Концесія: історія провалу

Україна переживає бум дешевої приватизації під прикриттям позитивного світового досвіду передавання державного та комунального майна в концесію.

Цей процес почався за часів президентства Леоніда Кучми, а 2010 року парламент прийняв закон, який нібито покращував трансформацію прав власності громади.

В українських містах майнові комплекси передавалися олігархічним групам.

Чому їм? Бо люди на кшталт Юрія Бойка, Дмитра Фірташа чи Ріната Ахметова не тільки мають величезні кошти, але можуть впливати на будь-які органи влади.

Водоканали Білої Церкви, Сєвєродонецька та Лисичанська уже перейшли до структур Юрія Бойка та ув'язненого олігарха Дмитра Фірташа.

Загалом дані процеси пройшли без найменшого опору громад. Ні місцеві депутати, ні міські голови не створювали перепон. Натомість чиновники локального рівня організовували режим максимального сприяння для якнайшвидшого переходу комунального майна до згаданих осіб.

Концесія - чудова річ, вона працює в усьому світі. Однак у країні "кривих дзеркал" дехто здатен споганити навіть таку прекрасну ініціативу.

Таємниця за сімома печатками

ЕП уже писала про намір Білоцерківського міського голови Василя Савчука передати до приватних рук тепломережу найбільшого міста Київщини.

Рік тому міська рада прийняла відповідну пропозицію "Білоцерківської когенераційної компанії" та компанії "Дельта-проект", і на цьому процес не зупинився. Білоцерківські депутати та міський голова на початку 2013 року прийняли заявку БКК та "Дельта-проекту".

Яка ж структура власності двох компаній, що ініціювали концесію тепломережі, та хто є їхніми фактичними бенефіціарами?

"Білоцерківська когенераційна компанія" зареєстрована у промисловому комплексі ТОВ "Рубікон", статутний фонд становить 960 грн. "Дельта-проект" розташована в однокімнатній квартирі, статутний фонд дещо більший - 20 тис грн.

Фото автора

Наприкінці 2013 року місцева рада опублікувала проект рішення про оголошення конкурсу. Розмір реєстраційного внеску визначили 17 тис грн. Окремим рішенням затвердили умови проведення конкурсу. Вони виявилися схожими на ті, що діяли при передаванні у концесію місцевого водоканалу. Строк концесії - 30 років.

Також була утворена комісія в складі представників фракцій міської ради, членів виконкому, співробітників відповідних управлінь. Більшість з них - безпосередньо від Партії регіонів чи їх сателітів.

Головував у комісії колишній "регіонал", депутат міськради Сергій Кривий. Під час парламентських виборів 2012 року він працював начальником відділу ЖКГ Білоцерківської райдержадміністрації. Нижче стане зрозуміло, чому саме його зробили виконавцем важливої місії з передавання тепломережі у приватні руки.

Натисніть для збільшення

Своєю чергою Білоцерківський міський голова Василь Савчук через заступника Геннадія Джегура відмовився надати інформацію щодо компаній, які подавали заявки після початку конкурсу. Зазначили, що засідання комісії було закритим. Однак ця відмова порушує право громадянина на інформацію.

Натисніть для збільшення

Роботу ж комісії регламентує закон "Про особливості передавання в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності". Норми про закриті засідання там нема.

Незважаючи на відмову, вдалось довідатися, що заявників було четверо: згадана БКК, "Стікс-оіл", "Білоцерківтеплоенерго" і дочірня компанія словацької Grafobal Group Energy "Графобал груп енерджі ЮА".

Подати заявку на участь можна було до 20 лютого 2014 року. Двом фірмам - БКК і "Графобал груп енерджі ЮА" - постійно повертали документи з формальних причин. Іншим дорога була відкрита. В чому ж тоді секрет успішності?

Дивися в корінь

До складу засновників комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтеплоенерго" входять три фізичні особи та згаданий вище формальний ініціатор концесії фірма "Дельта-проект".

Серед цих фізосіб значиться один з найбагатших бізнесменів Київської області, зять голови Білоцерківської райдержадміністрації Андрія Немни діючий депутат райради від Партії регіонів Олександр Подольський.

Місцеві депутати на правах анонімності говорять про причетність Подольського не тільки до "Білоцерківтеплоенерго", але й до "Стікс-оіл". Тепер стає зрозумілим обрання головою конкурсної комісії колишнього підлеглого Немни Сергія Кривого.

Виходить, що місцевий бізнесмен домігся дискваліфікації словацького гіганта? Не тільки "Графобал груп енерджі ЮА" позбавили права участі у конкурсі, поразки зазнав і Костянтин Жеваго.

Аналіз складу засновників БКК показує, що це афільована структура згаданого олігарха. Засновниками компанії зазначені Валерій Марчук та Василь Сириця. Обидва - члени наглядової ради "Білоцерківської ТЕЦ". Це підприємство, як і виробник шин ПрАТ "Росава", входять до структури холдингу Жеваго.

Костянтин Жеваго. Фото golos.ua

Щоб зрозуміти, чи мають згадані управлінці досвід у цій сфері, варто проаналізувати технологічну складову діяльності Білоцерківської ТЕЦ.

Місто купує через тендер газ і передає його по "давальницькій" схемі на ТЕЦ. Вони переробляють блакитне паливо в тепло і обігрівають 70% найбільшого мікрорайону Білої Церкви. Взимку це коштувало близько 500 тис грн на місяць.

"Команда Жеваго" все ж має досвід управління великими підприємствами, в тому числі з обігріву міста. Тож можна лише здогадуватися про причини їх усунення.

Як стверджують джерела, на заваді стала величезна сума грошей, сплачена майбутнім переможцем для прийняття відповідних рішень, але доказів нема.

Що ж, цікава позиція місцевих чиновників, які за зачиненими дверима роздають комунальне майно, не бажаючи звітувати перед білоцерківською громадою.

Остаточне рішення про передавання повинне бути прийняте за кілька місяців. Однак якщо до конкурсу допущені дві компанії місцевого "регіонала", то навіщо гадати, кому дістанеться тепломережа Білої Церкви?

Іноземний інвестор - реальні інвестиції?

Єдиним реальним іноземним інвестором могла стати компанія "Графобал груп енерджі ЮА". За словами представників компанії, щорічний прибуток від діяльності як концесіонера тепломережі дорівнював би 2 млн євро.

Представники "Графобал" погоджувалися не тільки сплачувати концесійні збори, але й додатково передавати 10% від прибутку на соціальні потреби міста.

Для порівняння: концесіонер водоканалу компанія "Білоцерківвода" повинен сплачувати близько 2 млн грн. Це менше, ніж "соціальний багаж" словацької компанії. Крім цього дарунка, словаки обіцяють справедливі кошти і за саме оперативне управління комунальним майном.

Щодо модернізації, то місцеві органи влади мають перелік з одинадцяти пунктів, що потребують 187,133 млн грн.

Сумнівно, що згадані вище компанії з "нульовою" історією, відсутньою матеріальною базою та причетністю до Партії регіонів зможуть організувати модернізацію комунального підприємства на 20 млн дол.

З достовірних джерел також стало відомо: за схемою стоять ще й деякі російські інвестори, які не бажають офіційно "світитися" в угоді. Це абсолютно не дивує.

Вже 2014 року у тепломережу потрібно вкласти 40 млн грн. Хоча міська влада в змові з потенційним переможцем може піти шляхом закупівлі обладнання за рахунок бюджетних коштів. Так, як було в ситуації "Білоцерківводою".

Натисніть для збільшення

Дочірнє підприємство "Графобал" в документах додатково зазначило перелік спеціалістів, що працюють у даній сфері. Також подало звіт за 2013 рік - 118 млн євро доходів і 6 млн євро чистого прибутку від діяльності материнської компанії.

Чи могла б словацька компанія здійснити модернізацію? Цілком можливо, але тільки за відповідного контролю Білоцерківської міської ради та громади.

Також материнська Grafobal Group Energy планувала здійснити IPO на Варшавській фондовій біржі, де перевіряється прозорість, публічність та підзвітність компаній. Можна зробити висновок, що серед всіх учасників саме "Графобал" максимально відповідала офіційним побажанням місцевої влади.

Концесія: що далі

У світовій практиці концесія - дійсно успішний механізм.

У даному ж випадку реалізувати цю "успішність" заважають прогалини у законодавстві, корупція в органах місцевої влади та безвідповідальність компаній, що бажають взяти в оперативне управління комунальне та державне майно без фактичних зобов'язань з модернізації даних підприємств.

Чим би не закінчилося передавання в концесію білоцерківської тепломережі, але вже зараз можна стверджувати про абсолютну непрозорість процесу. Тому застосування цього механізму для підвищення ефективності роботи комунальних підприємств буде призводити лише до втрати громадою майна.

Більше того, наразі відсутні навіть контролюючі органи, що спостерігатимуть за діяльністю концесіонера. Без негайних змін до законодавства фінансово-промислові групи й надалі концентруватимуть майно громад.