Азаров добуватиме газ там, де ходить песець?

На півострові Ямал мешкає багато видів тварин, серед яких: північний олень, песець, лемінги, біла сова, куріпки, мохноногий канюк, кулики-пісочники, червононозоба казарка, гаги, морянка, пуночка, рожева чайка, стерх.

"Вікіпедія"

Пропозиція "Газпрому" включити до спільного підприємства з "Нафтогазом України" Астраханське та одне з ямальських родовищ газу, м'яко кажучи, другосортна. СП не матиме можливості користуватися цими родовищами. Принаймні найближчим часом Україна газу з них не понюхає.

Між тим "Нафтогаз", за попередніми домовленостями прем'єр-міністрів, має внести в СП українську газотранспортну систему, яка вже зараз приносить щороку не менше 1 мільярда доларів прибутку навіть без жодних інвестицій.

Шлях до ямальського та астраханського газу Україні закрито не однією, а одразу кількома перепонами.

Газ під землею

Лишень почалися розмови про СП, Путін обіцяв внести до нього родовище з річним видобутком близько 30 мільярдів кубометрів газу на рік, що повністю задовольняло би потреби у "соціальному" паливі і ще залишалося трохи для промислових потреб.

Що ж пропонується тепер?

"На Ямалі видобуток газу фактично не ведеться і вестиметься не скоро. Там близько дюжини великих родовищ, на яких пробурені лише розвідувальні свердловини", - відзначає незалежний енергетичний експерт Володимир Саприкін.

Для початку видобутку недостатньо просто пробурити землю: потрібно ще дотягнути до родовища труби, якими потім буде качатися газ, а також залізницю для підвезення бурового обладнання.

Всю цю інфраструктуру "Газпром" планував створити для того, щоб отримувати газ з одного з найбільших у світі Бованенківського родовища на Ямалі. Однак цей проект відкладено. У Європі відсутній попит на газ, тож родовище законсервували. Заради СП з Україною російський монополіст тягнути труби не буде.

Астраханське родовище хоч і використовується, але слабко, попри те, що відоме вже більше 40 років. Видобуток на ньому становить 12 мільярдів кубометрів на рік. Газ там специфічний, у ньому 20% сірководню, який треба вловлювати перед запуском в трубу. Тому собівартість видобутку в Астрахані перевищує середньоросійську.

Відповідно, компанія "Газпром добыча Астрахань" більш ніж за 20 років роботи на родовищі викачала не більше 10% розвіданих запасів. Причини - глибоке залягання вуглеводнів, складні умови видобування і токсичність сірководню.

Україні ж пропонують пошукати гроші на те, щоб збільшити там видобуток. Хоча  відомі світові компанії Chevron, Conoco, Amoco, Mobil, Unocal, BP, Shell, Marubeni, Oman Oil та ENI прийшли до висновку, що вкладати туди кошти невигідно.

Крім того, існує певна невизначеність: незрозуміло, що увійде до СП. Чи буде туди включено свердловини, які вже працюють, чи лише ті ділянки, на яких усе треба буде починати з чистого аркуша. "Родовище там велике, і не всі свердловини належать "Газпрому": Наприклад, у Лукойла багато ліцензій", - каже Саприкін.

Там він і залишиться

Отже, одразу Київ отримає не більше 12 мільярдів кубометрів на рік, що дозволить забезпечити хіба що теплокомуненерго. Це, звісно, позбавить "Нафтогаз" левової частини збитків, але не вирішить стратегічного питання забезпечення України газом.

Аби подвоїти видобуток газу в Астрахані, за оцінками Сприкіна, треба не менше десяти років. Доведеться не лише пробурити свердловини, але й протягнути газопроводи і будувати сірчаний завод. Тільки на його спорудження піде п'ять років.

"Комплексне освоєння Ямалу може коштувати 30 мільярдів доларів. Якщо ж брати лише одне родовище, це здійснити дуже важко, бо доведеться самостійно робити всю інфраструктуру вартістю 5-10 мільярдів доларів", - запевняє експерт.

Де СП візьме такі кошти - невідомо. Його засновники планують вкласти туди тільки виробничі активи, а не кошти. Грошей нема ні у "Нафтогазу", ані у "Газпрому".

Теоретично можна сподіватися на кредити російських банків, бо міжнародні навряд чи вкладатимуть стільки у проект, від якого відмовилася юрба профільних інвесторів.

Втім, і самим росіянам не надто вигідно давати гроші на збільшення енергетичної незалежності України, а без коштів розробка родовищ може затягнутися надовго.

І не віддасть його ніхто

Навіть якщо пофантазувати і уявити, що гроші СП знайде, і видобуток газу сягне 30 мільярдів кубометрів на рік, ще ніхто не гарантує, що він вільно потрапить до України. Принцип єдиного експортного вікна, який забороняє будь-кому, окрім "Газпрому", продавати газ за межі Росії, ніхто не скасовував.

У Росії вже близько 80 мільярдів кубометрів газу видобувається незалежними підприємствами. Однак ніхто з них не може добитися дозволу на прямий експорт - всі змушені продавати його "Газпрому" за ціною, яку він визначить.

Щоправда, російський експерт Євген Мінченко, директор міжнародного інституту політичної експертизи, переконує, що принцип єдиного експортера "тріщить по швах".

"Гіпотетично його скасування для СП і введення для нього особливих правил можливе. У випадку з компанією "Новатек" цей принцип уже почав демонтуватися. Коли вони запустять своє родовище, зможуть експортувати газ самостійно. Оскільки Медведєв заявляв, що Росія рухатиметься до європейських правил газового ринку, то правило вільного доступу ми не скасувати не зможемо", - каже росіянин.

Однак Саприкін має іншу думку. "Єдине експортне вікно - це закон, і скасовувати його ніхто не буде, бо це не відповідає стратегічним інтересам Росії. А за порушення цього закону там жорстко карають", - переконує аналітик.

Отож, віддати власну трубу - важливий зовнішньополітичний аргумент - за право вкладати мільярди позичених доларів у вічну мерзлоту і продавати видобутий газ за безцінь "Газпрому" - сумнівне задоволення.