Друга європейська криза?
Європа вперше за два роки вирішила підняти відсоткові ставки кредитування в банківській сфері.
У четвер на засіданні Європейського центрального банку його голова Жан Клод Тріше заявив, що тепер кредитна ставка для усіх країн єврозони становить 1,25% замість попередніх 1%.
Таке збільшення європейські банкіри обґрунтували потребою побороти зростаючу інфляцію, адже вона впритул наблизилася до встановленого єврозоною гранично можливого показника зростання цін - 3%.
Цей рівень зафіксував договір в Маастріхті в 1992 році. Окремі країни вже давно перевищили його, проте рівень інфляції в усій єврозоні поки не перевищував 2,6%.
Проте в останні роки він постійно зростає, і тому став найбільшим головним болем для Тріше. Крім того, німецькі банкіри, які збільшили свій вплив в ЄЦБ в останні півроку, намагаються зробити свою валюту більш дорогою.
На думку оглядачів Reuters, зростання ставок не є особливою подією для євро. За історію свого існування ставки за кредитами змінювалися часто.
Однак цього разу вперше з початку кризи ЄЦБ наважився підвищити ставки. Тобто європейські політики розуміють, що бізнес настільки оговтався, що може брати кредити під більші відсотки і витримає цей тиск.
Нарешті, голосування щодо відсоткових ставок відбулося лише через добу після того, як вже колишній уряд Португалії попросив європейської допомоги.
Тепер Лісабон опинився у небезпечному становищі - уряд у відставці, оголошені дострокові вибори, а обсяг виплат за зовнішніми зобов'язаннями лише у квітні становив 4,3 мільярда євро.
Зрозуміло, що країна не оголосить дефолт. Проте звернення до стабілізаційного фонду ЄС показує, що сама вона вже не впорається з боргами.
Майже рік тому в схожій ситуації опинилася Греція. Своїми щедрими соціальними програмами вона наростила дефіцит бюджету в розмірі 15,4% від ВВП, а державний борг перевищував валовий продукт країни на 20%.
Тоді Афіни отримали більше 110 мільярдів євро допомоги від ЄС та МВФ. Незважаючи на протести громадян, країна почала реформи з обмеження соціальних виплат.
Зараз прийшла черга Португалії. Проте в неї нема такого голови уряду, як грецький прем'єр-міністр Георгіус Папандреу, а ліві фракції в парламенті займають непримириму позицію.
Схоже ця країна днями стане в один ряд з державами, які виживають завдяки допомозі Брюсселя. Проте і за нею вже вишикувалася довга черга претендентів на спільні гроші.
Допомоги можуть невдовзі попросити Ірландія, Ісландія, знову Греція та Іспанія. Неплатоспроможність останньої найбільш небезпечна для ЄС.
Банкрутство Мадрида сильно вдарить по ЄС. Потрібно буде шукати додаткові кошти, а великі країни, особливо Німеччина, точно не в захваті від цього. Відтак, новий етап європейської кризи може початися вже у квітні.
Інфляція і ставки
За останній рік, коли європейський континент почав виходити з кризи, в фінансових колах ЄС все більшої ваги набувають німецькі банкіри і політики. За цей час Берлін показав 3% зростання ВВП, тоді як загальні зведення із єврозони показують 1-1,5%.
Тоді ж ЄЦБ вирішив спочатку побороти інфляцію, стримавши її нижче 2%.
Першим заходом стало збільшення відсоткових ставок за кредитами. Так центробанк ЄС регулює "вартість" грошей, якими потім комерційні банки кредитують економіку. Таким чином, зростання ставки піднімає вартість грошей.
Більш ніж за добу до виступу Тріше відсоткові ставки за кредитами між комерційними банками зросли на 0,25%.
Своє рішення банкіри пояснюють тим, що зростання світових цін на нафту до небачених вершин - 130 доларів за барель - розкручує інфляцію в Європі. Крім того, в останні кілька тижнів ЄС і НАТО втягнуті в дорогу та не дуже ефективну війну в Лівії.
Хоча генеральний секретар альянсу Андреас фог Расмунссен заявив, що більше третини техніки в армії Кадафі зруйновано авіаударами, проте до перемоги ще дуже далеко. Тимчасом кожен день війни коштує щонайменше 5 мільйонів доларів.
Саме тому ЄЦБ, який тримав відсоткову ставку з липня 2009 року на рівні 1%, наважився її підвищити.
На думку Джона Сордергаарда з Nomura Holdings, тепер євро не так відчуватиме тиск інфляції, проте і піднімати ставку надто високо ніхто не буде, адже економічне зростання країн союзу ще нестійке і тиснути на нього подорожчанням кредитів не варто.
Курс євро відреагував на це рішення спокійно - біржі давно чекали цього кроку. Європейська валюта пройшла позначку 1,4 долара і поступово рухається далі. Проте це зростання може зупинитися, якщо країни ЄС почнуть звертатися за допомогою.
Лісабон біля прірви
Ситуацію в Португалії західні аналітики вже порівнюють з руйнівним землетрусом 1755 року, який перетворив цю країну з міжнародної імперії на другорядну європейську республіку.
Зараз Лісабон лише за крок до того, аби поповнити ряди фінансово неспроможних держав. На початку квітня вже колишній уряд Жозе Сократеша попросив таки в Європи перший транш допомоги в розмірі 80 мільярдів євро.
Ще раніше, наприкінці березня, кабінет міністрів пішов у відставку після того, як в четверте не зміг провести через парламент проект бюджету, де різко зменшувалися соціальні виплати. Зараз в португальському парламенті більшість мають ліві фракції, які виступають проти зменшення витрат бюджету.
Після відставки Сократеша президент країни Анібал Каваку Сілва оголосив дострокові вибори. Тепер до 5 червня 2011 року в країні не буде офіційного уряду, проте колишній прем'єр продовжуватиме виконувати обов'язки.
Аби покрити лише обов'язкові виплати, країні, за словами голови Bank of Portugal Карлоса Кости, потрібно 15 мільярдів доларів, а в Португалії таких резервів вже нема.
Наприкінці березня уряд визнав, що дефіцит бюджету за 2010 рік зріс на 8,9%, хоча до цього чиновники запевняли, що він не перевищить 7%. Тепер же вони обіцяють зменшити його до 4,3% за 2011 рік, проте це малоймовірно.
На думку аналітиків New York Times, ситуація в Португалії погіршується тим, що влада не має плану виходу з кризи. Ліві партії уперто не хочуть зменшувати соціальні виплати.
Аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь вважає, що ЄС в обмін на допомогу буде вимагати урізання соціальних видатків.
"Це вже політичне питання. Ніхто не любить зменшувати виплати бюджетникам, бо це негативно впливає на політичний рейтинг", - вважає експерт.
Особливо актуальна ця ситуація для Португалії, яка чекає виборів, а отже, усі партії захочуть сподобатися виборцям.
На додачу великі рейтингові агентства знижують кредитну привабливість Лісабона. Агенція Moody's поставила Португалії рейтинг ВАА, а Fitch одразу знизила привабливість Португалії до ВВВ-. Саме такі рейтинги мала Греція, коли просила допомоги.
Проте, за інформацією Reuters, зараз в ЄС нема коштів, які просить Португалія, тому їй доведеться почекати. Тим більше, що за Португалією шикуються в чергу інші країни, яким потрібні додаткові ресурси.
Фінансова черга
Найближчою за проблемами до Лісабона виявилася Ірландія. Її банкіри заявили, що їм потрібно 24 мільярди євро на порятунок найбільших банків.
Всього в проблемні фінансові інститути країна повинна влити 50 мільярдів євро. З них 10 мільярдів євро пообіцяв МВФ, проте не пояснив, коли вони надійдуть, і де їх візьмуть.
Ще 10 мільярдів євро піде на реструктуризацію Allied Irish Bank, на якому тримається пенсійна система країни, тож уряд не може допустити його банкрутства. Менше - 3,7 і 5 мільярдів євро - отримають Bank of Ireland та кілька невеликих фінансових установ.
Країна вже отримала восени 2010 року 85 мільярдів євро, проте, за словами голови її центрального банку Патріка Хонохана, вона потребує ще 72 мільярди євро.
Повне економічне відновлення неможливе до 2013 року. За 2010 рік зростання ВВП становило лише 0,5%, хоча уряд прогнозував приріст 1%. Зараз країна чекає нових траншів, адже без них вона залишається неплатоспроможною.
Наступна в групі ризику - Іспанія. Уряд заявив, що її проблеми не такі гострі, як в сусідів, тому країна спробує обійтися без зовнішньої допомоги. У квітні Мадрид розмістив трирічні облігації на 4,13 мільярда євро і став платоспроможним.
Проте країна вже 18 місяців знаходиться у стані рецесії. За прогнозами Lloyds group, економічне відновлення там завершиться не раніше, ніж у 2013 році.
Крім того, падіння економіки Португалії може негативно вплинути на сусідів. За 2010 рік Мадрид інвестував у португальські виробництва 25 мільярдів євро, а іспанські банки тримають в сусідів більше 93 мільярдів євро.
Аналітики центру Брукінгса вважають, що в разі звернення за допомогою Іспанії в стабілізаційному фонді ЄС може просто не вистачити грошей. Крім того, в черзі за допомогою стоять також Греція та Ісландія.