Україна зустріла світову фінансову кризу зростанням своєї економіки.

Уже падали індекси у США, експерти прогнозували серйозні негативні наслідки для європейських економік, не демонстрували оптимізм азійські ринки, а Україна, не дивлячись ні на що, продовжувала показувати економічне зростання.

Цей підйом був продовженням тривалого тренду. З 2000 року до третього кварталу 2008 року економіка зростала в середньому на 7,5% щорічно, і цей ріст підживлювався різко зростаючим експортом і внутрішнім споживанням.

Ще ніколи у новітній історії Україна не отримувала так багато переваг від свого високого рівня інтеграції у світову економіку, а отже, і від високих світових цін на продукцію свого експорту, і від зростання внутрішнього споживання, яке значною мірою підтримувалося серйозним припливом капіталу в країну.

Млява фінансова криза, яка тривалий час виконувала для України та інших економік, що розвиваються, тільки функцію "страшилки", восени 2008 року стрімко поширилася усім світом, змітаючи все на своєму шляху.

Цикл зростання України був перерваний. В умовах різкого погіршення зовнішнього економічного середовища країна зазнала одного з найглибших падінь економіки та найглибшої девальвації валюти.

Вартість гривні впала більш ніж на 50% щодо основних валют. Індекс ПФТС знизився на рекордні 70%. Експорт за останні два місяці 2008 року скоротився на 16% у річному обчисленні, а у січні-липні 2009 року - на 50%.

Джерело: The Economist, центральні банки країн, Міжнародний фонд Блейзера

Починаючи з квітня 2009 року, з'являється все більше ознак, що у ключових секторах - промисловості, торгівлі та будівництві - корекція уже досягла дна.

Можна очікувати, що статистика другої половини 2009 року буде відносно оптимістичною хоча б за рахунок низької статистичної бази, а також деякого відновлення товарно-матеріальних запасів і впровадження фіскальних стимулів.

Зміцнення світової економіки також має допомогти одужати вітчизняній економіці. Підстава - високий рівень інтеграції України у світову систему.

Починаючи з другого кварталу 2009 року, у розвинених країнах - Німеччині, Франції та Японії, а також у країнах, що розвиваються - Китаї, Індії та Бразилії, економічна ситуація починає поліпшуватися. Однак таке незначне пожвавлення все ж не захистить Україну від одного з найглибших падінь з часу її незалежності.

З одного боку, економіка України є прикладом класичної відкритої економіки. З іншого боку, вона недостатньо диверсифікована. Частка експорту складає близько 50% ВВП. При цьому його структура обмежується невеликою кількістю товарів з відносно низькою доданою вартістю.

Металургійна та хімічна продукція складає половину українського експорту. У періоди серйозних коливань бізнес-циклів саме продукція з низькою доданою вартістю найбільше піддається світовим ризикам зниження попиту.

Така схильність позначилася на доходах українських експортерів відразу ж після падіння попиту на світових товарних ринках.

Частка продукції з відносно високою доданою вартістю - машини, верстати, обладнання, транспортні засоби - складає лише 15% українського експорту. Більше того, навіть ці 15% мають дуже вузьку географічну диверсифікацію: понад половини цього експорту споживається у Росії.

Криза, яку переживає Росія, змушує традиційних споживачів українського машинобудівного експорту відкласти - на щастя, не припинити взагалі - свої капітальні витрати або значно їх зменшити.

Ключовими торговими партнерами України є невелика група країн СНД та ЄС. Росія, Туреччина, Італія, Польща, Білорусь і Німеччина споживають половину українського експорту. Криза ослабила економічну активність, істотно знизивши ціни на товари, особливо на продукцію металургії і хімічної промисловості.

Все це викликало різкий спад зовнішнього попиту на українські товари. Залежність України від вузького кола товарів, які, до того ж, експортуються у незначну кількість країн, помітно посилила негативні явища у реальному секторі.

Більше того, реальний сектор постраждав і від різкого падіння внутрішнього попиту. Суттєва залежність економіки України від експорту спричинила спад промислового виробництва, який у першій половині 2009 року досяг 31%.

Оскільки зростання світової економіки значною мірою визначається Сполученими Штатами, а Україна залежить від світового тренду, американська економічна статистика є важливою складовою для прогнозування розвитку України.

Під час безпрецедентного стиснення американської економіки у другому кварталі 2008 року - другому кварталі 2009 року українська економіка пережила пік свого падіння. Незначне зростання США у третьому кварталі 2009 року позначилося і на ринках, що розвиваються, у тому числі і на Україні.

Економіка якщо і не почала одужувати, то, принаймні, стала демонструвати уповільнення темпів падіння.

Яких же потрібно вжити заходів для запобігання поглибленню кризи?

Політична невизначеність може підірвати ефективність прийняття рішень владою і перешкоджати одужанню економіки.

Для уникнення цих загроз владі необхідно дотримуватися дисципліни у сфері податково-бюджетної політики, збалансувати грошово-кредитну політику та посилити ефективність банківського нагляду.

Незважаючи на тимчасові можливі проблеми у взаєминах з МВФ, продовження співпраці з ним є ключовим моментом стабілізації економіки України.

Реальний ріст ВВП, % рік до року

Експорт з України в США, мільярди доларів

Імпорт з США в Україну, мільярди доларів

Прямі іноземні інвестиції в Україну, мільярди доларів

Джерела: UNcomtrade , The Bleyzer Foundation

Як можна прискорити економічний розвиток країни?

Експорт і міжнародні кредити, які забезпечували високі темпи зростання економіки протягом останніх років, швидше за все, гратимуть набагато меншу роль. Новим джерелом зростання добробуту країни мають стати інвестиції.

Економічні перспективи України, як і раніше, залишаються сприятливими для зростання, яке спирається на інвестиції.

Експорт стимулюватиметься членством України у СОТ. Угода про вільну торгівлю між Україною та ЄС сприятиме зростанню прямих іноземних інвестицій та експорту. Заохочуватиме приплив ПІІ наявність кваліфікованої робочої сили.

До того ж, вона доволі дешева: рівень зарплат в Україні становить лише третину від середнього у Східній Європі, а 46-мільйонне населення України є привабливим ринком для іноземних інвесторів.

Україна також володіє унікальним потенціалом зростання в АПК, а її інфраструктура та науково-технологічна база відносно добре розвинені.

Однак розкриття цього потенціалу потребує значного покращення якості ділового середовища. За даними Світового Банку, Україна займає 142 місце з 183 країн за рівнем легкості ведення бізнесу.

Для поліпшення бізнес-клімату Україна має створити прозоре законодавче поле і реформувати суди, знизити витрати на ведення бізнесу і спростити регуляторне середовище, поліпшити систему державного управління і мінімізувати корупцію, укласти угоду про вільну торгівлю з ЄС та стимулювати інвестиції в технології.

Олег Устенко - виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера