Інфляція розгортається?

Останнім часом рівень інфляції в Україні отримує багато схвальних коментарів. Динаміка цього показника поступово йшла на спад, навіть відновилися розмови про реальні можливості України втримувати інфляцію на однозначному рівні - менше 10%.

Дійшло навіть до того, що голова НБУ звинуватив МВФ у надто високих прогнозах інфляції в Україні. Проте підсумки лютого додали сумнівів щодо реальності подальшого сповільнення росту споживчих цін.

Чи був лютий винятком, і тенденція до зниження темпів інфляції скоро відновиться? Чи Україна приречена мати інфляцію, близьку до галопуючої, - 20% і вище?

Лютий був лютим

За даними Держкомстату, індекс споживчих цін (ІСЦ) у лютому 2010 року зріс на 1,9% порівняно з січнем.

У річному вираженні зростання ІСЦ становило 11,5%. При цьому індекс цін виробників (ІЦВ) збільшився на 1,9%, що вивело показник зростання ІЦВ у річному вираженні на рівень 16,4%.

Джерело: Держкомстат

Якщо говорити про структуру інфляції, жодних сюрпризів у лютому не було. Як і у січні, тривало посилене сезонністю зростання цін на овочі, особливо на картоплю і молочну продукцію.

Подорожчання цукру також уже нікого не дивує. Новацією лютого порівняно з січнем було зростання цін на рис, що входить до категорії "Хліб і хлібопродукти".

Основні чинники динаміки ІСЦ, лютий 2010 року, у місячному вираженні

Джерело: Держкомстат, оцінка Astrum

Проте амплітуда зростання цін у лютому перевищила будь-які відомі очікування в експертному середовищі. Зокрема, лютневе зростання цін на овочі та молочну продукцію виявилося вдвічі більшим порівняно з оцінками Astrum.

Місяці під мікроскопом

Аналіз окремо взятого місяця - поганий орієнтир для оцінки тенденції, особливо якщо зростання цін у цей місяць великою мірою пов'язане із сезонними чинниками.

Основні чинники динаміки ІСЦ, лютий 2010 року, у річному вираженні

Джерело: Держкомстат, оцінка Astrum

Отже, за останні дванадцять місяців інфляція ґрунтувалася в основному на кількох окремих складниках.

1. Зростання цін на молочну продукцію.

Подорожчання молока стало довготривалою тенденцією в Україні. Головним чинником є тривале скорочення поголів'я великої рогатої худоби.

Арифметика невтішна: за останні три роки поголів'я великої рогатої худоби скоротилося на 25%, а ціни на молоко зросли на 120%.

До того ж, 67% поголів'я ВРХ і 75% виробництва молока зосереджено у господарствах населення, що порушує питання стосовно ефективності та якості виробництва.

Джерело: Держкомстат, оцінка Astrum

2. Зростання цін на цукор.

Більше 10% інфляції за останні дванадцять місяців - 1,6 відсоткових пунктів з 11,5 - зумовлено подорожчанням цукру.

Упродовж 2009 року внутрішні оптові ціни на нього підстрибнули більш ніж на 100% до 778 доларів за тонну. Цінове ралі було зумовлене падінням врожаю цукрового буряку - в основному через скорочення посівних площ.

До того ж світові ціни на цукор-сирець - альтернативна сировина для виробництва цукру в Україні - зросли за 2009 рік до 640 доларів за тонну - максимум з 1981 року.

Квотування імпорту цукру-сирцю до України та високі бар'єри на імпорт готової продукції не дають змогу збити зростання цін за рахунок масованого ввезення сировини.

3. Підвищення акцизів на алкоголь і тютюн.

Це стало основним чинником річного зростання цін на ці товарні групи більш ніж на третину і додало ще 1,5 відсоткових пункти до інфляції.

4. Зростання цін на пальне.

Внесок зростання цін на пальне на 36% з лютого 2009 року до сукупного показника інфляції склав 0,5 пункти і є порівняно скромним. Проте варто мати на увазі, що пальне відіграє велику роль у ланцюгу формування ціни на будь-яку продукцію - від лану до столу.

Тому цей чинник створював додаткове навантаження на широкий асортимент товарних позицій, представлених у споживчому кошику.

Прискорена весна

Аналітики Astrum вважають, що нині індекс споживчих цін знаходиться на локальному мінімумі у річному виразі. Навесні ж інфляція прискорюватиметься.

Головним чинником прискорення інфляції буде "розмороження" тарифів на газ і електроенергію для населення. Це одна з ключових передумов для відновлення співпраці з МВФ та поліпшення невтішного фінансового стану "Нафтогазу України".

Якщо проаналізувати інфляцію останніх дванадцяти місяців, то саме постійне відкладення підвищень адміністративно регульованих тарифів на послуги ЖКГ було одним з основних чинників стримування інфляції.

Наприклад, завдяки схемі із передачею газу RosUkrEnergo із сховищ у першому кварталі 2009 року середньозважена ціна імпортного палива для України становила 193 долари за 1000 кубометрів.

При цьому нині Україна імпортує газ за 305 доларів, тобто зростання склало 58% порівняно з 2009 роком. Водночас подорожчання палива для населення у річному вимірі нині дорівнює нулю.

Проте є і більш фундаментальні чинники. Фактично, Україна вже використала кризовий дезінфляційний потенціал. Зростання цін під час перегріву економіки у другому кварталі 2008 року сягало 31% річних. Криза обвалила інфляцію утричі, але все одно не змогла зробити її від'ємною.

Відтепер споживчі ціни відчуватимуть тиск з двох боків: зростання видатків, так звана push inflation або інфляція видатків, і зростання попиту, pull inflation або інфляція попиту.

На графіку нижче чітко видно економічний цикл в Україні упродовж останніх кількох років з погляду інфляційних тенденцій.

Зростання цін на світових ринках у 2006-2008 роках спричинило підвищення зарплати, витрат виробництва та соціальних виплат. Рано чи пізно це транслювалося у ріст цін.

Джерело: Держкомстат, оцінка Astrum

А потім була криза. Економіка впала на 15%, а зростання цін скоротилося лише до 11%. Причому у будь-якій розвиненій економіці за таких умов відбулась би потужна дефляція. Але це не випадок України. Слід констатувати: Україна залишається високоінфляційною економікою. Це не є однозначно погано, але це факт.

Крім того, споживчий кошик, на підставі якого розраховується інфляція, фактично налаштований на інфляцію для бідних. Наприклад, важко уявити, що середньостатистичний українець настільки злиденний, що витрачає 5% сімейного бюджету на хліб.

Оскільки левова частка споживчого кошика в Україні формується з товарів першої необхідності, ціни на які малоеластичні у бік зниження, сильно розраховувати на потужний дезінфляційний ефект економічного спаду у сенсі індексу споживчих цін не варто.

Сьогодні Україна знову входить у стадію економічного зростання, ціни на сировину підвищуються, номінальна зарплата знову збільшується темпами, вищими за 10%. Показник зростання індексу цін виробників стрімко прискорюється, а він зазвичай є випереджуючим показником відносно напряму динаміки споживчої інфляції.

На цьому тлі розмови про зниження інфляції до рівня менш як 10% упродовж наступних двох років видаються необґрунтованими. Звісно, якщо не посадити країну на монетарний голод і не вбити цим економічне зростання. Хочеться сподіватися, що такий сценарій заради сповільнення інфляції використаний не буде.

Astrum зберігає прогноз зростання індексу споживчих цін на рівні 20% за підсумками 2010 року. При цьому середньорічна інфляція має бути меншою - 15,4%.