Америка вступає в еру ощадливості?

Переговори щодо підвищення розміру зовнішнього боргу США увійшли в критичну фазу. У Конгресу залишилося трохи більше тижня, щоб наважитися прийняти це історичне рішення.

Президент Барак Обама, демократи та республіканці, які мають більшість голосів в Сенаті, близькі до того, аби прийняти нові заходи для порятунку своєї країни від можливого дефолту.

Більшість експертів разом з американськими політиками продовжують говорити, що Америка точно не відмовиться обслуговувати свої зобов'язання, які досягли історичного максимуму - 14,3 трильйона доларів. Тож аби врятуватися від дефолту, треба лише знайти компроміс.

Місяць тому президент заявив, що з підняттям стелі зовнішнього боргу проблем не буде, адже всі в країні розуміють: потрібно витягнути економіку з кризи, і для цього треба збільшити можливість запозичення ззовні.

Голова Philadelphia Federal Reserve Bank Чарльз Плошер прогнозує, що 2011 року економіка країни зможе зрости лише на 3-3,5%, тоді як Німеччина покаже 5% зростання. А без інвестицій економіка залишиться без стимулів.

Проте ситуація виявилася не такою простою. Переговори постійно затягувалися через політичне протистояння між сторонами. Республіканці вимагали зменшити витрати адміністрації та провести реформу податкової звітності.

Водночас демократи говорили про збільшення податкового навантаження на бізнес і пересічних громадян, аби врятувати економіку. В результаті закон про збільшення розміру національного боргу досі не прийнято.

Як заявив голова ФРС Бенджамін Бернанке, його відомство почало готуватися до технічного дефолту країни за частиною зобов'язань, якщо не буде іншого виходу.

Наразі Конгрес обговорює п'ять проектів закону, які запропонували різні партії. В кожному з цих документів є стаття про збільшення дозволеного розміру боргів, проте вони різняться за тим, що США будуть робити після цього голосування.

Тимчасом Вашингтон все далі заглиблюється у кредитну прірву. Втім, його зовнішні зобов'язання не такі загрозливі, як, наприклад, у невеликих країн Європи.

Так, греки повинні виплатити 174% ВВП, а португальці - 217%. Проте і така велика економіка починає розуміти, що тривалий час жила в борг, і треба змінювати не лише податкову систему, але й саму філософію свого життя, аби зменшити борги.

Назад у темряву

В розпалі бурхливих обговорень в Сенаті республіканці на чолі з сенатором від Оклахоми Томом Хобурном представили проект закону про зменшення державних витрат під назвою Back in Black - "повернення в темряву".

В цій книжці на 400 сторінок пояснюються, як опозиційна партія врятує країну. Головний постулат - зменшення витрат держави за всіма статтями бюджету.

Республіканці планують заощадити 3 трильйони доларів за найближчі десять років і відкласти податкову реформу. За їхніми переконаннями, зараз не найкращий час для зміни фіскальної системи та підвищення поборів з корпорацій.

Вони і так були збільшені на 10% в 2009 році, коли уряд прийняв American Recovery and Reinvestment Act. Тоді, за словами аналітика Томаса Грента, уряд розривався між тим, щоб закачати в промисловість більше 600 мільярдів доларів, і зберегти на потрібному рівні витрати на соціальну сферу.

За даними Департаменту соціальної політики США, рівень безробіття в країні зріс з 5% у 2008 році до 9,2% в липні 2011 року. За таких умов соціальна сфера потребувала грошей, яких не було.

Водночас, потрібно було вибирати: піднімати економіку чи утримати високі соціальні стандарти. Відтак, вибрали шлях зовнішніх запозичень, коли за рахунок збільшення боргу отримували достатньо грошей на усі потреби.

В "республіканському" документі згадується, що саме за час президентства Обами зовнішній борг почав рости швидкими темпами. У 2007 році, за версією республіканців, динаміка зростання боргу становила 800 мільярдів доларів на рік, а в 2009 році - доходила до 1,5 трильйона доларів.

Тепер, вважають республіканці, врятувати ситуацію може лише обмеження усіх витрат державного апарату. Спочатку під удар потраплять військові витрати та оборона країни. В проекті бюджету-2012 влада планувала витратити на оборону на 22 мільярди доларів більше і довести суму до 553 мільярдів доларів.

Тепер республіканці хочуть, аби витрати на оборону були скорочені на 30 мільярдів доларів 2012 року і на 300 мільярдів доларів - у наступному десятилітті.

Противники цього рішення з Палати представників та державного департаменту заявляють, що такі скорочення призведуть до того, що США будуть відставати у військовій могутності в наступному десятилітті.

Так, Китай за кількістю солдатів уже обігнав Америку. Там на тисячу жителів приблизно 2,5 військовослужбовця, тоді як в Штатах їх лише два. Крім того, КНР виділяє на армію, за оцінками Stockholm International Peace Research Institute, приблизно 100 мільярдів доларів, і динаміка витрат зростає на 10% на рік.

Крім того, США обтяжують дві військові кампанії, за які також треба платити. Республіканці ж пропонують прискорити виведення військ з Афганістану.

Нарешті республіканці мають намір вдарити по дотаціях на реформи в сфері соціального забезпечення. Так, спроба вдосконалення системи Medicaid, яку Обама почав в 2010 році, з'їла 15 мільярдів доларів і не змінила ситуацію в галузі.

Опозиціонери пропонують обмежити витрати на ці сфери і заморозити зростання соціального забезпечення для громадян. На їхню думку, це відверне кризу.

Податковий прес

З іншого боку політичних барикад стоять демократи, які мають більшість в Палаті представників та президента. Вони розробили свої пропозиції, які здебільшого не передбачають обмеження витрат держави, а стосуються підвищення податкового тиску на великі компанії і, головне, скасовують податкові пільги.

Їхній проект не такий об'ємний, проте він передбачає велику реформу податкової системи. За вісім років за такої схеми планується заощадити 4 трильйони доларів, аби не брати додаткових кредитів.

Способи такого заощадження були викладені в пропозиції Bowles-Simpson Deficit Commission, яка має стати частиною компромісного закону. Спершу Америці радять відмовитися від етанолу власного виробництва.

Хоча ще півтора року тому на нього виділяли 12 мільярдів доларів на рік, тепер виявляється, що завозити його з Латинської Америки дешевше. На цьому хочуть зберегти 60 мільярдів доларів за десять років.

На думку експертів Центру Брукінгса, перед загрозою нової кризи Вашингтон вирішив на певний час забути про свої екологічні обіцянки.

Також урядовці хочуть підвищити податки для корпорацій та великих компаній. Буде введена нова система звітності, яка дозволить більш гнучко контролювати рух товарів на складах по всій країні.

На думку демократів, це дозволить заощадити 70 мільярдів доларів до 2020 року. Також вони хочуть збільшити податки на доходи від активності на фондовому ринку та в сфері інвестування.

У 2009 році, коли податкове навантаження на великих гравців ринку збільшували, цю статтю вирішили залишити незмінною на рівні 15%. Тепер відрахування повинні зрости на 20%, і це принесе 17 мільярдів доларів за три роки.

Нарешті, стануть дорожчими приватні літаки компаній. Їх утримання принесе державній скарбниці додатково 3 мільярди доларів за десять років.

Для більшості громадян влада також має пропозиції. Так, в проекті закону відзначається, що треба зібрати ще 150 мільярдів доларів шляхом зміни умов пільг для громадян, які планують брати іпотеку на вторинному ринку житла.

Раніше пільгові ставки за кредитами отримувала пара, яка повинна була виплатити за будинок більше 500 тисяч доларів. За проектом, треба взяти нерухомість на суму вдвічі більшу, аби мати пільги.

Також іде жвава дискусія про те, чи варто піднімати податки для робітників, які були пільговими з початку кризи. Віце-президент Джо Байден заявив, що цього не будуть робити, адже криза не повинна позначитися на звичайних громадянах.

Світ чекає

Поки у Вашингтоні б'ються дві конкуруючі партії, країни світу спостерігають за цим з хвилюванням. На думку експерта Найяри Мартіне, Європа чекає прийняття рішення Конгресом і не готова до дефолту США.

"Поки переговори щодо схеми допомоги Греції та іншим проблемним країнам у розпалі, ніхто не хоче отримувати проблему у вигляді хвилювань на кредитних чи валютних ринках", - розказала вона "Економічній правді".

Справді, ЄС лише готовий виділити своїм проблемним країнам 100 мільярдів євро, але цього не станеться без підтримки МВФ, а фонд залежить від надходжень з американського бюджету.

Стабільність долара і США для нього важлива. Тим більше, Європа - третій кредитор Америки і постійно купує її цінні папери, гарантовані державою. Лише Великобританія, за даними МВФ, володіє майже 160 мільярдами доларів боргу.

З іншого боку континенту лідери КНР роблять заспокійливі заяви, адже Пекін є найбільшим зовнішнім кредитором Штатів.

Голова Китаю Ху Цзіньтао заявив, що його країна готова почекати з виплатами за відсотками і не збирається повертати Америці її цінні папери, адже вони все ще є достатньо прибутковими.

Експерти у США та за їх межами вважають, що кредитну стелю піднімуть, проте це не вирішить головну проблему Америки: населення, військові та державний апарат звикли жити в борг і не готові заощаджувати.

Компромісний законопроект демократів та республіканців, на думку Мартіне, повинен включати зменшення витрат і підвищення податкової дисципліни, аби найбільша економіка світу нарешті навчилася жити за власні кошти.