Уряд витрусить з кишень українців останні долари?

Малюнок Андрія Більжо

Інша причина, через яку повертається обов'язковий продаж валюти, - страх влади перед дефолтом. Як не як, а 100 мільярдів гривень боргу, зафіксованого у листопаді 2010 року, - сума катастрофічна. Більш того, згідно з проектом бюджету-2011, ця цифра може зрости до 375 мільярдів гривень або 30% ВВП.

У вівторок Нацбанк оприлюднив постанову, згідно з якою відновлюється обов'язковий продаж експортерами 50% їхньої валютної виручки на міжбанківському валютному ринку.

Це рішення готувалося не один місяць. Воно свідчить, що країна знову увійшла у кризову фазу. Щоправда, цього разу сильно пахне дефолтом. Судячи з усього, уряд нервує і побоюється невиконання своїх зобов'язань за зовнішніми боргами.

Як це було

Вперше правило примусового продажу валюти було введене у вересні 1998 року - після серпневої кризи. Тоді Україна стояла на межі дефолту, обсяг припливу валюти з-за кордону скоротився, золотовалютні резерви зменшувалися.

У 2003 році економіка відновилася. Наступні два роки відзначилися рекордним зростанням ВВП і валютних резервів. Курс не похитнувся навіть під час політичних потрясінь 2004 року.

Для подальшого розвитку необхідно було розв'язати експортерам руки, щоб вони змогли розпоряджатися своєю валютою на свій розсуд, а також позбавити банки необхідності конвертувати валюту у гривню.

Правда, тодішній міністр фінансів Віктор Пинзеник називав скасування обов'язкового продажу валюти ще й сильним антиінфляційним рішенням.

Тоді ж уряд Юлії Тимошенко і Національний банк обговорювали можливість відмови від прив'язки гривні до долара, що, як відомо, зроблено не було, та й навряд чи це взагалі можна зробити у найближчі роки.

Коли виникла ідея скасувати обов'язковий продаж валюти, рішення було прийнято не відразу. НБУ кілька разів переносив засідання з цього питання.

"В НБУ не настільки просте ставлення до скасування обов'язкового продажу 50% виручки", - заявив тоді заступник голови відомства Сергій Яременко. На його думку, інструмент обов'язкового продажу є стабілізатором переливу однієї ліквідності в іншу, а його відсутність веде до дестабілізації банківської системи.

"Пасиви змінюватимуться всупереч волі банків, а це вже ризики", - сказав він.

Тим не менш, обов'язковий продаж валюти скасували. До того ж, він був частиною антикризової програми, а кризи на той час і слід прохолов.

Як це зроблено

Про те, що стара норма повернеться, відомо вже кілька місяців.

У 2009 році парламент прийняв у першому читанні проект закону про відродження обов'язкового продажу валют. Схоже, наслідки кризи 2008 року змушували владу направити потік валюти у потрібне русло. Проте в цілому документ не прийняли.

Незрозуміло, правда, навіщо вводити цю норму на законодавчому рівні, адже за потреби її буде складно змінити. До того ж, НБУ якось працював і без закону.

Нова влада пішла іншим шляхом.

У 2010 році Рада національної безпеки і оборони ухвалила документ з грізною назвою: "Про виклики та загрози національній безпеці України у 2011 році".

Цим документом РНБО доручила Кабміну і Нацбанку підготувати і внести на розгляд Верховної ради законопроект про надання Нацбанку права тимчасово запроваджувати обов'язковий продаж компаніями-експортерами частини валютної виручки. Хоча такий законопроект уже був.

Крім того, РНБО ухвалила вжити заходів для зменшення у 2011 році використання валюти як засобу платежу. Тобто знову була зроблена спроба вилучити валюту у населення. Втім, як і у 1998 році, далі слів поки ніхто не рушив. Можливо, поки що. Тим не менш, 10 грудня президент ввів у дію рішення РНБО.

Однак нового закону поки нема. Та й взагалі не цілком ясно, навіщо він потрібний. Більше того, норма про продаж валюти то з'являлася у тому законопроекті, то зникала. Проте джерело "ЕП" в НБУ повідомило, що закон таки потрібен.

"Ми повинні були скасувати постанову про скасування продажу валютної виручки, оскільки відповідно до Господарського кодексу це має регулюватися законом. Можете вважати, що ми приводимо свої рішення у відповідність до чинного законодавства. До прийняття закону нічого не зміниться", - сказало джерело.

Проте на запитання, чому було скасовано постанову про скасування продажу валюти від 2005 року, але не була анульована постанова про введення цього правила від 1998 року, джерело не відповіло. Нема й офіційних заяв НБУ.

Справді незрозуміло, чи починають діяти з 24 грудня нові-старі правила. Не виключено, що новий проект закону вже пишеться.

Правда, банкіри, як завжди, чекають роз'яснень НБУ. Без них вони роблять вигляд, що не розуміють останніх подій. І хоча тепер вони отримуватимуть більше грошей у вигляді комісійних за проведення операцій з продажу валюти клієнтів-експортерів, додасться їм і роботи, чому установи не дуже раді. Річ у тім, що у структурі доходів комісійні за валютні операції займають незначну частину.

Казначей одного з найбільших банків України розповів "ЕП", що якщо обов'язковий продаж валюти буде втілений, банкам це додасть чимало клопоту.

"Я боюся, що це вплине на ліквідність банків. Все просто: клієнт - експортер дає нам доручення продати валюту та купити на неї гривню, яка осідає на рахунках, а оскільки гроші не можуть просто так лежати, ми повинні будемо кредитувати, але тут раптом клієнт дає доручення на купівлю валюти, і от тоді ми будемо викручуватись, аби дістати гроші. І для підтримання рівня ліквідності це не дуже добре", - пояснив банкір.

Але роз'яснювати поки нікому: Володимир Стельмах фактично покинув посаду, а новий голова НБУ Сергій Арбузов ще не приступив до виконання обов'язків, бо не призначений парламентом. Втім, кадрові питання нинішня влада вирішує швидко.

Навіщо все це

Очевидно, що нестача валюти дратує уряд. Кредити МВФ дозволили тримати на стабільному рівні валютні резерви НБУ, завдяки чому курс гривні нині стабільний.

Однак наявність кредитів МВФ та багатьох інших валютних позик може призвести до того, що у потрібний момент не знайдеться достатньої суми для їх погашення. І, звісно, коли уряд збиратиме валюту, курс долара буде повзти вгору.

Інша причина, через яку повертається обов'язковий продаж валюти, - страх влади перед дефолтом. Як не як, а 100 мільярдів гривень боргу, зафіксованого у листопаді 2010 року, - сума катастрофічна. Більш того, згідно з проектом бюджету-2011, ця цифра може зрости до 375 мільярдів гривень або 30% ВВП.

"Уважний аналіз платіжного балансу 2010 року свідчить, що дефіцит поточного рахунку у жовтні становить мінус 1,8 мільярда доларів. Швидше за все, він буде рости і далі, бо імпорт явно випереджає експорт", - каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

Він зазначає, що до 2008 року теж спостерігалася така ситуація, але тоді був приплив валюти. У 2010 році цей приплив забезпечують тільки кредити МВФ і позики уряду на міжнародних ринках.

Крім того, у 2010 році збільшився відтік валюти за рахунок конвертації гривні - 4,5 мільярда доларів з початку 2010 року. "Фактично виходить, що частина кредитів МВФ конвертується у готівкову валюту", - сказав експерт.

Він заявив, що до дефолту ще далеко, але "проблема є". Як відомо, у 2011 році Києву доведеться погашати зовнішні борги і виплачувати відсотки за кредитами більш ніж на 6,6 мільярда доларів. Саме побоювання за майбутню нестачу валюти і є тією самою "загрозою національній безпеці".

Що буде з курсом

Однак навряд чи рішення НБУ піде на благо. У цієї медалі є інший бік. Зокрема, відтепер висока ймовірність того, що регулятор не буде продавати валюту із своїх резервів або продаватиме її менше. Відтак курс долара буде рости, а попит на нього стане високим, якщо не ажіотажним.

Крім того, каже Охріменко, це зменшить експортну виручку. Взагалі складно зрозуміти, як великі експортери погодилися з цим рішенням. Натомість вони ще активніше оптимізуватимуть свою бухгалтерію за рахунок офшорних схем.

Правда, складно зрозуміти уряд, який своїми руками виштовхує експортерів в офшори, а не підводить їх до непристойно дефіцитного бюджету.

Постраждають і зарубіжні інвестори. На думку Охріменка, вони будуть більше використовувати квазі-інвестиції, тобто товари і матеріальні цінності. Однак продавати в Україні валюту за нав'язаним курсом вони точно не захочуть.

У зв'язку з цим теж не зрозумілий такий дивний спосіб залучати закордонні інвестиції, які й без нових правил не прагнуть до України.

Начальник юридичної служби одного з підприємств-експортерів, який побажав залишитися неназваним, заявив "ЕП", що рішення НБУ не було несподіванкою.

"Я не сумніваюся, що нас змусять продавати валюту. Безумовно, ми на цьому будемо втрачати гроші. Проте нас більше турбує загальна ситуація. Коли гроші втрачають усі, це схоже не на боротьбу з кризою, а на створення штучних проблем. Замість стимулювання платників податків уряд трусить наші кишені. Але, безумовно, ми двома руками за рішення партії і уряду!" - запевнив бізнесмен.

Відтепер, прогнозує він, Україна буде втрачати на всьому: на нестабільному курсі, на дефіциті валюти, на скороченні виробництва і сплаті податків.