Уряд демонтує ринок в АПК?

Україна навряд чи допоможе світу у боротьбі з продовольчою кризою. Вітчизняний уряд більше цікавить отримання контролю над внутрішнім ринком сільськогосподарської продукції, ніж серйозні глобальні проблеми.

Загрозу дефіциту продуктів харчування обговорюють провідні міжнародні інститути. Це питання постійно порушує ООН. Час від часу на ньому акцентують увагу G20, Світовий банк, МВФ. Продовольча безпека також стала однією з центральних тем останньої зустрічі в Давосі.

Занепокоєність світової спільноти зіграла не останню роль у створенні паніки на товарних ринках. Як відомо, 2010 рік відзначився для глобальної економіки ціновим шоком на продукти харчування.

Так, індекс сільськогосподарських товарів FAO - продовольчої та сільськогосподарської організації ООН - у грудні 2010 року сягнув рекорду, перевищивши рівень 2007-2008 років, коли у світі була зафіксована продовольча криза. Тоді голодні бунти пройшли в тридцяти країнах.

За даними FAO, сьогодні індекс росте здебільшого за рахунок подорожчання кукурудзи, цукру, олії і м'яса.

Індекс цін на сільськогосподарську продукцію

Джерело:FAO

Навряд чи ціни не будуть зростати і далі. Наразі розвинені країни -  Великобританія і держави єврозони - продовжують боротися з інфляцією.

У свою чергу, в країнах, що розвиваються, в Китаї та Індії, зростання цін - одна з головних економічних і політичних проблем. До того ж, підлили олії у вогонь події в Тунісі та Єгипті.

Очікувати падіння індикаторів не варто, кажуть експерти. За словами директора економічних програм центру Разумкова Василя Юрчишина, після підвищення ціни на товари рідко повертаються на попередні позиції.

Ситуацію на продовольчих ринках може також погіршувати гра спекулянтів. Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко припускає, що розкручування цінової спіралі без них не обійшлося.

"Вони можуть використовувати золото, нафту і зерно як "тиху гавань". Купуючи опціони і ф'ючерси, ніхто з реальним товаром справи не має, але ціни роздуваються", - вважає він.

Утім, на думку Устенка, є і більш об'єктивні причини цінових стрибків - природні катаклізми та високі темпи приросту населення. При цьому основними драйверами зростаючого споживання експерти називають країни, що розвиваються.

Попит на продукти харчування

Джерело: МВФ, FAO

На цьому тлі вітчизняні природні можливості України можуть бути для неї додатковим козирем у міжнародних переговорах. Постійно зростаючий світовий попит на харчі дає їй шанс поліпшити торговельний баланс, залучити іноземні інвестиції, нові технології та підвищити ефективність сектора.

За даними фонду Блейзера, частка сільського господарства у ВВП країни становить близько 7%. В сільськогосподарському обігу знаходиться 71% території країни, і 54% з них припадає на ріллю.

Земельний фонд України, 2010 рік

Джерело: Центр Разумкова

Тимчасом земля використовується вкрай неефективно. За словами експерта з аграрних питань Центру Разумкова Володимира Жмуцького, у Великобританії розорано 24% території, у Франції - 32%, в Німеччині - 33%, в Польщі - 44%. "Ці показники значно менші, ніж в Україні, а врожайність - більша", - каже експерт.

Без інвестицій таких результатів досягти неможливо. Натомість держава в останні роки обмежує бюджет на потреби аграріїв і, схоже, не особливо зацікавлена в іноземних інвестиціях. Про це свідчать і постійні акції відлякування бізнесу.

По-перше, чиновники ніяк не можуть владнати проблему повернення ПДВ експортерам, що не може викликати довіру до влади з боку підприємництва.

По-друге, прецедент з введенням квот на експорт зерна викликав незадоволення вітчизняних агрохолдингів і міжнародних споживачів. Уряд дозволив вивезти з країни не більше 4,2 мільйона тонн збіжжя.

По-третє, квоти розподілялися непрозоро, що викликало різку критику з боку учасників ринку. Багато компаній не змогли вчасно отримати висновки Мінагропроду про наявність зерна, необхідні для подачі заявки на отримання квот.

При цьому таємнича структура "Хліб Інвестбуд", у структурі власності якої неможливо розібратися, отримала найбільшу порцію пирога - 220 тисяч тонн.

В Мінагропроді поспішили запевнити, що уряд збільшить квоти на 2,7 мільйона тонн, а з квітня може взагалі їх скасувати.

Офіційна позиція держави проста: обмеження експорту потрібні для уникнення загрози дефіциту зерна на внутрішньому ринку. Мовляв, надмірне вивезення товару призведе до паніки серед населення і підвищення цін на хліб.

Однак така небезпека навряд чи могла виникнути: селяни намолотили 42 мільйони тонн збіжжя, а для внутрішніх потреб країні треба 25-27 мільйонів тонн. До того ж, є ще 5 мільйонів тонн перехідних запасів.

За словами експертів, держава насправді намагається отримати контроль над торгівлею товарами державного цінового регулювання. Зокрема, це підтверджує активна робота з підготовки відповідної нормативної бази. За останні півроку з'явилося, принаймні, три документи, які дозволяють так думати.

Перший - постанова Кабміну про створення державного зернотрейдера, який започаткував створення компанії "Зерно України".

Другий - інша постанова уряду про надання Аграрній біржі виняткових прав на укладення договорів експорту, що суттєво обмежує роль інших учасників біржового ринку. Документ набув чинності 2 лютого 2011 року.

Третій документ - зареєстрований днями у парламенті законопроект, який вносить зміни до закону про державну підтримку сільського господарства. Акт ставить хрест на діяльності великих зернотрейдерів. Він пропонує заборонити усім, окрім державного агента і товаровиробників, експортувати зерно.

Звісно, агрохолдинги не дуже зраділи такій ініціативі. "У великих інвесторів настрій кепський, а ще більше він погіршився, коли всі побачили цей проект про введення монополії на експорт сільськогосподарської продукції. Про таке колись лише Ленін говорив", - зауважив голова Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

За словами керівника аналітичного відділу "Реформаторського клубу" Ігоря Лавриненка, якщо цей закон буде прийнятий, то до кінця 2011 року зернотрейдери збанкрутують, а інвестиційна привабливість виробництва зерна сильно впаде.

На думку експерта, саме цього і прагне діючий уряд, впроваджуючи політику, направлену на злам основ ринкової економіки.

"В останні роки влада або нічого не робила в АПК, або підтримувала поточні ринкові тенденції. Це призвело до створення вертикально-інтегрованих холдингів, орієнтованих тільки на експорт продукції", - стверджує він.

Нині Кабмін начебто перейнявся потребами внутрішнього ринку. Чиновники говорять про збільшення виробництва дефіцитних культур, наприклад, гречки і жита, та про розбудову інфраструктури на кшталт системи оптових ринків.

Однак чи будуть реалізовані ці задуми в умовах зламу засад вільного ринку та відлякування іноземних інвесторів, наразі невідомо.