Родина депутата Павла Жебрівського має потужний фармацевтичний бізнес під брендом "Фармак". Ця фабрика продає відомий серцевий препарат "Корвалол". А ще "Фармак" тривалий час вів гучну інформаційну війну з великим виробником інсуліну – "Індаром". Вони обидва виробляли ліки від діабету, і, звісно, кожний намагався завдати болючого вдару конкурентові.

Директор "Фармаку" Філя Жебрівська кілька років тому стала об’єктом замаху з боку невідомих. Подія співпала з активністю родини з купівлі контрольного пакету акцій фабрики у 2008-2009 роках. Замах не вдався, а за останньою версією журналу "Фокус" Філя стала відчутно заможнішою, зайнявши 53 місце серед найбагатших людей України.

Сам Павло Жебрівський вже багато років є професійним депутатом, і навіть намагається розкрутити власну партію "Українська платформа". Чи він забезпечує політичний "дах" родинному бізнесу, невідомо, але чому би й ні? Відомо, що попри опозиційний статус (він залишився учасником НУНСу) у депутата добрі стосунки з багатьма відомими особами, в тому числі серед діючої влади.

Після того, як прийшла нова влада, поступово від бюджетного процесу відсунули всіх тих, хто професійно займався цією роботою впродовж років. Серед цих людей Олег Ляшко, якого називали головним спеціалістом з проштовхування потрібних стрічок у державних видатках, та Кирила Куликова, який вже розповідав "Економічній правді" про маніпуляції нової влади з державним бюджетом.

Жебрівський постійно робить гучні заяви в адресу нової влади. Але при цьому він як досвідчений політик вміє казати різко, при цьому не наводячи конкретні приклади відвертих бюджетних схем. Можливо, він дійсно нічого не знає, а можливо, не хоче створювати неприємності собі та родинному бізнесу. Тим не менше, він охоче розповідає про механізми, завдяки яким такі схеми можуть бути можливими. Саме про це йшла наша розмова.

Основні напрямки бюджетної політики склали для МВФ

- Цього тижня Рада затвердила Основні напрямки бюджетної політики на 2013 рік. Ви її розкритикували. Чому?

- Перед голосуванням за Основні напрямки бюджетної політики, вперше за багато років у Верховній Раді не доповідав міністр фінансів. Ні на бюджетному комітеті, ні у сесійній залі. Причому, якщо під час доповіді у сесійній залі він начебто за наказом Азарова був у відрядженні, то на розгляді у бюджетному комітеті він знаходився в Україні.

Анатолій Мярковський. Фото 24tv.ua

- Замість нього Анатолій Мярковський (заступник міністра фінансів, вже багато років він фактично керує бюджетом України) прийшов?

- Прийшов Мярковський. При всій повазі до Анатолія Івановича, нинішній уряд ставиться до до Основних напрямків просто як до папірця.

Друге питання. Основні напрямки бюджетної політики не затверджені вчасно. В сесійній залі вони мали бути проголосовані ще до 30 квітня. А вони, як ви бачите, були затверджені лише 22 числа.

- Як уряд це пояснив?

- Ніяк не пояснив.

- Була зміна міністра. Може, це якимось чином вплинуло?

- Вибачте, але навіть якщо доповідає міністр, то не міністр готує цей документ.

Крім того, внесли зміни до Бюджетного кодексу. Згідно з ними, бюджет буде базуватися в основному на поданні президента.

В кінці кінців, уряд не розуміє, що йому робити. Чи згуртовано давати основні напрямки бюджетної політики, чи все таки чекати щорічне послання президента, і вже на ньому базувати бюджет. Це також вказує на ставлення до бюджету.

А коли були прийняті зміни до кодексу?

- Десь місяців зо два тому. До речі, ці зміни протирічать Конституції, бо такого поняття, як "щорічне послання президента", серед актів президента немає. Тобто, щорічне послання не є конституційною підставою для формування бюджету. Ми вже звернулися, до речі, до Конституційного суду, і вони вже задумалися, що все це може бути ліквідовано. Але поки що цей закон діє, бо його підписав президент.

Тепер подивимося на ключові макропоказники, які вони записали. Насправді, до них є питання. Інфляція виражається однозначною цифрою. Зростання ВВП закладене на рівні 4,5 %, хоча і ЄБРР і МВФ дає максимум 3,5-4%.

Ще Мінфін надзвичайно хвалиться тим, що дефіцит бюджету буде дуже низьким - від 0,8% до 1 %.

- Як вони планують його скоротити? Зараз він десь на рівні 4%?

- На цей рік планується 3,5%.

Власне вони в макропоказники уряд заклав дуже консервативний сценарій. На моє переконання, консервативні макропоказники потрібні для торгівлі з Міжнародним валютним фондом. Щоб показати МВФ, з яким зупинена програма stand by, що вони готові виконувати вимоги Фонду.

І в цьому руслі йде заява Хорошковського (Валерія, першого віце-прем'єра – ЕП), який сказав, що вони збираються піднімати ціни на газ і електроенергію для населення.

На сьогодні, Основні напрямки можуть зіграти тільки для Міжнародного валютного фонду. Адже ні самі державні інституції, ні бізнес жодним чином не розуміють, що стоїть за цими напрямками.

Наприклад, в Основних напрямках бюджетної політики вони не указали хоча би приблизний курс, хоча би якийсь коридор. Написали лише, що обмінний курс має бути більш гнучким. Куди вони його гнути будуть - чи вліво, чи вправо - не зрозуміло.

- Але уряд же точно не буде підвищувати ціни на газ та електроенергію в рік виборів? Чи вони можуть?

- Їх зараз притискають обставини. Закінчується чергова пролонгація кредиту ВТБ на 2 млрд доларів. По великому рахунку, є проблема  з виплатою тому ж МВФ основної суми за програмою stand by.

Діючий міністр фінансів Юрій Колобов. Фото stb.ua

- Начебто Юрій Колобов домовився з ВТБ.

- Так, але на зовсім інших умовах. Поки що, кажуть мої джерела у Міністерстві фінансів, вони прагнуть замінити цей кредит на МВФ-івський. Власне, стоїть питання, щоб курс не обвалився ще до виборів. Бо переоцінювати Євро-2012, під час якого начебто має статися величезний приплив валюти, не варто.

Науково-експертне управління Верховної Ради акцентувало увагу на тому, що не не зрозуміло, по яким програмам відбуватиметься фінансування бюджету. Які ключові програми будуть фінансуватись в повному об’ємі, які в частковому, а які не будуть взагалі. Тобто, на сьогоднішній день  до Основних напрямків бюджетної політики не докладені програми, які будуть працювати у тому чи іншому обсязі.

Найбільш обділеним в цій частині виявився аграрно-промисловий комплекс. Якщо ви почитаєте, про нього взагалі немає жодного рядку в Основах. На моє питання "чому" мінфінівська відповідь була наступна: вони податків не платять.

- Як Присяжнюк на це відреагував?

- Мярковський нічого не говорив з цього приводу.

Якщо подивитись із приводу місцевого самоврядування, то суттєвих змін по фінансуванні місцевих бюджетів не передбачається. Голосування буде по показниках цього року. А я думаю, що ви знаєте, які бувають суттєві недофінансування, особливо у маленьких містечках.

"Нам весь час говорять, що Донецька область годує всю Україну"

- Мінфін вже повернув гроші, які він минулого року отримав з місцевих бюджетів?

- По великому рахунку, яким чином відбувається: закінчується бюджетний рік, і це все списується.

- Так а якщо Мінфін запозичив ці гроші?

- Все одно списують як невикористані, та й усе.

Єдине, що може бути інакше по другому кошику, але мені інформації з цього приводу жодної не поступало. Тобто, місцеві бюджети недофінансовані. Наприклад, візьмемо Чортківський район. Тільки по місту Чорткову не вистачає 15 млн грн. Мер змушений навіть не здійснювати виплату вчителям. Дуже багато сільських та міських рад вже беруть позички з казначейського рахунку, тому що в них є проблеми навіть з виплатами заробітної плати.

Я вже не кажу, що на сьогоднішній день бюджет розвитку (з нього фінансуються зокрема капітальні витрати на будівлі та інше - ЕП) як такий відсутній. Місцеві бюджети мають розуміти, що їм "кирдик". Якщо ще один рік можна протягнути, то наступного вже усе валиться.

Також за темою читайте: Кирило Куликов: Раніше розкрадання бюджету становило 10%, зараз більше 50%

Тут ще важливо побачити великі диспропорції. Мені дуже сподобалась аналітика, яка показує, що в структурі державного бюджету Донецька область дає тільки 12% надходжень. А отримує трансфертів та субсидій в обсязі 21 % видатків цього самого загального бюджету. Те ж саме Луганська, по моєму, – 4%, а отримує 12%.

Тільки Київ 18% дає і 18% отримує. Всі інші центральні та західні області, в тому числі Дніпропетровська, обділені. А Дніпропетровська область робить більший внесок до державного бюджету, ніж отримала транспортних і субсидій.

- Може, там якісь вугільні програми?

- Зрозуміло, але нам весь час говорять, що Донецька область годує всю Україну. Тоді яким же чином вони дали тільки 12%, а отримали 21%? Звідкись-то ці гроші взяті?

По соціальним програмам. Основи не передбачають суттєвого зростання соціальних видатків. Досить цікаво написано по першому розряду єдиної тарифної сітки, від якого "пляше" вся оплата бюджетників. Передбачається, що відбудеться поступове зближення першого розряду єдиної тарифної сітки з мінімальною заробітною платою. В яких розмірах? Може 1%, може 2%. Скільки буде? Можливо це просто рівень інфляції.

- Може, їм просто немає чого сказати? Єдине, що зрозуміло з цього документу – це обіцянка ,що "ми продовжимо виконувати обіцянки".

- Так. Крім макропоказників, які виписані виключно для МВФ, все інше декоративне.

- Декілька показників все таки є. Планується утримання  державного боргу на рівні не більше 25 %, тоді як зараз це 27,7%. Тобто, вони планують гасити більше ніж запозичувати?

- Так, оскільки інакше не виходить. Вони бачать, що російські банки не збираються їх додатково кредитувати, що програма stand by з МВФ не працює, що ні ЄБРР, ні Світовий банк не збираються фінансувати всі ці речі. Вони розуміють, що доведеться віддавати більше грошей, чим вони надходять. Взагалі, дефіцит вони збираються покривати виключно за рахунок приватизації.

Тобто, по кредитах вони заклали песимістичний прогноз. Основні макропоказники начебто складені на той випадок, коли вони будуть в повній ізоляції серед країн.

- А чи немає тут математичної маніпуляції? В 2013 році 25% від ВВП, що зросте, може дати ту ж цифру, що 27,7% від ВВП 2012 року.

- Звичайно, звичайно. Ця маніпуляція із цифрами, до речі, була і по цьому року, і в тому році. ВВП зростає – ми беремо більше кредитів, чим віддаємо.

- Уряд збирається надавати державні гарантії не більше ніж на 1% ВВП. Яка цифра зараз?

- У бюджеті записані 15 млрд грн. на державні гарантії. Тобто, той же 1% ВВП.

Діючий голова бюджетного комітету Валерій Баранов. Фото gorod-online.net

- Чи вони витримують цю цифру?

- Поки що витримують. Здається, "Укравтодору" дали гарантії.

- А чи правда, що нещодавно "Укравтодор" не зміг виконати свої зобов’язання по платежах за боргом, і Мінфін був змушений платити за нього?

- Я цього не знаю. Але те, що в "Укравтодора" не вистачає грошей від надходжень – це однозначно. Наскільки я знаю, оцей кредит спричинений чим, що Євро-2012 скоро відкривається, а дорога на той же Житомир ще не завершена. Вони боргують італійським, македонським та турецьким фірмам. І по великому рахунку, Мінфін видав додаткові гарантії на  6,9 млрд грн, щоб розрахуватися по поточним платежам. Сьогодні "Укравтодор" дуже обмежений у фінансовому ресурсі.

"Є група депутатів від Партії регіонів, яких запрошують на засідання Мінфіна"

- Як проходили зустрічі з Мярковським під час підготовки Основних засад бюджетної політики? Про що там йшлася мова?

- На жаль, сьогодні бюджетний комітет перетворився у щось таке незрозуміле. Я вже, слава богу, майже 10 років член бюджетного комітету. Я хочу сказати, що з кожним роком він все більше деградував.

Якщо раніше ми багато обговорювали на підкомітетах, то сьогодні є група депутатів від Партії регіонів, яких запрошують на засідання Мінфіна, і вони домовляються, про що говорити.

- Це Владислав Лук'янов, я так розумію?

Петро Мельник найбільш запам'ятався нападом на Ірину Геращенко. Фото ukrpartinform

- Петро Мельник і Валерій Баранов. Я думаю, що навіть Мельника, скоріше за все, там не було. Баранов і Лук’янов. - ці два депутати, по великому рахунку, були присутні у цих фінансових речах. Наскільки вони впливали? Думаю, що вони не впливали взагалі.

- А що вони отримують натомість? Чи вони проштовхують якісь свої інтереси?

- В принципі, проштовхують. Це і фінансування округів, де вони можуть балотуватися. Якщо у них є бізнес, то це сприяння бізнесу. Це може бути як публічно, тобто у вигляді рядка в бюджеті, так і не публічно.

Якщо їх обирають глашатаями цього всього, то вони мають право звернутися до якогось міністерства, мотивуючи, що в Мінфіні вони для них виб’ють якісь гроші.

І тоді вони сприяння мають по-іншому, і побачити це все фактично неможливо. Бо найтупіше, що роблять, - це коли власне записують рядок в бюджеті. Є сьогодні "более изощренные формы", які проконтролювати фактично неможливо.

Ну, допустимо, дозволити якісь поставки на Укрзалізницю. "Я виб’ю з Мінфіна енну суму на це міністерство або на твій напрямок, а за це ти мені зробиш таке". І це проконтролювати практично неможливо.

Але, на жаль, Основні напрямки бюджетної політики розглядалось на бюджетному комітеті десь близько години.

- Коли з'явиться документ з більш-менш конкретними цифрами по бюджету 2013 року?

- Він має з'явитися хоча б до 15 вересня. Тобто, влітку навряд чи ми отримаємо якісь цифри.

Ось яким чином, я передбачаю, це все буде. Думаю, вони зроблять варіант для першого читання достатньо популістичним. Але після цього все переформатують.

Вони вважають, що більшість у Верховній Раді їм забезпечена, і після виборів, з другого читання це буде зовсім інший бюджет. Єдиним стимулом для такого непопулістичного бюджету у них є МВФ.

- А якої події вони чекають від МВФ? Навіщо зараз приїхала місія?

- Уряд представляє показники цьогорічного бюджету, які покажуть, що вони тримають інфляцію та дефіцит бюджету в нормі. Що вони утримують курс. Також уряд може знову зробити такий крок, як по газу – тобто, зробити невеличке підняття ціни на газ. Наприклад, спробують перекласти на тих, хто більше споживає, кажучи, що піднімають на газ.

- Не зрозумів…

- Сьогодні якщо ви купуєте газ на домоволодіння, то платите, по-моєму, 700 грн за 1000 кубів. Якщо берете в рік десь більше 12 тисяч кубів, то платите вже 2500 чи 2800 грн за тисячу кубів. Таким чином, вони спробують підняти ще плату для тих, хто бере багато. І скажуть, що піднімають для населення ціни на газ.

Але я думаю, що МВФ навряд чи дасть їм кредит без справжнього підняття цін на газ.

- А як зараз поводить себе МВФ щодо України?

- Поки вони публічних заяв не робили. Я здивований, що вони поки з опозицією не зустрічалися. Вони поки що ведуть перемовини із Мінфіном і Кабінетом міністрів.

Колишній міністр фінансів Федір Ярошенко. Фото "Сегодня"

- Які зміни ви побачили з приходом Колобова на посаду міністра фінансів? Чим його стиль відрізняється від стилю Ярошенка?

- Федір Олексійович був більше відкритим. Ярошенко приходив на бюджетний комітет, спілкувався. Принаймні, ми його розуміли. А Колобова зрозуміти не можна, він абсолютно не публічна людина, я його бачив виключно на фотографії. Зрозуміти, що він робить і як він робить, можуть тільки представники Міністерства фінансів. Навіть не всі провладні депутати його бачили вживу.

- Хто зараз грає першу скрипку в бюджетній політиці? Азаров?

- Є суттєва неузгодженість між Адміністрацією президента і Кабінетом міністрів. Коли був Федір Ярошенко, то ми чітко знали, що ключову скрипку у бюджетній політиці грає Азаров. Яким чином сьогодні відбувається, не зрозуміло.

Наскільки мені відомо з моїх джерел у Мінсоцполіитики і Мінрегіонбуді, соціальні ініціативи президента вони побачили на сайті, як і ми з вами.

- Чи можуть бути виконані ці ініціативи?

- В принципі, ні. Бюджет і так був достатньо напружений, а вони ще добавили доходів на 32 млрд грн. Вони неначе знизили прогноз зростання ВВП до 3,9 %. Але для отримання 32 млрд це має бути мінімум 5% зростання ВВП. Але у березні та квітні було падіння промислової продукції. Як можна говорити про 5% зростання?

"Всі функції узурпував Мельник, який є  заступником глави бюджетного комітету"

- Існувала така легендарна річ, як третє читання державного бюджету. Саме під час нього враховувалися найсміливіші депутатські "хотєлки". Ось і виходило, що з'являлися такі статті бюджету, які під час публічного другого читання ніхто й не бачив. Чи це відбувалося під час прийняття бюджету-2012?

- Після 2006 року я не пам’ятаю, щоб у нас було третє читання. Воно завжди існувало, коли були мажоритарники. І тоді, по великому рахунку, вони вибивали: хто для своїх округів, хтось для своїх підприємств. На другому читанні голосували "за" для того, щоб (на третьому - ЕП) задовольнити деякі "хотєлки". Це все відбувалося.

- В бюджеті-2012 з'явилися норми, які публічно не обговорювалися?

- Не з'явилися. Зміни до бюджетного кодексу зробили так, що це не цікаво. Чому? Фактично, ключові питання стосувалися видатків і такого питання, як перерозподіл асигнувань від одного головного розпорядника іншому головному розпоряднику. Що зробили згідно цього нового бюджетного кодексу? Почали акумулювати найбільший фінансовий ресурс у Міністерстві фінансів.

І фактично для всіх цих перерозподілів не потрібно голосувати у Верховній Раді. Ці всі перерозподіли здійснюються силами провладної більшості бюджетного комітету.

- А юридично як оформлюється цей перерозподіл?

- А вони вважаються доходами і акумулюються на рахунках Міністерства фінансів. Допустимо, тільки 2 млрд грн капітальних вкладень виділяються безпосередньо на території, а всі інші капвкладення акумулювалися на Мінфіні. І постановою Кабміна приймається, куди спрямовувати ці гроші, і яким чином потім розподіляти.

Владислав Лук'янов (зліва) став найбільш одіозним бюджетним лобістом після Олега Ляшка (правіше). Фото УП

- Тобто, порядок використання визначається вручну?

- Так, вручну. Мало того. В 2011 році видатки на фінансування Генпрокуратури було збільшено більше ніж на 80%. На 2012 рік - ще додатково на 30%. А буквально минулого тижня на бюджетний комітет зайшов перерозподіл від Мінфіна на Генпрокуратуру на побудову паркінга в Києві на ще 190 млн грн.

І цей рядок по фінансуванню Генпрокуратури в принципі не фіксується в бюджеті. Але  завдяки перерозподілу вони отримали ці всі речі.

- Це "зміна бюджетного призначення"?

- Ні, "перерозподіл по головних розпорядниках". І в публічній площині багато чого не відстежується. Потрібно слідкувати за засіданнями бюджетного комітету, на яких відбуваються перерозподіли.

Ось я - голова підкомітету з питань видатків бюджетного комітету. Якщо раніше підкомітет засідав, то сьогодні все перебрав в ручне управління Мельник, який є  заступником глави бюджетного комітету, і фактично ці функції узурпував. Бо наче він є куратором декількох комітетів, і як вища посадова особа в ієрархії бюджетного комітету зациклив все на себе.

- Як давно це відбулося?

- При цьому голові бюджетного комітету (з листопада 2010 – ЕП). Якщо при за часи Миколи Деркача мій підкомітет займався розподілом, то при Баранові розподілом займається Мельник.

- А сама практика перерозподілу?

- Сама практика почалась при Ярошенку, коли прийняли новий Бюджетний кодекс.

Коли ви побачите бюджет на 12-й рік, то він куций. Особливо розбиратися, прочитавши бюджет, неможливо - статті, статті, статті. Навіть бюджетний комітет не все бачить з приводу всіх рухів фінансових ресурсів. Тобто, в новому бюджетному кодексі вони суттєво обмежили і повноваження Верховної Ради, і бюджетного комітету.

- Зміни до Бюджетного кодексу – це ті самі, які стосуються послания президента?

- Так.

- Що там ще було, окрім пунктів про послання президента?

- Ключове питання -  що тепер не потрібно затверджувати бюджетну резолюцію.

- А коли її мали затверджувати?

- Вона завжди виносилася у  до 15 липня. Цього липня бюджетної резолюції вже не буде.

- А що в ній зазвичай містилося?

- У резолюції був суттєвий перелік програм. Це була предтеча закону про бюджет на наступний рік, а закон про бюджет був більш розгорнутою бюджетною резолюцію. Сьогодні у ній тільки задаються тренди: "посилити, збільшити, удосконалити".

- Ну, при Юлії Володимирівні було так само. Я пам’ятаю скандал, коли замість точних показників вона представила щось на кшталт "тотальне покращення".  

- Насправді... В принципі, від перестановки доданків сума не змінюється. Тобто і ті, і ті хочуть (керувати бюджетом – ЕП) в ручному режимі.