Янукович звільнив монополістів від тендерів
Уряд реанімував тему держзакупівель. Президент Віктор Янукович цього тижня підписав зміни до профільного закону "Про здійснення державних закупівель", що регулює сферу закупівель товарів і послуг у сфері природних монополій та суміжних ринків.
Цей документ, прийнятий парламентом на початку цього року, виводить з-під дії закону про держзакупівлі, який було прийнято ще 30 липня 2010 року купівлю таких товарів як електроенергія, природний і нафтовий газ, тепло та вода.
Автор законопроекту, депутат від Партії регіонів Ігор Глущенко вважає, що новий закон дозволить уряду забезпечити стабільне та надійне функціонування енергетичної галузі та вчасне постачання послуг населенню.
Відповідно до первісно тексту закону всі послуги природних монополістів - водоканалів, обленерго та НАК "Нафтогаз України" мали закупатись на тендерах "з особливостями, які визначаються окремими законами".
Однак спеціалізований закон щодо закупівлі послуг природних монополістів так ніхто й не прийняв. В результаті всі монополісти були змушені продавати свої товари та послуги бюджетним установам відповідно до закону про держзакупівлі, тобто за допомогою процедури "закупівлі у одного учасника".
Ця процедура доволі складна і займає багато часу - продавці-монополісти були змушені кожного раз доводити чиновникам Мінекономіки тезу про неможливість закупівлі газу або світла у інших компаній через відсутність конкурентів як таких.
В результаті терміни укладання угод на поставку газу або тепла часто зривалися, а бюджетні установи та населення опинялись під загрозою відключення. Так, тільки в січні ДК "Газ Україна" прийняло рішення попередити та відключити від газоспоживання 12 підприємств теплокомуненерго за значні заборгованості перед компанією.
Хоча, джерело "ЕП" в Мінекономіки стверджує, що тимчасове відключення газу "Газом України" було не більше, ніж елементом шантажу з метою прискорити прийняття рішення про держзакупівлі.
Самі ж боргові ризики виникають внаслідок неврегульованості питання держзакупівель комунальних послуг - підприємства теплокомуненерго просто не мали технічної можливості перерахувати гроші через відсутність підписаних договорів.
Договори не були підписані, тому що не були погоджені у міністерства економіки, яке просто технічно не встигало погоджувати тисячі угод за процедурою закупівлі у одного учасника по всій країні. До того ж штат міністерства було скорочено внаслідок адмінреформи.
Логіка розробників законопроекту проста: спочатку тендери вводилися для ринкових закупівель, тобто закупівель в тих сферах, де існує можливість вибору між декількома постачальниками товарів та послуг.
В сферах природних або державних монополій, як поставка світла, газу або води ринку не існує, оскільки немає можливості вибору між постачальниками. Відповідно, всі тендери економічно безглузді і забирають зайвий час на оформлення тендерних процедур.
У той же час, експерти, опитані "Економічною правдою" переконані, що сам факт вилучення цих послуг зі сфери дії закону про держзакупівлі може призвести до зростання цін на ці послуги для бюджетних споживачів. В рамках тендерів і закупівель в одного учасника мінекономіки мало змогу контролювати ціноутворення.
"Ручне управління економікою і відсутність конкуренції, що виникає під час проведення тендеру, призведе до подальшого підвищення цін на послуги ЖКГ. Підписаний президентом текст - клон варіант закону про держзакупівлі, який скасував парламент кілька років тому через великі корупційні ризики", - вважає голова підкомітету комітету ВР з питань житлово-комунальних послуг, депутат від БЮТ Юрій Одарченко.
Справа в тому, що після прийняття проекту підприемства-монополісти вже не будуть змушені узгоджувати з Мінекономіки ні структури тарифу, ні динаміку ціноутворення свої послуги.
Єдиною організацією, що обмежує апетити монополістів залишилась Національна комісія регулювання електроенергетики, яка фізично не завжди має можливість проконтролювати всіх монополістів.
В результаті вартість води, газу, тепла та електрики для населення та бюджетних організацій може швидко вирости, особливо з огляду на той факт, що в бюджеті цього року не передбачено витрат на компенсацію різниці в тарифах підприємств, що надають комунальні послуги.
Тобто держава відмовилась покривати за рахунок бюджету збитки підприємств-монополістів, які надають послуги населенню.
Щоб не допустити підвищення цін та дезавуювати контраргументи опозиції президент видав доручення до першого квітня посилити законодавство, що регулює питання тарифоутворення монополістів.
"Відмова від тендерних закупівель означає подальшу монополізацію і розподіл між гравцями ринку товарів природних монополій, що наближені до влади. Що вирішить цей законопроект, коли мова йде про заборгованість теплокомуненерго перед таким підприємством як НАК "Нафтогаз України"? Нічого. Нехай би віце-прем'єр Клюєв оприлюднив конкретний план того, як зменшити ці борги", - обурювався в коментарі "ЕП" член комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, депутат від БЮТ Олександр Гудима.
За його словами, зміни, про які каже президент мали бути прийняті до скасування тендерних процедур для монополістів, а не після цього
Підписаний президентом законопроект спірний навіть з точки зору представників виконавчої влади. Так, за інформацією "ЕП", у профільному департаменті Мінекономіки не були готові до швидкого підписання цього закону з боку президента і сподівались на вето.
За даними джерела "Економічної правди" в адміністрації президента, економічні радники Віктора Януковича активно рекомендували президенту не візувати цей документ, в тому числі, посилаючись на критику Єврокомісії, яка виступили проти виведення природних монополій з-під дії закону про держзакупівлі.
Проти цього тексту з відвертою критикою виступили представники Єврокомісії та Світового банку, розкритикувавши спробу влади розширити можливості закупівлі в одного учасника без тендерів, що суперечить стандартам ЄС.
Зокрема, прийняття цього закону може заморозити впровадження нової моделі конкурентного ринку природних монополій на ринку газу та електрики, яку вже готує Мінекономіки.