Енергорозподільчі компанії ризикують отримати додаткову, несподівану статтю витрат, яка серйозно погіршить їхній фінансовий стан. А районні бюджети можуть отримати ті самі кошти в якості прибутків.

Причини - локальні

Вишгородська районна рада, Київська область, перша з усіх місцевих органів влади порушила питання про використання обленерго землі під лініями електропередач, трансформаторними станціями та іншим обладнанням.

"Ми зловили себе на думці: ви нам відключаєте світло в садочках і в міліції, топчете нашу землю, і тільки з нас гроші смокчете? І депутати на емоціях таке прийняли. Тепер ми з'ясовуємо, як це реально зробити", - розповів "Економічній правді" заступник голови райради Олександр Носаль.

[B]

За його словами, до приватизації обленерго ця земля була оформлена на ці компанії на правах безстрокового використання. Однак після продажу, згідно з українським законодавством, обленерго повинні були укласти з районними адміністраціями договори оренди. Але цього не було зроблено.

І лише зараз районна рада звернулася до "Київобленерго" з вимогою провести оцінку землі і укласти угоди. Правда, механізму реалізації цього проекту немає, зізнався Носаль.

"Якби Верховна рада зобов'язала нарахувати штрафи і пені за той час, що вони стали недержавними і користуються землею, то всі почали б робити, як ми. А так - сподіваємося на суд", - сказав він.

За його словами, законодавство дозволяє встановлювати орендну плату у розмірі не більше, ніж 12% від оціночної вартості землі.

"Тобто, може бути і 1%, і 12%. До того ж, досі невідомо, чи у них сотні гектарів, чи тисячі, якщо рахувати по 20 метрів охоронних зон з обох боків ЛЕП. Зрозуміло одне: у масштабах країни це мільярди гривень, у масштабах району - мільйони. А нам кожен мільйон ось так потрібен", - стверджує представник райради.

Наслідки - загальнодержавні

Експерти скептично оцінюють перспективи рад отримати бажані кошти. Аналітик інвесткомпанії "Сократ" Сергій Невмержицький зазначає, що вимоги щодо оренди земель обленерго навряд чи будуть задоволені.

"Витрати на орендну плату за землю під ЛЕП стали б для "Київобленерго" серйозним фінансовім тягарем. У компанії - 47 тисяч кілометрів ліній електропередач. Навіть ставка у розмірі 500 гривень за кілометр ЛЕП означатиме суму у 23,5 мільйона гривень", - уточнює експерт.

Іншими словами, це більше третини чистого прибутку компанії за 2008 рік, який склав близько 60 мільйонів гривень.

Експерт додає, що у Росії аналогійне питання не стоїть, бо там були інші умови приватизації енергорозподільчих компаній: вони продавалися разом із землями під ЛЕП.

Аналітик компанії Dragon Capital Денис Саква переконаний, що розмови про будь-які додаткові витрати можливі лише у тому випадку, якщо тариф на передачу електроенергії, встановлений НКРЕ, включатиме відповідну складову. "Інакше коштам просто не буде звідки узятися", - каже аналітик.

Заступник начальника управління цінової політики НКРЕ Руслан Кайдаш запевнив "Економічну правду", що у тарифі енергорозподільчих компаній вартість оренди землі завжди була закладена.

"Однак у деяких компаніях, у тому ж "Київобленерго", ця цифра може сильно не збігатися із справжньою ціною землі, бо у них тариф формується так: усі його складові з 2001 року просто множаться на індекс інфляції. Тобто реальна вартість оренди може бути зараз набагато вища", - пояснив чиновник.

Отже, впродовж багатьох років обленерго не виплачували ті суми, які отримували від споживачів спеціально для оплати земельного питання.

Цікаво, що "Київобленерго" не заперечує необхідності укласти договір оренди. Прес-служба продемонструвала "Економічній правді" відповідь технічного директора компанії на звернення райради, у якій зазначалося, що вона зробила спробу провести тендер з відбору оцінювача орендованої компанією землі.

"У даній тендерній процедурі переможця з проведення таких робіт у Вишгородському районі визначено не було. Тому товариство найближчим часом проведе нову тендерну процедуру із залучення підрядників на проведення інвентаризації земель", - зазначається у документі.

Схоже, наразі немає підстав підозрювати компанію у затягуванні переговорів.

Так само ухильно коментують земельне питання і в інших обленерго.

Прес-секретар "Полтаваобленерго" Анатолій Щеглов запевнив "Економічну правду", що його компанія не проти укладання угоди з місцевою владою, але детальнішої інформації надати не зміг. Подібним чином відповіла і компанія "Прикарпаттяобленерго".

Отже, якщо навіть самі обленерго не заперечують необхідності платити за землю, то рано чи пізно ці кошти таки почнуть надходити до районних бюджетів.

"У такому випадку, витрати обленерго зростуть, прибутки скоротяться. Відповідно, зменшиться й ринкова вартість акцій компанії", - підтверджує Сергій Невмержицький.

За його оцінками, найбільшими ці збитки будуть для "Дніпрообленерго", яка користується 60 тисячами кілометрів ліній електропередач. Також це суттєво позначиться на прибутках "Харківобленерго", "Донецькобленерго", "Одесаобленерго" та "Вінницяобленерго", які мають понад 40 тисяч кілометрів ЛЕП.