Парламентський тиждень: гроші - Каськіву, вікно - інвесторам
На минулому тижні депутати мали два робочі дні замість чотирьох, оскільки в інші дні трибуну парламенту блокувала опозиція. Втім, і цього строку вистачило для прийняття низки важливих економічних законів.
Поки одні діячі попередньої владної команди пакують валізи чи готуються до зустрічі із слідчими, інші непогано влаштувалися при "регіоналах".
Так, парламент підкинув колишньому польовому командиру майдану, а нині голові "Укрнацпроекту" Владиславу Каськіву 24,7 мільйона гривень на техніко-економічні обґрунтування національних проектів і керівництво. Як свідчить пояснювальна записка, гроші витратять "першокласні фахівці на рівні світових стандартів".
У червні 2010 року Кабмін створив "Укрнацпроект" на базі ліквідованого Українського центру сприяння іноземним інвестиціям. А вже у серпні президент Віктор Янукович визначив десять першочергових національних проектів.
Важко сказати, як складеться доля цих проектів, а от про долю 50 працівників "Укрнацпроекту" до кінця 2010 року можна не турбуватися - за 4,7 мільйона гривень вони дадуть раду і решті бюджетних грошей.
Якщо у Росії ідеєю-фікс стала "модернізація", то в Україні - "дерегуляція". Причому ця тема об'єднала провладну більшість і опозицію. Депутати одним махом скасували ліцензування 22 видів господарської діяльності.
Серед них - розвідка і видобування корисних копалин, виробництво дорогоцінних металів і каменю, торгівля ними, виробництво агрохімікатів, племінних ресурсів, хімічних джерел струму, виробництво рідкого палива з біомаси, проектування і будівництво систем видобутку метану з вугільних родовищ та їх реконструкція.
Також не підлягають ліцензуванню виконання геодезично-картографічних робіт, пересилання поштових переказів, листів і посилок до 30 кілограмів, туристична, фізкультурно-оздоровча та спортивна діяльність, діяльність митного перевізника.
Крім того, без ліцензії можна виробляти голографічні захисні елементи, проводити дезінфекційні та авіаційно-хімічні роботи, будувати меліораційні системи. Поряд з цим, виробництво автомобілів та автобусів за результатами розгляду закону у другому читанні залишилося ліцензованим видом діяльності.
За словами ініціатора законопроекту Наталії Королевської, скасування ліцензування 23 видів діяльності освіжить бізнес-клімат в країні.
"Ліцензування - важлива частина системи взаємодії держави і бізнесу, але у нас система співпраці, яка успішно працює у розвинених країнах, перетворилася на машину з викачування грошей з підприємців, - підкреслила вона.
До прийняття закону в Україні ліцензувалося 64 види діяльності. Видачу ліцензій проводили 40 органів державної влади.
Наступним кроком у царині дерегуляції стало прийняття закону, що передбачає створення в Україні системи електронної державної реєстрації підприємств. Система має забезпечити прозорість реєстраційних процесів та збільшити гарантії щодо захисту майнових прав власності юридичних осіб та їх власників.
Закон містить порядок проведення електронної державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в тому числі й подання запитів щодо отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в електронному вигляді.
Як зазначила заступник голови комітету з питань промислової та регуляторної політики та підприємництва Ксенія Ляпіна, при доопрацюванні проекту до другого читання коло використання електронної реєстрації для компаній було звужено.
Зокрема, електронна реєстрація діє тільки на етапі створення підприємства. Внесення змін у реєстраційні документи здійснюється у паперовому вигляді.
Діючий закон про концесії, мабуть, не спокушав потенційних концесіонерів мати справу з українською державою, тому депутати вирішили підсилити державні гарантії прав концесіонерів.
У документ внесли цілий розділ, згідно з яким, держава гарантує додержання встановлених умов для провадження концесіонерами діяльності, пов'язаної з виконанням концесійних договорів, захист їхніх прав і законних інтересів.
Державні посадові особи не мають права втручатися в діяльність концесіонерів, пов'язану з виконанням концесійних договорів. Майнові та фінансові ресурси концесіонерів, які виконують концесійні договори в Україні, не можуть бути примусово відчужені, крім випадків, установлених законом.
У разі прийняття органами державної влади або органами місцевого самоврядування рішень, які порушують права концесіонерів, збитки, завдані їм унаслідок прийняття таких рішень, підлягають відшкодуванню.
Для недопущення надмірних регуляторних ініціатив органів місцевого самоврядування Верховна рада ухвалила закон про перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування.
Документ передбачає, що прийняті місцевою владою регуляторні акти підлягають прискореному, за 90 днів, перегляду. Також кожен такий документ підлягає аналізу на відповідність принципам державної регуляторної політики.
Разом із цим, органи місцевого самоврядування зобов'язані забезпечувати участь представників об'єднань суб'єктів господарювання, роботодавців та громадських організацій споживачів у прискореному перегляді регуляторних актів.
Документ передбачає, що робочі комісії з питань прискореного перегляду регуляторних актів мають створюватися так само швидко - за п'ять днів.
На цьому свято на вулиці підприємців та інвесторів не закінчилося: депутати затвердили принцип "єдиного вікна" для реалізації інвестиційних проектів.
Законом передбачається покласти на уповноважений орган функції взаємодії з суб'єктами надання адміністративних і господарських послуг, що має спростити порядок отримання послуг компаніями. Раніше про необхідність вирішити це питання говорив Янукович. Мовляв, це потрібно для боротьби з корупцією.
Депутати не залишили без уваги і питання концесійної діяльності у сфері ЖКГ. Вони затвердили особливості оренди і концесії підприємств водо-теплопостачання та водовідведення. Орендарями або концесіонерами можуть бути юридичні і фізичні особи, які здатні "забезпечити належне фінансування своєї діяльності".
Рішення про передавання об'єктів в оренду або концесію приймають місцеві ради, причому орендар або концесіонер вибирається на конкурсі, умови якого узгоджуються з профільним міністерством.
Прийнятий законопроект також визначає порядок підготовки об'єкта до передачі в оренду або концесію - строк проведення не повинен перевищити три місяці, а також проведення конкурсу з вибору орендаря або концесіонера.
Мінімальний строк дії договору - десять років, максимальний - 50 років. При цьому концесіонер не може відмовитися від надання послуг із водо-теплопостачання.
Не залишили поза увагою депутати і проблеми, пов'язані з незадовільним станом розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури у будівельній сфері.
Як відомо, за часів бурхливого розвитку житлової забудови акули будівельного бізнесу ігнорували такі дрібниці, як дитячі садки та поліклініки. Тим більше, що за ці комерційно непривабливі об'єкти доводилося сплачувати пайовий внесок.
Відтепер до пайової участі у створенні соціальної інфраструктури населених пунктів не залучаються замовники у разі зведення будівель закладів освіти та культури, фізкультури і спорту, медичного і оздоровчого призначення.
До прийняття закону аналогічні пільги розповсюджувалися лише на об'єкти будь-якого призначення, що будувалися на замовлення органів влади за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також на соціальне житло.
Для підсилення контролю за державною власністю Верховна рада внесла зміни до закону про управління об'єктами державної власності.
Згідно з документом, повноважний представник держави у визначеному урядом порядку бере участь у загальних зборах господарського товариства та голосує з кожного питання порядку денного відповідно до завдання щодо голосування, передбаченого у дорученні на представництво, яке видає уповноважений орган.
Відзначилися вугільні лобісти, які переграли атомних на 160 мільйонів гривень. На цю суму Верховна рада скоротила витрати бюджету на створення ядерно-паливного циклу та цільову програму з приведення у безпечний стан уранових об'єктів Придніпровського хімічного заводу, Дніпропетровська область.
Кошти були спрямовані на додаткове фінансування державної програми вугільної та торфодобувної промисловості, збільшивши цю статтю витрат з 651,3 мільйона гривень до 811,3 мільйона гривень.
Як зазначає пояснювальна записка, додаткове фінансування буде спрямовано на погашення заборгованості за спожиту в минулих періодах вугільними підприємствами електроенергію для подальшого спрямування цих коштів на розрахунки з "Укрзалізницею" за надані послуги з перевезення вугілля.
Голова профспілки працівників вугільної промисловості Віктор Турманов підкреслив, що реалізація законопроекту не потребує додаткових коштів державного бюджету, але при цьому дозволить погасити зустрічну кредиторську заборгованість підприємств вугільної та енергетичної галузей за струм і вугілля.
Можливо, ці кошти варто було спрямувати Каськіву для створення парових двигунів? Це дуже допомогло б вугільній промисловості.