Найбідніші аграрії країни

Наріжний камінь філософії "младореформаторів" - підтримка пріоритетних галузей та окремих проектів державним коштом.

Однією з галузей, наявність якої у переліку пріоритетних чиновники ніколи не піддавали сумніву, є аграрний сектор.

А хто ще? Він динамічно розвивається, покращує сальдо зовнішньоторговельного балансу і взагалі є перспективним напрямком для країни з 30 мільйонами гектарів родючої ріллі.

Отже, на думку урядовців, АПК особливо потребує вливань.

Передусім це стосується тваринництва, яке держава уже кілька років намагається реанімувати через різні схеми дотацій.

Про селян-одноосібників та фермерів, звичайно, не йдеться. Реципієнтами бюджетної допомоги зазвичай стають великі аграрні холдинги, власників яких часто можна побачити в парламенті, уряді та рейтингах Forbes.

Безликі утриманці

Недавно Кабмін ухвалив постанову про "вдосконалення механізму розподілу бюджетних коштів для відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів та підприємств з виробництва комбікормів".

Зокрема, уряд скоротив перелік документів, які аграрні підприємства подають для отримання державної допомоги, а також надав можливість здійснювати часткове відшкодування вартості об'єктів, введених у дію у 2013 році.

Раніше передбачалося, що відповідна програма буде працювати до 2012 року. До речі, цей напрям державної підтримки з'явився уже після приходу до влади команди Віктора Януковича.

Саме тоді був прописаний і порядок використання бюджетних коштів на відшкодування вартості будівництва і реконструкції тваринницьких ферм.

Відповідно до нього підприємства можуть відшкодувати до 50% вартості об'єктів, зведених у 2009-2012 роках. Питання щодо надання такої компенсації у 2013 році та наступних роках не було врегульоване.

В уряді вирішили, що така схема підтримки сільгоспвиробників цілком себе виправдовує, і зараз фінансування в жодному разі не можна припиняти. В Мінагропроді запевняють, що продовження дії програми "сприятиме ефективному використанню бюджетних коштів та збільшенню обсягів виробництва".

За даними міністерства, у 2010-2012 роках на відповідні цілі з держбюджету виділили 1,018 млрд грн, завдяки чому, наголошують чиновники, вдалося частково відшкодувати вартість будівництва 21 об'єкта та реконструкції 22 об'єктів. Для порівняння: за ці роки було побудовано 121 об'єкт і реконструйовано 499.

У 2013 році на часткове відшкодування суб'єктам господарювання вартості будівництва та реконструкції ферм і підприємств з виробництва комбікормів передбачено 227,6 млн грн. Загалом у 2013 році на допомогу тваринництву планується витратити 650 млн грн.

Закинута ферма на Черкащині. Фото esosedi.ru

Зазвичай ні уряд, ні самі підприємства, які потрапляють у списки "нужденних", не звітують про отримання допомоги. Представники бізнесу не воліють афішувати, що користуються державною підтримкою. Ще менше цього хочуть бізнесмени, які є членами уряду або парламенту.

Причому розпорядники бюджетних коштів також дивно реагують на запити журналістів і відмовляються надавати інформацію про реципієнтів бюджетної допомоги, приховуючи від громадськості відомості, які повинні бути публічними.

Логічно, що платники податків мають право знати усі подробиці про виплати дотацій, адже вони мимоволі стають "інвесторами" будівництва і реконструкції якихось тваринницьких комплексів. А що це за комплекси, чи побудовані вони взагалі, і хто їх будує? Цього громадяни, вважають чиновники, знати не повинні.

ЕП надіслала запит Мінагропроду з проханням розкрити списки підприємств, які у 2010-2012 роках скористалися бюджетною допомогою для будівництва і реконструкції тваринницьких ферм та комбікормових заводів.

У надісланому списку - багато підприємств, які входять до числа найбільших агрохолдингів країни. Близько 80% фірм, які отримали допомогу, входять до сфери впливу представників влади, а одна взагалі не займається тваринництвом.

Більшість з них цілком могли би обійтися без бюджетних грошей. Однак для власників аграрних корпорацій це, схоже, патологічна звичка: будувати бізнес за рахунок злиднів, а потім розповідати їм про нові робочі місця.

Важковаговики

Виходячи з даних, наданих Мінагропродом, найбільший куш дістався фанатам свинарства. Свиноводи на будівництво і реконструкцію ферм за останні три роки отримали з бюджету майже 700 млн грн.

Дітищу екс-міністра інфраструктури Бориса Колеснікова "АПК-інвест", відомому за торговою маркою "М'ясна весна", пощастило двічі. Свої дотації компанія, яка є лідером з виробництва охолодженої свинини, отримала у 2010 і 2011 роках.

На жаль, в аграрному міністерстві не надали окремих цифр за кожним з підприємств, а сама компанія на питання ЕП не відповіла.

За інформацією порталу "Наші гроші", "АПК-інвест" також регулярно виграє тендери ДП "Дослідне господарство Донецького інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук".

Як пише видання, щодо підприємства кілька років тому порушено справу про банкрутство. Виявляється, і банкрути можуть проводити тендери.

Отже, останнього разу сторони уклали угоду про допоміжні послуги з вирощуваннюя агрокультур на 2,76 млн грн. З вересня 2011 року "АПК-інвест" отримала підряди дослідного господарства на 16,69 млн грн.

Сьогодні підприємство представлене двома депутатами в парламенті: власником Борисом Колесніковим та почесним президентом Денисом Омельяновичем.

Останній полюбляє повторювати, що "АПК-інвест" не гониться за державною підтримкою, і профілем компанії не є державні закупівлі.

Борис Колесніков (праворуч) та Олексій Азаров

Два роки тому свою порцію дотацій отримав і агрокомбінат "Слобожанський", який тоді контролювала група Ріната Ахметова.

За інформацією джерел ЕП, майно комбінату довгий час перебувало в заставі у "Першому українському міжнародному банку", який входить до структури власності групи СКМ.

Формально "Слобожанський" належав народному депутату з фракції "Батьківщина", президенту української футбольної Прем'єр-ліги Віталію Данілову.

Однак після того як позичальник у 2009 році припинив обслуговувати кредит перед ПУМБ ревізійну комісію агрокомбінату очолив представник СКМ. Тоді і змінився склад керівників наглядової ради підприємства на користь групи.

Бетонний пам'ятник свині на агрокомбінаті "Слобожанський". Фото silskivisti.kiev.ua

За інформацією видання "Комерсант-Україна", структури СКМ володіли 9,99% комбінату.

Втім, група ніколи не визнавала свинокомплекс своїм і запевняла, що є лише кредитором підприємства, який сприяє його фінансовому оздоровленню.

Cимволічно, що саме 2011 року, коли була надана державна допомога, на агрокомбінаті було вирізано 16 тис свиней.

До того ж, в цей час підприємство не розширювалося і не зводило об'єкти. Теоретично кошти могли бути надані тільки на реконструкцію існуючого тваринницького комплексу.

Втім, про це навряд чи вийде дізнатися.

Мінагропрод проігнорував прохання "Економічної правди" надати список об'єктів, на будівництво і ремонт яких з бюджету виділялися кошти. У міністерстві обмежилися лише списком підприємств, які отримали допомогу.

У 2012 році колишні власники торгово-розважальних центрів і мережі продуктових гіпермаркетів "Караван" Андрій Гордієнко і Сергій Хрипков викупили у Данілова "Слобожанський" за 10 млн дол. В результаті угоди з активу вийшла й СКМ.

Годувалося з бюджету і підприємство депутата-"тушки" з Волині Сергія Мартиняка ТОВ "Віра-1", яке входить до агропромгрупи "Пан Курчак". Окрім власне птахоферм, на що вказує назва, до активів підприємства належать землеробські компанії, тваринницькі комплекси та переробні потужності.

Зараз Мартиняк разом з іншими волинськими депутатами Ігорем Єремеєвим та Степаном Івахівим час від часу "підспівує" владній більшості. Саме у такому складі волинський клан брав участь у "путчі на Банковій" разом з Партією регіонів, комуністами та іншими позафракційними "тушками".

Сергій Мартиняк (праворуч) і Петро Порошенко

Двічі у заповітні списки потрапляв ще один представник свинарського бізнесу - СП ТОВ "Нива Переяславщини" депутата Київської обласної ради від Партії регіонів Олександра Мостіпана.

Отримало державну допомогу в рамках згаданої програми і ТОВ "Агропрайм холдинг", яке обробляє орендовані землі у п'яти районах Одеської області.

Це підприємство відоме тим, що через нього один з менеджерів Ігоря Коломойського - голова правління "Укртатнафти" Павло Овчаренко - доводив у суді, що він несповна розуму.

Керівник "Укртатнафти" виступив поручителем підприємства ТОВ "Агропрайм" за банківським кредитом. У 2012 році підприємство визнали банкрутом. Коли майже усе майно цього підприємства було переведене на фірму-близнюка ТОВ "Агропрайм холдинг", Овчаренко був одним з перших, до кого звернувся банк.

Павло Овчаренко (у центрі) та Ігор Коломойський (ліворуч). Фото oilnews.com.ua

Однак в суді було доведено, що поручитель був не здатний повною мірою вільно та усвідомлено приймати рішення, коли підписував папери.

Зрештою, сьогодні ТОВ "Агропрайм холдинг" чудово себе почуває і навіть бере участь у державних програмах.

Курячий допінг

Утім, не свинями єдиними. Майже 150 млн грн у 20010-2012 роках з бюджету отримали птахівники. Причому серед пестунчиків держави знову фігурують підприємства міністрів і депутатів та аграрні холдинги.

Почати варто з останніх, а саме з "Миронівського хлібопродукту" та його основного власника - 66% акцій - Юрія Косюка, якому під силу працевлаштувати навіть міністра сільського господарства. Як відомо, екс-очільник Мінагрополітики Юрій Мельник працює в МХП першим заступником голови правління.

Сам Косюк є радником глави Мінагропроду Миколи Присяжнюка і посідає шосте місце в рейтингу найбагатших українців Forbes з капіталом 1,3 млрд дол. МХП контролює половину українського ринку курятини і входить до десятки найбільших виробників м'яса у світі. У 2011 році виручка холдингу перевищила 1,2 млрд дол.

Юрій Косюк. Фото focus.ua

Цікаво, що зміна влади на динаміку росту компанії ніяк впливає: власник МХП уміє домовлятися з будь-якими чиновниками.

На жаль, у "пташиному" холдингу не змогли пояснити ситуацію навколо надання дотацій з бюджету. Компанія проігнорувала прохання ЕП уточнити суму державної допомоги та назвати об'єкт, який був побудований за народні гроші. У прес-службі МХП заявили, що це може сказати тільки фінансовий директор, а він у відпустці.

Ймовірно, мова йде про Вінницьку птахофабрику, перша черга якої була запущена 2012 року. Про участь держави у цьому проекті згадував Андрій Клюєв, будучи віце-прем'єром.

Вінницька птахофабрика. Фото mhp.com.ua

Загалом разом з волинським ТОВ "Птахокомплекс Губин" МХП отримав у 2012 році 55,3 млн грн. Яка частина дісталася Косюку, невідомо. До речі, згаданий губинський птахокомплекс входить до агропромгрупи "Пан Курчак" безпартійного депутата з Волині Мартиняка.

Ще один депутат, але уже з когорти "регіоналів", Євген Сігал, також отримав бюджетну допомогу для свого дітища ТОВ "Комплекс "Агромарс", яке базується на Київщині і більш відоме усім завдяки ТМ "Гаврилівські курчата".

Сігал давно живе парламентським життям. Після обрання у 1998 році народним депутатом він передав управління бізнесом дружині Марині - президенту "Агромарса". На думку колег, саме політика завадила Сігалу утримати лідерство на ринку, де нині домінує МХП. "Forbes-Україна" оцінює його статки 318 млн дол.

Утім, всіх птахівників перевершив колишній міністр фінансів Федір Ярошенко. Одразу три підприємства у 2010 році - ЗАТ "Ландгут бройлер", "Птахофабрика "Київська" та ЗАТ "Феоніс" - у рамках відшкодування отримали десятки мільйонів.

Ці компанії входять до складу групи компаній "Ландгут", за якою начебто стоять австрійські власники. Однак майже на усіх підприємствах групи в складі менеджменту фігурує син колишнього голови Мінфіну Юрій Ярошенко.

Натисніть для збільшення

Співрозмовники ЕП кажуть, що "пташками" екс-міністр почав займатися ще в радянські часи. Після навчання в інституті Ярошенко більше 20 років працював у птахівництві, переважно на підприємствах, які зараз входять до групи "Ландгут".

У 1984 році Ярошенко почав працювати директором Єнакіївської птахофабрики, а в 1994-1997 роках обіймав посаду генерального директора виробничого об'єднання "Донецькптахопром" у Єнакієвому.

Раптом у 1997 році Ярошенко обійняв пост першого заступника голови Державної податкової адміністрації, яку очолював Микола Азаров.

Зрештою, курей він так і не зміг забути. Пізніше, у 2002 році, Ярошенко захистив кандидатську дисертацію на тему "Зміст і розподіл вітамінів А і Е в організмі м'ясних курей залежно від їх рівня в раціоні" в Українській академії аграрних наук.

Вже тоді син Ярошенка очолював Українську регіональну компанію "РозДон", яка володіла частиною "курячих" активів у Донецькій і Київські областях.

Коли ж у березні 2005 року Федора Олексійовича відправили у відставку з поста голови ДПА і виключили з наглядової ради Ощадбанку, всі ці активи скупив "австрійський інвестор" Landgut Agrarmanagement und Holding GmbH.

Старі товариші Микола Азаров і Федір Ярошенко. Фото ukrafoto.com

На австрійську юридичну особу було переведено шість компаній: ВАТ "Птахівницьке підприємство "Перевальський", ВАТ "Київська птахофабрика", ЗАТ "Феоніс", СТОВ ППР "Зугреський", Єнакіївська птахофабрика і база відпочинку в селі Кринка, яка тепер називається "Бізнес-клуб Бартон".

На момент призначення Федора Ярошенка міністром фінансів директором ТОВ "Ландгут Україна" був його син. Як відомо, найближчий соратник Ярошенка-страшого Микола Азаров також воліє ховати свої активи в Австрії.

Молочні ріки

Представники молочного скотарства за три роки отримали трохи більше від птахівників - близько 175 млн грн. При перегляді списку щасливчиків, які отримали відшкодування за будівництво і реконструкцію ферм для молочного скотарства, одразу впадає в око донецька компанія "Синтезпродсервіс".

Це класична прокладка-посередник, яка не надає послуг, а прокручує гроші. Так, ТОВ "Синтезпродсервіс" - один з головних фігурантів скандалу навколо харчування дітей-чорнобильців за інформацією журналістів "Слідство. Інфо".

За даними "Наших грошей" фірма уже не перший рік працює з Аграрним фондом, Держрезервом, тюрмами та іншими державними установами, заробляючи на посередництві. У неї нема виробничих потужностей, а в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб серед видів діяльності "тваринництво" не згадується.

На якій же підставі донецьке підприємство отримало гроші з бюджету, і де знаходиться побудована чи реконструйована ним ферма?

Разом з незрозумілими прокладками годувалися у державній скарбниці і більш солідні фірми. Серед таких, наприклад, "Сварог вест груп" братів Олександра і Сергія Буряків. Довгий час вони "варилися" у "казані" БЮТ, але після приходу до влади "регіонів" швидко переметнулися до опонентів. Схоже, недаремно.

Брати Буряки (праворуч) ще в лавах БЮТ. Фото Олександра Прокопенка

ТОВ "Подільський господар - 2004", яке входить до складу групи Буряків, отримувало допомогу у 2011 році та 2012 році. Зрештою, до цільового використання цих коштів виникли питання у представників СБУ.

Була навіть порушена кримінальна справа у зв'язку з розтратою 11,3 млн грн, передбачених на будівництво молочного комплексу в селі Велика Медведівка Хмельницької області. Втім, справу зам'яли.

Народний депутат Сергій Буряк не гидує і дрібними подачками. "Українська правда" писала, що він вибив для свого округу 3 млн грн, які, напевно, стануть хорошим підґрунтям для майбутньої передвиборної програми.

Крім Буряків, куш на молочному скотарстві зірвав і колишній депутат Едуард Прутнік, який останні десять років присвятив Партії регіонів. "Українська молочна компанія", яку він разом з Віталієм Гайдуком (той викупив половину компанії 2012 року) намагається продати, 2010 року теж "паслася" на державних лугах.

Едуард Прутнік. Фото livejournal.com

Бізнес-партнери, схоже, вирішили зосередитися на видобутку алмазів в Африці. Родина Гайдука віднедавна також володіє акціями компанії Namakwa Diamonds, частку якої раніше купив собі Прутнік.

Серед "бідних родичів" затесався і непублічний Віктор Іванчик із своїм агрохолдингом "Астарта", акції якого котируються на Варшавській фондовій біржі. Один з регіональних підрозділів холдингу - ТОВ "Агрофірма імені Довженка" -  у 2010 році теж заручався державною підтримкою.

* * *

У відповіді на запит Мінагропрод намагалося зняти з себе всю відповідальність. Мовляв, ми білі і пухнасті, і не ми тут вирішуємо.

"Слід зазначити, що бюджетні кошти спрямовані усім суб'єктам господарювання відповідно до реєстрів, поданих міністерству головними управліннями агропромислового розвитку облдержадміністрацій", - йдеться у відповіді.

Проте центральному відомству не варто себе недооцінювати - міністерство вправі відмовити у допомозі. Чому ж в такому разі були обрані саме ці структури?