Рейтинг надійності найбільших українських банків

"Економічна правда" публікує черговий рейтинг найбільших українських банків. Як і в минулорічному рейтингу, оцінки присвоювалися за результатами експертного опитування.

В ході опитування було оцінено 25 найбільших українських установ за розмірами активів на початок другого кварталу 2010 року.

Цього разу фахівці десяти провідних інвестиційних компаній України заповнили таблицю, у якій кожен банк характеризується за вісьмома критеріями.

До складу опитаних "Економічною правдою" компаній увійшли "Альтана Капітал", "Сократ", Foyil, "ТАСК", BG Capital, "АРТ-Капітал", "Драгон Капітал", "Конкорд", "КІНТО" та "Бонум Груп".

Мед і дьоготь

Найбільш стійким, на думку експертів, є "ІНГ Банк Україна". Він також виявився лідером за п'ятьма з восьми показників. До певної міри, це справедливо.

"ІНГ" згорнув в Україні роздрібний проект і ще недавно готувався закривати бізнес зберігача. Він переважно обслуговує великі підприємства з іноземним капіталом. А вони, хоч і постраждали від кризи разом з усією економікою, все ж залишаються на плаву.

Якщо порівняти "ІНГ Банк Україна" з автомобілем, вийде невеликий двомісний спорткар. Безумовно, він почуватиметься краще, ніж маршрутне таксі, що перевозить населення та випадкові вантажі.

Також до п'ятірки лідерів увійшли "ВТБ Банк", Unicredit Bank, Укрсоцбанк і дочірній банк "Сбєрбанку Росії" в Україні. Лідер опитування, проведеного у квітні 2009 року, - "Райффайзен Банк Аваль" - цього разу опинився лише на шостому місці.

Лідерство у загальному заліку можна розшифрувати наступним чином.

Банк має непогані формальні показники: якість кредитного портфеля, платоспроможність клієнтів і поточну стійкість. Власники налаштовані працювати - банкрутувати установу вони не планують. Банком добре керують і думають про поліпшення відносин з клієнтами.

Безумовно, скрізь є нюанси. Наприклад, редакція з подивом виявила, що в першу п'ятірку потрапив банк, послуги якого завжди вважалися одними з найдорожчих на ринку. А ще він славився системним обманом клієнтів.

Це і приховані комісії, і подорожчання послуг без попередження, і всілякі штрафи, і телефонний терор, і нерозумні процедури. За такої "популярності" банк довгі роки "виїжджав" на активних рекламних кампаніях.

Аналітики і чиновник

Минулого разу було шість критеріїв оцінки банків. Нині для більш адекватної оцінки було додано ще два: "Рівень роботи з клієнтами" і "Стратегія роботи на ринку з точки зору довгострокового стабільного розвитку".

"Економічна правда" спробувала скласти свою модель ідеального банку. Відповідно до неї, кожен з восьми критеріїв має певний вплив на загальне самопочуття установи. Цей вплив був конвертований у відсотки.

Критерій "Якість кредитного портфеля" отримав 16%, "Рівень роботи з клієнтами" - 9%, "Якість і лояльність клієнтської бази" - 8%, "Імідж" - 10%, "Професійний рівень менеджменту" - 8%, "Рівень материнської підтримки" - 18%, "Стратегія роботи на ринку" - 11%, "Поточна фінансова стійкість" - 20%.

Розподіл питомих ваг не було взято зі стелі. Крім опитування аналітиків, "ЕП" для роботи над рейтингом залучила високопоставленого чиновника, який працює у банківському нагляді НБУ. Із зрозумілих причин він залишиться неназваним. Вказані відсотки стали наслідком підрахунку середнього значення оцінок групи аналітиків і цифр чиновника - 50 на 50.

Редакція припускає, що за підсумками цього опитування теж будуть банки, не задоволені своєю оцінкою.

Минулого разу "Економічній правді" дорікали, що вона пішла шляхом експертного опитування. "Оцінка банку не може робитися на підставі думок аналітиків. Вона повинна даватися тільки на основі аналізу фінансових показників", - так звучала типова претензія.

Перший аргумент редакції незмінний: банки були і залишаються закритими структурами. За публічними фінансовими показниками можна судити лише про розміри установи. Ці цифри не дозволяють відповісти на головне питання: надійний банк чи ні?

Зрозуміло, що банки не хочуть, аби сторонні порпалися у їхній "білизні". Тому вони приховують такі цікаві показники, як обсяги інсайдерського кредитування, характеристики кредитного портфеля чи рівень прострочення.

Типовий діалог журналіста з банками виглядає так.

- Ви не маєте права давати такі оцінки.

- Чому?

- Вони засновані на висновках аналітиків, а не на цифрах.

- Ви надасте нам такі цифри?

- Ні.

- А як нам тоді визначити стан вашого банку?

- У нашого банку відмінний стан. Читайте прес-релізи. Ось, наприклад, ми оголосили нову акцію "Літо в кожну оселю".

Другий аргумент "Економічної правди" на захист рейтингу - довіра до аналітиків. Опитані експерти - це провідні інвестиційні компанії та компанії з управління активами в Україні.

Редакція схильна не сумніватися у їхній репутації. Імовірно, ці компанії ретельно вивчають ті самі фінансові показники банків. Крім того, вони володіють неофіційною інформацією.

Річ у тім, що ці компанії купують і продають акції та облігації більшості банків. А якщо в установи нема своїх цінних паперів, то у ній обслуговуються підприємства, роботу яких відстежують аналітики. Отже, оцінки взяті не зі стелі.

Якщо ж хтось з аналітиків і допустив помилку - не страшно. Наявність відповідей десяти компаній згладжує такі вади.

Гроші і портфелі

Найвагомішим з восьми показників став критерій "Поточна фінансова стійкість". Він замінив відразу кілька нормативів, за якими НБУ визначає самопочуття банку. Цей критерій показує, чи справиться банк з усіма платежами сьогодні і завтра, і чи зможе він повернути депозити.

Цей показник не працюватиме тільки в одному випадку: якщо власники установи вирішать вивести з нього всі гроші. Втім, у таких випадках безсилий навіть НБУ з його надпотужним каральним апаратом. Знищити банк можна за день, і зловмисників ніхто не зупинить.

У п'ятірку лідерів за критерієм "Поточна фінансова стійкість" увійшли лише три банки з попередньої п'ятірки лідерів - "ВТБ Банк", Укрексімбанк та Укрсоцбанк. На першому місці - "ІНГ Банк Україна". П'яте місце - за Unicredit.

Спірним виявився показник "Рівень материнської підтримки". Незважаючи на високу вагу, він викликав цілком протилежні оцінки аналітиків.

Є традиційна точка зору.

"При оцінці запропонованої групи банків більш високі бали були віддані іноземним установам. Вони мають ряд переваг порівняно з національними аналогами. Це більш широкі можливості із залучення додаткових ресурсів, впровадження нових технологій і наймання висококваліфікованого менеджменту", - розповів аналітик ІГ "ТАСК" Вадим Ємець.

Також експерт відзначив, що в жодному банку з іноземним капіталом не була введена тимчасова адміністрація. На його думку, це також свідчить про надійнішу роботу фінансових установ з іноземним капіталом. Втім, є виняток.

"За показниками надійності та ефективності ПриватБанк не поступається банкам з іноземним капіталом", - підкреслив він.

Інші аналітики мають протилежний погляд на стійкість "іноземців".

"Кажуть, іноземні установи дуже люблять Україну, і ніколи не дадуть "впасти" своїм "дочкам". Ці надії ілюзорні. Якщо проблеми в Європі посиляться, то материнські банки не зможуть допомогти. Хвалені банки із західним капіталом впадуть так само швидко, як і інші", - відзначив глава інвестиційного відділу КУА "Бонум Груп" Олександр Спасиченко.

"Люксовість" дозволила "ІНГ Банку Україна" лідирувати і за третім показником - "Якість кредитного портфеля".

На диво, на друге місце тут вийшов Укрексімбанк, який серед клієнтів має проблемний "Нафтогаз". За оцінками аналітиків, якість його кредитів за рік покращилася з 5,17 до 6,89 за десятибальною шкалою.

Слід відзначити, що загальний стан кредитних портфелів у 2010 році покращився. В опитуванні-2009 оцінка портфеля кращого з банків становила 6,8, а середня - 4,96. У 2010 році максимальна оцінка дорівнює 7,56, а середня - 5,36.

Втім, це правило стосується не всіх. Наприклад, якість портфеля Укрсоцбанку у 2010 році аналітики оцінили нижче. У "ВТБ Банку" вона залишилася на колишньому рівні.

Ощадбанк, хоча й знаходиться у державній власності і демонструє прибуткову діяльність, має низьку оцінку. "Це пов'язано з надвисокою концентрацією кредитного портфеля в одного емітента. Це "Нафтогаз України", - підкреслив Ємець.

У той же час логічно, що найнижчі оцінки отримали фінансові установи, у яких вводиться тимчасова адміністрація НБУ, і перспективи подальшого існування яких - туманні.

Загалом, імідж банків формується як суб'єктивне уявлення про якість послуг, надійність та спроможність виконувати власні зобов'язання.

Під час оцінки ключовим позитивним фактором була наявність потужного акціонера - держави або іноземної групи. Негативно на оцінку іміджу впливала історія з тимчасовою адміністрацією, куратора від НБУ або звернення про рекапіталізацію до держави.

Варто відзначити оцінку Промінвестбанку - першої установи, що постраждала від фінансової кризи, і в яку була введена тимчасова адміністрація НБУ. У 2010 році оцінка іміджу банку склала 5,6, тоді як 2009 року - 4,57.

Найвищий, за оцінками експертів, рівень іміджу сьогодні мають "ІНГ Банк" та "Райффайзен банк Аваль". Найгіршим було визнано імідж "Надра Банку", долю якого досі остаточно не вирішено, та проблемного "Родовід Банку".

Що скажуть банкіри

"Економічна правда" звернулася за коментарями до самих банків. Вони дали своє бачення, як змінився стан установ за кожним з критеріїв. На питання відповіли голова правління "VAB Банку" Петро Барон та начальник відділу стратегії OTP Bank Євген Зинов'єв.

1. Якість кредитного портфеля

"З точки зору неповернення, портфель був зафіксований до кінця 2009 року. Тобто більшість проблемних кредитів або кредитів, що перебувають під ризиком, вже ідентифіковані.

Під них були або сформовані резерви, або проведені програми реструктуризації. За цими позиками ведеться планомірна робота, тому значного погіршення якості портфеля бути не повинно.

Навпаки, банки починають кредитувати, тим самим розмиваючи частку "неповернення" за рахунок видачі нових, більш якісних позик. Так що якісно портфель поступово буде поліпшуватися ", - вважає Петро Барон.

"Якість кредитного портфеля у 2010 році погіршувалася, але вже більш повільними темпами", - відзначив Євген Зинов'єв.

2. Рівень роботи з клієнтами

"За останні два роки якість обслуговування на ринку фінансових послуг суттєво зросла. У період кризи клієнт більш чутливий до цього критерію при виборі банку-партнера, і досить швидко реагує на те, наскільки хороший сервіс він отримує.

Робота з клієнтом передбачає безперервний процес вдосконалення якості послуг. Сьогодні ми бачимо, наскільки активно банки підтримують цей напрямок", - відзначив Барон.

"Якість обслуговування клієнтів поступово поліпшується", - відзначив Зінов'єв.

3. Якість і лояльність клієнтської бази

"Погіршуються", - сказав коротко Зинов'єв.

Петро Барон був, навпаки, більш позитивний.

"Старання банків підвищити якість і лояльність клієнтів чітко простежується за двома напрямками: у вибудовуванні відносин з вкладником і в позиціонуванні кредитних вимог. У цей період фінансові установи активно пропонували всілякі акції та надбавки за депозитами, заохочуючи тривалість відносин з банком.

Мотиваційні інструменти застосовувалися і для підвищення лояльності окремих сегментів потенційних клієнтів. Банки пропонували позичальникам різні програми реструктуризації: від кредитних канікул до переведення клієнтів на більш низькі ставки.

У 2010 році установи зосередилися, перш за все, на існуючих клієнтах з позитивною кредитною історією, підкреслюючи пріоритетність співпраці з ними.

Все це впливало на споживача, підвищуючи його інформованість про банківські продукти, зацікавленість у розвитку довгострокових і довірчих відносин з банком", - сказав він.

4. Професіоналізм менеджерів

"Криза підняла рівень професіоналізму менеджерів", - вважає експерт OTP Bank.

"Професіоналізм менеджерів можна оцінити за зміною фінансових показників банку, за складом команди до і після кризи. Якщо команда зазнала мінімум змін, це свідчить про високий професіоналізм менеджера", - підкреслив керівник VAB Банку.

5. Стратегія роботи на ринку з погляду довгострокового розвитку

"Багато банків переосмислили пріоритети роботи з клієнтом і почали зміщувати акценти у бік глибшого і прицільнішого співробітництва із споживачем. Серед основних пріоритетів - орієнтація продуктових лінійок на потреби клієнта, швидке і якісне обслуговування, впровадження нових технологій", - розповів Барон.

"Банки почали розробляти довгострокові конкурентні та портфельні стратегії", - зазначив Зінов'єв.

6. Поточна фінансова стійкість

"Фінансова стійкість поліпшилася, оскільки приплив ресурсів значно випереджає темпи зростання кредитування", - зазначив Зінов'єв.

Рейтинг ТОП-25 банків України згідно з оцінками аналітиків

В опитуванні брали участь компанії "Альтана Капітал", "Сократ", Foyil, "ТАСК", BG Capital, "АРТ-Капітал", "Драгон Капітал", "Конкорд", "КІНТО" та "Бонум Груп".

Рівні оцінювання: 10 - ідеальний, 9 - високий, 8 - хороший, 7 - стабільний, 6 - задовільний, 5 - середній, 4 - слабкий, 3 - поганий, 2 - жахливий, 1 - катастрофічний, 0 - нульовий.

Представлений рейтинг не є істиною в останній інстанції, а лише результатом середнього арифметичного оцінок, отриманих в результаті опитування аналітиків зазначених інвесткомпаній.

"Економічна правда" при користуванні рейтингом радить також враховувати щопіврічний аналіз фінансових показників.

Варто також зазначити, що, на думку "ЕП", серед усіх суб'єктивних оцінок банківського сектора оцінювання фінансових аналітиків як учасників фінансового ринку є одним з найбільш авторитетних та справедливих.

Саме тому рейтинг може стати орієнтиром для потенційних клієнтів та партнерів банків щодо стану фінансового сектора країни загалом та окремих банків зокрема.

За підсумками рейтингу, банки можна умовно поділити на декілька груп за рівнями оцінок.

До першої групи не потрапив жоден банк. До групи "хороших" увійшов лідер - "ІНГ Банк Україна".

До групи "стабільних", як і 2009 року, увійшло вісім банків, серед яких сім - в іноземній власності і один державний: "Райффайзен банк Аваль", Укрсиббанк, Укрсоцбанк, Укрексімбанк, "ВТБ банк", Унікредитбанк, "Ерсте банк" та Дочірній банк Сбєрбанку Росії. Два останні виявилися новачками у групі "стабільних".

У свою чергу, "місце під сонцем" втратив банк "Форум", оцінка якого за рік впала з 7,15 бала до 6,29 бала.

Криза у вітчизняному банківському секторі поволі відступає, тому до найнижчої категорії не потрапив жоден з 25 найбільших українських банків. Жахливим стан справ було визнано лише у "Надра Банку", а поганим - у "Родоводі" та Укргазбанку.

Ще 13 установ потрапили до групи банків з середнім рівнем, тобто таких, які мають певні проблеми та труднощі, але існує можливість для їх подальшого розвитку та виходу з кризи.