Депутатська осінь: реформаторська сверблячка

Цього тижня починається чергова, дев'ята парламентська сесія Верховної ради.

Як відомо, в Україні чи не кожна депутатська сесія епохальна та вирішальна. На тлі зовнішніх та внутрішніх викликів ситуація стрімко змінюється чи не щодня.

Задекларувавши реформаторський підхід до управління країною, влада вже довела рішучість своїх дій.

Ні низький рейтинг правлячої партії та президента, ні широкий, хоч і пасивний спротив українського суспільства податковій та пенсійній реформам не загальмували реформаторський запал Партії регіонів.

Тим цікавіше розглянути перелік законопроектів, які матимуть найближчим часом вирішальне значення для системних змін  в економіці.

Перш за все, цієї осені у другому читанні і в цілому депутати спробують ухвалити Трудовий кодекс. Діючий кодекс законів про працю залишився у спадок від УРСР і сьогодні святкує 40-річний ювілей.

Досі він був соціальним компромісом між олігархами і найманими працівниками, але складні сучасні економічні умови вимагають інших підходів до управління трудовими ресурсами. На жаль, така ревізія не буде на користь найманим працівникам.

Більше підстав для звільнення, більше прав для працедавця, більше робочого часу, менше соціального захисту, менше прав для профспілок - таким є рецепт нового трудового кодексу епохи олігархічного капіталізму.

Депутати не забудуть про себе: Трудовий кодекс і закон "Про державну службу" остаточно закріплять професійний феодалізм в Україні.

Після невеличкого доопрацювання черга дійде до неосвоєних і незайманих активів житлово-комунальної сфери. Виявилося, що всупереч капіталістичній логіці більшість населення України є власниками майна у вигляді житла. Управляти власниками і примушувати їх голосувати дуже складно.

Виправить таку "несправедливість" Житловий кодекс. Соціальні бараки і керовані держструктурами ОСББ стануть на заваді колишньому соціалістичному марнотратству у вигляді безкоштовного житла з копійчаними тарифами.

З юридичної точки зору Житловий кодекс - це банальна компіляція діючого цивільного законодавства, але влада так не вважає: зайвий раз звузити права громадян не завадить.

Свідченням цього стане споріднений з Житловим кодексом Містобудівний кодекс. Він дасть змогу вільно дихнути забудовникам з депутатськими значками і перекриє кисень городянам з їх зеленими зонами та пустопорожніми балачками - громадськими обговореннями.

Восени на країну чекає спроба остаточно вирішити сакраментальне питання українського буття - земельне. Чи не останній ліквідний актив держави за всіма законами первісного накопичення капіталу не може залишатися у державній власності.

Нездатність вирішити земельне питання дорого коштувало реформаторам Російської імперії у 1917 році. Прийняття  закону "Про ринок земель" може мати для українських еліт не менш суттєві наслідки.

Якщо когось ці епохальні реформи не влаштують, будь ласка - є новенький закон про вибори народних депутатів - 11 проектів! - і навіть Виборчий кодекс. Там буде популярно написано, як далеко і за якою адресою може йти невдоволений виборець.

Якщо виборець вперто не захоче йти шляхом, окресленим попередніми законами, то в нагоді йому стане законопроект "Про обіг зброї невійськового призначення". Хоча більший економічний ефект мало б право на індивідуальну стрілецьку зброю.

Треба віддати належне депутатам: стомившись від цнотливої брехні, вони врешті-решт затвердять законодавчо те, за чим вони прийшли у Верховну раду. Закон про регулювання лобістської діяльності в Україні розвіє в прах доісторичні вірування народу про захист інтересів виборців.

Немало сюрпризів депутати підготували і для підприємців.

Новітній клас біржових гравців може отримати закони "Про товарну біржу", "Про похідні (деривативи)", "Про фонд гарантування інвестицій на фондовому ринку". Необхідність останнього навіть за логікою дуже дискусійна.

З таким же успіхом треба гарантувати ставки в казино або збитки від програшних лотерейних квитків.

Доцільність запланованого на осінь проекту закону "Про фонд гарантування вкладів  кредитних спілок" більш логічна, хоча і він має достатньо критиків.

Законодавче оформлення отримає і діяльність певних професійних груп та підприємців.

На тлі нового Житлового кодексу ринок нерухомості може отримати новий імпульс завдяки закону "Про ріелторську діяльність".

Діюча ж редакція Податкового кодексу разом з прогнозованими змінами до нього стануть вагомим фактором для прийняття закону "Про податкове консультування".

У другому читанні депутати спробують "злити" "токсичні" фінансові активи за допомогою закону "Про санаційний банк" та поставити під контроль чи не останню бізнес-нішу, вільну від державного втручання - електронну комерцію.

Впадає в око велика кількість запропонованих змін до закону "Про здійснення державних закупівель".

На тлі скорочення фінансових ресурсів українських олігархів державна скарбниця перетворюється чи не на єдине джерело надприбутків.

Навряд чи всі задекларовані у проекті порядку денного сесії питання будуть розглянуті і проголосовані, але цікаво буде у будь-якому випадку.

Як завжди, депутати сваритимуться за бюджет на 2012 рік, розбиратимуться з цінами на газ, можливо, приймуть програму соціально-економічного розвитку, будуть нескінченно переглядати податкове законодавство та список підприємств, що не підлягають приватизації, проводити пустопорожні парламентські слухання.

Бійки теж гарантовані.

Коротше кажучи, вони будуть робити все що завгодно, аби тільки не працювати.

Перший драматичний акт нескінченної депутатської п'єси 9 вересня відкриє багатостраждальна Пенсійна реформа.

"Економічна правда" буде пильно стежити за вельми цікавою парламентською осінню.