Азаров розділив бюджетні гроші між своїми?

У першому півріччі уряд значно перевиконує плани з наповнення казни. У цьому напрямі він досяг певних успіхів, проте без наведення порядку в розподілі та використанні бюджетних коштів вони суттєво не вплинуть на добробут держави.

Який позитив у збільшенні доходів бюджету, якщо ці кошти будуть витрачатися на придбання лавочок для метро за цінами, в кілька разів вищими за ринкові, чи на чайні столики для парламентського готелю, оздоблені сріблом і платною?

Розробляючи бюджет на 2011 рік, уряд, скоріш за все, свідомо заклав стримані прогнозні макроекономічні показники, на базі яких подав консервативний варіант фінансового плану країни. Так він застрахував себе від невиконання зобов'язань і зміг показати здатність не лише виконувати, але й перевиконувати плани.

Власне, за таким сценарієм і розвивається бюджетний рік. У червні Мінфін відзвітував, що доходи казни за січень-травень виявилися на 3,3% більшими, ніж передбачено бюджетним розписом.

Загалом за п'ять місяців до фінплану було мобілізовано 119 мільярдів гривень, що на 25,2 мільярда гривень або на 26,8% більше, ніж за відповідний період 2010 року. Фактори такого суттєвого зростання доходів наступні.

1. Пожвавлення економіки. Українська економіка продовжує відновлюватися після кризи: реальний ВВП у першому кварталі зріс на 5,2%, обсяги промислової продукції за січень-травень - на 8,5%. Завдяки цьому розширюється база оподаткування більшості податків, якими наповнюється державний бюджет.

Зокрема, імпорт товарів зріс на 52,3%, роздрібна торгівля - на 15,5% за перші п'ять місяців. Номінальна зарплата підвищилася на 19,9%, прибуток підприємств - на 20,2% за перші чотири місяці.

2. Висока інфляція. Держстат переконує українців, що уряд узяв під контроль ціни - 5,5% за п'ять місяців, проте цей показник не лише далекий від дійсності, а просто непристойний на тлі зростання вартості продовольства та пального у 2011 році.

Маніпуляція даними з інфляції повинна мати хоч якісь рамки, бо в іншому випадку до них зникає довіра, а сам уряд не має об'єктивної інформації про стан економіки.

Інфляція є вагомим фактором номінального збільшення доходів бюджету. Зростання цін розширює базу оподаткування і, відповідно, обсяг надходжень від справляння групи податків на продукти та послуги з адвалорними ставками. Разом з тим, таке зростання доходів створює лише видимість досягнень.

3. Жорсткіше адміністрування податків та ефективніша робота контролюючих органів з перекриття схем мінімізації оподаткування та боротьби з ухилянням від сплати податків. Зокрема, низка законодавчих обмежень в Податковому кодексі запобігає штучному звуженню бази оподаткування податку на прибуток.

Адміністрування ПДВ покращилося завдяки впровадженню Єдиного реєстру податкових накладних, наданню права анулювати реєстрацію платників ПДВ у разі наявності ознак фіктивності. Завдяки фактичним перевіркам впали обсяги недекларування виручки. Торговці переважно видають чеки за придбану продукцію.

4. Передавання 50% надходжень Києва від податку на доходи фізосіб до державного бюджету. Оскільки в Києві справляється значна частка цього податку, казна отримала додаткове джерело податкових надходжень. Щоправда, на відповідну суму зменшився міжбюджетний трансферт з Києва до центрального бюджету.

Особливо відчутне зростання доходів фіксується щодо загальному фонду, з якого фінансується левова частка соціальних видатків, інвестиційних програм та обслуговування боргів держбюджету. За п'ять місяців до фонду надійшло 103,6 мільярда гривень, що на 38,5% більше, ніж за відповідний показник 2010 року.

Динаміка свідчить, що в питаннях мобілізації коштів низхідні тенденції подолані.

Наповнення основного фонду держбюджету, мільярди гривень

Понадпланове зростання доходів дозволило уряду ініціювати збільшення державних видатків. Напрями та пріоритети розподілу коштів публічно не обговорювалися. Уряд подав до парламенту готовий законопроект про внесення змін до держбюджету, який у червні прийняв парламент і згодом підписав президент.

Закон збільшує доходи казни-2011 на 14 мільярдів гривень, видатки - на 11,5 мільярда гривень і зменшує дефіцит на 3,5 мільярда гривень.

Розподіл надлишку грошей, очевидно, відбувався в ручному режимі відповідно до лобістських можливостей розпорядників. Проте на відміну від попередніх часів у 2011 році діють чіткі законодавчі імперативи щодо того, куди слід спрямувати доходи. Правда, окремі положення законодавства трохи не узгоджуються.

Так, в прикінцевих положеннях закону про держбюджет-2011 є норма, яка вимагає від уряду "на основі моніторингу виконання державного бюджету України за підсумками першого кварталу 2011 року внести пропозиції щодо можливості підвищення соціальних стандартів та їх фінансового забезпечення".

У той же час, за новим Бюджетним кодексом, надпланові надходження уряд зобов'язаний спрямувати лише на пріоритетні інвестиційні програми або на соціальні реформи. Невідомо, що мається на увазі під останнім поняттям, але таким точно не можна назвати просте збільшення соціальних виплат.

Напрямки фінансування від надпланових доходів держбюджету, %

Урядовці та провладні депутати під час розгляду змін до бюджету переконували, що додаткові гроші підуть у соціальну сферу. Насправді ж соціальних видатків небагато. Зокрема, на селективну підтримку бюджетних працівників депутати виділили лише 15% надпланових доходів, ще близько 4% - на менші соціальні програми.

Загалом, в найближчі роки ефект від зростання надходжень до казни відчутно не вплине на рівень соціального захисту населення, оскільки більшу частину додаткового фінансового ресурсу буде витрачено на зменшення фіскального тиску на економіку та погашення державних боргів минулих періодів.

В умовах браку ресурсів підтримка окремих категорій громадян є обґрунтованою. Більшість надпланових коштів пішла на капітальні  видатки, розвиток ЖКГ Києва, збільшення обсягів відшкодування ПДВ, зменшення дефіциту, підтримку шахт.

Теоретично збільшення інвестиційних видатків є дієвим механізмом стимулювання економічного розвитку. Однак в Україні аналіз ефективності державних закупівель показує, що вони стимулюють переважно посередницькі структури чиновників, наближених до розподілу бюджетних коштів.

В процесі освоєння цих грошей значна їх частина втрачається через слабкий контроль та відсутність відповідальності за їх неефективне і нецільове використання.

Відкритим залишається питання ефективності витрачання надпланових коштів. Зокрема, чи варто за рахунок бюджету підтримувати державні шахти, які працюють на приватні коксохімію і генерацію, забезпечуючи прибуток їх власникам.

Цікавим також є питання, коли українські авіапідприємства, на які держава витрачає колосальні кошти у вигляді гарантій за кредитами чи на збільшення статутних фондів, почнуть будувати та продавати літаки.

Зменшення дефіциту бюджету начебто видається конструктивним кроком, адже це оздоровлення державних фінансів. Проте існує ризик, що цей захід спрямований на те, щоб компенсувати більший від прогнозованого дефіцит "Нафтогазу України". Скоріш за все, проблеми НАК у 2011 році вирішити не вдасться.

Таким чином, зростання доходів бюджету є значним і заслуговує позитивних оцінок діяльності уряду. Однак чи свідчить це про відновлення економіки?

Її стан об'єктивніше відображають обсяги інвестицій і кількість інноваційних підприємств. За цими критеріями Україна демонструє значно менший прогрес. Можливо, саме тому уряд більше говорить про зростання доходів бюджету, ніж про збільшення інвестицій чи покращення структури економіки.

Сьогодні ключова проблема не в тому, як мобілізувати ресурси, а в тому, щоб їх максимально ефективно використати. У розвинутих країнах реформи системи публічних фінансів спрямовані не на максимізацію доходів бюджетів, а на раціоналізацію видатків, підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів.

Справді, який економічний ефект в збільшенні доходів бюджету, якщо ці кошти підуть на придбання "золотих" лавочок для метро і на срібні столики для депутатів?

Без впорядкування видаткової частини казни, впровадження програмно-цільового методу та середньострокового бюджетування європейського зразка, наведення ладу в державних закупівлях, децентралізації доходів та видатків, підвищення відповідальності за нецільове витрачання коштів успіхи уряду у зростанні доходів бюджету будуть приносити вигоду лише самому уряду.

Читайте також:

В пошуках "тіньових" мільярдів на пенсії

ПДВ: тиск збільшиться, доходи - ні

Податки і збори: менше не завжди краще

Спрощена система: чи можливий компроміс?

Податок на прибуток: на що чекати бізнесу

Податок на доходи фізосіб: бідним бути дорого