Митниця проти контрабанди. Хто кого?
Держмитслужба у 2010 році порівняно з 2009 роком має збільшити надходження до казни на 20% до 103 мільярдів гривень. Таким чином, 40% доходів державного бюджету буде забезпечуватися за рахунок мита.
Операція "Щит" перетворила оформлення товарів на кошмар, та попри шквал перевірок митники так і не змогли забезпечили золотий грошовий потік.
Як зіпсувати хліб
Боротьба з контрабандою та чесний імпорт у 2010 році повинні принести державі додаткові 20 мільярдів гривень, прогнозують у Держмитслужбі.
Підстави для збільшення надходжень є. По-перше, з початку року стала оживати економіка, відповідно, зростає імпорт товарів. По-друге, збільшити надходження можна за рахунок мінімізації контрабанди та легалізації тіньового імпорту.
За підрахунками чиновників, через зловживання у митній сфері бюджет щорічно втрачає 50-100 мільярдів гривень. Отже, легалізація навіть 30% тіньового імпорту дозволить виконати поставлений план - додаткові 20 мільярдів гривень.
У першій половині 2010 року імпорт товарів у грошовому вимірі виріс на 30%, але надходження до казни від розмитнення залишилися на рівні 2009 року - 38 мільярдів гривень. Митники пояснюють це тим, що Верховна рада скасувала сплату ПДВ на імпорт газу, що позбавило бюджет 10 мільярдів гривень.
З одного боку, відомство мусить виконати план, інакше його чільники можуть втратити посади. З іншого боку, у них достатньо повноважень, щоб впливати на обсяги імпорту-експорту у ручному режимі, що веде до збільшення хабарництва.
Як наслідок, митники намагаються здерти гроші де завгодно. Приміром, вони звинуватили експортерів зерна у завищенні класифікації збіжжя, що дозволяє отримати більше компенсації ПДВ, і перестали оформлювати товар. Це призвело до невиконання трейдерами контрактів та паніки на українському ринку зерна.
Брендовий секонд-хенд
Втрати від скасування ПДВ митарі вирішили компенсувати за рахунок збільшення митної вартості імпортованих товарів. Тепер вони значно суворіше перевіряють достовірність даних у деклараціях. Зокрема, вимагають підтвердження цін виробників, інакше встановлюють на товар максимальну вартість за класифікацією.
Найбільш ретельно митники перевіряють брендові товари. За словами керівника Держмитслужби Ігоря Калетніка, 97% взуття оформлялося за ціною 1-2 долари за пару, хоча половина цього товару коштує щонайменше 29-30 доларів.
Внаслідок додаткових перевірок кораблі з дорогим взуттям та одягом не могли пройти розмитнення. Мав проблеми імпорт побутової та комп'ютерної техніки, автомобілів, одягу, меблів та інших товарів з високою доданою вартістю. Як наслідок, перевірки затягнулися, а імпортери у квітні припинили роботу.
Однак протистояння тривало недовго - у травні розмитнення товарів прискорилося. Так, якщо у квітні відомство оформило 4 тисячі контейнерів, то через місяць - уже 6,1 тисячі, а в другому кварталі - виконало план на 75%.
Платежі з контейнера збільшилися удвічі до 90 тисяч гривень. Тільки збільшення митної вартості товарів у першому півріччі на 63% забезпечило додаткове надходження до бюджету 2,1 мільярда гривень, що удвічі більше, ніж у 2009 році.
Щоденні відрахування до бюджету у другому кварталі зросли на 100 мільйонів гривень до 350 мільйонів гривень. Митники вдвічі підняли класифікацію імпорту - у митних кодах з'явилися товари під марками "Версаче", "Дольче габана" і "Луї Віттон".
Тимчасом уряд готується внести зміни до Митного кодексу. Зокрема, він хоче ліквідувати імпорт секонд-хенду, під виглядом якого в країну завозяться нові дорогі речі. На думку чиновників, це дозволить зменшити можливості для корупції.
Як повідомив "ЕП" гендиректор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів та дилерів Олег Назаренко, у Митний кодекс також хочуть внести норму про заборону дипломатам передавати чи продавати іншим особам ввезені в Україну автомобілі.
"Це покладе край випадкам, коли через посольства купуються авто без проходження митних процедур. Ми підтримуємо митницю у її боротьбі з "сірим" імпортом. Ми бачимо у депутатів і бізнесменів дорогі годинники, одяг і машини. Однак, за даними митниці, до нас не завозилися навіть труси від "Луї Віттон", - зазначає він.
Нова операція - нові хабарі
Операція Держмитслужби "Щит" чимось нагадує операцію "Контрабанда-стоп", яку проводив п'ять років тому уряд Юлії Тимошенко.
Додаткові посилені перевірки були лише на початку операції, натомість, жодних реформ з дерегуляції так і не провели. Як наслідок, митники просто підняли розцінки на хабарі, а про кожну "раптову" інспекцію на кордоні знали наперед.
Щось схоже відбувається і зараз. Порти завалені товаром, який довго перевіряють митники, але кожен з них розкаже, у якій експедиторській компанії можна швидко розмитнити товар. Частина грошей йде до бюджету, а частина осідає у цих фірмах.
Брендові речі, як і раніше, оформляються як секонд-хенд. Всі інші змушені або платити за товар удвічі більше, або чекати, доки митники його перевірять. Зараз на контейнер встановлена єдина ставка - 160 тисяч гривень, однак фірма - митний брокер бере з клієнта удвічі більше - 320 тисяч гривень, а різницю залишає собі.
Розмитнення ж вантажів подорожчало удвічі - з 20 тисяч доларів до 40 тисяч доларів з контейнера. "Таку суму треба платити певним брокерським конторам", - розповів заступник голови Асоціації роботодавців півдня України Віктор Кудлай.
За його словами, самостійне розмитнення стало неможливим. Водночас, скарги підприємців марні: Держмитслужба вимагає конкретних фактів хабарництва, а їх, за словами Кудлая, неможливо надати через наявність посередницьких схем.
У митників залишається багато повноважень, щоб оминати закони і класти гроші собі в кишеню. Наразі критичні рівні цін визначені для 17 тисяч категорій товарів, що дає змогу охоронцям економічного кордону самим вирішувати, до якої категорії відносити товар і, відповідно, ділити доходи від імпорту між собою і державою.
Проте не всі галузі стикаються з хабарництвом. За словами Назаренка, легальні імпортери авто не мають значних проблем з перетином кордону.
"Офіційний імпортер не буде просити завод занизити вартість товару, інакше з ним просто розірвуть контракт. У нього є усі потрібні документи, тому митникам немає сенсу їх додатково перевіряти, та й хабарі вони не дають", - зазначив Назаренко.
Корупція чи реформи
Не задоволений діями митниці і уряд, який вважає, що відомство погано наповнює бюджет. Однак звільнити з посади ставленика комуністів регіонали навряд чи наважаться, бо це може призвести до розвалу парламентської коаліції.
З моменту вступу на посаду голови Держмитслужби Ігор Калетник зробив все можливе, щоб призначити на керівні пости своїх людей. Лише за березень-квітень відбулося більше 500 кадрових призначень і переміщень у керівному складі служби.
Новому керівництву вдалося централізувати управління - кількість самостійних митниць зменшилася з 45 до 25-27. Обласні митниці тепер займатимуться малим і середнім бізнесом, а великих імпортерів контролюватиме центральний апарат, що, на думку чиновників, дозволить знизити рівень дрібного хабарництва на місцях.
Однак поки залишатиметься стара схема роботи, корупція на митниці домінуватиме, а всі потуги влади посилити боротьбу з порушеннями лише підвищуватимуть хабарі для нечесних підприємців і створюватимуть проблеми для чесних.
Без структурних реформ ефективна робота митниці неможлива, проте бажання уряду змінити ситуацію поки не видно. Так, на фінансування п'ятирічного проекту "Електронна митниця" виділено лише 14 мільйонів гривень з передбачених 1,6 мільярда гривень, а 2010 року планується дати лише 35 мільйонів гривень.
В умовах тотальної тіньової економіки митниця стає фіскальним інструментом, адже забезпечує майже половину надходжень до казни. Отже, Кабмін і далі буде тиснути на відомство, збільшуючи йому плани, воно - і далі "доїтиме" підприємців, а контрабанда тимчасом процвітатиме.
Водночас, спрощення оформлення товарів полегшило б імпорт, збільшило надходження і захистило вітчизняного виробника від контрабанди.
Необхідно тісніше співпрацювати з митницею і самим підприємцям. Як повідомив "ЕП" виконавчий директор асоціації "Укрпапірпром" Едуард Литвак, галузеві об'єднання повинні інформувати митні органи про цінову ситуацію на своїх ринках.
"Ми мали проблеми з нелегальним імпортом, але після того, як створили асоціацію і почали активно співпрацювати з митниками, контрабанда суттєво скоротилася. Зараз ви вже не побачите на ринках іноземні зошити, як було колись", - сказав він.