Уряд залишив міста без кредитів
Виконуючи домовленості з МВФ, Міністерство фінансів фактично заборонило місцевій владі залучати кредити і випускати облігації.
Це ускладнило залучення боргів місцевими органами влади, з якими банки і без того співпрацюють неохоче. 2010 рік їм доведеться прожити, залучаючи мінімум нових кредитів.
Підписавши чергову угоду з МВФ, уряд підсилив курс на економію. За перше півріччя Кабмін вибрав майже половину річного розміру дефіциту бюджету - 26,5 мільярдів гривень із 54-х, обумовлених з МВФ.
Для порівняння, за підсумками першого півріччя 2009 року дефіцит держбюджету складав 10,6 мільярдів. Це говорить про те, що для виконання видатків бюджету уряду Миколи Азарова довелося інтенсивно брати гроші в борг.
Але, згідно з традицією, у другій половині року центральна влада традиційно витрачає набагато більше, ніж збирає.
[B]
Щоб зберегти простір для власного маневру, Міністерство фінансів почало жорстко присікати будь-які спроби міст та областей взяти гроші в борг.
За міжнародними стандартами, центральний і місцеві бюджети, входять до сфери державного управління - а значить, в очах МВФ мають загальний дефіцит.
"Ми ж уклали угоду з МВФ. Одне з дуже важливих положень - це дефіцит бюджету, який дозволить витрачати в рамках заробленого. Звідси і формувались рамки, тому і ввели ось цей показник загальний дефіцит 5% і "НАКівський" 1% - загалом 6%. В нього повинні вкластися і місцеві, і державний бюджети", - розповів перший заступник міністра фінансів Вадим Копилов.
Першою ластівкою нових обмежень стала відмова Мінфіну місту Черкаси, яке хотіло залучити 70 мільйонів гривень на п'ять років під 18% річних. Мерія планувала витратити гроші на ремонт доріг, і навіть підписала попередні документи з Укргазбанком. Про відмову стало відомо 2 серпня.
"Мінфін відмовив з посиланням на технічний меморандум між Україною і МВФ, зокрема, на рішення про скорочення показників дефіциту сектору загальнодержавного управління в 2010 році на 5,5% ВВП, що, по суті, є неприпустимим і неправильним, враховуючи, що цей документ не ратифікований і не є законом ", - розповів "Економічній правді" директор департаменту економічної політики та розвитку виконкому Черкаської міськради Павло Карась.
За Черкасами було заборонено брати кредити Запоріжжю та Харкову. Напевно, список "незадоволених" буде поповнюватися.
За даними рейтингового агентства "Кредит-Рейтинг", 2010 року на ринок муніципальних запозичень планували вийти понад 10 органів місцевого самоврядування, які мають непоганий рівень кредитоспроможності.
Деякі, подібно Черкасам, навіть встигли провести попередні переговори з банками про купівлю облігацій майбутнього випуску.
В кінці цього тижня стало відомо ще про одну відмову. Мінфін заборонив АРК Крим випускати внутрішні облігації на 400 мільйонів гривень.
Зі слів прем'єра автономії Василя Джарти, формальною причиною також став Меморандум з МВФ. Втім, 140 мільйонів на реанімацію підприємства "Кримтролейбус" республіка все-таки отримає, але не в борг, а зі Стабфонду уряду.
Рішення Мінфіну ускладнило і без того нелегке життя муніципалітетів. Справа в тому, що банки і без того неохоче співпрацювали з міською владою.
"Економічна правда" направила запити в 20-ку провідних кредитних установ країни, і лише "Хрещатик" і Erste Bank підтвердили, що ведуть проекти з муніципалітетами.
"Банк кредитує комунальний сектор столиці вже понад 15 років, і постійно знаходиться в процесі розгляду кредитних проектів тим чи іншим позичальникам комунального сектору міста Києва. Суми кредитів становлять від кількох тисяч до 150 мільйонів гривень", - розповів директор департаменту кредитування корпоративного бізнесу КБ "Хрещатик" Роман Мельник
Він також розповів, що банк вже видав кредит Головному фінансовому управлінню КМДА на 450 мільйонів гривень. Сьогодні на розгляді 5-6 проектів на 20-25 мільйонів гривень. Вони можуть бути реалізовані в найближчі декілька днів.
Голова правління Erste Bank Павло Цетковський уточнив, що всього з муніципалітетами працюють до 10-ти банків. Втім, шляхом опитування "Економічній правді" не вдалося зрозуміти, що це за установи.
Найбільш типовою була відповідь, на кшталт "ми не кредитуємо муніципалітети та комунальні підприємства". Зокрема, у відсутності проектів з містами зізналися "ОТП Банк", "ВТБ Банк", "Форум", Укрсиббанк та ПУМБ.і
"У нашого банку є реалізовані проекти кредитування комунальних підприємств, пов'язаних з "Теплокомуненерго", "Газенерго", а також одного ЖЕКу. Вони кредитувалися як в докризовий період, так і в 2010 році. Засоби видавалися на придбання або модернізацію обладнання, на зміцнення виробничої потужності підприємств. Над новими проектами зараз не працюємо", - повідомила заступник голови правління банку "Фінанси та Кредит" Світлана Лотоцька.
За її словами, кредити не носять довгостроковий характер, а забезпеченням зазвичай виступає обладнання , що купується, або ж об'єкти нерухомості.
"З кредитування муніципалітетів - проектів немає. За комунальними підприємствами - поодинокі випадки. Це швидше виняток, ніж правило. Даний сегмент не розглядається в 2010 році як пріоритетний з погляду кредитування. Банк з ними працює з використанням без ризикових продуктів - РКО, депозитні операції, зарплатні проекти", - зазначив начальник управління корпоративного фінансування ПУМБ Сергій Ануфрієнко.
Найбільш радикальний коментар був, звичайно, неофіційним.
"Міська влада - кому вони потрібні? Вони ж безперспективні, в силу різних причин. Говорити про якісь цільові проекти з муніципалітетами або комунальними підприємствами не можливо. Є чіткий комерційний підхід - кредитуємо на загальних умовах", - пояснив представник ще одного з опитаних банків.
Він додав, що для муніципалітетів існує негласне правило - обслуговувати їх потоки повинен державний банк. Але, в той же час, держбанки вкрай неохоче кредитують міста. Тому муніципальні влади звертаються за кредитами в приватні банки, які неохоче працюють з ними - зазвичай кредитор хоче отримати собі частину оборотів, щоб хоч якось застрахуватися від неповернення.
Агентство "Кредит-Рейтинг" вже встигло передбачити, що подібна політика Мінфіну обмежить фінансові можливості українських міст і посилить проблеми, що накопичилися в житлово-комунальній та транспортній сферах.
Меріям стане набагато складніше фінансувати капіталомісткі проекти з оновлення міської інфраструктури.
В агентстві також підкреслили, що міста поки не можуть на повну силу використовувати таке джерело наповнення бюджету, як продаж земель та комунального майна. Попит на ринку нерухомості продовжує залишатися вкрай низьким, і зібрати великі суми вкрай складно.
Як це часто буває, письмово оформленого заборони на залучення місцевими бюджетами боргу не існує. Тим не менш, перший заступник міністра фінансів дав зрозуміти, що і в 2011 році муніципалітети можуть мати проблеми з залученням кредитних коштів.
"Заборони як такої немає. Вона є в рамках загального дефіциту держбюджету. Тобто, будь ласка, у нас дефіцит 5%. Хочете - віддайте все Києву, або Львову. Не має значення. А наступний рік буде 3,5%, потім 2,5%. Важко, але правильно. Ми повинні витрачати стільки, скільки заробляємо", - підкреслив Копилов.
Він додав, що показники боргу повинні бути керованими.
"Якщо ми з вами позичили та інвестували в те, що нам дасть завтра можливість отримувати додаткові доходи, це потрібно робити. Але коли ми з вами робимо позику для того, щоб сьогодні жирно пожити, а завтра трава не рости - я проти. Як тільки ми збалансуємо цю ситуацію, можна буде розвиватися", - підкреслив чиновник.
За і проти кредитування муніципалітетів
За | Скоріше проти | Бачить складності | ||||||
|
|
| ||||||
Які основні складності ви бачите в роботі з такими клієнтами? Чи заважає проектам той факт, що Мінфін не дозволяє містам позичати через прагнення утримати під контролем дефіцит бюджету? | ||||||||
Основна складність або особливість кредитування комунальних підприємств - це певна залежність від ритмічності фінансування їх діяльності з бюджету міста, і те, що багато з них працюють в планово збитковому режимі. Ми не вважаємо, що Мінфін їм заважає працювати. | Такий позичальник є клієнтом з підвищеним ризиком - мова йде про комунальні підприємства. Процедурні складності пов'язані з передачею Банку в заставу об'єктів нерухомості, коли потрібен дозвіл Фонду державного майна. Звичайно, всі ці питання регулюються. | При роботі з муніципалітетами ми можемо виділити такі складнощі: Що стосується комунальних підприємств, то при роботі з ними ми можемо констатувати наступні складності: - Як правило, незадовільний фінансовий стан; - Відсутність можливості запропонувати банку ліквідну заставу. Я не думаю, що заборона Мінфіну на залучення пов'язана зі спробами обмежити дефіцит. Це, швидше, зроблено під тиском МВФ в рамках отримання Україною кредиту від МВФ. | ||||||
Як ви оціните надійність муніципалітетів як позичальників? Чи правильно те, що міста не можуть дати твердого забезпечення під отримані кредити? Що робити, якщо місто чи комунальне підприємство відмовляється платити за кредитом? | ||||||||
Ми оцінюємо муніципалітети як стримано надійного позичальника. Хибно вважати, що міста не можуть дати твердого забезпечення під отримані кредити. Насправді, місцеві ради мають багато повноважень і цінного комунального майна для надання застави банкам. Якщо місто чи комунальне підприємство відмовляється платити за кредитом, рекомендується тісно працювати з міською владою. | Наших клієнтів ми можемо назвати надійними, однозначно. Але при цьому підкреслю - це специфічні клієнти, тому що вони дуже схильні до політичного впливу, коливань в державній системі, що завжди відбивається на стабільності фінансової системи. Ці фактори завжди потрібно брати до уваги. | Кожне муніципальне утворення виглядає по-різному - одні краще, інші гірше. Наявність постійних, затверджених бюджетним законодавством джерел надходжень, невисоке боргове навантаження підтримують інвестиційну привабливість муніципальних боргових інструментів. Тим не менше, існують ризики, властиві виключно муніципальним позичальникам. Твердження про те, що муніципалітети не можуть дати тверде забезпечення, не відповідає дійсності. Міста можуть надавати тверді застави. У тому випадку, якщо є рішення сесії з приводу надання застави, кредитор може відсудити заставу. У той же час, в Україні питання повноти платежів за боргом українських муніципалітетів, не охоплені нормативно-правовим полем. На даний момент вітчизняне законодавство не дає інвесторам важелів впливу на органи місцевого самоврядування у разі дефолту. Крім того, поряд з відсутністю процедури банкрутства органів місцевого самоврядування, що діє стосовно інших суб'єктів господарювання, роль держави в питаннях врегулювання муніципального боргу також обмежена. Тобто центральні органи влади, погодивши на першому етапі рішення муніципалітету про залучення позики, згодом не несуть відповідальності у разі недотримання зобов'язань за борговими платежами. Система заходів щодо захисту інтересів інвесторів, які вкладають кошти в муніципальні позики, зводиться до законодавчих обмежень на здійснення позик до місцевих бюджетів і перевірки відповідності рішень міських рад про запозичення нормам закону. Найбільш вірогідним сценарієм виконання зобов'язань перед кредиторами залишається реструктуризація муніципального боргу з подальшим рефінансуванням. Саме так вчинила після дефолту в 1998 році Одеський міська рада, яка поступово погасила всі прострочені зобов'язання, пред'явлені до погашення. Слід зазначити, що норма, закладена пізніше Бюджетним кодексом України про заборону протягом 5-ти років на здійснення нових запозичень міською радою, що порушили графіки боргових платежів, може призвести до істотного віддалення строків остаточного розрахунку міста-боржника з кредиторами. | ||||||
На який термін і під яку процентну ставку сьогодні можна кредитувати муніципалітети та комунальні підприємства? Чи завжди це цільове кредитування? Якщо так, якими можуть бути джерела погашення позик? | ||||||||
Кредитувати муніципалітети та комунальні підприємства можна з метою поповнення обігових коштів - як правило, в межах бюджетного року. На інвестиційні цілі - залежно від проекту, на 2-3 і більше років. Вартість завжди обговорюється окремо і, як правило, на 1-3% річних менше, ніж кредити комерційним структурам. Це завжди цільове кредитування. Погашатися позики можуть або за рахунок основної власної діяльності, або за рахунок передбачених статей бюджету. | Ми керуємося ринковими ставками - сьогодні це близько 22% у гривні. Кредитування завжди цільове. Джерелом погашення позик є виручка, що отримується підприємством. Ми завжди дуже чітко вивчаємо фінансовий стан підприємства, звертаємо увагу на розмір його дебіторської-кредиторської заборгованості. Збиткові підприємства ми не кредитуємо. | Терміни і ставка не сильно відрізняються від термінів і ставок для інших суб'єктів ринку. Для муніципалітетів цільове використання може бути наступним: Джерелом погашення тіла кредиту виступає бюджет розвитку міста. При цьому, джерелами формування бюджету розвитку виступають, як правило, надходження від продажу землі та комунального майна. Для комунальних підприємств цільове використання може бути практично будь-яким, якщо не суперечить законодавству. Відмінність від муніципалітетів в тому, що останні частіше звертаються за кредитами на покриття касових розривів. Джерелом погашення в даному випадку є виручка від надання послуг комунального підприємства. | ||||||
У вашому випадку, муніципалітет знайшов вас і попросив грошей, або ви знайшли його і запропонували? | ||||||||
Це результат взаємного спілкування | Другий варіант | Таких випадків немає | ||||||
Чи стикалися ви з випадками недобросовісної конкуренції з боку інших банків - наприклад, коли вони спробували відвести клієнта або підкупити чиновників муніципалітету? | ||||||||
У відкриту немає, але певні спроби з боку банків робляться завжди. Наскільки вони коректні, судити не нам. | Не стикалися | Ні, Банк не стикався з подібними випадками, але ми не виключаємо їх ймовірності. | ||||||
Як ви оціните обсяг ринку муніципальних позик в 2010 і в 2011 році? Наскільки перспективним є цей сегмент? | ||||||||
Місткість ринку безпосередньо залежатиме від того, як наповнюється бюджет, і від прорахованих потреб підприємств. Цей сегмент кредитування я б оцінив як специфічний і складний. Перспективним він буде тільки для тих банків, які вміють пристосовуватися до потреб і можливостей комунального сектора і вибудовувати супутні для банків вигоди від спільної співпраці. | Я б цей сегмент розцінювала з точки зору перспективи емісії цільових корпоративних облігацій, але не прямого кредитування. Це не наш стратегічний сегмент. Перспективним його можна було б назвати за умови наявності державних гарантій. | За обсягами важко відповісти, тому що немає досвіду роботи з муніципалітетами. Думаю, що сегмент перспективний при удосконаленні законодавства. Досить подивитися на досвід західних банків. | ||||||
