Зберегти вклади: кожному банку по гривні

Криза-2008 довела: навіть якщо абсолютно всі прогнози для банківської системи звучать сприятливо, може відбутися несподіваний колапс. Тому вибирати банк, ґрунтуючись на чужій думці, а тим більше на рекламі, - остання річ.

Так само обережно слід ставитися до рейтингів, які регулярно публікуються різними засобами масової інформації. Здебільшого, це просто шикування банків за одним параметром, скажімо, за розміром капіталу.

Найбільш ключові дані, наприклад, відсоток проблемних кредитів або розриви ліквідності, жоден рейтинг не враховує. Хоча б тому, що банки нізащо не розкриють таку інформацію.

Методи, якими "Економічна правда" пропонує озброїтися своїм читачам, не дадуть повної ясності про стан банків. Однак вони з дуже високою ймовірністю допоможуть не потрапити до банку, що завтра "лопне".

Відсотковий "сир"

Українець має намір покласти гроші на депозит в одному з десяти банків, але спочатку хоче зрозуміти, у якому вони стані. За порадою фахівців, першим кроком в ході аналізу має стати читання новин і сайтів самих установ.

"Первинна оцінка стану банків з точки зору непрофесіонала, на наш погляд, починається з відстеження інформаційного тла щодо банківської установи з різних видань", - говорить аналітик ІГ "ТАСК" Вадим Ємець.

З відкритих джерел можна почерпнути дані, які опосередковано говорять про надійність банку. Сюди належать репутація, публічність і прозорість установи.

Під репутацією найчастіше розуміють відгуки про банк нинішніх або колишніх його клієнтів. Такою інформацією вкладники часто діляться на форумах, але при цьому варто пам'ятати, що не всі вони можуть бути справжніми.

Часто потенційні клієнти банку звертають увагу на те, хто володіє установою. "Важлива складова аналізу - прозорість структури власності банку: склад акціонерів, їх походження, дії під час кризи", - кажуть у прес-службі "ВТБ Банку".

"Чим більше інформації про себе розповідає сам банк, тим вищий рівень публічності. Прагнення установи вести прозорий діалог - це показник зацікавленості банку у довгострокових стосунках із своїми клієнтами", - вважає заступник голови правління Укргазбанку Станіслав Шлапак.

Хороший приклад публічності та прозорості нещодавно показав український "Сведбанк". Він чесно зізнався у величезних збитках за підсумками 2009 року, хоча мав можливість це приховати. При цьому шведи дали зрозуміти, що навіть за таких "мінусів" мають намір підтримувати свою "дочку" на плаву.

Варто зазначити, що від кризи постраждали абсолютно всі групи установ. Думка, що банки з іноземним капіталом пережили її легше, ніж українські, помилкова.

"Інакше сталося б перетікання депозитів з банку в банк, а не відтік коштів з системи. Відмінність між цими двома групами установ лише у тому, що акціонери банків з іноземним капіталом мають більші можливості для покриття збитку", - каже директор з управління активами КУА "ІТТ-Менеджмент" Віктор Федоров.

Найпростіший спосіб оцінки надійності установи, на думку деяких експертів, полягає у порівнянні ставок за депозитами у групах банків - великих, середніх і дрібних. Якщо ставки в одному з банків групи вищі - це привід замислитися. При цьому варто пам'ятати, що ставки за депозитами у невеликих банках завжди вищі.

"Насторожує, коли банки однієї вагової групи фіксують різні ставки за типовими депозитами", - стверджує президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

За його словами, якщо ставки вищі за середні на ринку на 1-2 відсоткові пункти, це нормально. Якщо ставки вищі на 2-3 пункти, на це потрібно звернути увагу. Якщо ж ставки вищі на 4-5 пунктів - це вже проблема.

Більше математики

Для глибшої оцінки надійності установ можна користуватися їхньою офіційною звітністю. Однак потрібно розуміти, що банки не публікують ключову інформацію. Як правило, вони оприлюднюють тільки щорічну звітність, яка з об'єктивних причин не може свідчити про реальний стан справ у компанії.

Іноді, якщо мова йде про банк з іноземним капіталом, можна почерпнути інформацію із звітності материнської структури. З одного боку, "там" звітність складається більш відкрито. З іншого - на тлі всієї фінансової групи проблемні моменти статистики українських "дочок" не виглядають так масштабно.

Мабуть, одним з найбільш достовірних джерел інформації про стан банківської системи є дані НБУ та Асоціації українських банків. Вони знаходяться у відкритому доступі і оновлюються щомісяця.

"Звітність на сайтах НБУ та АУБ дозволяє глибше зрозуміти стан конкретного банку, особливо якщо порівнювати цифри в динаміці", - стверджує Вадим Ємець.

Такі різні критерії

Здавалося б, ключовим показником має бути фінансовий результат банку, тобто отриманий ним прибуток чи збиток. Втім, це не зовсім так.

"У банків є чимало інструментів для маніпулювання цим чинником. Крім того, на фінансовий результат впливає необхідність формування резервів під кредитні операції. Тож отримання банком прибутку може свідчити не тільки про його успішність", - вважає начальник управління OTP Bank Олексій Руднєв.

Наприклад, банк має значні збитки, а рівень сформованих резервів під погану кредитну заборгованість нижчий за середній порівняно з такими ж банками. "Ця установа, найімовірніше, буде змушена залучати зовнішній капітал для підтримки платоспроможності, і це погано", - стверджує Вадим Ємець.

Також серед ключових критеріїв - рівень ліквідності і рівень адекватності капіталу. Перший визначає здатність банку розрахуватися за своїми зобов'язаннями, у тому числі з вкладниками. Чим вищий цей показник, тим більше коштів має банк.

Найпростіший показник ліквідності виходить, якщо готівку у касі і залишки на коррахунку розділити на зобов'язання банку за поточними рахунками. Отримане число повинне бути не нижче 20%.

Якщо є час і натхнення, можна розрахувати складніші показники поточної та короткострокової ліквідності. Їх формули є у документах НБУ або у Вікіпедії.

Не менш популярним є показник адекватності. Його суть проста: на кожні дев'ять гривень чужих грошей у банку має бути одна своя гривня. Імовірною причиною кризи називають саме порушення цього балансу. Зокрема, у деяких інвестиційних банків США співвідношення доходило до 170:1, що стало причиною їхнього краху.

Нацбанк розраховує складний показник співвідношення регулятивного капіталу і чистих активів, він ще відомий як норматив достатності капіталу Н2. Правильне значення цього чинника повинне становити не менше 10%.

Визначити норматив адекватності у домашніх умовах не вийде - формула робиться на підставі закритої звітності, а самі Н2 банків регулятор не публікує. Утім, засмучуватися не варто: раз на півроку деяким ЗМІ удається вкрасти цю інформацію у НБУ, тож в інтернеті є все.

Ще можна порівняти три показники: капітал банку, його активи і розмір резервів за позиками. Співвідношення капіталу та активів - приблизна цифра адекватності: чим вона вища, тим краще. А великі резерви означають погану якість кредитів.

Загалом, є багато приводів посидіти з калькулятором у руках. Наприклад, красномовним є стан портфеля депозитів населення та підприємств.

"Сильне зменшення портфеля залучених коштів є негативною ознакою, оскільки зазвичай строки повернення виданих кредитів і залучених депозитів не збігаються", - вважає Вадим Ємець.

У такій ситуації при відтоку ресурсів банк буде змушений шукати зовнішні джерела для перекриття розриву між надходженням коштів та їх поверненням.

Безумовно, потрібно пам'ятати: всі отримані цифри - це лише запах істини. Вони допоможуть хіба що виявити банк з явними проблемами. Однак, на жаль, викрити установу, яка може збанкрутувати через півроку, ніколи не вдасться.

"Об'єктивно судити про якість активів банку не будучи його інсайдером, складно навіть фахівцеві", - вважає Микита Михайличенко.

Отже, варто дотримуватися народної мудрості: навіть після прискіпливого аналізу слід розділити свої заощадження між кількома банками.