Скандал з газом: то хто ж завищує ціни?

З початком нового бюджетного року бюджетники традиційно почали замовляти блакитне паливо. І традиційно почали зі скандалу.

Його викликала вже перша цьогорічна новина, присвячена цінам на газ, за якими його примудряються замовляти окремі державні та комунальні установи.

"Наші гроші" повідомили, що ковельське ПТУ, алчевський дитсадок та миколаївський онкоцентр замовили газ за цінами, які значно перевищують закупівельні ціни багатьох інших установ.

Повідомлення викликало потужну реакцію. Три облгази, з якими означені замовники укладали угоди, оперативно надіслали пояснення, що вони жодним чином не причетні до ситуації.

Облгази послалися на нормативні державні документи, що прямо вказують на фіксовану ціну, за якою облгази повинні продавати газ держустановам.

Повідомлення облгазів були написані начебто під копірку. Компанії стверджують, що вони продають газ у повній відповідності до пачки постанов Нацкомісії з регулювання енергетики, якими встановлено наступне.

Для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, ціна на газ у 2013 році повинна бути така ж, як і в 2012-му: 3 509 грн за тис кубометрів плюс 20% ПДВ та ще кілька зборів і тарифів.

В кінцевому результаті це дає наступне: паливо від "Волиньгазу" мусить коштувати бюджетникам 4 704 грн або 588 дол, від "Миколаївгазу" - 4 717 грн або 589 дол, від "Луганськгазу" - 4 699 грн або 522 дол.

Це значно дешевше від того, що написано у "Віснику державних закупівель". В оголошеннях про укладені угоди на постачання газу опубліковано кількість законтрактованого газу і загальну вартість угоди.

Якщо поділити одне число на інше, виходить ось що. ПТУ замовило газ у "Волиньгазу" по 624 дол при нормативній ціні 588 дол, дитсадок у "Луганськгазу" - по 706 дол при 522 дол і онкоцентр у "Миколаївгазу" - по 708 дол при 589 дол.

Більше того, є ще низка підозрілих прикмет, які не дозволяють списати все на можливі описки чи арифметичні помилки.

Наприклад, миколаївський онкодиспансер рік тому і зараз замовляв абсолютно однакову кількість газу - 330 тис кубометрів. НКРЕ також залишила ціну на газ однаковою, але ціна зросла: з 1 644 600 грн до 1 868 000 грн.

А у волинському випадку - ще переконливіші докази. Замовник торгів - ПТУ №5 - відповідно до вимог Мінекономрозвитку опублікувало файл "Ціна за одиницю товару згідно з договором".

Тут прекрасно видно, що ціна одного кубометра становить 4,99 грн. Якщо перевести це на звичні тисячі кубометрів та долари, вийде 624 дол.

Позиція облгазів зрозуміла. До них щороку приходить купа замовників, з якими вони пачками укладають угоди за неконкурентною процедурою закупівлі "в одного учасника", оскільки інших постачальників газу в Україні нема. Тобто не мало б бути, але вони є, і ціни у них бувають ще ко(с)мічніші, ніж описані тут.

Інший важливий момент: дані у "Віснику державних закупівель" розміщують саме замовники. Тобто не облгази, а держустанови. І саме вони відповідають за розміщену інформацію та дотримання умов тендерних угод.

Однак жодна з цих установ після опублікування скандальної інформації про їх газові контракти, яка була розтиражована пресою, не звернулася до "Наших грошей". Хоча надіслати листа дуже просто, і облгази це змогли зробити.

Також невідомо, чи робили спроби ці замовники оприлюднити свою позицію в місцевих ЗМІ. Принаймні нагуглити нічого не вдалося.

Звісно, ми далекі від того, аби вважати цю мовчанку за знак згоди. Можливо, у вказаних замовників були свої резони для малювання завищених цін.

На ринку держзакупівель діють кілька консалтингових угруповань, чиїми послугами користуються не надто досвідчені у проведенні тендерів установи. Дитсадок, ПТУ та диспансер належать саме до таких. Грошей у них мало, і закупівлі на тендерні суми вони проводять у кращому випадку кілька разів на рік.

Фото bezformata.ru

Подейкують, що певні горе-консультанти радять своїм клієнтам завищувати ціну угоди. Мовляв, ціна впродовж року може зрости, і вам доведеться проводити новий тендер.

Замовник, у якого нема власного спеціаліста з тендерних закупівель (звідки взяти йому зарплату у жебрацькому бюджеті ПТУ?), погоджується на це з остраху, що доведеться знову починати бюрократичні процедури.

До того ж зайвий тендер - зайвий привід очікувати якоїсь власної помилки, яка може обернутися зайвими проблемами з Держфінінспецією.

Однак ситуація з псевдозавищенням також небезпечна. Оскільки ніхто не може гарантувати, що паливо буде придбано саме за нормативною ціною, а не за ціною тендерної угоди. Ні облгаз, ні НКРЕ, ні сам замовник. Бо хто знає, що буде під кінець року, коли всім треба закривати контракти?

І чи не трапиться якогось позову від постачальника газу з вимогою сплатити борг за тендерною угодою, у якій "ціна за одиницю товару згідно з договором" значно перевищує граничний рівень від НКРЕ?

Звісно, облгази можуть бити себе в груди і заперечувати навіть тінь таких намірів, але це будуть просто слова. Курчат рахують восени.

До того ж, є ще один приклад, який змушує з підозрою ставитися до газових угод. Кілька бюджетних установ Одеської області днями уклали угоди з "Одесагазом" та його філією - Іванівським УЕГГ.

Всі угоди з філією були по 842 та 766 дол за тисячу кубів. І лише ті, хто напряму укладав угоди з "Одесагазом", отримали тендерну ціну на рівні вимог НКРЕ - 589 дол. Ця новина вийшла майже одночасно з повідомленням про волинські, луганські та миколаївські ціни. Однак від "Одесагазу" не було ні слуху, ні духу.

Тож ми будемо і надалі інформувати про газові оборудки наших читачів, до кола яких входять і ревізори.

Фото gorodkirov.ru

Юрій Ніколов, з глибокою вдячністю до прес-служб "Миколаївгазу", "Волиньгазу" і "Луганськгазу", які відреагували на повідомлення "Наших грошей"

Оригінал публікації: Скандал із газом: так хто ж завищує ціни?