Українська пенсія: ні жити, ні вмерти

На початку 2010 року відома телекомпанія звернулася до автора з проханням прокоментувати "проблеми на ринку недержавних пенсійних фондів", чим дуже його здивувала.

Такий інтерес до "якихось там НПФ", про існування яких в Україні знає хіба що невелике коло "гурманів"... Щось тут не сходилось.

"Таємниця" відкрилася при зустрічі: питання стосувалося недержавних фондів накопичувальної пенсійної системи США та країн ЄС, інформація про "проблеми у роботі" яких дійшла до української преси.

Спроби автора перевести розмову на ринок українських НПФ, що в умовах кризи достойно працює і, на відміну від інших фінансових установ, повністю виконує свої зобов'язання перед громадянами, результату не дали. Відома телекомпанія вперто робила акцент на тезі "як добре, що у сусіда корова здохла".

Довелося розчарувати: по-перше, не "здохла", а по-друге, не треба за них так сильно хвилюватися - вони цілком справляться самі. Здавалося, журналісти повірили. З'явилася навіть надія, що в Україні хоч почнуть говорити про накопичувальну пенсію від НПФ, а згодом - і до справ перейдуть.

Минуло більше року. І поки космічні кораблі нуртують просторами всесвіту, тобто поки триває суперечка про доцільність запровадження обов'язкової накопичувальної пенсійної системи, показники недержавних пенсійних фондів світу кращають, а їх похилого віку учасники п'ють коктейлі, ніжачись на курортах.

Днями компанія Towers Watson, що не перший рік моніторить найбільші ринки накопичувальних недержавних пенсійних фондів світу, оприлюднила дані за 2009 рік. І що ж ми бачимо? Світові пенсійні активи приватних фондів найбільших ринків світу склали 23,3 трильйона доларів. Саме трильйонів доларів - це не помилка.

Для наочності: ціна цієї суми - 600 тисяч тонн золота за його нинішніми біржовими котируваннями. І все це - приватні накопичення громадян у недержавних пенсійних фондах, їх джерело упевненості у завтрашньому дні.

За 2009 рік приватні пенсійні накопичення громадян зросли майже на 3 трильйони доларів або на 15% порівняно з 2008 роком. Таке збільшення, пишуть експерти Towers Watson, навіть для них було "різким і несподіваним". Найбільші ж пенсійні фонди світу за 2009 рік "перекрили" падіння активів 2008 року.

Динаміка активів накопичувальних пенсійних систем найбільших ринків світу, трильйони доларів

Джерело: Towers Watson

Серед країн найбільша частка приватних пенсійних коштів належить громадянам США, Японії та Великобританії, хоча в останні роки вона зменшується - саме частка, бо сума збільшується. Водночас в останні роки "на арену" вийшли Австралія, Бразилія та Південно-Африканська республіка.

Активи накопичувальних пенсійних систем, кінець 2009 року

Джерело: Towers Watson

На 1 січня 2010 року загальні пенсійні активи тринадцяти найбільших ринків світу сягали 70% їх ВВП, тоді як у 2008 році вони становили 58%. Найбільший відсоток пенсійних активів відносно ВВП - 120 - у Нідерландах. В Україні ж активи накопичувальної системи складають лише 0,1 мільярда доларів або 0,8% ВВП.

Нині пенсійні кошти накопичувальної системи є не лише приватним багатством громадян цих країн, але й тією "фінансовою подушкою", що не дозволила глибоко впасти їх економікам у кризовому 2008 році. Так буде і надалі.

На кінець 2009 року 54,4% цих пенсійних активів були інвестовані в акції, 28% - в облігації, 17% - у нерухомість та депозити, 2% - залишилися у готівці.

Інвестування пенсійних грошей в акції зросло з 48% у грудні 2008 року до 54,4% у кінці 2009 року. Найбільший відсоток інвестицій в акції здійснювали недержавні пенсійні фонди США, Великобританії та Австралії.

Більш консервативну політику - вклади в облігації - вели приватні пенсійні фонди Нідерландів, Швейцарії та Японії. Загалом, за рахунок зміни інвестиційної стратегії - більший внесок в акції - стабільно зростали пенсійні активи у 2009 році.

Завдання пенсійної системи - забезпечити людей достойним доходом у старості відповідно до особистого внеску кожного. При цьому пенсійна система не має бути тягарем для економіко-технологічного розвитку держави, тобто вона не повинна створювати надмірний тиск на державні фінанси, працюючих громадян і бізнес.

Більш того, сучасна пенсійна система є джерелом довгострокових фінансових ресурсів країни. Прикро, але пенсійна система України цим вимогам не відповідає.

Формальне запровадження у 2004 році трирівневої пенсійної системи так і залишилося на папері. Життєво важливе для всіх громадян питання пенсійного забезпечення та пенсійної реформи політичні гравці держави перетворили на футбол, пасуючи його одне одному під час передвиборних кампаній.

Тимчасом пенсія, як і в радянські часи, вважається "державною допомогою". Уряди ж до проблем накопичувального пенсійного забезпечення ставляться приблизно так, як радянські газети кінця 1980 років - до неформалів і кооператорів.

Як наслідок, державному Пенсійному фонду катастрофічно не вистачає власних грошей для виконання величезних виплат. У 2009 році він забезпечував себе власними ресурсами тільки на 65%, і тому колосальні трансферти з держбюджету на підтримку фонду, започатковані 2004 року, постійно збільшуються.

Якщо у 2004 році цей показник становив 5,9 мільярда гривень, то у 2010 році - аж 67,8 мільярда гривень.

У 2010 році доходи і видатки Пенсійного фонду мають скласти 192 мільярди гривень - 624 тонни золотом, до речі. З них сам фонд "заробить" лише 121,8 мільярда гривень, тобто 63% необхідної суми. Все інше - трансферти з бюджету, які могли б піти, скажімо, на реформу ЖКГ, охорону здоров'я чи будівництво доріг.

При цьому пенсії більшості громадян були і залишаються мізерними, оскільки в рамках існуючої системи проблему забезпеченої старості вирішити неможливо.

Починати слід з реальної пенсійної реформи, введення і розвитку накопичувальної складової - як обов'язкової, так і через недержавні фонди. Ці новації мають стати предметом широкого обговорення, бо вони стосуються всіх, включаючи молодь.

Наразі ж соціологічні опитування свідчать, що абсолютна більшість населення не задоволена існуючою пенсійною системою. Як сумно жартують літні люди, на нинішню пенсію не можна ні жити, ні вмерти.

Віталій Мельничук, віце-президент ПАТ "КІНТО", народний депутат першого скликання, для ЕП