За підгузками - в закордонний інтернет-магазин

Український ринок товарів для дітей лише формується.

На ці категорії товарів витрачається 2,5% коштів, які йдуть на споживання товарів та послуг.

Хоча відсоток здається відносно невеликим, в абсолютних цифрах українці витрачають на дітей більше, ніж батьки у розвинутих країнах.

Одна з причин - вищі, ніж в інших країнах, ціни на товари для дітей.

Недитяча динаміка

Ринок товарів для дітей в Україні активно розвивається. Про це свідчать щорічні темпи приросту сектора - за даними учасників ринку вони сягають 15-20% - та стан окремих сегментів торгівлі, наприклад, інтернет-магазинів.

"Аналізуючи розвиток інтренет-торгівлі, ми зробили висновок, що вона дуже нагадує 1990-ті роки, коли ринок був абсолютно хаотичним. Одну річ можна придбати за ціною, що відрізняється у два-три рази", - говорить заступник директора роздрібної мережі RedHead Family Corporation Борис Вількіский.

Як і на більш розвиненому ринку товарів побутової техніки та електроніки, приблизно п'ять років тому на ринку товарів для дітей з'являється чимало невеличких магазинів, які змагаються за своє місце під сонцем. Великі дистрибутори мають певні сумніви щодо їх довгострокової життєздатності.

"Ринок дитячих товарів в інтернеті перебуває на стадії формування, багато маленьких сайтів. Складно сказати, як довго вони існуватимуть", - каже директор з маркетингу фірми "ІТІ-груп", ТМ Geoby, Goodbaby, Людмила Брижан.

Характерна ознака сектора - демпінг. Окремі гравці відзначають, що саме невеличкі інтренет-магазини ведуть хаотичну торгівлю і занижують ціни. Ймовірно, до цього прийому вдаються саме невеликі гравці, які отримують товар через систему міжнародних пересилань. Втім, не все так однозначно.

Дистрибутори дитячих товарів підкреслюють своє схильне ставлення до великих торговельних інтернет-майданчиків.

"І в офлайні, і в онлайні 80% продажів припадає на великі майданчики, 20% - на маленькі крамниці та інтернет-магазини", - відзначає генеральний директор компанії "Кіддісвіт", ТМ TMNT, Bburago, Lalaloopsy, Zapf, Павло Овчинніков.

Через це дистрибутори зацікавлені у співробітництві з крупними магазинами, які можуть продавати більше товарів. "Демпінг негативно позначається на продажах, і нам нецікаво працювати з малими магазинами", - говорить Брижан.

Однак до демпінгу вдаються не лише найменші компанії, а й великі. Це дозволяє останнім отримати більшу знижку порівняно з невеликими компаніями.

"Крупний майданчик має більші знижки, тому він демпінгує. Ми боремося з цим, але не можемо дозволити собі втратити крупного партнера. Менші компанії скаржаться, що демпінг дуже сильний", - говорить керівник відділу маркетингу компанії "Бест бізнес груп", TM Boikido, Cybex, Tiny Love, Катерина Шевчук.

Відтак, компаніям-імпортерам і дистрибуторам доводиться працювати з великими клієнтами, на яких вони часто і не можуть по-справжньому натиснути.

"З інтернет-магазинами просто співпрацювати і контролювати ціну. Безумовно, є акції, які ми погоджуємо. Якщо ж акція не узгоджена з нами, ми починаємо розмовляти і працювати над ціноутворенням", - розповідає Овчинніков.

Проте, як би себе не поводили крупні онлайн та оффлайн-торговці, постачальники вимушені з ними працювати. Причина проста: саме навколо них буде концентруватися ринок у найближчі роки.

Хоча зараз багато говориться про інтернет-магазини, їх частка не надто велика. За даними учасників ринку, вітчизняні інтернет-магазини мають приблизно 5%. Більшу частину ринку все-таки контролюють офлайн-торговці.

Фото benway.net

Проблеми зростання

На тлі розмов про демпінг може утворитися помилкове уявлення про те, що ринок дитячих товарів в Україні доступний і дешевий. Це не зовсім так. Перший аргумент - ренесанс комісійних магазинів. Другий - зростання обсягів товарів, які українські споживачі отримують із закордонних інтернет-магазинів.

"Справді, кількість комісійних магазинів росте. "Середній" і "середній плюс" сегменти входять в період, коли товари перепродаються не один раз. На наших продажах ми це відчуваємо", - зазначає Брижан.

За її словами, достовірних даних про ринок товарів, що були у вжитку, нема. Однак про його існування можна судити з оголошень в інтернеті і наявності на вулицях брендів, давно знятих з виробництва.

Як підкреслив керівник проекту підтримки материнства "Зростай, малюк!" Геннадій Васильєв за даними всеукраїнського інтернет-аукціону aukro.ua в категорії дитячих товарів 25% - це товари, що були у вжитку.

Батьки дедалі частіше користуються іноземними інтернет-магазинами.

"Багато пересилань йде між Україною та Канадою, США, ЄС, Австралією, Аргентиною", - розповідає керівник відділу продажів та обслуговування клієнтів дистанційної торгівлі компанії "Міст експрес" Дмитро Бєляков.

За його словами, приватність пересилань не дозволяє вести статистику. Однак судячи з кількості коробок інтернет-магазинів дитячих товарів, в Україну надходить близько 30 тис пересилань на рік з дитячими товарами. Причини активності прості: там товар часто дешевший, ніж аналогічні вироби, що продаються в Україні.

"Офіційний дистрибутор сплачує низку податків, витрачається на логістику і сертифікацію. Все це "лягає в ціну", - гпояснює Шевчук.

Грішать "приватними постачаннями" і невеличкі інтренет-магазини, які формують свій асортимент за рахунок закупівель в низці закордонних магазинів. Як відзначив Васильєв, 85% магазинів за запитом "дитячий одяг" у пошукових системах пропонують бренди, досі не представлені в Україні.

Іноземні інтернет-магазини "відкушують" немалу частку сектора. За оцінками гравців ринку, там здійснюється близько 5% покупок.

Чого варті діти

Учасники ринку оцінюють річний обсяг українського ринку дитячих товарів 29 млрд грн. Ця сума дорівнює 2,5% коштів, які українці за даними Держстату щороку витрачають на придбання товарів та послуг: 1,2 трлн грн за 2012 рік.

Однак цікавішими ці дані стають в перерахунку на кількість дітей та підлітків. Так, якщо розділити 29 млрд грн на 6,6 млн підлітків віком від 0 до 14 років включно, то вийде, що на утримання кожної дитини витрачається 548 дол на рік.

Це досить велика сума. Особливо якщо порівняти за витратами на утримання дитини у цьому ж віці в інших країнах. Щоправда, це дані за 2010 рік.

5

Тим не менше, українські витрати виглядають на цьому фоні занадто великими. Так відбувається через те, що вітчизняні ритейлери відносять до 29 млрд грн практично всі витрати, пов'язані з дітьми. Починаючи від дитячих ліжечок, пелюшок, молочних продуктів до облаштування дитячих кімнат та відпочинку.

Частково високі цифри - "заслуга" самих продавців: пропозиції іноземних інтернет-магазинів часто вигідніші порівняно з вітчизняними магазинами.

"У закордонних інтернет-магазинах розпродажі із знижками 70-80% є звичайною річчю. Більше того, там дуже легко відстежувати ціни на певні товари і купувати у найсприятливіший момент", - говорить Васильєв.

Закордонні ритейлери часто згодні повернути гроші з мінімальним прибутком, але обертати товари швидше. В Україні ж такі беззастережні сейли є рідкістю.

"В Україні гроші в товар вкладають дистрибутор або імпортер, а магазини беруть товар на реалізацію або просто виставляють картинки. Розпродажі можуть існувати тільки тоді, коли дистрибутору необхідно "злити" товар, або коли магазини самі купуватимуть товар", - пояснює Овчинніков.

Що буде далі?

З одного боку, ринок буде укрупнюватися і концентруватися навколо великих гравців. Вони акумулюватимуть найбільшу частку продажів, витискаючи менших гравців. З відходом "ентузіастів" ціни онлайну зрівняються з офлайном.

З іншого боку, великі форми - дитячі гіпермаркети - вимагатимуть від власників підвищення швидкості обертання товарів і грошей.

У будь-якому разі, діти і надалі залишаться дорогим задоволенням.