Саміт G20: економіка в тіні Сирії

Економічне зростання. Фінансова стабільність. Боротьба з безробіттям. Стимулювання інвестицій.

Такими повинні були бути головні теми цьогорічного саміту країн "Великої двадцятки", що проходив 5-6 вересня у Санкт-Петербурзі.

Однак на зустрічі переважали суперечки про хімічні злодіяння в Сирії та пошуки шляхів розв'язання цієї проблеми.

Причиною проведення першого саміту країн G20 на найвищому рівні стала криза 2008 року.

Так, антикризовий саміт 2008 року у Вашингтоні завершився підписанням декларації про глибоку співпрацю між країнами з метою подолання наслідків фінансових негараздів.

Цікаво, що однією з найважливіших стала домовленість про відмову від протекціонізму. Однак після саміту закінчилися і добрі наміри, звільнивши місце суворій реальності.

Повернувшись до своїх проблем, учасники форуму майже одразу забули про свої ж рішення. Попри домовленості, низка країн схвалюють антикризові програми, що включають захисні заходи. Серед них - Росія, ЄС, Китай, Індія. Тогочасний президент України Віктор Ющенко також відає перевагу політиці протекціонізму.

Для боротьби з кризою він бере в руки "палицю з двома кінцями": оголошує підтримку економіки, що базується на принципі "дозволеного протекціонізму", тобто обмеження імпорту певних груп товарів, підвищення ввізних мит з метою збільшення попиту на вітчизняну продукцію.

До необхідності протидії протекціоністським заходам G20 поверталася ще не раз: і в 2009 році, і в 2010 році, і в 2011 році. Проте віз і нині там.

Напередодні саміту "Великої двадцятки" 2013 року представники української влади та опозиції сподівалися, що принаймні хтось згадає про митне протистояння з Росією. Про це заявляв, наприклад, Арсеній Яценюк, коли скаржився на "непартнерську" поведінку східного сусіда.

Хоча тоді вже було відомо, що українсько-російські торгові конфлікти не вносилися до порядку денного саміту. І дива не сталося. Питання, які б стосувалися України, не обговорювалися. Проте очевидно, що рішення глав найбільших економік світу якщо не прямо, то опосередковано впливають на українську економіку.

За словами керівника аналітичного підрозділу групи "Інвестиційний капітал Україна" - ICU - Олександра Вальчишена, за підсумками саміту G20 слід очікувати підтримки з боку світової спільноти щодо суперечки між Києвом та Москвою.

Фото g20russia.ru

"Такі дії РФ суперечать принципам цієї організації, політичним та економічним зобов'язанням, прийнятим країнами-членами, у тому числі Росією", - каже експерт.

Однак чи боротиметься "двадцятка" з протекціонізмом? На жаль, відстань між декларацією та імплементацією іноді може бути нездоланною.

Попередні саміти також теоретично відкривали для України цікаві можливості. Так, саміт 2010 року в Сеулі став початком нового погляду на співпрацю розвинених держав та країн, що розвиваються.

Лідери "двадцятки" визнали, що висхідні країни і країни з низьким рівнем доходу є перспективною сферою зростання попиту та інвестування з боку розвинених країн.

В теорії Україна могла б збільшити обсяги іноземних інвестицій з економічно розвинених країн та отримати можливість активізувати свою участь у програмах фінансової допомоги. Однак цього чомусь не трапилося.

Лідери G20 і зараз вважають, що однією з важливих проблем світової економіки є уповільнення темпів зростання в країнах, що розвиваються.

Учасники саміту заявили про покращення глобальної економічної ситуації. Проте, на їх думку, ще рано говорити про завершення кризи, адже "ринки, що розвиваються, нині переживають високу волатильність". Як Україні не упустити свій шанс сьогодні? Що запропонували країни "Великої двадцятки" цього разу?

G20 "по-російськи"

Хоча питання Сирії стало на саміті чи не головним, лідери G20 підтвердили раніше обраний курс боротьби з наслідками фінансової кризи. До наступного форуму було вирішено розробити заходи, які поліпшать інвестиційне середовище.

Лідери G20 також домовилися посилити боротьбу з корупцією та створити мережу експертів з питань заборони в'їзду корумпованим чиновникам.

Фото g20russia.ru

Була також досягнута угода про створення міжнародного механізму для вирішення проблеми ухилення від сплати податків і переміщення прибутку транснаціональних корпорацій з низьким рівнем оподаткування. Таким чином, домовленість розширила угоду, досягнуту G8 у Північній Ірландії в червні.

Серед рішень також було зобов'язання про відмову від протекціоністських заходів для прозорості торгівлі до кінця 2016 року і перехід від політики "кількісного пом'якшення" до традиційної грошово-кредитної політики.

При цьому центральні банки країн G20 пообіцяли, що майбутні зміни орієнтирів монетарної політики будуть вивіреними і донесеними до всіх зацікавлених сторін.

Нарешті, за підсумками саміту G20 для кожної країни прийняті середньострокові плани щодо зниження дефіциту бюджету та проведення всеосяжних структурних реформ. Йдеться про регулювання ринку праці та оподаткування, розвиток людського капіталу, модернізацію інфраструктури, регулювання товарних ринків.

Особливу увагу треба звернути на відхід від політики "кількісного пом'якшення". Як пише авторитетне видання The Financial Times, на тлі очікувань, що ФРС згорне програму стимулювання економіки, вартість ресурсів на зовнішніх ринках зросте.

Водночас, на думку колишнього міністра економіки Володимира Ланового, проблеми на ринках, що розвиваються, та наміри США щодо згортання програми "кількісного пом'якшення" поки не мають прямого впливу на економіку України.

Втім, якщо ресурси і надалі дорожчатимуть, Україні буде все важче пролонгувати борги завдяки новим випускам євробондів. На жаль, стати менш залежною від зовнішнього фінансування Україні буде непросто.

З огляду на дефіцити, що є в економіці, передусім, дефіцит рахунку поточних операцій, економіка України і надалі залежатиме від зовнішнього фінансування.

Отже, дуже важливо поступово знижувати дефіцит рахунку поточних операцій, бажано за рахунок інвестиційної діяльності бізнесу та нарощування експорту, і мати ефективний доступ до зовнішніх джерел фінансування.

Рух у G20

Передвиборна програма президента Віктора Януковича "Україна для людей" починається з дуже амбітної обіцянки: "Україна за десять років повинна увійти до 20 найбільш економічно розвинених країн світу - G20".

Фото g20russia.ru

Хоча десять років ще не пройшло, можна помітити динаміку. Як поліпшується інвестиційний клімат? Як відбувається боротьба з корупцією? Як вирішуються проблеми ухилення від сплати податків?

На жаль, ситуація у цих сферах досить неоднозначна. Наприклад, з кварталу в квартал бізнес ставить чиновникам "двійку" за інвестиційний клімат.

Як показав Індекс інвестиційної привабливості, який розраховує Європейська бізнес-асоціація, у другому кварталі 2013 року настрої інвесторів майже не покращилися: 2,16 балу порівняно з 2,12 балу у першому кварталі з 5 можливих.

"Переважна більшість експертів вважає, що позитивних змін не відбулося. Багато з них відзначають, що є лише очікування позитивних змін", - відзначають у ЄБА.

Тимчасом корупція проникла в усі сфери життя пересічного українця - від освіти до охорони здоров'я. За дослідженням Transparency International, кожен третій житель держави готовий вийти на вулицю для боротьби з цим явищем.

Особливо корумпованим громадяни вважають державний сектор, а боротьбу влади корупцією - неефективною. На думку експертів недосконалою є і державна програма щодо запобігання та протидії корупції, а Національний антикорупційний комітет лише імітує бурхливу діяльність.

Цьогоріч Україні нарешті вдалося ратифікувати конвенцію з Кіпром, яка запобігає ухиленню від сплати податків. Раніше між державами діяв договір, підписаний СРСР ще 1982 року. У наступні роки Україна і Кіпр не могли домовитися, хоча переговори про нові умови велися ще з 1997 року.

Також у вересні уряд підписав аналогічний документ з урядом Мальти.

Цілком очевидно, що цей комплекс покращень від нинішньої влади не забезпечить Україні місце у "Великій двадцятці". Однак варто пам'ятати, що і рішення лідерів "двадцятки" часто є суто декларативними.