В країні залишаться одні пенсіонери

Кожен уряд і президент України намагалися вирішити демографічну проблему.

Епоха Леоніда Кучми запам'яталася бігбордами, що українців 52 мільйони. Віктор Ющенко закликав "кохатися" і навіть підкидав на це гроші. Віктор Янукович зберіг грошове заохочення і поставив собі план збільшити населення до 50 мільйонів.

Сьогодні президенту не до утопічних планів демографічного вибуху - тут би розібратися з наявною кількістю населення, якого і так забагато.

На відміну від президента та депутатів, мислення яких обмежене п'ятирічним терміном і подвійним громадянством, українцям ще жити і жити. Тому не зайвим буде поміркувати про недалеке майбутнє своєї країни.

Все менше і менше

У списку п'яти країн світу, в яких до 2050 року очікується найбільше скорочення населення, перебувають Україна і Росія - очолює список Японія. За оптимістичним варіантом прогнозу українських вчених, до 2026 року загальна чисельність населення України скоротиться до 43,3 мільйона осіб, за песимістичним - до 40,4 мільйона.

Утім, найбільшими песимістами є Світовий банк, який прогнозує, що до 2025 року українців залишиться 37 мільйонів, та ООН - 26 мільйонів до середини 21 століття. Скорочення населення супроводжуватиме ще одна погана тенденція - старіння. Зараз в Україні близько 14 мільйонів пенсіонерів, з яких 2,5 тисячі - інваліди.

Кожен п'ятий українець - людина похилого віку. За соціологічними прогнозами, до 2050 року їх кількість може збільшитися до 38%. Слабка втіха: це світова тенденція.

Україна не унікальна

У більшості східноєвропейських держав кожна п'ята людина матиме вік за 65 років.

За океаном багаті держави мають аналогічні проблеми. Через 50 років, за прогнозами демографів, на одного американця припадатиме чотири пенсіонери. У Польщі прогнозується співвідношення один до двох, в Україні - один до одного.

В Америці старіння нації сприймають як належне. Там вважають некоректним і безперспективним на державному рівні спонукати людей народжувати більше.

В Італії у 2000 році частка людей віком після 60 років становила 24,1%, і за прогнозами до 2050 року цей показник зросте до 42,3%. Процес старіння населення в Італії відбувається значно швидше, ніж в Україні. У 2000 році на сто дітей віком до 14 років там припадало 168 осіб віком після 65 років, в Україні - "тільки" 115.

У 2050 році в Італії їх буде 369, в Україні - 294. Отже, світ та Україна старішають. Цей процес призведе до вагомої деформації соціально-економічних процесів.

Країна повної зайнятості?

Першим пагоном таких змін стала пенсійна реформа, яка змусила українців працювати у похилому віці. Сьогодні на ринку праці щодо людей похилого віку існує стійка дискримінація, але з кожним роком ситуація змінюватиметься.

Найактивніша та працьовитіша частина суспільства, як і сьогодні, шукатиме можливості покинути країну. Для молодих інтелектуалів отримати громадянство розвинутих країн буде простіше - аналогічна демографічна криза спонукатиме їх залучати біле християнське населення із схожими метальними цінностями.

Технічному та обслуговуючому персоналу за кордоном теж будуть раді. Молодь, яка залишиться, не матиме необхідних навичок для праці за кордоном.

Сприятиме цьому тотальна деградація середньої та вищої освіти в Україні. До 2015 року Україну очікує серйозна криза системи вищої освіти. Виші змушені будуть значно скоротити набір студентів - не буде необхідної кількості людей.

Отже, низька частка молоді та її низький рівень освіти збільшать попит на людей похилого віку, починаючи з 40-50-річних, які встигли отримати фундаментальну радянську освіту або інерційні залишки пострадянської освіти.

Підвищення міграції населення в Україну питання браку робочої сили не вирішить. В Україну переїжджатимуть некваліфіковані працівники. Українці похилого віку гарантовано переважатимуть і в державній службі. Це вже тенденція сьогодення.

Розподіл працівників за віком, %, 2008 рік

Довгостроковий прогноз невтішний. Україні з її низьким рівнем економіки, корупцією і бідністю демографічна криза загрожує втратою надії на економічне зростання.

Значно зросте навантаження на витратні частини державного бюджету: медицину, соціальну допомогу, пенсійне забезпечення. Скорочуватиметься мережа шкіл та дошкільних навчальних закладів. Власне, цей процес уже стартував.

Стрімко зростатимуть доходи медичної галузі та ритуальних послуг, зросте попит на медичний персонал. Реформа охорони здоров'я після пенсійної реформи і прийняття нового трудового кодексу остаточно закріпить обриси майбутнього "старої" України.

Виробники товарів орієнтуватимуться не на молодь, а на літніх споживачів. Мобільні телефони, меблі, посуд, авто - все буде спрямовано на задоволення потреб пенсіонерів. В Україні запанує економіка нового типу - економіка старості.

Хочеться вірити, що відбудуться і світоглядні зміни у свідомості громадян. Люди похилого віку будуть сприйматися не як тягар, а як одна з рушійних сил суспільства.