтів".
Нещодавно G20 пообіцяла докласти всіх зусиль, щоб перекрити податкові лазівки для корпорацій.
"Ми готуємо глобальну відповідь загрозі розмивання податкової бази та виведення прибутку. Прибуток повинен обкладатися податком у тій юрисдикції, де вона була сформована. До саміту в Брісбені (відбудеться 15-16 листопада 2014 року- ЕП) ми розробимо ефективні, практичні і постійні заходи по боротьбі з відходом від податків у всіх галузях світової економіки, включаючи традиційні та цифрові", - йшлося в спільній заяві країн G20.
Серед числа порушників згадують такі корпорації, як Apple, Google та IBM. Остання, зокрема, у 2013 році знизила ефективну ставку оподаткування з 24,2% до 15,6% , заощадивши таким чином 1,84 млрд доларів.
"Криза 2008 року зробила актуальним підвищення ефективності податкового адміністрування та підвищення податкових зборів", - каже керівник податкової практики компанії Baker Tilly Рустам Вахітов.
Що саме робитимуть великі країни?
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала Єдиний глобальний стандарт автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки, розроблений спільно з Великою двадцяткою та Євросоюзом.
Цей документ визначає принципи обміну інформацією між податковими органами різних країн і розглядається як потужний інструмент для викриття грандіозних схем ухилення від сплати податків.
"Відтік коштів в офшори є серйозною проблемою для юрисдикцій в всьому світі. Кооперація між податковими адміністраціями має вирішальне значення у боротьбі з податковим "ухильництвом", у захисті цілісності податкових систем. Одним з ключових аспектів співпраці є обмін інформацією", - наголошується у документі.
Також використовиватимуться напрацювання минулих років. Адже це далеко не перший раунд боротьби міжнародної спільноти з податковими порушеннями.
Для запобігання ухилення від сплати податків США 2010 року схвалили закон, який зобов'язує банки розкривати дані про рахунки американських платників.
У 2013 році президент США Барак Обама використав зустріч G8, аби налаштувати уряди країн на мінімізацію використання компаніями легального іноземного податкового законодавства.
У тому ж році у Брюсселі відбулася зустріч на вищому рівні керівників держав Євросоюзу, де обговорювалося питання податкових лазівок. У ЄС дійшли висновку, що треба негайно викоренити легальні схеми ухилянь, втрати від яких щороку сягають 1 трлн євро.
Під прицілом
Останніми роками дедалі частіше у немилість податкових органів потрапляють саме великі компанії.
У січні 2014 року під приціл прокуратури Мілану потрапили власники відомого бренда Prada Міучча Прада та Патріціо Бертеллі, яких було звинувачено в ухиленні від сплати податків і розпочато розслідування.
У 2009 році схоже обвинувачення було висунуте ще одним законодавцям моди - власникам бренда Dolce & Gabbana Доменіко Дольче і Стефано Габбана. Їх було визнано винними і навіть засуджено до року і восьми місяців в'язниці. Крім того, модельєри були вимушені виплатити 0,5 млн євро штрафу.
Однак найбільш активно уряди полюють на технологічних гігантів, які, отримуючи мільярди прибутків, за допомогою хитрих схем уникають сплати податків.
Згідно з доповіддю сенату США за 2013 рік, Apple за чотири роки недоплатила щонайменше 44 млрд дол.
Скільки податків недоплатила Apple, дол
Дохід від продажів компанії за кордоном |
Податки, яких вдалося уникнути |
За день |
|
2011 рік |
10 млрд |
3,5 млрд |
10 млн |
2012 рік |
25 млрд |
9,0 млрд |
25 млн |
Всього |
35 млрд |
12,5 млрд |
17 млн |
Джерело: Businessinsider
У 2013 році Apple перепало і від прокуратури Мілану, за заявами якої корпорація, занизивши податкову базу, недоплатила у бюджет Італії близько 1,06 млрд євро.
У вересні 2012 року підкомітет сенату США "напав" на Microsoft та Hewlett-Packard, запевнивши, що Microsoft законним шляхом ухилилася від виплати 6,5 млрд дол, а Hewlett-Packard для економії використовувала короткострокові внутрішні позики. У березні 2013 року влада Данії звинувачувала Microsoft у несплаті 1 млрд дол.
Раніше у поле зору податкових служб потрапляли оператор мобільного зв'язку Vodafone та інтернет-сервіс Amazon. Цікаво, що Amazon у 2012 році отримала від британського уряду більше грантів, ніж заплатила податків у цій країні.
Водночас для мережі кав'ярень Starbucks звинувачення у податковому "ухильництві" обернулися неабияким ударом по іміджу. У Британії в кінці 2012 року сотні демонстрантів заблокували десятки кав'ярень, вимагаючи від Starbucks заплатити податки, на що компанія майже одразу погодилася.
У правовому полі
Поки уряди країн намагаються витиснути з корпорацій кошти для наповнення державних скарбниць, компанії шукають кмітливих бухгалтерів, які уміють користуватися податковим законодавством різних держав.
Наприклад, Google отримані у Британії прибутки пересилає через Ірландію у податкову гавань на Бермудах, що абсолютно легально, хоча це справжє ухилення від оподаткування.
Так звані ухильники в основному не порушують законодавство, а лише вміло користуються його недоліками. Завдання розробників схем - великих консалтингових компаній - мінімізація, а зовсім не ухилення від сплати податків.
"Головне, що грані між оптимізацією оподаткування та ухиленням від сплати податків не існує. Один процес плавно переходить в інший", - підкреслює адвокат, керівник практики податкового права АТ "Юскутум" Андрій Фомічов.
В основу оптимізації, каже він, лягають юрисдикції із сприятливою податковою політикою.
Натисніть для збільшення |
"У структурі корпорації одна з компаній може перебувати в країні з меншим податковим навантаженням, ніж материнська компанія, а всі переговори можуть проводитися від імені головного офісу. Таким чином, платежі будуть прийматися в ту компанію, де платяться невисокі податки", - розповідає експерт.
За словами Вахітова, зазвичай основні методи передбачають зменшення податкової бази в юрисдикції з високими податками за рахунок роялті, відсотків, оптимізації торгових операцій і збільшення бази в низькій податковій юрисдикції, або, наприклад, організацію відстрочки сплати податку.
Відомими в усьому світі легальними схемами оптимізації є "Подвійна ірландська" та "Подвійна ірландська з голландським сандвічем".
Скажімо, певна американська компанія Vita працює за схемою "Подвійна ірландська". Vita передає ірландській фірмі A право на інтелектуальну власність. Це дозволяє останній отримувати прибуток від використання інтелектуальної власності Vita і не платити податки у США.
Щоб не платити корпоративний податок в Ірландії, компанія A може розмістити штаб-квартиру в офшорі, де корпоративний податок перебуває на нульовому рівні.
A передає права на інтелектуальну власність ірландській компанії B, яка працює від імені американської фірми, та частину прибутку A за використання інтелектуальних прав - ці платежі не оподатковуються. Решта прибутку оподатковується за ірландським корпоративним податком - 12,5% (у США - 35%).
Друга схема передбачає ще більшу мінімізацію податків. Як відомо, Ірландія не оподатковує кошти, що перераховуються її резидентами в деякі держави ЄС, тоді як при перерахуванні одразу на Бермуди податок стягується.
Тому за другої схеми ірландська компанія B перераховує прибуток не фірмі A, а компанії у Нідерландах, звідки кошти потрапляють в офшор.
Країни, присутні у списках "податкових гаваней"
Регіон |
Держави |
Кариби |
Ангілья, Антигуа і Барбуда, Аруба, Багамські острови, Барбадос, Британські Віргінські острови, Кайманові острови, Домініка, Гренада, Монтсеррат, Нідерландські Антильські острови, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсія, Сент-Вінсент і Гренадіни, Теркс і Кайкос, Віргінські острови США |
Центральна Америка |
Беліз, Коста-Ріка, Панама |
Узбережжя Східної Азії |
Гонконг, Макао, Сінгапур |
Європа і Середземномор'я |
Нормандські острови, Андорра, Кіпр, Острів Мен, Ірландія, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Монако, Сан-Марино, Швейцарія |
Індійський океан |
Мальдівські острови, Маврикій, Сейшельські острови |
Середній Схід |
Бахрейн, Йорданія, Ліван |
Північна Атлантика |
Бермудські острови |
Тихий океан |
Острови Кука, Маршаллові острови, Самоа, Науру, Ніуе, Тонга, Вануату |
Західна Африка |
Ліберія |
Джерело: Tax Havens: International Tax Avoidance and Evasion
Як пише видання The Huffington Post, компанія Apple не платила податок на прибуток у Британії у 2012 році, нагородивши співробітників опціонами на акції. Такі витрати компанія може законно віднімати від бази оподаткування.
Податки, які заплатила Apple Sales International*, дол
2011 |
2010 |
2009 |
Загальний |
|
Прибуток до оподаткування |
22 млрд |
12 млрд |
4 млрд |
38 млрд |
Глобальний податок |
10 млн |
7 млн |
4 млн |
21 млн |
Ставка податку, % |
0,05 |
0,06 |
0,1 |
0,06 |
*Apple Sales International - ірландська філія Apple, якій належать права на інтелектуальну власність компанії
Джерело: консолідована фінансова звітність Apple*
Цю ж лазівку у законодавстві використала і компанія Facebook, щоб позбутися податкового тягаря у США у 2012 році.
У сфері спорту при податковому плануванні використовуються різні інститути цивільного права, каже Фомічов. "Якщо ставка прибуткового податку для спортсмена велика, то платіж можна провести як роялті, ставка податку з якого істотно нижча", - розповідає він.
Заручники обставин?
Поки міжнародна верхівка планує перекрити податкові лазівки, інша сторона намагається цим намірам протистояти.
У січні 2014 року лобістська організація Digital Group, створена для захисту інтересів компаній "нової економіки", направила лист в Організацію економічного співробітництва та розвитку, у якому наголосила: податкові втрати від високотехнологічних компаній є лише збігом обставин.
DEG наполягає, що міжнародні податкові правила не повинні бути змінені на шкоду ІТ-компаніям.
Хто ж неправий: корпорації, які захопилися мінімізацією податків, чи уряди, затьмарені бажанням вирішити проблему дефіциту бюджету?
Не дивно, що у грудні 2013 року "податок на Google" ввела Італія, яка задля скорочення дефіциту бюджету вирішила продавати навіть історичні пам'ятки.
За законом, італійські компанії можуть купувати онлайн-рекламу тільки у фірм, які є податковими резидентами цієї країни. Характерно, що італійську владу не зупинило те, що даний закон порушує положення про свободу торгівлі.
Цькування корпорацій щодо сплати податків часто нагадує популізм. Керівники країн повинні подумати про реформування податкових систем, аби компаніям було нелегко використовувати трансфертні ціни для уникнення оподаткування.
"Ряд федеральних економік, включаючи Америку, вже не дозволяють компаніям користуватися відмінностями між правилами штатів. Також мусить бути і відповідна міжнародна угода", - пише видання The Economist.
Фото galnet.org |
Урядам, імовірно, варто задуматися про зниження ставок корпоративного податку. Як відомо, найзавзятіше ухиляються від сплати податків саме компанії США, адже їм доводиться платити один з найвищих податків на прибуток.
Як пише видання baekdal.com, компанії змушені придумувати різні схеми, аби уникнути подвійного чи навіть потрійного оподаткування. Видання наводить приклад, як би виглядала ситуація, у якій, скажімо, Google є зразковим платником.
Нехай компанія продає рекламу фірмам, що базуються у Великобританії, отримавши при цьому прибуток 100 млн дол. Тоді уряд зажадає від Google сплати корпоративного податку у розмірі 30% від прибутку.
Потім 70 млн дол, що залишаться, потраплять до Ірландії, де знову обкладатимуться податком 24%. У Google залишиться 53 мільйонів.
Однак і це не кінець, адже 53 млн дол, які Google переведе у США, знову підлягатимуть оподаткуванню за ставкою 35%. Значить, у Google залишиться лише 34 млн дол. Небагато, чи не так?
Деякі експерти вважають, що краще взагалі відмовитися від податку на прибуток, а змусити компанії 70% прибутку ділити між працівниками фірми по всьому світу. Проте для реалізації такої ідеї треба домовитися на глобальному рівні, а саме тут і криється найбільша проблема: домовитися різним державам не так просто.
У цей капкан потрапили і великі платники. Допоки у світі є настільки різні податкові законодавства, компанії просто "не мають права" не користуватися цими можливостями. Мова йде не про етику чи благородство, а лише про рамки закону. Зазвичай великі компанії не переступають цієї межі.
Поки існують вільні ринки та відмінності у податкових правилах різних країн, на бажання корпорацій ділитися з державою може вплинути хіба громадський осуд.