Україна повернулася до 1998 року. Чотирнадцять років тому Нацбанк визнав, що не має достатньо валютних резервів, щоб утримувати курс гривні. Він зобов'язав експортерів продавати майже всю валютні надходження за гривню.

У далекому 1998 експортери мали відразу продавати 75% надходжень, але вже за тиждень цю цифру зменшили до 50%. У такому вигляді вона існувала довгі роки, аж доки в 2005 році обов'язковий продаж не скасували остаточно.

І ось, у НБУ знову проблеми з резервами, і він вирішив вдатися до перевіреного роками засобу впливу.

16 листопада Нацбанк своєю постановою № 475 знову зобов'язав експортерів продавати частину валютної виручки, що одержується від продажу товарів за зовнішньоекономічними договорами.

Також цим документом регулятор на шість місяців скоротив термін повернення валютного виторгу - з 180 до 90 днів.

Іншою постановою, за номером № 476, Нацбанк ухвалив введення обов'язкового продажу валюти, що надходить фізособам у вигляді переказів з-за кордону на суму понад 150 тисяч гривень на місяць.

"Суми більше 150 тисяч гривень кореспондуються з комерційними угодами. Нормальна людина може перевести через кордон, там працюючи, тисячу євро максимум", - прокоментував екс-заступник голови Нацбанку Сергій Яременко цю вимогу НБУ.

Очевидно, що ці норми з`явилися через те, що в країні дійсно існує значний попит на валюту. "75% валютних надходжень продаються на міжбанку, але відбувається це нерівномірно", - зазначила нещодавно директор гендепартаменту грошово-кредитної політики НБУ Олена Щербакова.

Можливо, ця інформація є дійсною. Але за даними наших джерел, підприємства масово уникають продажу валюти, остерігаючись девальвації. Тим більше, що Нацбанк не приховує: девальвація таки відбудеться.

Суто технічно, в 2005 році обов'язковий продаж скасували не зовсім вдало. Замість того, щоб просто зменшити ставку до 0%, скасували саму технічну можливість вимагати від експортерів продажу валюти.

Екс-голова НБУ Володимир Стельмах. Фото eizvestia.com

"У нас свого часу з Володимиром Стельмахом (колишній голова НБУ - ЕП) були дискусії, залишати обов'язковий продаж чи ні. Я пропонував йому обнулити відсоток продажу, але сам механізм зберегти. Зробити його "сплячою нормою". Вона нікому не заважає, але в потрібний час може знадобитися", - сказав Яременко.

Отже, в 2012 році довелося повертати все назад. А для цього – проводити через Верховну Раду відповідний закон, який створив Національний банк.

6 листопада закон був прийнятий парламентом, і пішов до Адміністрації президента. Вочевидь, ця ініціатива не була сприйнята найбільшими експортерами країни - Рінатом Ахметовим, Дмитром Фірташем та іншим.

Джерела видання Forbes.ua повідомляли, що компанії, які належать Ахметову і Фірташу, "засилали гінців до адміністрації з проханням ветувати закон". Однак Янукович вирішив підтримати близького до "сім'ї" Арбузова, перед яким стоїть завдання рятувати гривню. 15 листопада він підписав закон.

Закон надав Нацбанку право виставити обмеження, і той ним негайно скористався. Одразу після підписання закону, НБУ видав постанову, якою затвердив вимогу про 50% та 90 днів.

"Ринок не повинен перебувати в стані болісного очікування. Невизначеність - це найстрашніше", - пояснило "Економічній правді" джерело, близьке до правління НБУ, з приводу рішення Нацбанку на шість місяців скоротив термін повернення валютного виторгу з 180 до 90 днів.

Тепер, згідно із постановою НБУ, обов'язковий продаж частини надходжень в інвалюті здійснюється банками на міжбанку без доручення клієнтів і не пізніше, ніж на наступний робочий день після зарахування таких надходжень на рахунок.

Буде відроджений механізм спецрахунків. До 2005 року вся валюта, яка надходила до експортерів, автоматично розділялася на дві частини. Одна з частин автоматично йшла на спецрахунок, з якого виводилася на міжбанк. Єдине, що міг регулювати експортер, - це бажана ціна продажу. Але якщо протягом сесії обслуговуючому банку не вдавалося знайти потрібну ціну, він продавав за найкращою можливою.

Крім вимоги щодо продажу валюти, регулятор ухвалив, що банк має попередньо зараховувати кошти на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку і продавати інвалюту без доручення клієнта не пізніше, ніж на наступний робочий день після зарахування переказу на аналітичний рахунок.

Тепер найголовніше для експортерів питання – це "скільки буде діяти вимога про 50%?" Можна впевнено казати, що це буде більше, ніж півроку.

"У законі написано, що НБУ має право вводити обов'язковий продаж на півроку. Продовжувати чи ні, - це справа специфічна. А я кажу, як в законі написано", - зазначив співрозмовник, наближений до правління регулятора.

За його словами, Нацбанк буде намагатися використовувати цей інструмент оптимально за часом.

"Тобто, якщо буде необхідність скасувати це рішення навіть раніше, ніж через півроку, це буде зроблено. Оскільки якщо буде довіра до гривні, то навіть в умовах надлишкової доларизації валюту продаватимуть", - сказало джерело.

Діючий голова НБУ Сергій Арбузов. Фото eizvestia.com

Проте, півроку – це вочевидь дуже мало для такої норми, як 50%. Три місяці підуть лише на те, щоб бізнес до неї звик, оптимізувавши свої фінансові потоки.

"Найгірше - коли з'являється ця інформація, і один-два місяці, поки система самоналаштується. Потім бізнес звикає, система налагоджується. Найчастіше, такі рішення навіть мають негативний характер для ситуації на валютному ринку, ніж коли їх немає. Тож найближчим часом позитиву я б не очікував", - зазначив він.

Але через три місяці експортери будуть намагатися всіляко затримувати надходження валюти. В умовах "повзучої" девальвації для них матиме значення кожен день. Тому що кожного наступного дня один долар може коштувати дорожче.

Протидіяти таким затримкам якраз має норма про 90 днів. Тобто, якщо сьогодні за кордон відправлений метал, максимум за три місяці до України має повернутися валюта.

"У нормальних країнах ця норма б'є по експортерах, які продають високотехнологічну продукцію. А в наших умовах цей пункт був основою для різних "отмивок". Фірма вмирала через 180 днів, та й все", - сказав Яременко коментуючи рішення Нацбанку скоротити термін повернення валютної виручки.

Цього разу це означає, що велика частина валюти прийде до України лише в березні 2013 року. А до того часу Нацбанку доведеться продавати долари з резервів.

І ще три місяці залишиться НБУ на те, щоб наповнити резерви. Вочевидь, це дуже і дуже малий термін. Отже, він напевно буде подовжений. Інакше гривня обвалиться.

Але найдивніше те, що стратегічно норма про 50% не допоможе Нацбанку. І ймовірність девальвації все так же залишиться високою.

Це скоріше страховка на самий страшний випадок. За словами Яременка, за діючого валютного законодавства (переважно, воно базується на декреті 1993 року) теоретично всі експортери можуть припинити продавати валюту, і Нацбанк може залишитися один на один з тими, хто хочуть її купити.

Він зазначив, що зазвичай ця ситуація повторюється в моменти, коли все дуже погано. "І в цьому сенсі обов'язковий продаж стає паличкою-виручалочкою в спробі влади не тільки за свій рахунок вирівняти ринок", - заявив екс-заступник голови Нацбанку.

Але платіжний баланс країни від введення примусового продажу 50% валюти ніяк не зміниться.

"Вона (норма НБУ – ЕП) не додає валюти, яка надійшла в Україну, але розподіляє її більш рівномірно", - заявив експерт.

Він також зазначив, що припливу валюти в країну немає, і обов'язковий продаж лише вирівнює ситуацію.

За його словами, коли відбувається великий приплив валюти, як у 2005-2007 роках, навіть добровільного продажу завжди вистачало, щоб утримувати курс.

"В умовах нинішнього ослаблення потоків і зменшення експорту, а також внаслідок політики грошового голоду, яка проводилася останні 4 роки, ми знищили нацвиробників, і тому імпорт страшно збільшився", - сказав Яременко.

Думку Яременка підтримує колишній поважний співробітник НБУ. За його словами, існують країни, в яких діє навіть 100-відсотковий продаж валюти. "Потрібно все бачити в комплексі. Курс гривні же визначається не тим, продають 50% чи ні. І не тим, за 90 днів чи за 180", - сказав він.

Колишній високопоставлений співробітник НБУ також зазначив, що треба боротися з причинами, а причини знаходяться в тих питаннях, які створюють дисбаланси або не створюють.

"А якщо ви думаєте, що дисбаланс усунете через обов'язковий продаж, то це просто наївно", - підсумував експерт.

Отже, уряду та Нацбанку таки не уникнути головного питання: "Так що ж робити з цією довбаною економікою?"