Паспорт: п'ять ідей для уряду

Нацбанк, як відомо, з 23 вересня вводить нове правило: при купівлі та продажу валюти необхідно пред'явити паспорт. Цей захід пояснюється необхідністю боротися з "відмиванням" грошей.

"Економічна правда" пропонує ще п'ять випадків, коли варто вимагати паспорт.

Ці заходи істотно підвищать доходи бюджетів усіх рівнів, стабілізують ціни і попередять економічні, соціальні та політичні катаклізми.

1. При купівлі гречки та інших дефіцитних товарів

Держрезерв - організація, яка володіє стратегічними запасами товарів. У випадку дефіциту відомство виводить їх на ринок для стабілізації цін і задоволення попиту.

В кінці 1980-х років, коли в розпал перебудови з магазинів зникло буквально все, уряд СРСР придумав роздати кожному товарні купони.

Вони діяли разом грошима - спочатку з рублями, потім з карбованцями. І купони, і рублі, і карбованці в народі називалися "фантиками", проте для їх отримання необхідно було відстояти величезну чергу в ЖЕКу за місцем прописки.

Пред'явивши паспорт, громадянин отримував купони і розрізав їх ножицями. Ці купони давали йому право придбати певну кількість продуктів. Дефіцит був переможений, і всі були щасливі.

В Україні 2011 року та й раніше траплялися "гречані" кризи. Щоб уникнути спекуляцій і щоб контролювати, хто і скільки їсть, можна повернути купонну систему або зобов'язати магазини вимагати паспорт при купівлі гречки. Цей захід дозволить різко скоротити споживання продукту, що позитивно позначиться на запасах цієї крупи.

Такий же метод можна застосувати і до інших груп товарів. Наприклад, вкрай необхідно ввести паспортну систему при купівлі бензину і дизпального. Напередодні жнив або сівби цей захід дозволить стабілізувати споживання, тобто звести його до мінімуму, що позитивно позначиться ще й на екологічній обстановці.

У регіонах, в яких екологія знаходиться в катастрофічному становищі, наприклад, у Луганській чи Донецькій областях, можна ввести не тільки паспортну систему, а й систему попередньої заявки. Якщо людині потрібен бензин, вона подає заяву в міськвиконком, де вказує, навіщо їй пальне. Тоді вона отримує купон і їде на АЗС.

2. При купівлі мобільного телефону, номера і комп'ютера

Росія це вже зробила: нема паспорта - нема телефону. Чого вичікує Україна - незрозуміло. Облік паспортів при придбанні телефонів та номерів стільникових операторів дозволить контролювати і витрати на зв'язок, і зміст розмов.

Якщо абонент погано відгукнеться по телефону про уряд, можна дізнатися, хто ця людина, чим вона не задоволена, і допомогти їй або хоча б вислухати. Таку людину можна викликати в прокуратуру, СБУ або надіслати вночі за адресою проживання загін УБОЗ, щоб поцікавитися, чи задоволений громадянин цінами на послуги зв'язку.

За допомогою цієї інформації можна ефективніше управляти операторами мобільного зв'язку. Якщо вони зажадають законодавчо допомогти розвитку галузі, уряд може зіставити їх дані із своїми та аргументовано відмовити.

Облік паспортів при придбанні комп'ютерів дозволить контролювати використання неліцензійного програмного забезпечення і визначати людину не тільки за IP-адресою, а й за обладнанням. Також можна буде відключати користувачів від соціальних мереж без участі мереж. Достатньо буде конфіскувати комп'ютер.

3. При в'їзді та виїзді з Криму та з регіону в регіон

На автодорозі до Криму стоїть пост ДАІ, на якому стягується плата за в'їзд на півострів. Начебто одна країна, начебто відсутній державний кордон. При цьому якщо кримчанин виїжджає з автономії, ніхто грошей не бере.

Отже, потрібно ввести систему, за якою будуть стягуватися не тільки гроші, а й фіксуватися паспортні дані. Більше того, такий досвід потрібно застосувати не тільки до Криму, а й до кожного регіону.

Колись мер Києва Леонід Черновецький пропонував стягувати плату за в'їзд до столиці. Він був абсолютно правий: так можна і гроші заробити, і вести облік внутрішньої міграції. Якщо кожен, хто їде з Києва до Запоріжжя, заплатить у всіх областях, які він перетинає, то мова може йти про мільярди гривень на рік.

Ці гроші можна вкласти в будівництво контрольно-пропускних пунктів і відкрити тисячі робочих місць для касирів і контролерів, а потім озброїти їх вогнепальною зброєю, що позитивно позначиться на стані оборонної промисловості.

4. При купівлі коштовностей

Це абсолютно логічне рішення, адже якщо купівля і продаж валюти за паспортами повинна допомогти контролювати "відмивання" грошей, то облік паспортів при купівлі-продажу коштовностей також може припиняти це згубне для економіки явище.

Нечесний громадянин, який має тіньові доходи, намагається їх приховати від держави шляхом вкладення в золото, діаманти та вироби з них. Якщо перевірити за паспортом, скільки він купив і продав коштовностей, можна прийти до висновку, що цей громадянин не такий бідний, як намагається це представити властям.

Крім того, необхідно ввести квоти на купівлю та продаж коштовностей для попередження спекуляцій. Якщо людина вичерпала свою квоту, але їй потрібні, скажімо, обручки, громадянину потрібно звернутися в ЖЕК за місцем реєстрації і отримати талон на право купити золоті вироби. Процедура проста і зручна.

Також важливо ввести правило обов'язкового продажу обручок при розірванні шлюбу, щоб не утворився дефіцит золота або срібла, а облік паспортів допоможе виявляти випадки, коли розлучені відмовляються продавати свої перстені.

5. При участі в мітингах та акціях протесту

Як відомо, для проведення акції або мітингу організатори повинні подати заявку в орган місцевої влади. У цій заявці вказується кількість учасників.

Слід запровадити вимогу, за якою учасники акцій вказують паспортні дані до початку заходу, а ті, що захочуть до неї приєднатися, - повинні пред'явити паспорт при вході на місце акції. Крім того, за участь у заході всі повинні внести символічну плату.

Це рішення справедливе, бо місце акції доведеться огороджувати парканом і міліцією, а це вимагає грошей. Також ці кошти компенсують транспортні витрати МВС на доставку учасників мітингів у СІЗО і на прибирання сміття.

Якщо людина пройшла на акцію без паспорта і була спіймана, вона повинна буде заплатити штраф. Цей захід дозволить істотно поповнити місцеві бюджети.

Відтак, влада більше не буде перешкоджати проведенню таких заходів, бо вони стануть економічно вигідними. При цьому буде отримана повна інформація, хто в яких акціях брав участь і хто чим незадоволений. Спираючись на ці дані, уряд зможе більш ефективно реагувати на вимоги громадян.