Азаров втілює продуктову мрію Тимошенко

Влада продовжує витрачати бюджетні кошти і надавати преференції бізнесу за "підкилимним" принципом. Цей типовий для українських можновладців прийом, схоже, знайшов застосування і в будівництві мережі гуртових сільськогосподарських ринків.

Хоча чиновники і запевняють, що зведення подібних майданчиків суттєво полегшить життя виробникам аграрної продукції та споживачам, виграють від цього поки що лише власники ринків.

Київський борщ

На думку урядовців, гуртові ринки дозволять фермерам продавати товари без посередників, що забезпечить їм стабільний збут.

В Мінагропроді наголошують, що продавці отримають розвинену інфраструктуру, яка включатиме склади і сховища, під'їзні та внутрішні шляхи, площадки для торгівлі з автомобілів і павільйонів, а також місця для відпочинку.

Покупцям урядовці теж обіцяють вигоди. В міністерстві очікують, що на гуртових ринках ціни будуть в середньому на 30-35% нижчі за існуючі. Прем'єр Микола Азаров уже навіть анонсував копійчані ціни на капусту під час візиту на оптовий ринок "Столичний", першу чергу якого недавно ввели в експлуатацію.

Раніше прес-служба уряду також завзято рекламувала дешеві борщові набори цього закладу, наголошуючи, що в інших торгових мережах Києва усе дорожче.

Будівництво київського об'єкта входить до першого етапу створення мережі з шести ринків. У Кабміні запевняють, що до 2014 року такі ринки з'являться ще в п'ятьох областях: Львівській, Донецькій, Запорізькій, Одеській та Херсонській.

Попередні плани були більш масштабними. Відповідно до Державної цільової програми створення гуртових ринків-2009 уряду Юлії Тимошенко, за п'ять років планувалося збудувати 25 гуртових ринків - у кожній з областей країни.

Передбачалося, що реалізовувати проекти будуть приватні інвестори в партнерстві з державою.

Прогнозні обсяги та джерела фінансування Програми створення гуртових ринків на 2010 рік, мільйони гривень

Джерело: Мінагропрод

Втім, ця програма не виконується. У 2010 році держава виділила тільки 50 мільйонів гривень замість задекларованих 250 мільйонів гривень. У держбюджеті на 2011 рік на це передбачено ще менше - 10 мільйонів гривень.

"Цих грошей недостатньо, тому ведеться робота щодо збільшення обсягу коштів для надання такої підтримки", - повідомили "ЕП" в Мінагрополітики.

Закон передбачає, що скористатися бюджетними коштами можуть організації, яким надано статус оптового ринку сільськогосподарської продукції - ОРСП. Його отримали чотири юридичні особи: у Києві, Львові, Донецьку і Запоріжжі. До них 2011 року хочуть долучити такі ж заклади в Херсонській та Одеській областях.

Гуртові первістки

Деяким з цих установ уже дещо перепало з державної скарбниці. Так, свій шматок пирога отримав ринок "Столичний". Створене в кінці 2010 року ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний", яке зводить однойменний ринок, отримало з держбюджету близько 5 мільйонів гривень.

Торгівельний заклад будується на території 160 гектарів поруч із супермаркетом Метро Cash & Carry у Києво-Святошинському районі. Загальна сума інвестицій в будівництво оцінюється 1,3 мільярда гривень.

У липні відкрилася перша черга "Столичного". Всього проект передбачає чотири черги, остання з яких буде введена в експлуатацію у 2014 році. Відповідно до генплану, у 2011 році відкриваються павільйони "Овочі-фрукти" і "Квіти", а також термінали "Молоко та м'ясопродукти" та "Риба і морепродукти".

Фото із сайту ринку "Столичний"

За оцінками авторів проекту, ринок дозволить створити 7 тисяч робочих місць.

Варто зазначити, що до надання статусу гуртового ринку названому ТОВ аграрне міністерство відмовило у цьому двом столичним компаніям, які намагалися це зробити ще за часів уряду Тимошенко.

До появи "Столичного" найсучаснішим в Україні вважався львівський оптовий ринок "Шувар". Він працює з 2002 року і розміщується на території 12 гектарів.

За даними Мінагрополітики, на львівському ринку реалізують продукцію товаровиробники з 18 областей України. В сезон за добу тут продається 1000-1200 тонн свіжої плодоовочевої та іншої аграрної продукції.

Належить заклад місцевому бізнесмену Роману Федишину, який до того ж є акціонером київського ринку.

За інформацією преси, компанія підприємця - ТОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Шувар" - у 2010 році отримала від держави 45 мільйонів гривень. Тимчасом у міністерстві "ЕП" запевнили, що львівський і київський ринки у 2010 році отримали не більше 40 мільйонів гривень.

Федишин за бюджетні кошти розширює "Шувар". Левова частка державного фінансування об'єкта пішла на придбання землі, компенсацію вартості обладнання, будівництво під'їзних шляхів та інженерних комунікацій.

Фото із сайту ринку "Шувар"

На Донеччині будується оптовий ринок "Господар". Місцева влада запевняє, що він буде в кілька разів потужнішим за львівський "Шувар". Інвестує в об'єкт ТОВ "Ясиноватський агросервіс". Загальна вартість проекту - 400 мільйонів гривень.

Донецький оптовий ринок розміститься на 35 гектарах між Донецьком та Ясиноватою - недалеко від траси, яка з'єднує три області і має пряме сполучення з російською Ростовською областю.

У 2011 році передбачається введення в дію першої черги проекту - павільйону "Овочі-фрукти". Завершити будівництво планують до 2014 року.

У прес-службі Мінагрополітики "ЕП" повідомили, що "Господар" в 2011 році отримував кошти з держбюджету, проте суму не уточнили, вказавши тільки, що київський і донецький ринок отримали на двох 2,5 мільйона гривень. Крім того, донецький обласний бюджет підтримав гуртовий ринок 10 мільйонами гривень.

Фото з сайту ринку "Господар"

Ще один об'єкт із статусом ОРСП в Запорізькій області планує звести ТОВ "Агробізнес Запоріжжя".

Очікується, що будівництво ринку "Запоріжжя" площею 36 гектарів закінчиться у 2015 році. Першу 8-гектарну чергу планують здати в експлуатацію у травні 2012 року. Попередня вартість першої черги об'єкта - 168 мільйонів гривень.

До 2015 року оператор розраховує звести додаткові павільйони, а також логістичні платформи, зону митного оформлення, виставковий центр і готель. Запорізькому ринку держава грошей поки що не давала.

Взагалі, прес-служба міністерства не надала "ЕП" вичерпних відповідей щодо того, яку суму з бюджету отримав кожен з господарюючих суб'єктів.

В країнах Євросоюзу така інформація, зазвичай, є у відкритому доступі. Так, держави ЄС періодично оприлюднюють списки реципієнтів бюджетного ресурсу, щоб платники податків бачили, хто користується їх коштами.

Преференції для невідомих

Характерно, що кінцеві власники компаній, які управляють такими масштабними проектами, не прагнуть публічності, за винятком господарів  "Шувару". Менеджери недавно створених ТОВ кажуть, що не знайомі із своїми роботодавцями.

"Коли я влаштовувався на роботу, то не цікавився складом засновників підприємства. Знаю лише, що там не тільки запорізькі інвестори", - каже керівник "Агробізнес-Запоріжжя" Володимир Савін.

При цьому анонімні бізнесмени готові інвестувати 4 мільярди гривень. Саме таким, за підрахунками Мінагропроду, є обсяг приватного капіталу, що залучається для реалізації перших чотирьох об'єктів.

Проте інвестори нічого не втрачають. Навпаки, вони одержують від держави не лише фінансування, а й низку більш суттєвих преференцій - безкоштовне виділення землі під забудову і пільгове оподаткування.

Закон про оптові ринки аграрної продукції, який набув чинності 2009 року, передбачає можливість надання бізнесу земельних ділянок державної або комунальної власності. Також для розміщення приватних ринків держава може викуповувати землю, що в документі регламентується як "суспільна потреба".

Сотка землі в Києво-Святошинському районі коштує близько 6 тисяч доларів, тож власники "Столичного" з його 160 гектарами зекономили 800 мільйонів гривень.

Крім того, закон передбачає пільгове оподаткування діяльності гуртових ринків, а місцевим органам влада дозволяє зменшувати ставки місцевих податків і зборів.

Тимчасом про анонсовані урядом вигоди для фермерів і споживачів говорити зарано. Гендиректор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа сумнівається, що в цих закладах будуть переважати виробники. Посередники, вважає він, будуть працювати як і раніше.

До того ж, експерт не очікує зниження оптових цін на аграрну продукцію. За його словами, на вартість продуктів впливають собівартість виробництва та баланс попиту і пропозиції, а не зведення торгівельних майданчиків.