Українські чиновники настільки зріднилися з різними процедурами узгодження, які на них покладені, що заради них вони готові жертвувати і реформами.

У тому числі - земельними.

Днями Верховна рада прийняла закон "Про внесення змін до Земельного кодексу щодо набуття права власності на землю", який спрощує для компаній з іноземними інвестиціями процедуру придбання державних та комунальних ділянок.

Зокрема, документ пропонує при придбанні наділів зрівняти в правах з українськими юридичними особами компанії з іноземними інвестиціями. Слід зауважити, що мова йде про землі несільськогосподарського призначення, і дані зміни не передбачають, що "іноземці скуплять всю Україну".

Навіщо потрібний цей документ?

Нині законодавство передбачає надто громіздку процедуру придбання ділянок спільними підприємствами, на якій наживаються чиновники.

Насправді компанії з іноземним капіталом і зараз можуть купувати землю: в межах населених пунктів для спорудження бізнес-об'єктів, а також ділянки, що продаються разом з об'єктами нерухомості.

Однак для придбання "чистих" комунальних земель СП повинні погоджувати ці угоди з урядом. А якщо йдеться про державні наділи, відповідну операцію повинна затверджувати Верховна рада.

"Видача такого дозволу може затягуватися на багато місяців, а іноді - і на рік. Можна тільки здогадуватися, як довго Кабмін розглядатиме, наприклад, питання про продаж десяти соток землі для будівництва заправки компанії з іноземними інвестиціями. Тому виникла ідея такого законопроекту", - пояснює президент Земельної спілки України Андрій Кошиль.

Юристи також знають випадки, коли СП розорялися на таких угодах. Річ у тім, що узгоджувати їх з урядом зобов'язані органи місцевого самоврядування, а не потенційні покупці.

Місцева ж влада, не бажаючи зайвий раз турбувати "верхи" і при цьому прагнучи непогано заробити, нерідко продавала іноземним компаніям ділянки без дозволу Кабміну. Як тільки про це ставало відомо, власнику наділу доводилося повертати його територіальній громаді.

"Свої" компанії цю норму легко обходили. Найпростіша схема - створення ланцюжка товариств з обмеженою відповідальністю, за якою ховатиметься компанія з іноземними інвестиціями.

Крім того, законодавство описує лише випадки одержання землі від держави чи територіальної громади. При купівлі ділянки у приватної особи ніяких узгоджень з Кабміном або парламентом не треба. Щоб обійти обмеження, комунальну землю достатньо передати підставній приватній особі, а вже потім без проблем - СП.

Тому ті, хто хочуть зробити це в обхід норм Земельного кодексу, мають таку можливість.

Фото УП

За словами Кошиля, зміни до цього акта полегшили б життя сумлінним інвесторам, які не хочуть порушувати закон і дорожать репутацією. "Саме вони потрапляють в залежність від чиновництва при підготовці документів", - підкреслює експерт.

Втім, не всі згодні, що проголосований законопроект передбачає тільки добрі наміри. За словами юриста земельного права Андрія Барановського, нові правила поширюються не тільки на ділянки в межах населених пунктів, і теоретично підприємства з іноземним капіталом можуть відчужувати ліси і води.

"Частково це правильно для територій населених пунктів. За межами населених пунктів, де знаходяться основні обсяги таких земель, вони навряд чи це зможуть робити", - заперечує директор центру "Реформування земельних відносин в Україні" Максим Федорченко.

Він зазначає, що СП дозволено купувати землю у разі придбання ними об'єктів або для їх будівництва.

"На землях водного фонду іноземці з'являться тільки тоді, якщо будуть будувати там водогосподарські споруди або ГЕС, а в лісах - якщо вони будуть переведені в іншу категорію, наприклад, для розробки корисних копалин", - підкреслює експерт.

Як зазначає Кошиль, отримати такі землі можна тільки через незаконні схеми, наприклад, через тривалу оренду без можливості будівництва капітальних споруд.

Втім, противники законопроекту можуть спати спокійно. У тому вигляді, в якому документ вийшов після другого читання, він навряд чи набуде чинності. Річ у тім, що депутати заклали в документ істотне протиріччя.

Після першого читання до закону було внесено зміни, і тепер він містить дві статті, які суперечать одна одній. У другому пункті статті 82 Земельного кодексу зазначено, що підприємства з іноземними інвестиціями можуть купувати землі на загальних підставах.

А вже в наступному пункті цієї статті вказується, що ці ж юридичні особи повинні робити це згідно із статтею 129 Земельного кодексу, яка передбачає необхідність узгодження придбання з Кабінетом міністрів. Це ніяк не спрощує процедуру.

Зміни в Земельному кодексі

Таким чином, закон, швидше за все, буде ветовано, або він буде проголосований в іншій редакції.

Є дві версії того, чому так сталося. Перша - протиріччя були закладені в проект через звичайну помилку. Друга - в цьому була зацікавлена певна група осіб. Співрозмовник ЕП з парламенту стверджує, що мав місце саме другий випадок.

"Спрощена процедура означає, що не буде черг, і документацію ніхто не зможе затримувати, а це не всім подобається. Деякі чиновники, прізвища яких я не буду називати, наполягли на змінах, які передбачають залишити в Земельному кодексі процедуру узгодження через Кабмін" , - каже він.

Співрозмовник навідріз відмовився персоніфікувати лобістів даної правки. Однак, за його словами, це не аграрне міністерство.

Даний випадок показує, що влада не здатна проводити прозору ринкову політику стосовно земельних питань, і причина - в "годівниці" для окремих представників Кабміну. Що ж буде, коли справа дійде до продажу аграрних земель?

Фото tsn.ua