Ахметов наблизився до газоносного шельфу

За дорученням уряду Міністерство юстиції готує мирову угоду з компанією Vanco Prykerchenska Ltd, що відстоює у Стокгольмському арбітражному суді право на розвідку й видобуток вуглеводнів на Прикерченській ділянці Чорного моря.

Діяльність цієї компанії була заблокована через претензії колишньої влади, однак уряд Миколи Азарова, без сумніву, постарається помиритися з Vanco. Як відомо, 25% цієї фірми контролює Рінат Ахметов.

Щоправда, всупереч поширеній у пресі інформації, Мінюст поки не надсилав компанії проект мирової угоди, повідомив "Економічній правді" заступник міністра юстиції Юрій Притика. Наразі ідеї фахівців міністерства вивчає Кабмін.

"За результатами усних слухань у Стокгольмському суді, які відбулися 15-17 березня 2010 року, Міністерство юстиції вивчає можливі позитивні й негативні наслідки винесення арбітражного рішення, проробляє шляхи врегулювання цієї суперечки, у тому числі через укладання мирової угоди", - відзначив Притика.

Політичне тло енергетики

Історія з Vanco має два суперечливі моменти.

З одного боку, зараз будь-який початок робіт на шельфі Чорного моря є цінним, оскільки підвищує енергетичну незалежність України.

Для розгортання промислового видобутку вуглеводнів на шельфі потрібно п'ять-вісім років, каже менеджер із зв'язків з громадськістю Vanco Prykerchenska Руслан Скиба. Потім, відповідно до угоди про розподіл продукції - УРП, 70% добутих вуглеводнів будуть належати Україні, додає він.

Інші 30%, які відійдуть інвесторові, вигідніше буде також продавати в Україні, вважають експерти.

"Рентабельність продажу газу буде залежати від того, наскільки просунеться за п'ять років реформа внутрішнього ринку палива. А нафти там буде небагато. У "Чорноморнафтогазу" на мільярд кубометрів газу припадає 30 тисяч тонн нафти", - відзначив директор енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар.

З іншого боку, представники Блоку Юлії Тимошенко протягом останніх трьох років повторюють, що компанія Vanco "створена українськими олігархами для перепродажу права користування шельфом".

При цьому найбільш імовірним покупцем вважається "Газпром", який уже використовує орендоване у норвежців устаткування для глибоководного буріння і, отже, має технічні можливості для роботи на Прикерченській ділянці. І якщо цей перепродаж справді станеться, то про жодну енергетичну безпеку не йтиметься.

Скільки коштує простій

Тимчасом Vanco не проявляє видимої радості з приводу майбутньої мирової угоди. Руслан Скиба відзначає, що компанія буде уважно її вивчати. Можливо, справедливими є побоювання Миколи Азарова щодо того, що компанія захоче компенсації збитків, отриманих унаслідок трьох років невиконання угоди.

Вирішити це питання "у вузькому колі" навряд чи вийде, оскільки DTEK Holdings Ріната Ахметова належить тільки 25% компанії, а ще по стільки ж - міжнародній нафтогазовій корпорації Vanco International, компанії Shadowlight Investments російського бізнесмена Євгена Новицького та фірмі Integrum Technologies.

"Ми не могли вести ніяких робіт на Прикерченській ділянці, тому що попередній Кабмін ігнорував надані нами робочі програми й бюджети на 2009-2010 роки. Відповідно до початкового плану, до кінця 2010 року наша компанія повинна була вже почати буріння двох глибоководних свердловин", - скаржиться Скиба.

Vanco, напевно, усвідомлює, що вона легко довела б у суді неправомірність дій колишнього Кабміну. Хоча, з іншого боку, компанія ще менше зацікавлена затягувати розробку шельфу. Міжнародні трибунали, як правило, тривають дуже довго, тому, імовірно, вона теж шукатиме компроміс.

Шість дір за вісім літ

Тимчасом Vanco намагається переконати громадськість, що вона сама володіє усіма необхідними засобами для розробки Прикерченської ділянки, і перепродавати її не доведеться. Зокрема, один з її засновників, Vanco International, має досвід буріння морського дна біля африканського узбережжя.

Скиба продемонстрував план робіт на перші вісім років, який його компанія зможе почати виконувати, як тільки домовиться з Кабміном.

* Згідно з УРП, інвестор має право утримувати лише ділянки, на яких вестиметься розробка та видобуток корисних копалин, а також ті зони, на яких буде оголошено комерційне відкриття вуглеводнів.

Загалом, якщо мирову угоду підпишуть оперативно, компанії доведеться вже 2010 року виконувати наведений план та інвестувати у ділянку. Тоді й стане зрозуміло, чи права опозиція у своїх обвинуваченнях.