Європа рятує свій найбільший офшор

У понеділок Європа нарешті виділила фінансову допомогу Ірландії.

Загалом, мало хто сумнівався, що Дублін залишать напризволяще і дадуть оголосити дефолт. Проте швидкість прийняття рішення та одностайність позицій країн ЄС підозрілі.

Ще півроку тому, коли Греція досягла 12% дефіциту держбюджету, їй запропонували різко скоротити усі фінансові витрати і допустити європейських аудиторів до перевірки державної звітності.

При цьому лунали заклики вигнати Афіни із зони євро і навіть ЄС, бо вони, мовляв, були нечесними і можуть потягнути за собою європейську валюту на дно. Ображена Греція також думала про девальвацію та повернення до старої доброї драхми.

Минуло вісім місяців, і Дублін, який роздув дефіцит бюджету до 32%, отримує допомогу, і ніхто не вимагає для нього політичного чи економічного покарання.

Більше того, Євросоюз несподівано починає пропонувати схожу грошову допомогу Португалії та Іспанії. На їхні заперечення, що ще півроку вони самі зможуть обслуговувати борги, поки не зважають і майже примушують взяти кошти.

Аналітики Bloomberg попереджають, що таке активне витрачання коштів може призвести до гострого дефіциту дешевих кредитів для національних банків невеликих країн ЄС. Причому допомога Ірландії, можливо, і виправдана, адже сам уряд попросив про втручання, а ось Лісабон та Мадрид з усіх сил пручаються.

В ірландському прецеденті є і зворотній бік проблеми. Дублін створив собі імідж напівофшорної території, де бізнесмени з усієї Європи могли спокійно працювати в комфортних умовах з невисокими ставками оподаткування.

Порятунок загальноєвропейського острова фінансового спокою не принесе ринкам стабільності. Євро втрачає позиції проти долара, а суми на страхування від дефолту кількох європейських країн зростають, показники Португалії сягнули історичних показників. Банкіри та аналітики занепокоєні одним питанням: хто наступний?

Рішення на 100 мільярдів

В результаті непростих переговорів, які тривали весь минулий тиждень, та постійних нагадувань, що євро може втратити свої позиції на світових ринках, ЄС погодився виплатити Ірландії 85 мільярдів євро, це приблизно 115 мільярдів доларів.

Хоча питанням, яке затягувало переговори, було не бажання Брюсселя зекономити. Навпаки, усі були впевнені, що гроші будуть: ще 24 листопада міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле заявляв, що допомогу Ірландії потрібно обов'язково виділяти, бо це заспокоїть світові фінансові ринки.

Питання полягало лише у розмірі допомоги, адже Дублін просив 95 мільярдів євро і вже почав їх ділити. Однак Брюссель скоротив суму на 10 мільярдів євро. Того ж дня агентство Moody's заявило, що може знизити кредитну привабливість країни одразу на кілька позицій, адже план її порятунку виглядає непереконливо.

Аналітики Центру Брукінгса вважають, що зараз великим європейським країнам могло би бути вигідно надавати великі кредити, бо це дозволить їм запустити друкарський верстат і випустити у світ більше готівкового євро. Це означатиме девальвацію єдиної європейської валюти щодо долара.

В результаті ЄС видасть Дубліну 35 мільярдів євро на реструктуризацію активів проблемних банків і 50 мільярдів євро - на подолання фіскальних труднощів.

Обов'язкова умова - прийняття бюджету з урізанням соціальних виплат. При цьому стаття про податкові пільги для компаній нерезидентів залишається, хоча вони не можуть принести Дубліну великі надходження у казну.

Помірковані офшори

Втратити зручний ірландський майданчик для економічного зростання було б невигідно для кількох європейських країн, передусім Німеччини та Великобританії.

З 1995 року Ірландія провадила політику залучення іноземних інвестицій, особливо у сфері фінансів, управління активами та фондових ринків. Аби не отримати ярлик офшора, правлячі партії Дубліна протягом кількох десятиліть створили зони невисокого оподаткування, які вирізнялися зручністю для ведення бізнесу.

Крім того, Ірландія мала угоди з 14 країнами про скасування подвійного оподаткування. Її союзниками були такі європейські велетні, як Лондон і Берлін. Експерти Reuters вважають, що за десять років на сусідній острів британці переправили більше 12 мільярдів доларів, німці - більше 10 мільярдів доларів.

Проте усі організації з боротьби з відмиванням грошей, отриманих нечесним шляхом, вважають Ірландію поміркованим офшором, який прагне не стільки відмивати гроші, скільки створювати зручні умови для роботи інвесторів.

Зокрема, урядовий Міжнародний фінансовий сервісний центр надає послуги для іноземних громадян у керуванні валютними операціями і страхуванням.

Центр дозволяє платити лише 10% податку на прибуток, тоді як інші компанії, які працюють в Ірландії, платять 12,5% податку. До того ж, компанії, які працюють з центром, звільняються від муніципальних податків на десять років.

Інший проект уряду - зона міжнародного аеропорту "Шенон", де фірми-нерезиденти платять лише 10% податку на прибуток. За допомогою таких заходів Ірландія стрімко розвивалася, хоча через кризу кількість іноземних інвестицій впала на 13% за рік.

Тепер ситуація змінилася. Європа хоче, аби там залишилися вигідні зони для ведення бізнесу і тому виділяє гроші без зайвих питань. Проте одне питання таки є: це стабілізує ситуацію на ринках, чи у чергу за допомогою стануть інші країни?