Зовнішня торгівля: орієнтація - південь?

Росія давно вимагає від України чіткої позиції щодо Митного союзу.

Тепер, схоже, Москва вирішила прискорити процес прийняття Києвом рішень через нові обмеження на імпорт українських товарів і непоступливість у питаннях анулювання діючих мит.

Незважаючи на обіцяні дивіденди від співпраці з Росією, українська влада не може домовитися з російськими колегами про преференції для своїх виробників. Чергові переговори на рівні голів урядів завершилися для Києва не дуже результативно.

Замість перегляду ціни на російський газ і транзитної ставки прем'єр-міністр Микола Азаров підписав з російською стороною чергову купу паперів "про співробітництво", цього разу - на 2011-2020 роки.

У свою чергу, прем'єр-міністр Росії Володимир Путін знову наголосив, що українська сторона має визначитися, вигідно їй приєднуватися до Митного союзу чи ні. При цьому він зауважив, що "шайба або м'яч на половині поля України".

Зрештою, ініціатива росіян не додає Києву оптимізму, особливо коли "шайба або м'яч" уже двічі або тричі побували у його воротах. У торгівельних відносинах з Росією рахунок давно не на користь "української команди".

Це стосується не лише газових відносин. Переговори між українським аграрним міністром Миколою Присяжнюком і його російським колегою Оленою Скриник на засіданні комітету з економічного співробітництва теж не можна назвати вдалими.

Навпаки, вітчизняні виробники недавно отримали ще один "головний біль" від російських урядовців - введення мита на імпорт української карамельної продукції у розмірі 294 долари за тонну.

Обмеження вводиться на три роки і застосовується до карамелі з усіх країн, окрім держав Митного союзу і країн, які користуються національною системою преференцій Росії.

Запровадження мит росіяни пояснюють різким збільшенням частки імпортної карамелі на внутрішньому ринку. За даними російського Міністерства промисловості і торгівлі, 2009 року частка української продукції в загальному обсязі карамелі, імпортованої до Росії, становила 60,7%.

При цьому Присяжнюк каже, що Україна щорічно ввозить до Росії 16 тисяч тонн карамельних виробів, тоді як ще 2004 року обсяг поставок сягав 60 тисяч тонн.

Учасники ринку вважають, що нове мито, яке становить 25% від вартості товару, повністю заблокує постачання до Росії української карамелі.

Однак це не єдиний приклад безкомпромісності з боку Росії - в Кремлі також не хочуть відкривати кордони для українського цукру. На цю продукцію, що ввозиться до Росії, встановлене мито в розмірі 330 доларів за тонну. Україна безуспішно домагається допуску на російський ринок свого цукру вже близько року.

"Ми так і не досягли порозуміння з Російською федерацією щодо зняття мита на імпорт українського цукру. Ми не розуміємо, чому це затягується. Незважаючи на те, що Росія імпортує понад 1 мільйон тонн цукрової тростини, для нас не вирішується питання щодо 100 тисяч тонн цукру", - бідкається Присяжнюк.

За словами керівника аналітичного відділу консалтингового агентства ААА Марії Колесник, 2010-2011 маркетинговий рік Україна може закінчити з профіцитом цукру в обсязі 100 тисяч тонн.

Більше того, у наступному маркетинговому році виробництво може значно зрости. За інформацією асоціації "Укрцукор", українські аграрії засіяли цукровим буряком 550 тисяч гектарів у 2011 році, що на 12% більше, ніж у 2010 році. Тобто у разі високого врожаю Україна може залишитися без потенційних ринків збуту.

Не цукром єдиним. У березні 2011 року росіяни збільшили антидемпінгові мита на імпорт українських труб. Ще раніше була введена заборона щодо імпорту української м'ясо-молочної продукції.

У той же час, між Україною та Росією діє угода про вільну торгівлю, яка забороняє встановлення обмежень на взаємний експорт та імпорт. Тобто угода є, а вільної торгівлі нема. Чому Росія вдається до таких дискримінаційних заходів? На думку експертів, у діях Москви є як економічний, так і політичний підтексти.

"Будь-яка країна зацікавлена в тому, щоб отримувати додану вартість на своїй території. Зрозуміло, що росіянам вигідніше завозити дешевий цукор-сирець, переробляти його, отримувати маржу і завантажувати свої заводи", - каже гендиректор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Володимир Лапа.

За словами президента Центру ринкових реформ Володимира Ланового, зростання валютних доходів для Росії є пріоритетним. "Через підтримку своїх виробників Москва нарощує резерви і збільшує позитивне сальдо товарообігу з Україною та іншими державами", - зазначає він.

Через принциповість росіян українським компаніям доводиться будувати виробництва на території Росії, каже експерт. Лановий припускає, що імпортні обмеження і наполегливі запрошення до Митного союзу можуть бути для Москви засобами для отримання контролю над газотранспортною системою України.

При цьому власник кондитерської корпорації "Рошен" Петро Порошенко, який постраждав від "карамельних" мит, вважає, що зовнішня торгівля політизована.

"Я не можу сказати, що ми знаходимося в режимі торгівельної війни з Росією, але ми знаходимося в режимі суттєвого погіршення економічних стосунків. Президент ставив завдання економізації зовнішньої політики. Цього не зробили за рік і політизували зовнішню торгівлю", - скаржився він в ефірі одного з телеканалів.

В будь-якому разі, крім Митного союзу, існують й інші потенційні ринки збуту для українських товарів. До жовтня 2011 року, як стверджує Азаров, Україна може підписати угоду про зону вільної торгівлі з Євросоюзом.

Екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник вважає, що сьогодні європейський ринок важливіший за російський, бо він більший. Правда, Євросоюз теж вимагає суттєвих імпортних обмежень у торгівлі з ним.

До того ж, часто українська продукція не відповідає європейським стандартам. Через це, наприклад, вітчизняне молоко не потрапляє на полиці крамниць в ЄС.

За даними компанії Da Vinci AG, наразі Росія в структурі експорту українських товарів займає схожу частку з ЄС - близько 13-14 мільярдів доларів на рік.

Тимчасом аналітик цієї компанії Анатолій Баронін переконаний, що Україна недооцінює перспективи ринків країн Південної Америки та Африки.

Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами України, 2010 рік, мільярди доларів

Джерело: Держкомстат

Так, експорт української продукції до країн Африки у 2010 році становив трохи більше 3 мільярдів доларів. "Це надто мало порівняно з потенціалом цього ринку", - каже Баронін. Він також пропонує більше уваги приділяти балканським країнам.

Однак старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь нагадав, що технології більшості українських виробництв не змінювалися ще з радянських часів. "Розглядати для такої продукції інші ринки, крім країн СНД, практично неможливо", - зазначає експерт.

У той же час Жолудь підкреслює, що це може бути додатковою мотивацією для модернізації, а вступ до Митного союзу не варто розглядати як пріоритет.

"Якщо Митний союз і може дати якісь короткочасні "плюси", хоча вони не гарантовані, це призведе до консервації нашої технологічної відсталості", - підсумував він.