Наприкінці 2009 року перший віце-прем'єр Олександр Турчинов пообіцяв, що у 2010 році Україна нарешті перейде на цифровий формат телемовлення.

Експерти менш оптимістичні. На їхню думку, країна не встигне запровадити цифрове мовлення навіть до 2012 року, коли має відбутися чемпіонат Європи з футболу, а цифрове телебачення є однією з вимог УЄФА.

Також зараз діє розрахована до 2015 року державна програма із повного переходу країни з аналогового мовлення на цифрове.

Проте, сьогодні, за 2 роки до Євро-2012 поки що надзвичайно мало українців знають що таке цифрове ефірне мовлення, а із масовим запровадженням "цифри" в кабельних мережах, наприклад, в Києві, трапляються великі скандали, під час яких від окремих органів влади лунають заклики повернутися до аналогових будинкових антен.

Тож з огляду на це видається, що цілковитий перехід України на цифрове мовлення потрібен тільки організаторам європейського футбольного чемпіонату, фахівцям та журналістам, які висвітлюють цю тему, але аж ніяк не пересічним українцям, які, по-перше, не знаю що це таке, а, по-друге, не бажають користуватися

Про підготовку до запровадженням цифрового телебачення "Економічній правді" розповів координатор Цифрового комітету Асоціації "Індустріальний телевізійний комітет" Денис Гурський.

ІТК - галузева асоціація, що об'єднує найбільші телеканали України: "Інтер", 1+1, "Новий", ICTV, СТБ, канал "Україна", ТЕТ, НТН, М1, М2, ТОНІС, "Мегаспорт", а також низку рекламних агентств.

Цифровий комітет, це окремий підрозділ в структурі ІТК, який підтримує зв'язок із органами влади, що відповідають за впровадження цифрового ТБ в Україні.

Його було призначено саме для того аби члени асоціації могли брати участь в процесі переходу України на цифрове мовлення, ініціювати обговорення проблем пов'язаних з цим, тощо.

- Основне досягнення - організоване Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення експериментальне цифрове мовлення у Києві, Житомирі та Одеській області. Звичайно, це дуже добре, але, на жаль, ці спроби мали низку недоліків, через які не вдалося здобути значних результатів.

Так, в Одеській області побудували мережу, запустили телеканали, забезпечили впевнений прийом, але не змогли розповсюдити серед користувачів декодери.

Цим займалися держоргани, і було незрозуміло, як вони мають організовувати дистрибуцію пристроїв. Через це можна на пальцях однієї руки перерахувати людей, які в Одеській області дивляться ефірні цифрові канали.

- Якщо брати весь проект із запровадження цифрового мовлення за 100%, яка частка у даному обсягу цих експериментів?

- Важко сказати. Близько 3-5%. Перехід на "цифру" - прекрасна можливість показати, що в Україні є виробничі та науково-технічні потужності. Але у нас поки що не розуміють, як саме цей потенціал можна використовувати.

- Якщо ефірного цифрового мовлення у нас майже немає, то кабельні оператори вже давно поширюють цей продукт.

- Кабельні оператори - це потужні конкуренти ефірного цифрового мовлення. Якщо його впровадження буде затягуватися, то кабельні технології підуть вперед і стануть більш конкурентоспроможними.

Ефірне цифрове мовлення мало стартувати ще у 2006 році. Враховуючи темпи розвитку технологій, запланований на 2015 рік перехід всієї країни на "цифру" може виявитися застарілим проектом. Втім, він вже і зараз є не надто передовим.

З якістю зображення і звуку все гаразд, але кабельні технології можуть піти далі: запровадити інтерактивне телебачення та HDTV - телебачення високої чіткості. В ефірному мовленні такі речі зараз навіть не плануються. Коли кабельники зроблять це, на ринку почнеться жорстка конкуренція. І цей процес уже почався.

- Які кабельні оператори складуть найбільшу конкуренцію ефірній "цифрі"?

- Можна припустити, що це будуть великі компанії з мережами по всій країні - "Воля" або якісь потужні регіональні оператори на кшталт донецького "Трініті".

У майбутньому можуть з'явитися й інші великі гравці. "Укртелеком" здатний змінити свою стратегію і також запровадити послуги доступу до телебачення. Зараз "Київстар" отримує ліцензії для трансляції IPTV. Усі нові гравці зацікавлені нарощувати абонентську базу і розвивати технології.

- Чи встигне Україна запровадити цифрове мовлення до "Євро-2012"?

- Цілком можливо, якщо не зміняться вимоги УЄФА. За ними, цифрове мовлення має діяти у містах-учасниках чемпіонату, а також уздовж центральних магістралей, які з'єднують ці населені пункти. У такому вигляді проект можливий.

- Хто з телеглядачів отримає найбільше користі від ефірного цифрового телебачення?

- Насамперед, люди, які живуть у населених пунктах, де немає кабельного телебачення. Більшість з них вимушені дивитися аналогові ефірні канали, які доволі часто не вирізняються високою якістю картинки та звуку.

Супутниковий прийом занадто дорогий, до того ж, там є не всі українські телеканали або їх незручно шукати. Отже, "цифра" тут буде найкращим рішенням: доведеться лише купити антену і декодер. Крім якісного зображення та звуку, глядач отримує додаткові можливості - електронний гід, проноз погоди тощо.

- А які переваги від "цифри" отримають абоненти кабельного телебачення?

- Краще зображення і збільшення кількості телеканалів.

- Але кабельний "аналог" і зараз дає нормальне зображення, а великий вибір каналів потрібний далеко не всім. Може, варто залишити обидві мережі - і аналогову, і цифрову?

- Ні, це економічно невигідно. Аналогове мовлення - крок назад. "Цифра" дає небагато переваг лише на початковому етапі її впровадження, а взагалі ця технологія передбачає безліч можливостей: інтернет-телебачення, поєднання комп'ютера і телевізора, спілкування між глядачами.

Усе це можливе після вимкнення аналогового мовлення, адже воно займає дуже багато місця у радіочастотному діапазоні. Залишаючи "аналог", ми позбавляємо наше телебачення перспективи.