Програма доступного житла: віз попереду коня

Будівельний ринок у 2010 році має шанс отримати чергову порцію державної грошової підтримки.

Рятувати недобудоване житло нове керівництво Мінрегіонбуду збирається за старим сценарієм - за програмою зведення доступного житла, яку 2009 року затвердив Кабмін Юлії Тимошенко.

Втім, програма навряд чи буде виконана. Новим обличчям у відомстві є лише його глава Володимир Яцуба, тоді як майже всі підлеглі його попередника залишилися у своїх кріслах. До того ж, деякі представники сьогоднішньої команди Мінрегіонбуду були авторами недавніх планів із рятування будівельної галузі.

Кожна третя гривня - на "відкати"

Схема допомоги у 2009 році передбачала виділення коштів Державною іпотечною установою фізичним особам, які стояли у черзі на отримання житла. У разі сплати людиною 25% вартості житла, держава надавала їй пільговий кредит на решту суми під 14,6% річних у гривні терміном на 30 років.

Кошти черговиків мали право залучати тільки ті будівельні компанії, об'єкти яких були готові на 70%. Крім того, забудовники повинні були погодитися продавати державі квадратний метр за ціною 2,5-4,2 тисячі гривень. Широкий спред пояснюється різним рівнем розвитку регіонів.

Таким чином, до проекту вдалося залучити 184 компанії, які ще й вибороли це право на аукціонах. За інформацією Мінрегіонбуду, було укладено угоди на придбання 5,5 тисячі квартир, які коштували державі 1,5 мільярда гривень.

При цьому, за словами заступника голови відомства Дмитра Ісаєнка, уряд виділив на 500 мільйонів гривень більше, але охочих не виявилося. "Ми купили житла рівно стільки, скільки було пропозицій. Держава при цьому заощадила, бо під час кризи придбала дешеві квартири", - наголосив чиновник.

Додатково держбюджетом також було профінансовано поліпшення житлових умов для працівників Міністерства оборони та МВС. В цілому, стверджує Ісаєнко, держава 2009 року "влила" у будівництво близько 2,5-2,7 мільярда гривень.

Президент Союзу фахівців з нерухомості України Олександр Рубанов пропонує від вказаної суми відняти щонайменше 30%. На його думку, ці гроші потрапили у кишені чиновників через стандартну для вітчизняного будівництва схему "відкатів".

Навіть не враховуючи корупційний чинник, досягнути основної цілі антикризової програми і вивести будівництво з пригніченого стану не вдалося, кажуть експерти.

"Це дуже невелика сума для галузі. До кризи тільки у Києві щорічно вводилося в експлуатацію 1,2-1,3 мільйона квадратних метрів житла, оціночна собівартість будівництва якого могла становити понад 1 мільярд доларів", - зазначив аналітик інвестиційної компанії Concorde Capital Андрій Гостик.

Скептично оцінив державне субсидіювання і керівник СФНУ. "Як мертвому кадило ця допомога. Для гарного піару такі заходи підходять, а от реальної підтримки галузь не отримала", - підкреслив Рубанов.

Незадоволеними залишилися і деякі забудовники, які не зуміли скористатися урядовими пільгами. Наприклад, дніпропетровська компанія АТЗТ "НВО "Созидатель" не потрапила до списку щасливчиків 2009 року через "дискримінаційні", на думку її керівника, умови відбору.

"З незрозумілої причини до тендера були допущені тільки забудовники, які використовують для залучення інвестицій фонди фінансування будівництва - ФФБ, а компанії, що випустили цільові облігації, залишилися за бортом", - заявив генеральний директор будівельної компанії Леонід Турчин.

Він упевнений, що такі разові грошові вливання допомогли тільки тим компаніям, які вирішили продати свій бізнес і піти з ринку, виконавши зобов'язання перед інвесторами. Мовляв, це краплина в морі для галузі в цілому.

Ісаєнко з цим не згоден. Він запевняє, що 2009 року завдяки фінансовим "ін'єкціям" уряду було введено близько 1,5 мільйона квадратних метрів житла. "Якщо врахувати, що в країні було побудовано 6,5 мільйона квадратних метрів, це не так вже й мало", - зауважив заступник міністра.

Проте, він навів цифри за кризовий рік. За даними Держкомстату, обсяг введеного в експлуатацію житла за 2009 рік становив лише 60% від результату 2008 року.

У звіті комітету також зазначено, що за рахунок бюджетних коштів 2009 року було  побудовано 108 тисяч квадратних метрів житла. При цьому держава викупила для пільговиків близько 400 тисяч квадратних метрів.

Інвестори, готуйте заощадження

Сьогодні Мінрегіонбуд готує нову рятівну програму для будівельної галузі, що розрахована на 2010-2017 роки.

Цьогорічна схема передбачає виділення державою громадянам, які потребують поліпшення житлових умов, перших 30% внеску від вартості житла. Решту покупець повинен буде сплатити сам, причому пільгове іпотечне кредитування банками поки що не передбачене.

Вартість житла у 2010 році, кажуть в міністерстві, не перевищить 4,5 тисячі гривень за квадратний метр у регіонах та 5,9 тисячі гривень у Києві.

До програми планується залучити житлові будинки і комплекси, які будуються за державної підтримки, в тому числі об'єкти з готовністю 70%. Механізм відбору знову розроблятиме уряд.

"В цілому, добудова будинків з готовністю 70% може коштувати трохи більше 4 мільярдів гривень", - підрахував Володимир Яцуба. Близько 8 мільярдів гривень, за його словами, потребують недобудови з готовністю 50%.

Для реалізації програми Мінфін попередньо планує закласти у держбюджеті 2010 року 1,8 мільярда гривень. За словами Ісаєнка, точний обсяг фінансування буде відомий після завершення підготовки проекту фінплану.

Прогнозні обсяги і джерела фінансування програми доступного житла на 2010-2017 роки, мільярди гривень

Джерело: урядовий портал

Цієї суми замало для досягнення цілей програми. Більше чиновники очікують залучити від інвесторів.

"Сьогодні у населення "на руках" 150 мільярдів гривень і 48 мільярдів доларів, які при створенні належних умов та ощадній ціновій політиці на ринку житла можуть бути інвестовані громадянами саме у житло", - підкреслив Яцуба.

Здешевити житло у наступні роки автори програми планують за рахунок надання місцевою владою безоплатних ділянок, забезпечених інженерно-транспортною і соціальною інфраструктурою та звільнення будівельних компаній від відрахувань.

Будівельників це питання турбує найбільше. За словами заступника генерального директора девелоперської компанії ТММ Олексія Говоруна, витрати за переліченими у програмі джерелами економії складають близько 30%.

У той же час, для дніпропетровського "Созидателя" сума витрат на такі заходи сягає 40%. "Для реалізації задуманого необхідні час, багато грошей і дуже велике бажання на місцях зрушити проект з місця", - висловив свої сумніви Турчин.

Керівник будівельної компанії "XXI століття" Лев Парцхаладзе найбільшим недоліком ініціативи Мінрегіонбуду вважає брак коштів. "Держава має погашати 30% вартості житла, а грошей у бюджеті на це нема", - нагадує він.

Експерти не менш скептичні. "Уряд знову ставить віз попереду коня. Навряд чи місцева влада легко відмовиться від таких доходів. Можливо, це доцільно тільки у депресивних областях, де невисокі темпи будівництва", - зауважив Рубанов.

Отже, очікувати швидкого вирішення питання не доводиться. За оцінкою члена Ради підприємців при Кабміні В'ячеслава Кредісова, для забезпечення житлом усіх 300 тисяч українських черговиків потрібно 200 мільярдів гривень.

"Таких грошей держава у найближчі роки точно не знайде. Виділені 2009 року кошти - і це за щастя", - зазначив він.

Забезпеченість населення житлом у різних країнах та регіонах, квадратні метри

Джерело: Українська торгова гільдія