При падінні ВВП на 20% податківці умудряються не тільки виконувати, але й перевиконувати плани з наповнення державного бюджету. Аналітики пояснюють таку аномалію двома причинами.

По-перше, місячні плани "урізаються" заднім числом, тому ДПАУ транслює переможні реляції.

По-друге, митники посилили тиск на бізнес, змушуючи або переконуючи платити податки наперед.

Податкова служба використовує авансові платежі вже давно. Однак сьогодні тиск на бізнес посилився. У Секретаріаті президента підрахували, що у 2009 році бізнес переплатив 12 мільярдів гривень. В основному, за рахунок виплат Нацбанку, державних компаній та великих промислових підприємств.

Чому беруть у борг

Митарі користуються "білими плямами" податкового законодавства. Як зазначив директор департаменту Інституту бюджетної політики і соціально-економічних досліджень Артем Рудик, завищені показники доходів бюджету призводять до того, що фіскали змушені збільшувати тиск на бізнес.

"Нічого іншого їм не залишається, бо з Києва вимагають зростання надходжень. А те, що у бізнесу таких грошей немає, нікого не хвилює", - зазначає експерт.

Законодавство досить розмито визначає порядок внесення авансових платежів. Зрозуміло одне: вони є добровільними. Ніхто не має права змусити платити податки з незаробленого доходу. У європейській податковій практиці такого поняття взагалі немає. В Україні - є.

Втім, більшу частину грошей підприємці платять добровільно. Найчастіше, у другій половині місяця або кварталу податківці починають просити підприємців заплатити наперед "скільки зможуть". Якщо директор відповідає відмовою або ігнорує, митники можуть приїхати на переговори і спробувати домовитися на місці.

Іноді підприємці, якщо мають кошти, самі охоче йдуть назустріч податківцям.

"Тоді й податківці не залишаються у боргу: допомагають владнати питання з митницею, не штрафують за несвоєчасну здачу документів. Часом підприємцям зручніше заплатити зараз, ніж чекати наступного кварталу", - зазначає експерт.

Батіг і пряник

Втім, фіскали знайшли підстави і для законного вилучення грошей шляхом маніпуляцій з правилами сплати податків.

22 квітня Кабмін прийняв постанову №427. Згідно з нею, підприємства, які мали негативні показники з податку на прибуток у 2008 році, не повинні вносити цю суму на валові витрати у 2009 році, тобто зобов'язані платити більше податків.

Постанову так і не було опубліковано, тобто вона залишилася нелегітимною. Однак це не завадило ДПАУ розіслати листи своїм територіальним управлінням, а податківцям на місцях - не приймати декларації із збитками у 2008 році.

Експерти радять не панікувати.

"Якщо у податковій не приймають декларацію в електронній формі, то краще прийти з паперовою версією, прихопивши з собою свідка. Податківці навряд чи відмовлять у прийнятті декларації в присутності свідка", - говорить голова Спілки податкових консультантів України Леонід Рубаненко.

Є ще один спосіб легального вилучення коштів наперед - підняття ставок акцизного збору. Щоб виробляти підакцизну продукцію, бізнес повинен придбати марки, тобто заплатити податок, ще не отримавши доходу з продажу товару.

Протягом 2009 року уряд кілька разів підвищував акциз на спирт, тютюн і пиво, що дозволило істотно поповнити бюджет. Однак у випадку падіння попиту, в тому числі, сезонного, приміром, на пиво, або втечі галузі "у тінь" надходження в бюджет можуть сильно впасти.

Платити чи не платити

Податківці уже зібрали 37% річного плану і стає очевидним, що виконати і перевиконати план надходжень у другій половині 2009 року буде набагато важче.

Економічні показники говорять самі за себе: ВВП у першому кварталі знизився на 20%, промислове виробництво за п'ять місяців впало на 32%. Підстав для поліпшення економічної ситуації у 2009 році немає.

"Подивіться, скільки на вулицях оголошень "Здається в оренду". Такого у 2008 році не було. Власники приміщень не отримують грошей, звідки їм платити податки?" - запитує голова Спілки орендодавців і підприємців Віктор Хмелевський.

За його словами, якщо фіскальна політика не зміниться, підприємства не зможуть платити не тільки аванси, але й поточні платежі в бюджет.

"Необхідна радикальна податкова реформа, яка буде мати не репресивний, а стимулюючий характер. Це допоможе оживити бізнес і наповнити казну за рахунок зростання економіки", - вважає експерт.

Фахівці з податків рекомендують підприємцям все ж домовлятися з податківцями, адже зараз козирі в руках бізнесу.

З 2008 року податкова фактично відмовилася від позапланових перевірок, і повинна їх робити у виняткових випадках. Та й планові перевірки жорстко регламентовані. Тому загрожувати бізнесу просто нічим. Це розуміють і самі податківці, тому й змінили погрози на прохання.

"Якщо вони будуть ставити мені палиці в колеса, я потім не заплачу черговий аванс. Вони самі зараз у пригніченому стані, оскільки перебувають під постійним пресингом центру", - вважає Леонід Рубаненко.

У таких умовах керівники підприємств можуть "вибити" для себе деякі преференції, зокрема, знизити рівень бюрократизму при подачі документів та налагодити зв'язки з керівництвом, яке раніше ігнорувало відвідувачів, не пускаючи їх на поріг.

Втім, практика авансових платежів не повинна стати масовою. Інакше, звикнувши до переплат, фіскали працюватимуть за цією зручною для них схемою навіть після закінчення кризи.