Як домовлятися з "Газпромом"?

Прихід зими пом'якшив настрої російського "Газпрому" відносно України, яка наполягає на зміні умов газового контракту та знижені ціни на газ, написав Reuters 1 грудня.

Російський монополіст заявив, що в газових переговорах з Києвом намітився прогрес і домовленостей можна чекати вже до кінця 2011 року. В свою чергу Міненерговугілля України заявило, що переговори досягли "завершальної стадії".

"Досі "Газпром" демонстрував непохитність і на питання про долю нового газового контракту з Україною обмежувався скупими словами про те, що Київ повинен дотримуватися існуючих домовленостей, за якими Україна зараз платить за російський газ практично нарівні з Європою", - пише інформаційна агенція.

Невже російський монополіст під Новий Рік та напередодні виборів президента Росії (березень 2012 року) зробить для України такий подарунок?

Поступка Україні добряче попсує рейтинг Володимиру Путіну, який вже бачить себе старим-новим президентом Росії.

Чому "Газпром" має знижувати ціну? Хіба Україна подала на нього до суду, як зробила це Польща? Ні, хоч і обіцяла. Можливо, тоді Україна піднімала питання вартості транзиту російського газу по своїй ГТС? Також ні. Уряд Азарова вимагав переглянути умови розташування ЧФРФ у Криму? І цього не було. Україна планує вступити в Митний союз? Ні, Україна зібралася в Європу.

Невже на "Газпром" подіє мантра прем'єр-міністра Миколи Азарова, що Україна купує газ по тій же ціні, що і Німеччина? Навряд чи. До речі, а чи прем'єр хоч раз підтвердив документально, за якими цінами купує газ у Росії та ж Німеччина?

Що отримає "Газпром" взамін, знизивши ціну на газ для України? Нещодавно Путін обмовився про те, що отримає Росія. Коли білоруська труба відійшла "Газпрому", прем'єр Росії заявив, що "Газпром" стає власником ста відсотків "Бєлтрансгазу", тобто газотранспортної системи... України, прошу вибачення,Білорусі". 

Як відомо, 25 листопада "Газпром" завершив поглинання 100% "Бєлтрансгазу", тобто газотранспортної системи Білорусі, яка щорічно перекачує в інші країни 15-16 млрд кубометрів газу.

До цього російському монополісту належало 50% білоруської труби. Другу половину білоруської ГТС "Газпром" оцінив в 2,5 млрд доларів.

Взамін білоруси отримали новий газовий контракт на 2012-2014 роки. Згідно з у мовами договору, в першому кварталі 2012 року російський газ буде коштувати для Білорусі 164 долари за тисячу кубометрів. В четвертому кварталі 2011 року Білорусь отримує газ по 244 долари за тисячу кубометрів.

Проте, ціна в 164 долари діятиме лише в першому кварталі 2012 року, потім вона буде збільшуватися, адже Путін недвозначно заявив: "Білорусь отримає так звану інтеграційну знижку на газ і протягом кількох років вийде на рівнодохідні ціни, до 2014 року".

Домовляючись з "Газпромом", українські можновладці мають пам'ятати ці слова і враховувати помилки своїх сусідів, адже приклад Білорусі показує, як саме не слід домовлятися з північним сусідом.

Зниження ціни на газ для Білорусі хоч і тимчасове, проте йде в розріз з інвестиційною програмою "Газпрому", яка в 2012 році буде збільшена майже на 500 мільярдів рублів (близько 16,228 млрд доларів).

За рахунок чого "Газпром" збирається компенсувати втрати від білоруських пільг - невідомо. До того ж Білорусь не єдина, для кого "Газпрому", можливо, доведеться знизити ціну.

На початку листопада 2011 року стало відомо, що польська газова монополія PGNiG подала позов до "Газпрому" в Стокгольмський арбітражний суд.

Компанія хоче не просто отримати знижку на газ, а суттєво змінити формулу розрахунку ціни на паливо, яка б залежала від котирувань газу на спотовому ринку, а не від коливання цін на нафту. У Варшаві вважають, що країна платить за російський газ на 24% більше, ніж Німеччина.

Польща імпортує з Росії дві третини газу від всього обсягу, який споживається країною - близько 14 млрд кубометрів.

В інтерв'ю російській газеті "Ведомости" голова правління польської PGNiG Михайло Шубський заявив, що компанія веде переговори з "Газпромом" з квітня 2011 року, проте досі не може домовитися.

"Восени 2005 року до нас звернувся "Газпром". Відповідно до контракту він хотів підвищити ціну, вважаючи, що сталися істотні зміни в ринкових умовах. Переговори тривали до листопада 2006 року. В результаті PGNiG підписала додаток до ямальського контракту. Тоді ціна зросла майже на 11%. Зараз PGNiG, як раніше "Газпром", вважає, що сталися істотні зміни на європейському ринку", - сказав він.

Варто підкреслити, що Польща тримає в таємниці ціну, за якою купує газ у "Газпрому", проте, країна отримує від німецьких компаній той же російський газ, який пройшов через Україну та Німеччину і знову повернувся до Польщі, дешевше, ніж отримує його на своєму східному кордоні.

"Фізично це, найімовірніше, той самий російський газ. Його купує Ruhrgas або інша компанія, потім продає компанії Vitol, а та - нам. А от ціна дійсно інша - набагато нижча. Різниця істотна. Вона настільки істотна, що нам вигідно купувати в інших постачальників", - підкреслив Шубський.

За словами топ-менеджера PGNiG, Польща забезпечила можливість поставок 2 млрд кубометрів газу з південного і західного напрямків і побудує в 2014 році термінал з прийому зрідженого газу.

Інший випадок – Хорватія, яка з січня 2011 року не купує газ у "Газпрому", підписавши договір з італійською ENI. Слідом за Хорватією – Болгарія. Ця країна розраховує різко скоротити закупівлі газу у росіян - з 2 мільярдів кубометрів до 500 мільйонів кубометрів. Це означає падіння експорту російського газу до Болгарії вчетверо.

Проблеми з "Газпромом" має й Туреччина, яка, як і Україна, працює з російським монополістом на умовах take or pay ("бери або плати"). Згідно з контрактом ця країна повинна купувати 30 мільярдів кубометрів російського газу щорічно, проте в 2010 році "Газпром" поставив до Туреччини лише18 млрд кубометрів газу.

Анкара кілька разів просила змінити умови контракту, в тому числі і ціну, проте, непоступливість "Газпрому" змусила державну трубопровідну компанію країни Botas піти на радикальний крок і замінити 6 мільярдів кубометрів російського газу на азербайджанський. Також Туреччина веде переговори про поставки палива з Іраном.

Рецепти боротьби з "Газпромом" в кожної країни різні і зумовленні географічним розташування як самої країни, так і її сусідів, а також наявністю альтернативних постачальників.

Здавалося б, Україна має статус найбільшого транзитера російського газу, проте вигідне географічне положення зіграло з нею злий жарт, адже країна позбавлена можливості диверсифікувати поставки газу. Іншими словами, Україна поки що приречена купувати газ у Росії.

Проте, і тут є винятки – власник Group DF Дмитро Фірташ. Його компанія Ostchem Holding з квітня почала імпорт газу з Середньої Азії для своїх хімічних підприємств. Станом на вересень 2011 року, за даними Держкомстату, компанія олігарха імпортувала в Україну 3,068 млрд кубометрів газу з Казахстану по середній ціні 307,419 долара, Туркменістану по середній ціні – 335,9 долара і Узбекистану – середня ціна - 328,27 долара за тисячу кубометрів.

В четвертому кварталі 2011 року російський газ Україна купує по 514 доларів за тисячу кубометрів без 100-доларової знижки, яка передбачена "Харківськими угодами".

У Фірташа відмовляються коментувати схему поставок середньоазійського газу, проте, як відомо, без дозволу "Газпрому" це зробити неможливо, адже газ з цих країни можна доставити лише по ГТС Росії, якою керує російський монополіст.

Окрім того, в Group DF не поспішають коментувати і свої плани на 2012 року, мовляв це пов'язано з відсутністю ціни на російський газ для України на наступний рік. Якщо ж Україна домовиться з Росією про зниження ціни, то потреба у середньоазійському газі у Фірташа відпаде.

Проте, згідно з проектом розробленої Кабміном держпрограми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік і основних напрямків розвитку на 2013-2014 роки, Ostchem Фірташа має намір в 2012 році імпортувати 6,33 млрд кубометрів.