За відсутності кредитування з боку українських банків вітчизняні компанії можуть розраховувати лише на гроші міжнародних фінансових корпорацій.

Величезні капітали дозволяють їм давати бізнесу довгі і дешеві ресурси.

Серед таких компаній - Міжнародна фінансова корпорація (IFC - International Financial Corporation), яка кредитує приватний сектор по всьому світу.

Працюючи у різних країнах, вона не відмовляється навіть від участі у програмах з викупу "поганих" боргів.

За роки роботи в Україні IFC інвестувала понад 1,2 мільярда доларів у понад 50 проектів у різних сферах економіки.

Джерело: IFC

"Дочка" Світового банку

IFC входить до числа найбільших фінансових організацій світу і є частиною групи Світового банку. Незважаючи на те, що корпорація змушена координувати свою діяльність з іншими установами групи - Міжнародним банком реконструкції і розвитку та Міжнародним агентством з інвестицій, - загалом вона діє самостійно.

Як і всі інші члени групи, IFC надає фінансову і технічну допомогу країнам, що розвиваються. Однак, на відміну від своїх колег, корпорація не працює з державними органами, а інвестує у приватний сектор.

Незважаючи на те, що акціонерами IFC є 182 країни, більша частина голосів належить США - близько 25%. Щоб вступити до організації, держава має бути членом МБРР. Загальний капітал корпорації становить 2,4 мільярда доларів і складається з внесків країн-членів.

Інші джерела коштів - емісія облігацій на міжнародних фінансових ринках і доходи від кредитування та участі у капіталі різних компаній.

Підтримка акціонерів та найвищий рейтинг міжнародних рейтингових агентств - ААА - дозволяють корпорації активно залучати кошти, необхідні для надання позик на найбільш вигідних умовах, і брати участь навіть у ризикованих проектах.

Згідно із статутом, IFC може кредитувати, інвестувати у капітал тієї чи іншої компанії, допомагати приватним фірмам країн, що розвиваються, залучати фінансування на міжнародних ринках, надавати консультаційні послуги.

Мінімальна вартість проекту, за який готова взятися корпорація, - 7-10 мільйонів доларів. Однак при цьому сто відсотків вартості проекту IFC фінансує рідко, прагнучи розділити ризики з підприємством-партнером.

Досі IFC надавала тільки довгострокове фінансування, але в умовах кризи практикує і короткострокові позики: прості, субординовані, а також кредити з елементами участі у прибутку.

Заходячи до капіталу підприємства або банку, корпорація зберігає за собою право мати представника у раді директорів і право вийти з проекту. У середньому, участь IFC у капіталі компанії триває близько семи років.

Вигідно і надійно

В Україні IFC працює з 1992 року. Спочатку корпорація займалася переважно консультаціями у сферах приватизації та земельної реформи. Зокрема, вона розробляла земельний кодекс і проект малої приватизації середини 1990 років.

Зараз українське представництво корпорації опікується вісьмома консультативними проектами, чотири з яких - у сільському господарстві та переробній промисловості.

З розвитком у країні приватного сектора МФК почала інвестувати в різні проекти. У минулому фінансовому році - з липня 2008 року по червень 2009 року - IFC інвестувала в українську економіку 192 мільйони доларів. У цьому звітному періоді, за словами голови представництва IFC в Україні Олени Волошиної, організація має намір збільшити інвестиції більш ніж у два рази - до 0,5 мільярда доларів.

За роки роботи в Україні IFC не була помічена у скандалах. Багато в чому - завдяки стратегії вибору компаній, у які варто вкладати гроші. Це для IFC вирішується просто: максимальна вигода і мінімальні ризики.

Як правило, такими підприємствами стають лідери у своєму секторі, які мають чітку бізнес-стратегією і прозору структуру власності та надають консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами. Тобто, це або компанії з іноземними інвестиціями, або великі українські корпорації - акціонерні товариства.

Вибрані інвестиційні проекти IFC в Україні

Джерело: IFC

З невеликими проектами безпосередньо IFC не працює, підтримуючи малий та середній бізнес через відкриття кредитних ліній у вітчизняних банках.

Наприклад, IFC розпочала програму торгового фінансування, яка допомагає невеликим підприємствам вийти на нові ринки збуту за кордоном. До кризи у цій програмі брав участь Райффайзен Банк Аваль, а з 2009 року - Укрексімбанк і ОТP.

Одним з пріоритетів компанії є "налагодження довгострокових партнерських відносин з тими компаніями, які стають глобальними гравцями". На думку Олени Волошиної, глобальними гравцями в Україні могли б стати металурги.

"У сучасній глобальній економіці складається певний розподіл праці. Думаю, що в українських металургійних компаній є хороший шанс для розвитку, якщо вони будуть модернізувати своє виробництво і впроваджувати енергозберігаючі технології", - заявила голова українського представництва.

До кризи IFC багато вкладала саме у металургію та будівельні проекти. Кредит розміром 200 мільйонів доларів отримав Індустріальний союз Донбасу на модернізацію виробничих потужностей. Дві позики - 5 мільйонів доларів і 10 мільйонів доларів - отримала "Нова лінія" для зведення торгових центрів з продажу будівельних матеріалів.

Джерело: IFC

Вкладати у такі сегменти більшість українських фінансових організацій побоювалася навіть до кризи. Однак зараз кредиторів більше цікавлять проекти, здатні принести прибуток за короткий строк, зокрема, агросектор, який не втратив позицій.

Однак якщо до кризи позики отримували українські "Миронівський хлібопродукт" та "Сандора", то у 2009 році IFC вирішила вкласти в іноземну компанію, яка гарантовано матиме в Україні прибуток, тим більше, маючи доступ до кредитних ресурсів у валюті.

Трирічна відновлювальна лінія робочого капіталу була відкрита компанії "Сауффлет Україна" для здійснення операцій з продажу зерна з України компанією New World Grain Ukraine. Це спільне підприємство австралійської компанії ABB Grain і французької аграрно-промислової групи "Суфле".

Крім безпосередньої підтримки агробізнесу, у реальному секторі IFC фінансує проекти, пов'язані з розвитком інфраструктури. Ще влітку виконавчий віце-президент IFC Ларс Танелл заявляв, що особлива увага може бути приділена підтримці логістичних проектів.

"Ми розглядаємо можливості аграрного сектора по всьому ланцюжку - виробництво, доставка, переробка та збут продукції, що дозволить забезпечити найбільший вплив на розвиток аграрної галузі України", - розмірковував представник IFC.

Схоже, розрахунок корпорації правильний. Продукти харчування - перспективний бізнес, оскільки попит на ці товари постійний. Проводячи попутно консультування, допомагаючи компаніям з сертифікацією і логістичними ланцюжками, корпорація незабаром може стати вагомим гравцем на цьому ринку.

Фінансове знаряддя

У фінансовій сфері IFC прагне всіма способами уникати співробітництва з майбутніми клієнтами тимчасових адміністрацій НБУ. Тому переважно вибирає або банки з іноземним капіталом, або банки, що працюють з якимись унікальними продуктами.

Наприклад, у цьому фінансовому році у IFC була угода з угорською "дочкою" банку OTP і дві угоди з українськими банками - державним Укрексімбанком та Мегабанком.

Інтерес до останнього корпорація пояснювала раніше - це одна з перших установ, яка має незалежного директора. Крім того, у банку є унікальний для вітчизняної банківської системи розрахунковий центр з прийому комунальних платежів.

Зараз корпорація працює над пошуком партнерів, готових фінансувати спеціальні структури з викупу "поганих" активів. Причому пошук ведеться як в Україні, так і за кордоном. Поки що у IFC не називають сум інвестицій, які потрібні для цього проекту. Однак враховуючи, що частка проблемних кредитів, у тому числі і виданих корпоративним позичальникам, росте, цей ринок може бути цікавий великому гравцю.

За даними НБУ, на 1 листопада частка проблемних позик складала 8,1% від загального кредитного портфеля або 60,9 мільярда гривень. "Погану" заборгованість колектори викуповують за 1-11% від її номінальної вартості. У 2010 році, кажуть учасники ринку, банки можуть продати боргів на 1,5 мільярда гривень.

Тобто, у майбутньому, знайшовши партнера, IFC має шанс заробити не тільки на вкладеннях у галузі, що розвиваються, а й на недисциплінованих клієнтах банків.

Тягар подяки

Загалом для України співробітництво з IFC, як і з іншими фінансовими структурами, має добрі наслідки. Особливо в умовах, коли компанії вже взяли безліч кредитів, та для їх успішної реструктуризації їм дійсно потрібні тільки вливання в основний капітал.

Крім того, не слід забувати, що зараз банки змучені проблемами з власною ліквідністю, тож отримати кредит на розвиток і модернізацію виробництва будь-яким іншим способом, не співпрацюючи з міжнародною фінансовою компанією, досить складно.

Хоча корпорація і декларує допомогу країнам, що розвиваються, необхідність заробити ніхто не скасовував. Отже, бізнес та уряд мають створити такі правила гри, щоб IFC не боялася вкладати у несировинні галузі.