У Азарова поділили бізнесменів на чотири категорії

Операція "Бюджет", яка проводиться з березня, влітку змінила тактику податкових перевірок.

Митарі вже не проводять масових "масок-шоу" і не сидять безвилазно на підприємствах - вони ретельно аналізують звітність платників у своїх кабінетах.

Головна мета - знайти порушення у документах, що дасть підстави відмовити у компенсації ПДВ та призведе до добровільно-примусових платежів у держбюджет.

Всі навколо - шахраї

Митарі наполегливо виконують поставлене перед ними завдання: скоротити заборгованість держави з ПДВ, не нарощувати нову, збільшити надходження за рахунок "мінімізаторів" та "ухилянтів".

[B]

За перше півріччя податківці збільшили надходження до загального фонду держбюджету на 40%. За результатами контрольно-перевірочної роботи додатково зараховано 13,2 мільярда гривень, що у 2,5 разу більше, ніж торік.

Податкова міліція стягнула з правопорушників 1,8 мільярда гривень, виявила 1,2 тисячі фактів подання необґрунтованих заяв на відшкодування ПДВ на 4,2 мільярда гривень.

Успіхи податківців пояснюються жорстким підходом до тих, хто здає податкову звітність. Якщо рік тому чиновники заплющували очі на певні гріхи бізнесу в обмін на авансові платежі, то зараз за будь-яку помарку у декларації підприємство заноситься у чорний список і підпадає під ретельну документальну перевірку.

Фіскали дивляться, як підприємство платить за всіма видами платежів, і якщо за будь-яким з них є питання, про податковий кредит чи повернення ПДВ годі й мріяти. Вийти із ситуації можна за допомогою добровільних авансових платежів, але від додаткових перевірок це не застрахує.

Податкова активність, яка не послабшала навіть влітку, зрозуміла. Уряд готується до 1 січня 2011 року перейти на автоматичне відшкодування ПДВ, тож поставив перед податковою завдання до кінця року відокремити чесних платників від нечесних, скоротивши тим самим суму заявок на повернення податку.

Сказано - зроблено. Фіскали сьогодні ділять платників на чотири категорії.

До першої відносяться сумлінні клієнти, які вчасно надають задекларовані зобов'язання, що відповідають середньогалузевим або їх перевищують. Таких щасливчиків чекає лише моніторинг їхніх платежів до бюджету, натомість проблем з прийомом декларацій та відшкодуванням податку не буде, обіцяють митарі.

Другу категорію дадуть тим, хто має хоча б один фактор ризику або помічений у зв'язках з підприємствами із групи ризику.

Третя категорія визнається шахрайською. Такі фірми були помічені у мінімізації податків, декларували незначні суми або збитки, відсутні за вказаною адресою.

До четвертої зарахують фіктивні підприємства. Їх очікує суворий контроль і санкції аж до закриття підприємства.

Друга і третя категорії будуть під особливою увагою, до них застосовуватимуть різні методи перевірок. Очевидно, що процедура ділення бізнесу на "касти" непрозора і залежить від примх податкової, тож підстави для корупції збережуться.

Результатом операції "Бюджет" стало масове неприйняття декларацій від платників ПДВ, загалом з початку 2010 року не прийнято 35 тисяч декларацій.

Митарі "сканують" 2,7 тисячі підприємств, які мають валовий дохід понад 70 мільйонів гривень і податкове навантаження менше 1%. У 2010 році відбулося 819 таких перевірок, донараховано 2 мільярди гривень, зменшено збитків на 2,5 мільярда гривень, заявлених сум до повернення ПДВ - на 1 мільярд гривень.

Перевірки з кабінетів

У 2010 році податківці вирішили зменшити виїзні перевірки, адже це забирає багато часу і викликає зайвий галас. До того ж, для таких операцій потрібно мати аргументовані підстави. Тепер основна увага приділяється кабінетній роботі.

Однак виявилося, що такі перевірки можуть бути більш небезпечними, ніж виїзні, оскільки роботу кабінетних клерків проконтролювати набагато складніше.

Митарі встигли розділили всі невиїзні перевірки на камеральні, тобто кабінетні, і невиїзні документальні. Тим самим, вони отримали легальну можливість розширити свої повноваження і збільшити штрафні санкції.

Камеральні перевірки проводяться винятково за даними податкових декларацій. Невиїзні документальні передбачають перевірку не лише податкових декларацій і звітів, але й інших документів, пов'язаних із сплатою податків та зборів.

Внаслідок камеральної перевірки підприємця може очікувати штраф на рівні 5% від суми донарахованого зобов'язання, внаслідок невиїзної документальної - 10%.

Основна увага надається перевіркам під час прийняття декларацій та інших звітних документів, після чого складається враження про платника.

Навесні податкові служби отримали з центру телеграму, яка вимагала від них не приймати декларацію із заповненою графою "26" - платник ПДВ, натомість, слід було відображати від'ємне значення у графі "25,2".

Таким чином, підприємці начебто добровільно відмовлялися від відшкодування ПДВ, натомість отримували право на податковий кредит. Така комбінація забезпечила чиновникам можливість законно проводити позапланові перевірки на предмет правильності формування сум податкового кредиту.

Під прицілом великі і малі

Податківці вже дали зрозуміти, що перевірятимуть підприємства переважно за рівнем податкового навантаження, який формується за 30 критеріями і порівнюється із середніми показниками у галузі.

Приміром, якщо в енергетиці і газовій галузі податкове навантаження з ПДВ сягає 7-10% від продажів, то фірма не повинна мати проблеми з прийомом документів.

Як повідомив голова ДПА Олександр Папаіка, підприємцям вже підвищили навантаження на 2-3%, що призвело до сплати у казну "сотень мільйонів" за рахунок тих, у кого податкове навантаження нижче за галузеву норму.

Все це, за його словами, дало змогу скоротити кількість перевірок на 30%, а малий і середній бізнес взагалі перестали перевіряти.

Щодо малого бізнесу головний податківець трохи лукавить, адже ДПА під гаслами боротьби з "мінімізаторами" проводить відбір фізосіб-підприємців, які використовуються як ланка для мінімізації податків. Основна увага приділяється тим "фізикам", які займаються операціями з нерухомістю і цінними паперами.

Не оминуть чиновники і тих, хто працює в алкогольній і м'ясо-молочній галузях та на ринку пального, де часто проводяться оптимізаційні схеми. Відібрані підприємства відомство внесе у графік планових перевірок.

У планах митарів - збільшити термін перевірок у півтора-два рази, підвищити розмір штрафів за порушення податкового законодавства та запровадити інститут інформаторів з числа партнерів, конкурентів і працівників фірм, дані яких можуть стати підставою для позапланових перевірок підприємств.

Втім, ці плани можуть зазнати краху, якщо Верховна рада "несподівано" ухвалить законопроект, внесений депутатами "групи Портнова", який пропонує скасувати податкову міліцію як неефективний і корумпований орган.