Ставицький думкою багатіє

В березні може відбутися запуск Одеського нафтопереробного заводу. Про це в середу, 20 лютого, заявив голова Міненерговугілля Едуард Ставицький.

Він зазначив, що його відомство серйозно працює над питанням відновлення обсягів нафтопереробки в Україні, і зараз вже відпрацьовуються деякі питання стимулювання нафтопереробки.

Зокрема, йдеться про можливість запровадження імпортних мит на нафтопродукти, в тому числі за походженням. Мається на увазі, звісно, білоруське пальне, яке є найбільш поширеним з тих, що ввозяться до України.

Також міністр висловив надію, що невдовзі в міністерстві перейдуть до питання запуску Лисичанського НПЗ.

Ще два роки тому ці три події виглядали б органічно, але реалії сьогодення такі, що слова Ставицького мають, скоріше, детективне забарвлення. Одеський НПЗ начебто хоче купити певна група нафтовиків, яка вже давно мала намір переробляти нафту в Україні.

Що ж стосується імпортних загороджувальних мит, то з білорусами працює багато імпортерів.

Ось і як тепер зрозуміти Ставицького?

Уявімо собі, які питання повинен був вирішити міністр, щоб робити подібні обіцянки.

Мета у Ставицького начебто благородна: замість ввезення нафтопродуктів налагодити переробку нафти в Україні.

Нагадаємо, що Одеський НПЗ не працює з жовтня 2010 року, а Лисичанський НПЗ 15 березня відзначатиме першу річницю простою.

Фото yuzhnoukrainsk.net

Перше підприємство зупинило свою роботу через те, що його власник - компанія "Лукойл" - не міг постачати нафту на НПЗ трубопровідним транспортом. Це сталося внаслідок рішення "Укртранснафти" розвернути транспортування нафти в напрямку Кременчуцького НПЗ. Менеджмент обох підприємств пов’язують із групою "Приват".

Лисичанськ же зупинився після того, як Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі відмовила представникам НПЗ у запровадженні імпортних мит на всі без винятку нафтопродукти. У 2012 році таку ідею лобіював екс-міністр палива та енергетики Юрій Бойко, але не склалося.

Кілька місяців 2012 року підприємство ще працювало за толінговою схемою - коли нафта постачається з Росії, а продукти переробки вивозяться в тому ж напрямку. А потім власники вирішили зупинити роботу заводу.

У 2012 році Бойко намагався "проштовхнути" ідею звільнення переробників від сплати ПДВ за імпорт нафти. Тоді експерти казали, що це була спеціальна схема, яка дозволила б патрону Бойка - Дмитру Фірташу - купити собі НПЗ, геть нічого не модернізувати та за рахунок цього отримати гарантовані надприбутки.

В ідеалі, працювати звільнення від ПДВ мало разом із загороджувальними митами. Але і з цим не склалося.

Судячи з усього, новий міністр мав на увазі можливість проведення антисубсидійного розслідування щодо нафтопродуктів лише з Білорусі. Зокрема, йдеться про можливість введення мита на нафтопродукти білоруського походження у розмірі 108,84 дол/т.

Вперше інформація про підготовку такого рішення з’явилася ще на початку лютого, хоча за логікою навіть уряд та президент не можуть прогнозувати, чи буде введене мито.

Спочатку повинна працювати спеціальна Міжвідомча комісія, а вона може і відмовити Ставицькому, як свого часу відмовила Бойкові. І все ж, у нового міністра набагато більше шансів отримати схвальне рішення щодо мит.

Реакція експертів на висловлювання Ставицького виявилася різною.

"Нема ніяких підстав не довіряти заяві міністра, - вважає Олександр Сіренко, аналітик консалтингової компанії UPECO. - Всі маршрути постачання нафти на підприємство залишилися тими самими. Дві перевалки для танкерної нафти здорожчують сировину на 20-24 долари на тонні - це не так багато. Є як танкерна, так трубопровідна нафта. Необхідно зрозуміти економічну доцільність. Хоча політично цілком зрозуміло, що завод необхідно запускати".

Теоретично, постачальників сирої нафти може бути лише двоє: Росія та Азербайджан. Причому Одеський та Лисичанський НПЗ набагато краще пристосовані до переробки саме російської сировини.

Сіренко не виключає, що завод може бути запущений для переробки напівфабрикатів, оскільки в Чорноморському басейні достатньо НПЗ, які б цілком могли стати постачальниками Одеського НПЗ.

Дещо інший погляд має на проблему Геннадій Рябцев, заступник директора НТЦ "Псіхея".

"Запустити завод за два тижні просто неможливо. Це говорить про те, що міністр ніколи не був на підприємстві і не знайомий з технологією виробництва. Потрібна нафта - 200-240 тис тонн - для початку виробництва, запас сировини для виробництва, а також контракт на подальше постачання нафти.

За розрахунками, які проводилися до зупинки Одеського НПЗ, транспортування нафти морем невигідне. "Лукойлу" значно простіше і вигідніше транспортувати нафту на НПЗ в Бургасі. Мені це нагадує заяву Юрія Бойка, коли він пообіцяв ввести мита до 1 грудня. Ця заява з тієї ж серії", - вважає він.

Екс-міністр енергетики Юрій Бойко. Фото dynamo.kiev.ua

Крім того, росіяни можуть перекрити Україні постачання нафти. І тоді велике питання, чи запрацюють взагалі вітчизняні заводи. Подейкують, саме через такі побоювання досі не закрита домовленість щодо купівлі вітчизняними нафтовиками Одеського НПЗ.

На самому Одеському НПЗ прокоментувати заяву про ймовірний запуск так і не змогли. Але, як виявилося, генеральний директор Валерій Чахеєв та заступник генерального директора з персоналу та загальних питань Олексій Бібік зараз перебувають в Москві.

Отже, дуже схоже, що Ставицький надто поквапився давати сміливі обіцянки.

Це не єдине проблемне питання, яке випливає з недавньої заяви міністра. Він пропонує нафтопереробникам "цукерку" у вигляді вигнання з ринку білоруських нафтопродуктів. В обмін нібито пропонує запустити два НПЗ - Одеський та Лисичанський. Однак нема підстав вважати, що ця цукерка в міністра є, і що її хочуть отримати самі нафтовики.

Після довгих митарств з попереднім розслідуванням власники нафтопереробних заводів вже не так швидко погоджуються на чергове кількамісячне дійство в Міжнародній комісії з міжнародної торгівлі при Мінекономрозвитку.

За непідтвердженими даними, під скаргою щодо проведення антисубсидійного розслідування вже згодні поставити підписи представники заводів групи "Приват" - Кременчуцького, Надвірнянського, Дрогобицького НПЗ та державного Шебелинського ГПЗ. Але тут сталася невеличка несподіванка.

Колишні союзники Міненерговугілля взяли дуже незручну паузу. В Одесі заявили, що самого документа ще в очі не бачили, а в прес-службі "ТНК-ВР Коммерс" повідомили наступне.

"У зв'язку з невизначеністю ситуації з Лисичанським НПЗ (ПрАТ "Лінік"), наша компанія на даний момент не вважає можливим подачу в Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі заяви та відповідних даних для оформлення документації про початок антисубсидійного розслідування стосовно імпорту в Україну окремих продуктів нафтопереробки з Республіки Білорусь".

Наявність чи відсутність будь-якого діалогу між урядом і "ТНК-ВР Коммерс" щодо запуску "Лініка" в компанії не підтвердили і не спростували.

Чому незручна пауза виникла в таких давніх та дружніх відносинах? Наприклад, тому що ТНК-ВР є постачальником давальницької сировини на той самий білоруський Мозирський НПЗ, і возити готові нафтопродукти з Мозиря та Рязанського НПЗ просто вигідніше, ніж приводити до тями Лисичанський НПЗ.

"Що стосується Лисичанська, то там взагалі серйозні питання, - говорить Геннадій Рябцев. - Зараз триває аудит. Власник не визначений, у "Роснафти" проблеми у зв'язку з реструктуризацією і купівлею ТНК-ВР".

Хоча, на думку Сіренко, для пуску Лисичанського НПЗ необхідно провести лише півторамісячний ремонт, після чого завод може запрацювати.

"Лукойлу", якщо він не продав Одеський НПЗ, теж вигідніше працювати за межами України. Зокрема, возити нафтопродукти з Бургаса та Волгограда, а не шукати в урядових кабінетах управу на Коломойського.

Той домігся розвороту перекачування нафти Придніпровськими трубопроводами в бік Кременчуга, але так і не почав туди нічого постачати. Злі язики навіть говорять, що труба стоїть суха, а технологічна нафта давно стала пальним і продана в мережі АЗС.

Едуард Ставицький. Фото Мінекології

Поки що нема одностайної думки і у владних кабінетах. Так, заступник голови АМКУ Рафаель Кузьмін вважає, що перш ніж вводити мита необхідно домогтися модернізації Кременчуцького НПЗ та запуску Лисичанський НПЗ. Тобто вранці стільці, а цукерки - ввечері. Це допомогло б уникнути схеми, яку майже побудували Бойко з Фірташем.

Та і де українські автовласники будуть брати гарне пальне, якщо буде заборонене ввезення білоруського бензину? Це питання стосуватиметься кожного другого автомобіліста.

Підіб'ємо підсумки. Говорити про запуск одразу двох НПЗ один за одним передчасно. Хоча б тому, що запитань набагато більше, ніж відповідей. Схоже, Ставицький просто повинен був хоч щось сказати.