Законотворчість: драконівський фіскал - капіталізму

У четвер Верховна рада авральними темпами прийняла у другому читанні та в цілому законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Саме за такими нейтральними назвами, як правило, ховаються численні напасті не тільки для українського бізнесу, але й для усіх громадян.

Поправки, внесені депутатами до другого читання, суттєво змінили положення законопроекту, дещо пом'якшивши початковий кавалерійський наскок уряду. Хоча, можливо, все так і було задумано з самого початку.

На які ж поступки пішла урядова коаліція під тиском громадськості та парламентського бізнес-лобі?

На початку розгляду поправок депутати розширили повноваження податкової служби щодо перевірок законодавства з охорони праці на всіх підприємствах та організаціях незалежно від форми власності.

Одіозна норма була пом'якшена пропозицією депутата з фракції Партії регіонів Віталія Хомутинніка, яка обмежила такі перевірки лише рамками податкового законодавства.

Намагання багатьох депутатів відхилити цю новелу більшість проігнорувала. Як стало зрозуміло пізніше, вона тільки розігрівалася.

Отже, наступ на підприємців продовжився. Терміни планової виїзної перевірки збільшилися з 20 робочих днів до 30, а щодо суб'єктів малого підприємництва - з 10 до 20 робочих днів. Тривалість позапланової виїзної перевірки зросла з 10 до 15 днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - з 5 до 10 робочих днів.

Якщо податківці у ці строки не вкладатимуться, то подовження термінів проведення планової виїзної перевірки можливе на термін до 15 днів замість 10, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - до 10 робочих днів замість 5.

Але й це ще не все. Згідно з урядовими ініціативами, Мінпраці, фінансові органи, податкова, профспілки, інші організації мають право одержувати від підприємств та їх працівників інформацію та відвідувати місця здійснення господарської діяльності під час виконання трудових функцій найманими працівниками.

Депутату від БЮТ Сергію Терьохіну вдалося відстояти позицію, що податківці можуть діяти таким чином лише у випадках, передбачених законодавством.

Тепер є де розгорнутися і небайдужим громадянам, які завжди готові рахувати чужу власність і зазирати у кишеню сусіда. Податкова міліція уже чекає на них. При отриманні інформації про ухилення платника від оподаткування приймається рішення про проведення позачергової податкової перевірки без попередження.

Цікаві нововведення торкнулися і правил біржової торгівлі. Відтепер не можуть бути предметом біржової торгівлі речі, визначені за індивідуальними ознаками, а також будь-які вживані товари, включаючи транспортні засоби та капітальні активи.

Предметом біржової торгівлі можуть бути партії однорідних товарів, не менше двох одиниць, що оформлені одним товарно-супровідним документом. Так депутати ліквідували популярний спосіб мінімізації податків при продажі рухомого майна. Можна порадіти за нотаріусів, які вже чекають продавців та покупців авто.

Окрім витрат на нотаріальне посвідчення угоди, продавцю доведеться оплатити і послуги оцінювача, оскільки об'єкт оподаткування буде визначатися на підставі наданої ним довідки про вартість майна, що продається.

Правда, поряд з поганими новинами для автолюбителів, у другому читанні депутати приготували їм своєрідну компенсацію, послабивши раніше передбачений акцизний тиск на бензин.

Драконівський пункт, що передбачав авансову сплату ПДВ в розмірі 20% від суми акцизного збору одночасно із сплатою акцизного збору, починаючи з 1 січня 2011 року, у другому читанні було виключено.

Цікава ситуація склалася з питанням про імпорт газу. Згідно з пропозицією депутата з фракції Партії регіонів Дмитра Святаша, паливо звільняється від сплати ПДВ. Чого не зробиш для флагманів вітчизняної сировинної економіки!

Ця норма діяла до 2007 року, проте через підводні корупційні течії була скасована. Тепер "Нафтогаз" не сплатить митниці щонайменше 7 мільярдів гривень, а от податківці можуть зітхнути: відшкодовувати ПДВ уже не доведеться.

З голосу депутати прийняли поправку, яка забороняла банкам формувати страхові резерви за гарантіями за рахунок валових витрат. Проте згодом це питання переглянули і повернули дозвіл формувати резерви під гарантії. У 2010 році частка страхових резервів, які банки віднесуть на валові витрати, складе 40%.

Держава вирішила взяти під контроль і великих платників податку. Так, платник податку, крім банків та інших фінансових установ, який отримує дохід від будь-якої діяльності більше 100 мільйонів гривень на рік, повинен у наступному році подати податковому органу фінансовий звіт у відповідні терміни.

Крім того, законопроект зобов'язує ці компанії надавати фіскалам ще й бухгалтерські звіти. Великі підприємства повинні будуть також вести облік різниці, що виникає при застосуванні цих двох методів обліку їх роботи.

Круто було обмежено суми збитків, які підприємці могли відносити на валові витрати. Так, 2010 року у складі валових витрат платника податку враховується 20% суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося на 1 січня 2010 року.

Для збалансованості механізму скасування "касового" методу визначення доходів за кредитними операціями доходи від кредитних операцій банків, нараховані з 1 січня 2009 року, але не отримані на 1 січня 2010 року, включаються до складу валового доходу банку на дату їх фактичного отримання.

Однак у другому читанні під тиском банківського лобі було внесено доповнення, що норми зазначеного пункту не застосовуються, якщо доходи від кредитних операцій банків, нараховані з 1 січня 2009 року до 1 січня 2010 року, включені до складу валового доходу протягом 2009 року.

За свідченнями депутата з фракції НУНС Станіслава Аржевітіна, сьогодні більше 30 мільярдів гривень є нарахованими, але не отриманими від клієнтів процентами.

Під час другого читання депутати не обійшли і винні акцизи.

* - гривні за літр спирту 

Наприкінці розгляду закону депутати прирівняли до слабоалкогольних напоїв столові вина. Чи то обранці втомилися від розгляду численних правок, чи то була проведена блискуча робота винних лобістів, але факт очевидний: сухими винами тепер можна торгувати не тільки у лікарнях, але й біля шкіл і дитсадків.

Також коаліція вилучила драконівську норму щодо штрафування банків, які не сплатили податки з виданих на зарплату коштів.

Дещо відстояли свої доходи і виробники напоїв. Вони нарікали, що ставки збору за воду значно перевищують ставки у країнах-сусідах: у Болгарії - 0 гривень, у Чехії - 0,53 гривні, у Франції - 1 гривня, в Україні - 3,5 гривні.

Позиції закону, що стосуються акцизів та інших ресурсних платежів, наберуть чинності з моменту його підписання. Норми з оподаткування прибутку підприємств - з 1 липня 2010 року, а питання щодо ПДВ - з 1 червня 2010 року.

Наприкінці спікер засідання комуніст Адам Мартинюк та його партійний керівник Петро Симоненко віртуозно сплели тенета для урядової коаліції. Вони провели через хащі повторних голосувань поправку, яка зобов'язала уряд зібрати збільшені акцизи і збори без очікуваного підвищення цін на товари і послуги.

Тепер у комуністів є залізобетонний привід покинути лави коаліції за будь-якої зручної нагоди, адже ні у кого немає сумнівів, що стрімке зростання споживчих цін після прийняття цього закону - лише питання часу.

На думку авторів законопроекту, один з найпростіших способів поповнення державної скарбниці - підвищення акцизів на тютюн, алкоголь та бензин. У сукупності це начебто дозволить залучити додаткові 4 мільярди гривень.

Однак експерти переконані, що очікування податківців завищені. Схоже, автори документа зробили прості розрахунки: помножили збільшення акцизів на обсяг підакцизних товарів. Насправді ж слід очікувати зниження їх споживання та збільшення кількості контрабанди, зокрема з Молдови та Росії.

Обсяги контрафактної продукції на ринку алкоголю вже зараз оцінюються у 40%. Різке зростання акцизів активізує самогоноваріння, підпільне виробництво та тіньове використання легальних потужностей.

Жодних економічних реформ закон не передбачає. Його дія зачепить широке коло великих і малих підприємств, а також далеких від бізнесу простих громадян.

Шалений тиск адміністративної машини податкової адміністрації та численних контролюючих організацій, помножений на зміни податкового законодавства, знищить будь-які пагони економічного одужання України.

Усе це поставить на межу виживання основу середнього класу - дрібних підприємців, рушійну силу революційних заворушень 2004 року. Кращого подарунку опозиції, ніж цей закон, годі чекати.