Суть інтервенцій Нацбанку - зміна курсу на міжбанківському ринку. Якщо зміни не відбувається, то виникає питання, навіщо було втручатися в ситуацію.

"Прямо зараз у нас під носом повторюється історія осені 2008 року. Нацбанк продає долари на міжбанку по 7,75 гривні, але в обмінниках їх дешевше, ніж по 8,1 не знайдеш. Дуже непоганий підйом - 35 копійок на доларі", - обурився заступник голови одного з системних банків.

На його думку, НБУ допомагає обраним банкам заробити на курсовій різниці. "Спочатку ринок розігрівся, дозволили долару вилетіти за відмітку 8. Тепер продають валюту з інтервенцій обраним установам. Цікаво було б побачити список тих, між ким розподілили останні 100 мільйонів", - підкреслив він.

Механізм заробляння надзвичайно простий. Теоретично, НБУ має право втручатися у роботу міжбанківського ринку за допомогою інтервенцій. Якщо курс занадто летить вгору, регулятор продає валюту з резервів і збиває ціни. І навпаки - якщо курс долара падає, то НБУ може скупити надлишок валюти.

З початку кризи працювали обидва варіанти. Але в останні два тижні мова йде про те, що НБУ міг продавати долари з резервів і не допустити різкого стрибка курсу. Якщо, звичайно, він не хоче, щоб гривня девальвувала - бо це явище неминуче.

Втім, це теорія. На практиці ж, у вівторок НБУ провів інтервенцію на 100 мільйонів доларів. При цьому він не продавав валюту найбільшим банкам.

"НБУ, починаючи з 28 липня 2009 року, буде розглядати поточні розгорнуті заявки на придбання валюти винятково від банків, що дотримуються індикаторів валютного ринку, які на щоденній основі доводяться до відома банків, за умови відсутності порушення банком значень лімітів відкритої валютної позиції", - йдеться у листі департаменту валютного регулювання НБУ, який підписав голова правління Володимир Стельмах.

Отже, валюту отримали невеликі банки. Хто саме - закрита інформація, хоча вона і не належить до банківської таємниці.

Кажуть, більша частина валюти пішла установам, які на початку червня опинилися у центрі корупційного скандалу, ініційованого СБУ та президентом. Серед фігурантів називали "Актабанк", "Партнер-банк", "Даніель" і "Юнексбанк".

Ці банки підозрювали у виведенні за кордон валютних коштів та фінансуванні контрабанди. Втім, сьогодні всі звинувачення з них зняті.

Якісь маленькі банки отримали 100 мільйонів з однією важливою умовою: всі ці гроші повинні бути продані населенню через обмінні пункти. Але дивним чином НБУ забув обумовити курс, за яким мала бути "злита" валюта.

У розпал валютної кризи 2004 року все було по-людськи. НБУ продавав долари всім банкам, але при цьому жорстко зафіксував курси в обмінних пунктах. Постановою №576 він встановив тоді обмеження для коливання курсів на готівковому ринку - 2% в обидва боки від офіційного курсу НБУ. Це і був заробіток банків.

На цьому тижні ситуація була протилежною. 28 липня банки купили 100 мільйонів доларів за курсом 7,75 гривні, але в обмінниках ця валюта "висіла" вже по 8,1-8,2 гривні. У підсумку, заробіток склав 35-45 копійок на доларі, або 4,5-5,5%.

А тепер - увага. На 100 мільйонах доларів заробіток склав 35-45 мільйонів гривень. Хто отримав цей прибуток?

Гаразд, Нацбанк може заявити, що він не має до цього прибутку жодного стосунку. Тим не менш, виникає питання до його професіоналізму.

У цьому місяці НБУ заявив, що девальвацію не допустить. Як тоді пояснити, що було витрачено 100 мільйонів доларів з резервів, але ця операція не вплинула на курс?