Підприємці заплутались в єдиному внеску

Цього місяця підприємці вперше платили єдиний соціальний внесок, замість чотирьох. Тепер гроші збирає Пенсійний фонд, розподіляючи внесок між іншими фондами.

Менша частина роботодавців погасила свої зобов'язання до двадцятого числа, як того вимагає закон. Більшість бізнесу скористалася своїм правом платити внесок лише раз на квартал. Поки ніхто точно не знає, як треба платити соціальні внески.

Єдиний соціальний внесок - чотири в одному

Від об'єднання соцвнесків скорочення державних витрат не передбачається.

По-перше, 3 соціальні фонди залишаються працювати, відповідно, збережуть бюджетне фінансування.

Фонди потрібні для того, щоб розподіляти гроші на випадок безробіття, настання нещасного випадку на виробництві, тимчасової втрати працездатності. Хоча ці функції міг би виконувати Пенсійний фонд, адже він вже буде акумулювати збір всіх соцвнесків.

По-друге, соціальні фонди збережуть функцію збирання інформації як про платників внесків, так і застрахованих, яку направлятиме до Пенсійного фонду, хоча виключно останній буде вести адміністрування.

Також соцфонди контролюватимуть розподіл категорій за видами ризикованості, з якого формуватиметься обсяг внесків, в тому числі, і для платників єдиного податку.

В уряді кажуть, що сплата єдиного внеску дозволить державі зекономити 60 мільйонів гривень. Враховуючи, що лише на роботу Пенсійного фонду щорічно витрачається 1,5 мільярди гривень, то зекономленні кошти навряд чи фонд відчує.

"Пенсійний та соціальні фонди нагадують кредитні спілки, вони збирають гроші і ні за що не відповідають, обов'язків перед нами вони не мають, вони юридично не підзвітні, їх ніхто не перевіряє". - поскаржилася "Економічній правді" підприємець Римма Білоцерковська.

Куди більші переваги обіцяють самому бізнесу. За підрахунками Кабміну, це дозволить щорічно уникати до одного мільйона перевірок.

Кількість звітів скоротиться на 3 мільйони. Очікується, що підприємці від переходу на нову схеми виплат соцвнесків будуть економити 2 мільярди гривень на рік.

Але мова не йде про зменшення самих відрахувань, вони майже не змінилися. Натомість, підприємцям більше не доведеться витрачати час та гроші на сплату внесків у три соціальні фонди, які часто не співпадали у часі, окремо один від одного висували претензії та вимагали додаткові документи.

На роботу з різними фондами підприємства витрачали купу часу. І чим більше було підприємство, тим більше було мороки із фондами. Щоправда, і тут виникають питання щодо суми зекономлених коштів.

Приміром, для промислових підприємств може зрости сума єдиного внеску. Оскільки на розмір єдиного соціального внеску впливатиме такий фактор. як ризик професії працівників.

Так, для шахтарів та працівників лісопилок ставка буде максимальною і сягатиме 49,7% від фонду заробітної плати. Водночас, для юристів та чиновників розмір внеску буде мінімальним - 36,7%.

"Хоча закон був ухвалений півроку тому, але не зроблено нічого для того, щоб проінформувати підприємців. Виявилось, що це лише механічне збиття соцвнесків у один, при тому що зниження соцвнесків немає, а їхній розмір дуже значний", - впевнений податковий експерт Павло Розенко.

Пенсійна поліція

Основне побоювання у підприємців - зміна функцій Пенсійного фонду, який, фактично, став ще одним фіскальним органом. За новим законом, єдиний соціальний внесок підлягає обов'язковій сплаті в незалежності від того, яким є фінансовий стан платника.

У випадку несвоєчасної сплати, або сплати у неповному обсязі, підприємець буде штрафуватися, а до нього можуть застосовуватися дисциплінарна, адміністративна, цивільно-правова і кримінальна відповідальність.

Пенсійний фонд має право завертатися до господарського суду щодо порушення справи про банкрутство боржника, вилучати у платників документи, які засвідчують зменшення розмірів заробітної плати та інших виплат, у випадку порушень при нарахування внеску звертатися у правоохоронні органи.

Працівники фонду вестимуть єдину базу даних як платників, так і застрахованих осіб, можуть проводити перевірки платників разом з податковими органами.

У працівників фонду залишається право визначати розмір внеску у ручному режимі, що зберігає можливість корупції.

Ставка єдиного соціального внеску визначається за рівнем ризикованості професій, а от сам рівень визначається фондом. В новому законі прописані можливості для ручного регулювання цих категорій.

Тож, працівники фонду можуть знизити чи підвищити рівень ризикованості, які платник може оскаржити виключно протягом 10 днів з моменту отримання повідомлення від Пенсійного фонду.

Пільги зі сплати внеску отримають бюджетні установи, суб'єкти, які використовують працю громадян за цивільно-правовим угодам. Тобто, залишається місце для хабарництва, бо фонд може знизити категорію, якщо роботодавець "домовиться".

Облік підприємців монополізований Пенсійним фондом, який повністю підпорядковується державі, тоді як над трьома соцфондами зберігався контроль роботодавців та профспілок.

Оскільки над обліком втрачається громадський контроль, то й зростає корупційна складова. Керівництво Фонду зможе керувати грішми, як йому заманеться, в тому числі, відраховувати на пенсії кошти, призначені на соціальні виплати за травмами чи з безробіття.

"Треба не об'єднувати внески, а оптимізувати їхню сплату, зробити їхню роботу прозорою та простою. Тоді проблем не буде. Зараз Пенсійний фонд веде облік, обробляє базу даних. отже це потребуватиме додаткових витрат. Враховуючи, що загальний дефіцит фонду сягає 58 мільярдів гривень, то незрозуміло, за рахунок чого будуть підвищуватися адміністративні витрати Пенсійного фонду", - відзначає експерт Павло Розенко.

Спрощенці рятуватимуть Пенсійний фонд

Платники єдиного податку тепер платитимуть соцвнесок окремо. Раніше, як відомо, він розподілявся всередині самого податку.

Так, з них 42% або 84 гривень, якщо сума податку сягає 200 гривень, направляється до Пенсійного фонду.

43% сплачується до місцевого бюджету, 15% у фонди соцстраху. Тепер платникам доводиться платити соцвнесок окремо, а податок окремо, що безумовно, нівелює поняття "єдиний податок", хоча внески податками як такими не є.

Єдиний соцвнесок для спрощенців визначається у розмірі 34,7% від розміру мінімальної зарплати, тобто 327 гривень. Але це лише у випадку, якщо фонд буде вважати вашу роботу не дуже ризикованою. У випадку роботи на шахті чи лісопилці сума становитиме 458 гривень.

Тобто, "єдинщики" у будь-якому разі тепер щомісячно платитимуть понад 400 гривень. Якщо підприємець має найманих робітників, то за них треба бути сплатити соцвнесок, 50% від єдиного податку та податок на доходи з фізосіб.

"Ситуація настільки напружена, що підприємці готові виходити на мітинги. Ми не проти сплати соціальних внесків, ми за те, щоб вони сплачувалися прозоро, щоб всі мали доступ до інформації на своїх персоніфікованих рахунках. Наші підприємці змушені судитися з фондами, оскільки ті нараховують незрозуміло які внески. Перевірити ці розрахунки ми не можемо", - відзначає голова Асамблеї громадських організацій малого та середнього бізнесу Ігор Гурняк.

З літа минулого року підприємці вже платять більше соціальних відрахувань - на 200 гривень більше ніж раніше, тобто саму суму податку плюс 33,2% від мінімальної заробітної плати.

Але в цьому разі підприємці просто платили більше грошей, а не окремий соцвнесок. Тепер їм доводиться відкривати рахунок і вести додатковий облік.

"Я вирішив залишатися на старій системі сплати внесків. Для підприємців-спрощенців офіційні витрати зростуть у 3 рази, а неофіційні - у 5 разів. При чому самі соцфонди працюють у нелегальному полі, порушуючи безліч законів. Ми й надалі будемо з ними судитися", - заявила підприємець Римма Білоцерковська.

"Податкова прогнозує, що цього року працюватиме 1 мільйонів платників єдиного податку, що на 800 тисяч менше, ніж 3 роки тому. Отже, малий бізнес почне згортати свою діяльність, оскільки їхні витрати на соціальні внески зростуть на 300 гривень. Для багатьох з них з це дуже велика сума, адже в деяких з них чистий виторг не перевищує тисячі гривень", - вважає податковий експерт Павло Розенко.

Насправді, це тільки вершина айсбергу, крах єдиного податку став неминучим через заборону юридичним особам відносити до складу витрат суми робіт, отриманих від підприємців-спрощенців.

За оцінками експертів, та самих підприємців, вони не стануть на облік у центрі зайнятості, а підуть в тінь.